Музеи Львова

У 1914 році для галереї було спеціально придбано будинок по вулиці Оссолінських, 3,що належав професору Львівського університету, історику та колекціонеру В. Лозинському.

До новоствореної галереї увійшли  збірки, подаровані Львову М. Топфером у 1905 році та Б. Ожиховичем у 1919 році.

Після реорганізації львівських музеїв у 1939-1946 роках галереї були передані частини колекції музею імені Любомирських, Ставропігійського братства, Бібліотеки імені Баворовських, Історичного музею. Значних втрат картинна галерея зазнала у часі Другої світової війни.

Протягом 1960-1990 рр. Львівська картинна галерея перетворюється на значний музейний центр з кількома філіалами.

23 жовтня 2009 року Львівська галерея мистецтв отримала статус національної.

Колекція

Львівська галерея мистецтв – один з найбагатших музеїв України. Її колекцію складають понад 54 тис. творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва європейських та вітчизняних майстрів 14-20 ст. До найбільш цінних належать збірки європейського мистецтва, львівської скульптури, львівського портрету, ікон та меблів.

 Музей володіє рідкою за своєю значущістю колекцією творів австрійських та польських художників. Окрасою і гордістю постійної експозиції є твори Ж. де Латура, Ж. Е. Ліотара, А. Р. Менгса, П трогера, Ф. Маульберча, Г.ван Хонтхорста, Я. Мальчевського та багатьох інших художників.

До складу галереї входять  біля десятка більших чи менших музеїв, які працюють як відділи або сектори:

• Олеський замок
• Золочівський замок
• Підгорецький замок
• Каплиця Боїмів
• Музей „Львівська сакральна барокова скульптура”
• Музей „Мистецтво давньої української книги”
• Музей „Русалки Дністрової” та ще декілька музеїв, які входять до складу галереї.

Львівська галерея мистецтв – великий науково-просвітницький центр, в якому відбуваються наукові конференції, проходять стажування наукових працівників та реставраторів, ведеться активна виставкова робота. Щорічно в музеї готується понад 20 виставок – з фондових збірок, персональних виставок львівських та закордонних митців. Багато років галерея бере участь в організації та проведенні міжнародних виставок, зокрема, у Польщі, США, Франції, Австрії.

Майже ніколи за час її існування галерею не грабували. Але вже у наш час галерею було зухвало пограбовано, причому злочинці вбили двох її працівників. Після цього пограбування були вжиті безпрецидентні заходи безпеки. Донедавна у просторих залах галереї можна було виставити на огляд лише 10% зібрання шедеврів. Інші у неймовірній тісноті зберігалися в запасниках. Тепер проблему майже вирішено – галереї передано приміщення палацу Потоцьких.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ

Історія виникнення

Львівський історичний музей — один з найстаріших музеїв України, заснований в 1893 році. Вміщає понад 300 тисяч експонатів. Експозиція знайомить з історією міста Львова та галицьких земель від найдавніших часів до наших днів.

Львівський історичний музей  заснований у 1893 р. До його збірки увійшли  нечисленні пам'ятки, що зберігались  у міському архіві, різних бюро магістрату, депозити і дари окремих громадян міста. Першим приміщенням музею  стало архівне бюро в будинку Міської ратуші.

Кількість експонатів зростала, тому в 1908 р. магістрат купує для  музею стародавню кам'яницю на площі  Ринок, 6, де було відкрито Національний музей ім. короля Яна ІІІ. У 1918 році п'ять залів відведено для збірок міського Історичного музею.

У 1926 р. гміна Львова придбала для потреб музею ще один будинок - на площі Ринок, 4. Сюди було перенесено п'ятитисячну колекцію Історичного музею, відкриту для огляду 22 вересня 1929 р. 8 травня 1940 р. Історичний музей Львова й Національний музей ім. Яна ІІІ було об'єднано в одну установу - Львівський історичний музей.

Сьогодні тут зберігається понад 330 тис. музейних предметів. Найзначніші  колекції музею - це матеріали археологічних  розкопок, знаряддя праці, вироби львівських цехових майстрів, твори мистецтва, старовинні монети, ордени і медалі, зброя. У 1991 році утворено відділ історії  Визвольних Змагань України.

