Повышение эффективности управления потоковыми процессами

 

      З таблиці. 2.1  видно, що велика частина витрат пов'язана із закупівлею трьох найменувань матеріалів, а саме солі, дріжджів та маку.

      Результати ABC представлені в таблиці. 2.2. Графічно вони інтерпретуються кривою Лоренца (рис. 2.4).

      З графіка видно, що приблизно 66% витрат доводиться на 14% від загальної кількості  матеріалів і лише 8% – на матеріали, що становлять 57% в загальній кількості. 

      

      Питома  вага в 

      загальних

      витратах

      на  матеріали,% 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                               

                  

      Питома  вага матеріалу в загальній номенклатурі 

      Рис. 2.4. Крива Лоренца

      Таблиця 2.2

      Результати  АВС-аналізу

 

     Для того, щоб АВС-аналіз став можливим, на заводі необхідна наявність єдиного класифікатора матеріально-технічних ресурсів в інформаційній базі, в кодах якого закладенио облік їх надходження, витрати і складські запаси. Коли процедура АВС-аналізу проводиться вперше, встає питання, наскільки детально має бути відбита інформація по вступу матеріально-технічних ресурсів (по позиціях, підгрупах, групах і т. д.). Як показує практика деталізація по позиціях є зайвою і можна обмежитися рівнем підгруп. 

     Процентні кордони для визначення груп А, В і С також можуть декілька варіюватися залежно від галузі. Не слід забувати, що основна мета АВС-аналізу — сформувати класи номенклатури, для яких викорис-товуються загальні методи роботи. Сировина і основні матеріали складають близько 80% від загального об'єму закупівель. При цьому що залишилися 20% номенклатур також досить різнорідні і вимагають різних підходів при організації постачання. Тому в цьому випадку можливе проведення АВС-аналізу для всього масиву даних за винятком основної сировини. 

     Результати  АВС-аналізу не повинні прийматися автоматично до виконання. Як правило, особливо на перших етапах потрібне додаткове узгодження результатів фахівцями, а потім їх твердження.

     При ухваленні управлінських рішень важливо враховувати, що номенклатура групи С має невисоку вартість, але при цьому вимагає дуже великих людських і тимчасових витрат. Незрідка загальна чисельність персоналу відділів закупівлі, що займаються номенклатурою групи А, складає приблизно п'ять чоловік, а групи С — більше 30. Тому поважно правильно вибрати методи роботи з цією номенклатурою, щоб понизити загальні витрати на організацію постачання підприємства. Аналіз витрат системи постачання промислових підприємств показує, що якщо для номенклатури групи А постачальницька націнка складає 5-8% від загальної вартості, то для номенклатури групи С досягає 20%.

     Таким чином зробивши АВС-анализ можна  надати такі рекомендації підприємству ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський»:

     По  класу А (пшенична мука) – це найважливіша сировина, на яку доводиться велика частина грошових коштів (66,42% від  загальних витрат), вкладених в запаси. Відносно саме цієї сировини треба здійснювати найбільш ретельний контроль і регулювання запасів. Треба ретельно визначати розміри та моменти видачі замовлень. Величину витрат на видачу і оформлення замовлень, зберігання матеріалів передивляти кожен раз при розміщенні чергового замовлення. Встановити суворий контроль і регулювання запасів, а також контроль за розрахунком періоду випередження. Хід виконання постачальником зобов’язань по постачанню муки пшеничної контролювати шляхом створення безперервної  системи обліку запасів.

     По  класу В (житня мука, яйця) – вимагають  меншої уваги (25,64% від загальних витрат). Треба визначити по цим найменуванням економічні розміри і момент видачі повторного замовлення.. Здійснювати звичайний контроль і збір інформації про запаси, що дозоляє своєчасно виявити основні зміни у використанні матеріальних запасів. Хід виконання постачальником зобов’язань по постачанню матеріалів контролюється шляхом створення періодичної системи обліку запасів.

