Інноваційні технології в закупівельній логістиці підприємства

У статті 269 Господарського кодексу України закріплені основні положення щодо терміну  й  порядку  встановлення  покупцем  недоліків  поставлених  йому товарів, які не могли бути виявлені під час приймання, а також пред'явлення постачальникові претензій у зв’язку з поставкою неякісних товарів.  Договором,  стандартами   та   іншими   технічними  умовами   можуть

передбачатися триваліші строки для виявлення покупцем недоліків   лише   для 

товарів   призначених  для  тривалого  користування. Сторони  мають  право  в

договорі зазначати триваліші гарантійні строки,  порівняно  тих, які  закріплені 

в  стандартах  або  технічних умовах. Дана  стаття  регламентує,  що  постачальник  зобов’язаний  за власний рахунок усунути дефекти, виявлені покупцем протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що виникли через порушення покупцем правил експлуатації або зберігання на складі.

Таким чином, нормативно-правове регулювання закупівельної діяльності

забезпечує уникненню конфліктних ситуацій між сторонами договору на поставку товарів, а також вирішенню спірних моментів. Знання основних положень нормативно-правових документів в області матеріально-технічного забезпечення являється запорукою ефективного здійснення закупівельних операцій.  

  

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНОГО ПОСТАЧАЛЬНИКА

 

2.1. Процес вибору постачальника промислового підприємства

Вибір постачальника являється однією з основних проблем в управлінні закупівлями сировини, матеріалів та комплектуючих і включає пошук джерел постачання та оцінку можливості своєчасної поставки.

Правильний вибір постачальника являється важливою передумовою успішної діяльності підприємств, що полягає в зниженні витрат, підвищенні ефективності закупівельної логістики та забезпеченні промислових підприємств конкурентними перевагами та стійкістю на цільовому ринку. 

На даному етапі розвитку вaжливість вибору постaчaльникa полягaє не в тому, що нa ринку функціонує безліч постaчaльників однорідних мaтеріaльних ресурсів, а переважно в тому, що постaчaльник повинен бути надійним партнером підприємствa в реaлізації логістичної стрaтегії.

Вибір постачальника – це не менш важлива проблема, яка стоїть перед сучасними підприємствами й на усунення якої спрямовано чимало зусиль як зарубіжних, так і вітчизняних вчених.

У літературі запропоновано різні методи, які підтримують процес прийняття рішень у сфері вибору постачальників [2, 13, 24], основні з них:

• методи показників;
• статистичні методи;
• моделі математичного програмування;
• методи штучного інтелекту.

В умовах ринкової конкуренції промислові підприємства потрапляють у скрутне становище. Відсутність фінансових ресурсів, падіння попиту, зниження цін на готову продукцію змушують підприємства по-новому перевірити свої витрати. Як показують дослідження близько 50% резервів перебувають у сфері закупівель, інші 50% знаходяться в управлінні, організації виробництва, логістиці та інших сферах діяльності [34].

Одним із основних процесів матеріально-технічного забезпечення є

процес вибору постачальника, який представляє собою поетапне виконання поставлених завдань. У загальному вигляді даний процес складається із наступних етапів (рис.2.1) [23]:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Етапи процесу вибору постачальника

Але представлений процес являється не досконалим і його найбільш типовими проблемами є:

• непрозора процедура відбору постачальника;
• суб’єктивність прийняття рішення;
• відсутність конкурентного середовища через незмінність

переліку постачальників, більшість із яких посередники [15].

На підставі цього, автором наводяться заходи на уникнення існуючих проблем і оптимізації процесу вибору постачальника.

Використання непрозорих процедур вибору постачальника призводить до збільшення закупівельних цін. Найкращим способом для подолання цієї проблеми являється проведення конкурсу і закупівля матеріальних ресурсів на електронних торгових майданчиках. Не дивлячись на те, що проведення конкурсу доволі складний процес, він дає значні результати. Наприклад, закупівельні ціни в середньому знижуються на 10-15%, а іноді і до 40%.

На промислових підприємствах часто виникає ситуація, коли процес відбору постачальника проводиться без відповідних рекомендацій, стандартів та документації. Це призводить до негативних наслідків: дублювання функцій, зменшення відповідальності.

Вплив суб’єктивного фактору можна зменшити за допомогою:

• чіткого визначення рамок відповідальності;
• визначення основних процедур вибору постачальника на

підприємстві і їх регламентація [6].

Доцільно, розбивати кожен пакет документів для вибору постачальника, який складається із регламента, що описує процес відбору постачальника і окремі положення на кожну процедуру на підприємстві. Регламент вибору постачальника може складатися з таких розділів:

• формування баз даних майбутніх постачальників;
• формування плану організації процедури відбору постачальника;
• заключення довгострокових договорів з постачальниками;
• порядок формування замовлення;
• атестація постачальників [1].

Наприклад, формалізація процедури проведення конкурсу на вибір постачальника визначена Цивільним кодексом України, але правила його проведення протребують більш детальної перевірки на практиці. В результаті, основними виправленнями в даному кодексі можуть бути положення з описом конкурсної документації або положення про конкурсну комісію.

