Обгрунтування рішення щодо рівня ціни на товар на основі аналізу беззбитковості на ТОВ «Варта»

б) Метод на основі цільової норми прибутку. Ціна встановлюється таким чином, щоб можна було досягти бажаної норми прибутку на вкладений капітал. Необхідно взяти до уваги, що розрахунки ціни в цьому випадку залежать від обсягу виробництва та реалізації, у зв'язку з чим необхідно визначити критичну точку обсягу виробництва

 

                                           Qкрит = Впост/(Ц - Взм/од),                                   (2.1)

 

де Qкрит  - критична точка обсягу виробництва, товарна одиниця;

Впос – сума постійних витрат, грн;

Ц – ціна за одну товарну одиницю, грн;

Взм/од  – змінні витрати на одиницю продукції, грн.

 

Економічний зміст цього показника - виручка, при якому прибуток дорівнює нулю. Якщо фактична виручка підприємства більше критичного значення, воно одержує прибуток, в іншому випадку - збиток.

Критичний обсяг виробництва зменшується внаслідок зниження постійних і змінних витрат, які необхідно враховувати у виробничій фірмі. Крім того, на розраховані ціни впливатимуть ще й ринкові фактори (характер попиту й конкуренція).

Також, при такому методі ціноутворення, доцільно розрахувати наступні показники:

- критична виручка (це така виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не отримує прибутку):

 

                                              Вкрит = Qкрит*Ц,                                              (2.2)

 

де Вкрит – критична виручка, грн.

 

- запас фінансової міцності (показує, на скільки можна знизити обсяг випуску і реалізації, щоб підприємству вдалося уникнути збитку):

 

                                                З = Пр - Вкрит,                                                (2.3)

 

де З – запас фінансової міцності, грн;

Пр – прибуток від реалізації товарної продукції, грн.

 

- маржа безпеки (показує в натуральному  виразі наскільки компанія може скоротити обсяг продажів, перш ніж почне нести збитки):

                                                    Мб = Qр - Qкрит ,                                        (2.4)

 

де Мб – маржа безпеки, товарна одиниця;

Qр – об’єм реалізації, товарна одиниця.

 

Але кожен товаровиробник, плануючи свою діяльність, передбачає отримати певний (запланований, цільовий) прибуток. У такому випадку ціна буде визначатись слідуючим чином

 

                                        Цпл = Взм/од + (Впост  + Пз)/Qкрит ,                          (2.5)

 

де Цпл – ціна, яка передбачає запланований прибуток, грн;

Пз – доповнений прибуток, який заплатновано , грн.

 

А об’єм виробництва визначатиметься за формулою

 

                                      Qплан = (Впост  + Пз )/ (Цпл - Взм/од ),                         (2.6)

 

де Qплан  – критичний об’єм виробництва і реалізації продукції, при якому товаровиробник покриє усі витрати на виробництво товару і отримає запланований прибуток [11].

 

в) Метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару. Зумовлений специфічними підходами до роботи на ринку. Розрахунок робиться на певну категорію покупців, які погоджуються платити гроші не тільки за вартість товару, а й за комплекс інших послуг: доплати, пов'язані з доставкою, обслуговуванням тощо. Рівень послуг, що надаються, визначити безумовно важко. Тут доречно вести мову про престижні товари, про особливі послуги, за які за різних обставин і різних умов покупець погоджується платити будь-які гроші. Ось чому для фірми важливо бути надзвичайно чутливою до змін попиту на товар [12].

г) Вибір ціни на основі рівня поточних цін. Орієнтує діяльність фірм щодо ціноутворення передусім не на власні витрати, а на ситуацію на ринку, на цінову політику фірм-конкурентів. Поведінка фірм адекватна їх становищу на ринку. Фірма-лідер, як правило, диктує свої умови. Дрібніші фірми орієнтуються на лідера, змінюють ціну після того, як це зробив він. Метод ціноутворення, що орієнтується на рівень поточних цін, досить поширений.

д) Установлення ціни на основі торгів. У процесі торгів кожна фірма-конкурсант призначає ціну пропозиції, стежачи за тим, щоб вона була дещо нижчою, ніж у конкурентів, але й не опускалася нижче від рівня собівартості. Остаточна ціна на товар встановлюється з урахуванням таких факторів: цінова політика фірми, психологія ціносприйняття, вплив ціни на інших учасників ринкової діяльності [13].

 

2.2 Дослідження процесу ціноутворення на підприємстві та його недоліки.

Дослідження ціни відбуватиметься на прикладі однієї з продукцій ТОВ «Варта»  -  соку «Джус Мультивітамін».

На досліджуваному підприємстві ціна встановлюється за методом «Середні витрати плюс прибуток», розділяючи витрати на змінні та постійні. Розгланемо детальніше як саме розраховується ціна за даним методом на підприємстві.

2.2.1 Визначення змінних витрат

Розпочати слід з аналізу витрат на сировину та матеріали. Дані занесені до таблиці 2.1.