     По  класу С (Цукор, дріжджі, сіль, мак) – складають значну частину в номенклатурі використовуваних матеріалів, але не дорогі, на них доводиться найменша частина вкладень в запаси (7,94% від загальних витрат). По цим продуктам ніяких розрахунків не виробляється. Розмір повторного замовлення встановлюється так, щоб постачання здійснювати протягом 1-2 років. Поповнення запасів реєструється, але поточний облік рівня запасів не ведеться. Перевірка наявних запасів проводиться періодично один раз на рік.

     XYZ-аналіз. XYZ - аналіз матеріалів передбачає оцінку їх значущості залежно від частоти вжитку.

     Якщо  розглядати вжиток окремих видів  матеріалів протягом тривалого періоду, то можна встановити, що в їх числі  є матеріали, що мають постійний  і стабільний попит; матеріали, витрата  яких схильна визначеною, наприклад  сезонним, коливанням, і, нарешті, матеріали, витрату яких носить випадковий характер.

     Тому  в межах кожного з класів А, В і C матеріали можуть бути розподілені ще і по мірі прогнозованості їх витрат [27, c. 387].

     Для такої класифікації використовуються символи X, Y, Z. 

     До  класу X відносяться матеріали, попит  на яких має постійний характер або  схильний до випадкових незначних коливань, тому піддається прогнозуванню з  високою точністю. Питома вага таких  матеріалів в загальній номенклатурі, як правило, не перевищує 50-55%.

     До  класу У відносяться матеріали, вжиток яких здійснюється періодично або має характер падаючої або  висхідної тенденції. Їх прогнозування  можливе з середньою мірою  точності. Їх питома вага в загальній  номенклатурі складає близько 30%. 

     До  класу Z відносяться матеріали, для  яких не можна виявити якої-небудь закономірності вжитку. З цієї причини  прогнозування їх витрати неможливе (вони складають 15%) загальної номенклатури).

     Як  показник, що характеризує можливі  коливання у вжитку матеріалів, може використовуватися коефіцієнт варіації:  

                                   = * 100%,                                              (2.1) 

     де  σ – стандартне відхилення, що визначає міру фактичної витрати матеріалу протягом аналізованого періоду відносно середньої величини;

Х_t– середня величина розходу матеріалу;

     

                                                                                                                   (2.2) 

                                                                                                                                                                                                    

                                                                                                                              

     де  X_t – фактичний розход матеріалу в t-м періоді;

     T – число спостережуваних періодів [28, c. 47].

     На підприємстві ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський» попит на матеріал протягом періоду змінюється незначно. Визначимо коефіцієнт варіації попиту, використовуючи дані табл. 2.5.

     Таблиця 2.5

     Попит на матеріал 
 
 
 

 
 

X_t=7900/4=1975, 

σ = , 

υ = 125/1975 * 100% = 6.33% 

     Практика  витрачання матеріалів з різною мірою  передбаченості попиту дозволила встановити кордони зміни коефіцієнтів варіації по класах X, Y і Z залежно від питомої  ваги конкретної позиції матеріалу  в загальній номенклатурі. 

     Графічна  інтерпретація XYZ розподілу матеріалів представлена на мал.2.4 

       

     Варіація 

     попиту 
 
 
 
 
 
 
 

           Питома вага матеріалу  в загальній номенклатурі 

     Рис. 2.4. Розподілення матеріалів за методом XYZ

     Техніка xyz-аналізу. Для проведення xyz-аналізу необхідно:

     1. Встановити середню витрату кожного виду матеріалу з врахуванням вагання потреби в них по періодах, це можуть бути, наприклад, сезонні коливання. 

     2. Розрахувати коефіцієнт варіації по кожній номенклатурній позиції.

     3. Розташувати матеріали у міру зменшення коефіцієнтів варіації.

     4. Підсумовувати дані про кількість матеріалів відповідно до зростання коефіцієнтів варіації, нанести їх на схему.

     5. Розбити матеріали на групи залежно від варіації попиту.

     Результатом xyz-аналізу є побудова кривої Лоренца.

     Скористаємося даними ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський» допустимо, що підприємство використовує близько 50 найменувань матеріалів, попит на яких носить різний характер [29, c. 72].

     У таблиці 2.5 приведені дані, що характеризують інтенсивність витрачання по семи номенклатурних позиціях.

     Таблиця 2.5

Розподілення  матеріаліл в порядку зменшення  коефіцієнту варіації