Повышение эффективности управления потоковыми процессами

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2010 в 17:50, Не определен

Описание работы

интегральные материальные потоки, управление потоковыми процессами,логистика

Файлы: 1 файл

курсовая1.docx

— 134.13 Кб (Скачать файл)

       

       

       

       

       

       

       

       

       

          

       

       

       

         
 

       Рис. 2.1. Організаційна структура управління підприємства

     На  підприємстві здійснюються наступні логістичні функції:

     - планування потреби в матеріальних (товарних) ресурсах, людських ресурсах (персонал), сировинних ресурсах (тепло, електроенергія, пакувальні матеріали, канцтовари, нематеріальні активи і так далі); 

     - визначення раціональних термінів і об'ємів постачань;

     - вибір типу транспорту і визначення раціонального маршруту, підбір транспорту під певний вигляд товарів;

     - регулювання і контроль рівня запасів в збутовій системі;

     - управління процедурою замовлень;

     - складування, визначення оптимального рівня запасів по товарних групах та їх асортименті;

     - проектування зон складування, торгівельної площі, зон навантаження-розвантаження;

     - вибір навантажувально-розвантажувального і іншого складського устаткування;

     - переміщення товарів на складі;

     - робота з упаковкою;

     - інформаційна підтримка (визначення рекламної лінії позиціювання товарів, сповіщення про товарні акції і тощо).

     Таким чином, на даному торгівельному підприємстві має місце цілий комплекс логістичних  операцій, які взаємозв'язані і  підпорядковані єдиній меті – управлінню товарно-матеріальними потоками.

     Матеріальні потоки ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський» пов'язані з прийомом сировини від постачальника для виробництва і реалізації споживачеві і безпосередньо відвантаження (відправлення своїми транспортними засобами) товарів покупцеві.

       При цьому матеріальні потоки  даного підприємства можна класифікувати  таким чином: вхідний (розвантаження автомобільного транспорту); вихідний (навантаження);  внутрішній (операції усередині комбінату) ; зовнішній (рух вантажів, до яких підприємство має відношення). 

     По  натурально-сировинному складу - одноасортиментний і багатоасортиментний.

     За  кількісною ознакою - середній (автомобільний  транспорт). 

     По  вазі вантажів – важкі і легковагові.

     По  консистенції вантажів – товарно-штучні, такі, що перевозяться в контейнерах, ящиках і так далі, спеціально упаковані.

     Товари, що реалізуються на комбінаті, служать основою для організації інформаційного потоку.

     Інформаційний потік, таким чином, обслуговує матеріальні  потоки на підприємстві.

     Інформаційний потік відповідає матеріальному  і реалізується в паперовій і  електронній формі.

     Для нашого об'єкту основними носіями  інформаційного потоку виступають рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-траспортні накладні, договори-зобов'язання та ін.

     Також велике значення надається інформаційному потоку, пов'язаному з сповіщенням покупців, – для цієї мети використовується реклама у вигляді паперових носіїв в періодичному друці. 

     На підприємстві мають місце наступні потоки інформаційного характеру: 

     внутрішній  і зовнішній;

     єднальний (вхідний, вихідний)  оперативний (зв'язок з постачальником шляхом телефонних і телефаксних повідомлень);

     стаціонарний (кредитні каси)  директивні, довідкові, звітні і допоміжні інформаційні потоки.

     Схему матеріального, інформаційного і фінансового потоків на хлібозаводі  представимо на рис. 2.2. 
 
 

       

       

     

     

     

       

    Ні                                            Так       Ні                                         Так

       

       

      Рис.2.2. Схема матеріального потоку на хлібозаводі. (                   - мате-ріальний потік,                - інформаційний потік,                   - фінансовий потік)

     2.2 Оптимізація матеріальних потоків на підприємстві ТОВ «Хлібокомбінат Бурозський» шляхом АВС - і XYZ - аналізу

 

     АВС-аналіз. АВС-аналіз є одним з методів раціоналізації, який може використовуватися у всіх функціональних сферах діяльності підприємства. АВС-аналіз дозволяє:

      виділити  найбільш істотні напрями діяльності; 

      направити ділову активність в сферу підвищеної економічної значущості і одночасно  зпонизити витрати в інших сферах за рахунок усунення зайвих функцій і видів робіт; 

      підвищити ефективність організаційних і управлінських  рішень завдяки їх цільовій орієнтації.

      При диференційованому підході до організації  закупівель і управління складськими  запасами АВС-аналіз дозволяє добитися істотного зниження витрат. 

      Для підвищення ефективності рішень, що приймаються, необхідний індивідуальний підхід до визначення термінів і розмірів замовлення за кожним матеріалом. Оскільки такий  метод зв'язаний з великими витратами  часу, його доцільно використовувати  лише там, де він приносить найбільший ефект. Іншими словами, нераціонально  приділяти позиціям, що грають незначну роль у виробництві, та ж увага, що і матеріалам першорядної ваги. Це широке визнання, що отримало, положення  відоме як принцип Парето. Суть його полягає в тому, що на декілька виробів зі всієї сукупності виробляємих виробів, що продаються, купуються або зберігаються, доводиться значна частина ресурсів, що витрачаються або накопичуються. Стосовно політики матеріальних запасів останнє означає, що на обмежене число постачань доводиться основна маса використовуваних матеріалів [23, c. 94].