Як зазначалося вище, однією із проблем вибору постачальника є відсутність конкурентного середовища, що призводить до зниження якості матеріальних ресурсів і збільшення закупівельних цін. Вирішити цю проблему можна за допомогою розробки єдиної інформаційної бази даних потенційних постачальників. База даних повинна містити інформацію про постачальників з якими у підприємства вже були зaключені договори, а також інформація про потенційних контрагентів. Дані про постачальника повинні включати: найменування, контактні і регістраційні дані, форму постачальника, перелік номенклатурних позицій, на яких спеціалізується постачальник. Для повноцінного використання бази даних необхідно розробити і впровадити процедуру взаємодії між службами і підрозділами підприємства, як в процесі внесення і оновлення інформації бази даних, так і в процесі її використання.

Таким чином, було рoзглянуто основні зaходи щодо підвищення ефективності процесу вибору постaчaльникa, що являється одним із основних процесів мaтеріально-технічного зaбезпечення, a як покaзує прaктикa, якщо до оптимізaції системи постaчaння підходити комплексно, включaючи оптимізацію інформaційних і фінaнсових потоків, що виникають між постaчaльникaми, підрядникaми і внутрішніми службaми підприємствa, то це приводить до значного покрaщення основних покaзників роботи підприємствa.

 

2.2. Дослідження  системи критеріїв для вибору  оптимального постачальника

У розрізі аналізу закупівельної діяльності підприємства першочергово необхідно приділити увагу аналізу постачальників, адже від правильного вибору залежить ефективність роботи як відділу постачання так і всього підприємства.

У світовій практиці існує велика кількість варіантів критеріїв за якими можлива класифікація постачальників. Набір критеріїв індивідуальний для кожного підприємства окремо, адже зважаючи на специфіку роботи і виробництва набір найбільш важливих критеріїв змінюється. Наведемо найпоширеніші критерії класифікації постачальників, які можна використовувати на підприємстві: - ціна; - якість; - надійність постачання; - віддаленість постачальника від споживача; - терміни виконання замовлень; - періодичність постачань; - умови оплати; - мінімальний розмір партії товару; - можливість отримання знижки; - частка постачальника у покритті витрат; - повнота асортименту; - умови розподілу ризиків; - наявність сервісного обслуговування; - рекламна підтримка; - репутація постачальника; - надання гарантійної документації; - фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність.

Метод експертних оцінок – це фактично метод прогнозування, основоположним критерієм якого є досягнення згоди серед усіх членів експертної групи. Організаційно це виглядає так. Експерти, обізнані у взаємопов'язаних сферах діяльності, детально відповідають на питання анкети, пов'язаної з досліджуваною проблемою [45, c. 53]. Кожен з них фіксує свою думку про проблему, а потім повідомляє про відповідь своїм колегам.

Основними завданнями, які найчастіше вирішуються на практиці на основі отриманої від експертів інформації, є:

– ранжування (впорядкування, розміщення в порядку зростання чи спадання) факторів та відповідних показників, що їх характеризують, за їх значимістю в розвитку досліджуваного явища, процесу;

– ранжування підприємств чи їх структурних виробничих підрозділів (бригад, цехів, ділянок) за рейтингом, в основу якого покладено сукупність різних показників, що характеризують результати фінансово-господарської діяльності чи окремих її видів (фінансовий стан, рентабельність, платоспроможність тощо);

– попередня оцінка виконання плану за певним показником.

У випадку аналізу критеріїв класифікації постачальників на підприємстві, метод експертних оцінок провадиться з метою ранжування можливих показників та визначення їх значимості для подальшої класифікації.

Використання великої кількості критеріїв оцінки постачальників не є актуальним, збільшення кількості критеріїв не важливих для оцінки постачання дасть менш точний результат, ніж якщо будуть використовуватися найважливіші критерії. Таким чином пропонується відібрати найбільш важливі критерії для оцінки та класифікації постачальників.

Для цього було проведено оцінювання списку можливих критеріїв п’ятьма експертами, що безпосередньо використовують результати співпраці з постачальниками у своїй роботі. Оцінка постачальників проводиться за десятибальною шкалою. Результати оцінювання представлені в табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1

Ранжування критеріїв оцінки постачальників методом експертних оцінок (приклад)

Критерій	Оцінка значимості критерію експертами					Значимість критерію
	1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6	7
Надійність постачання	8	8	9	9	9	43
Віддаленість постачальника від споживача	6	6	7	6	6	31
Терміни виконання замовлень	4	4	4	5	5	22
Періодичність постачань	4	5	4	5	4	22
Умови оплати	8	8	7	7	9	39
Мінімальний розмір партії товару	4	4	3	4	5	20
Можливість отримання знижки	5	4	4	5	5	23
Частка постачальника у покритті витрат	4	3	3	5	4	19
Повнота асортименту	7	6	7	6	8	34
Умови розподілу ризиків	4	4	4	3	4	19
Наявність сервісного обслуговування	6	6	6	5	6	29
Рекламна підтримка	2	1	2	2	2	9
Репутація постачальника	4	4	5	3	3	19
Фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність	4	3	3	4	2	16
Ціна	10	10	10	10	10	50
Надання гарантійної документації	5	6	6	5	5	27
Якість	9	10	9	9	10	47
Умови доставки	7	7	8	8	7	37