 

 

 

 

Таблиця 2.1 – Витрати сировини і матеріалів на виготовлення 1000л

                        продукції

Найменування сировини та матеріалів	Кількість спожитих     кг	Ціна, грн./кг	Сума, грн.
1	2	3	4
Концентрований сік	500	3,5	1750
Цукор	50	2,5	125
Підготована вода	500	0,2	100
Вітамін С	10	3	30
Тара	1000	0,2	200
Пробка	1000	0,05	50
Всього:	-	-	2255
Відходи, які повертаються (1%)	-	-	22,55

 

Виходячи з даних, що наведені у таблиці, матеріальні витрати на виготовлення 1000л соку склали 2277,55 грн (витрати наведені з урахуванням відходів). Відходи, які повертаються, становлять 1%, що у даному випадку означає, що вони мають невеликий вплив на матеріальні витрати.

Підприємство працює кожен день по 8 годин і має 1 технологічну лінію з виробництва соків.

Потреба у виробничих робочих на лінію становить 10 чоловік. Проведемо розрахунок їх з/п (до з/п робочих вже включені нарахування у вигляді обов’язкових податкових зборів), що наведений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Заробітна плата основних робочих

Робочі	Чисельність робочих, чол.	Заробітна платня в місяць, грн.	Сума заработної платні в місяць, грн.
1	2	3	4
Основні рабочі по виробництву соків	10	1500	15000

 

Як видно з таблиці, місячний фонд з/п основних працівників становить 15000 грн.

Розрахуємо витрати на електроенергію, що споживає технологічна лінія: виходячи із середньомісячного планового обсягу виробництва (працювати по 8 годин в день, 22 дні в місяць), в день використовується 110кВт. Тариф на електроенергію становить на 1кВт 0,78 грн.

Витрати електроенергії на технологічну лінію розраховуватимуться за формулою 2.7

 

Вет = QкВт*Qч*Pе,                                                            (2.7)

 

де Вет – витрати на електроенергію, що споживає технологічна лінія, грн/міс;

QкВт  – кількість електроенергії, яку споживає технологічна лінія, кВт;

Qч – кількість часу на місяць, впродовж яких працювала технологічна лінія, днів.

Pе – ціна за 1кВт спожитої технологічною лінією енергії, грн.

 

Вет = 22*110*0,78 = 1887,6 грн/ міс

Отже, у місяць на електроенергію, яку споживає технологічна лінія, витрачається 1887,6 грн.

 

2.2.2 Визначення постійних  витрат

Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання (ВУЕО) - стаття, що на даному підприємстві включає в себе витрати на амортизацію та сировину і матеріали для обслуговування і ремонту основних виробничих фондів (ОВФ), запасні частини для них та заробітну плату ремонтних робітників.

Витрати на сировину і матеріали, запасні частини і заробітну плату ремонтних робітників приймається за 10% від початкової вартості ОВФ, а ліквідаційну вартість – за 6%. Розглянемо таблицю 2.3, в якій наведено розрахунок амортизації обладнання.

Таблиця 2.3 – Визначення суми амортизації обладнання

Вид обладнання	Первісна вартість, грн.	Ліквідаційна вартість, грн.	Термін служби, років	Амортизація , грн /рік
1	2	3	4	5
Лінія по виробництву соків, 2000 л\смена	1400000	84000	10	131600

 

Розрахунок амортизації за місяць в нашому випадку здійснюється прямим методом за формулою 2.8

 

А = (Вп - Вл)/ Т/12,                                        (2.8)

 

де, А – сума амортизації за місяць, грн;

Вп – первісна вартість, грн;

Вл – ліквідаційна вартість, грн;

Т – термін служби, рр.          

 

А = (1400000-84000) /10/12 =10966, 67 грн.

Виходячи з того, що витрати на сировину і матеріали, запасні частини і заробітну плату ремонтних робітників ми прийняли за 10% від початкової вартості ОВФ, то вони розраховуватимуться за формулою 2.9

 

                                              Всм = Вп*0,1/12,                                          (2.9)

 

де Всм – витрати на сировину і матеріали, запасні частини і заробітну плату ремонтних робітників на місяць, грн/міс.

 

Всм =1400000*0,1/12 =11666,67 грн/міс

 

Отже, всього ВУЕО за місяць 10966,67+11666,67= 22633,34 грн/міс.

Розглянемо таблицю 2.4 для розрахунку витрат на МШП та інвентар.

Таблиця 2.4 – Загальні витрати на придбання МШП та інвентарю

 

Вид МШП та інвентарю	Кількість, шт.	Ціна, грн.	Загальна вартість, грн.
1	2	3	4
Тара для соків	70	5	350
Емність для зберігання концентрованих соків	50	15	750
Інший виробничий інвентар	20	15	300
Спецодяг	30	30	900
Всього	-	-	2300

 

Як видно з таблиці, загальні витрати на придбання МШП і інвентарю склали 2300 грн.

Списування витрат на МШП та інвентар здійснюється згідно з правилами:

а) Списування витрат відразу ж при придбанні (термін служби - 1рік).

б) Списування 50% у момент придбання і 50% у момент ліквідації (термін служби близько 2 років).

в) Рівномірний метод списування.

Далі розглянемо таблицю 2.5 для аналізу розрахування зносу МШП та інвентарю.