      Розподіл ABC. Залежно від витрат матеріальні запаси підрозділяються на три класи: А, В і С. На рис. 2.3  даний характерний розподіл матеріальних запасів на окремі класи по їх питомій вазі в загальних витратах на матеріали. Отримана крива розподілу названа по імені Лоренца, який в 1905 р. за допомогою таких кривих графічно інтерпретував відмінності в розподілі доходів.

      AВС-аналіз  показує значення кожної групи  матеріалів і допомагає звернути  увагу на основні. 

      Матеріали класу А – це нечисленні, але  найважливіші матеріали, на які доводиться велика частина грошових коштів (близько 75%), вкладених в запаси. 

      Матеріали класу В відносяться до другорядних  і вимагають меншої уваги, чим  матеріали класу А. З придбанням матеріалів класу В зв'язано приблизно 20% грошових коштів.

       Питома вага

      в загальних 

      витратах  на

      матеріали,% 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                             Питома вага матеріалу в загальній  номенклатурі 

      Рис. 2.3. Розподіл АВС

     Матеріали класу С складають значну частину в номенклатурі використовуваних матеріалів, але недорогі, на них доводиться найменша частина вкладень в запаси – 5% [24, c. 73]. 

     Техніка АВС-аналізу. Для проведення АВС-аналізу необхідно:

  1. Встановити вартість кожного найменування матеріалу (для купувальних деталей приймаються ціни постачальника). 
  2. Розташувати матеріали по міру зменшення витрат.
  3. Підсумовувати дані про кількість і витрати на матеріали і нанести їх на схему.
  4. Розбити матеріали на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах.

     Оскільки 75% витрат доводиться на 10-15% всіх матеріалів, то найбільш ретельний контроль здійснюється відносно саме цієї групи.

      Контроль  і регулювання запасів здійснюються по-різному залежно від класу  матеріалу. Нижче приводиться перелік  операцій, які проводяться з матеріальними  запасами [25, c. 84]. 

      Матеріали класу А. Ретельно визначаються розміри і моменти видачі замовлень. Величина витрат на видачу і оформлення замовлень, зберігання матеріалів передивляються кожного разу при розміщенні чергового замовлення.

      Встановлюється  суворий контроль і регулювання запасів, а також контроль за розрахунком періоду випередження.

      Матеріали класу В. Визначаються економічні розміри і момент видачі повторного замовлення.

      Здійснюється  звичайний контроль і збір інформації про запаси, що дозволяє своєчасно  виявити основні зміни у використанні матеріальних запасів. 

      Матеріали класу С. Ніяких розрахунків не виробляється. Розмір повторного замовлення встановлюється так, щоб постачання здійснювати протягом 1-2 років. Поповнення запасів реєструється, але поточний облік рівня запасів не ведеться.

      Перевірка наявних запасів проводиться періодично один раз на рік. Хід виконання постачальником зобов'язань по постачанню матеріалів класу А і В контролюється шляхом створення безперервної або періодичної системи обліку запасів [26, c. 43]. 

      ТОВ «Хлібокомбінат Бурозський» використовує близько 50 найменувань різних матеріалів. У таблиці. 2.1. приведені дані, що характеризують прямі витрати по закупівлі для семи найменувань матеріалів.

      В таблиці під порядковими номерами розміщується така сировина: 1- пшенична мука, 2 – житня мука, 3 – яйця, 4 – цукор, 5 – дріжджі, 6 – сіль, 7 – мак.

      Інформація, що міститься в таблиці. 2.1, отримана таким чином               ( додаток 1):

  1. Розраховано річний обіг за кожним найменуванням матеріалу. Він визначений шляхом множення закупівельних цін на кількість одиниць матеріалу, споживаних протягом року. 
  2. Всі позиції матеріалу розподілені по мірі зменшення річного звороту. 
  3. Всім позиціям привласнені порядкові номери, не залежні від номенклатурних.

      4. Річні звороти прораховані наростаючим підсумком, тому, наприклад, матеріалу з порядковим номером 5 відповідає сумарний річний зворот по перших п'яти позиціях. 

      5. Розрахована процентна доля річного звороту наростаючим підсумком і процентне відношення порядкового номера до загальної кількості найменувань матеріалів.

      Таблиця 2.1

      Витрати при закупівлі

Матеріал Питома  
вага в загальній  
кількості 
найменувань, %
Річна потреба,  
од.
Ціна,  
грош. од.
Витрати по закупівлям,  
тис. грош. од.
Витрати по закупівлям 
наростаючим підсумком  
тис. грош. од.
Питома вага в загальних витратах,% Клас 
матеріалу
1 14,20 650000 1100 715000 715000 66,42 А
2 28,57 3500 6000 210000 925000 85,92 В
3 42,86 40000 1650 66000 991000 92,05 В
4 57,14 95000 300 28500 1019500 94,70 С
5 71,42 30000 900 27000 1046500 97,20 С
6 85,71 82000 250 20500 1067500 99,16 С
7 100,0 8000 1200 9600 1076600 100,0 С

Информация о работе Повышение эффективности управления потоковыми процессами