 

Історія будинку музею

Як і всі інші філіали  Історичного музею велику цінність, окрім експонатів розміщених безпосередньо  в залах, є і сам будинок. Будинок  під № 6, був побудований в 1580 році греком Корняктом. Споруда значно більша, ніж сусідні, має по шість вікон на поверсі, замість звичних трьох і вважається найкращою визначною пам'яткою львівського ренесансу.

На даху - аттик із семи кам'яних статуй, з фігурою короля посередині. На початку 17 ст. у будинку  розміщувався орден черниць-кармеліток босих. З часом монастир збіднів  і продав будинок Якобу Собеському. До кінця 17 ст. будинок належав Собеському і використовувався як тимчасова королівська резиденція Яна ІІІ Собеського.

Важливою подією, яка відбулася  в цих залах, було підписання в 1687 році мирного договору між Польщею  і Росією, який розділив Україну  на Лівобережну і Правобережну.

З часом будинок переходить у власність польського гетьмана Станіслава Жівуцького, тоді князя Конінського, а в кінці 19 ст. - Любомірських, які в 1908 році за заповітом князя Конінського передають цей будинок місту як Національний музей імені Яна ІІІ Собеського. У 1939 році музей перейменований в Львівський історичний музей.

Перший поверх є перлиною ренесансного стилю. А також там  міститься готична кімната, єдина, яка залишилася ще з часу життя  Корнякта і не була змінена в результаті багатьох перебудов всіх наступних власників. Зараз в її приміщенні розташований магазин антикваріату. На другому поверсі знаходяться, так звані, Королівські зали, в яких розгорнена виставка «Історичні коштовності». Виставка представляє унікальні визначні пам'ятки XVII — XVIII ст. з фондових збірок музею — меблі, живопис, старовинний годинник, музичні інструменти, художні вироби з скла і фарфору, рідкісні ордени і заслуги. Перший і третій поверхи використовуються під різні експозиції і тимчасові виставки.

Саме у будинку під  № 6 знаходиться Італійський дворик, характерний для стилю італійське палаццо. Тут відвідувачі музею  або просто жителі і гості Львова можуть приємно провести час в  затишній кав'ярні просто неба, будучи повністю захищеними від звуків сучасного  міста.

Сучасні експозиції

Музейні експозиції розташовані  в пам'ятках архітектури XVI-XVIII ст. - будинках № 4, 6, 24 на площі Ринок та в колишньому міському арсеналі.

Історія західноукраїнських земель у найдавніші та середньовічні  часи відображена в експозиції будинку 24 на площі Ринок. Тут можна ознайомитись з матеріалами про заснування міста Львова, діяльність давньоруського князя Данила Галицького, довідатись про боротьбу українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

Боротьбі українського народу за свою державність у XIX - XX ст. присвячена експозиція відділу нової та новітньої  історії України, яка знаходиться  в будинку на площі Ринок, 4.

У Королівських залах будинку  на площі Ринок, 6, експонується виставка історичних коштовностей, на якій представлені меблі, годинники XVIII ст., колекція художнього срібла, унікальна збірка старовинних  орденів тощо.

У колишньому міському Арсеналі - пам'ятці архітектури XVI ст. представлена старовинна зброя близько 40 країн  світу ХІІІ - поч. ХХ ст.

На початку 1990-х років  створено філіал Львівського історичного  музею - музей "Літературний Львів  першої половини ХХ ст., відкрито нові відділи у містах Броди і Перемишляни, музей історії давньоруського міста Звенигорода, музей провідника ОУН полковника Євгена Коновальця в с.Зашків на Жовківщині, музей Петра Сагайдачного в с. Кульчиці Самбірського району, Державний історико-культурний заповідник "Тустань"

Відділ історії Визвольних Змагань України представлено на виставці в будинку 4 на площі Ринок. його експозиція демонструє українські воєнні пам'ятки Українських Січових  Стрільців часів І світової війни, Української Галицької Армії, документи  підпільних організацій - Української  Військової Організації (УВО), Організації  Українських Націоналістів (ОУН) міжвоєнного  часу, комплекси матеріалів - листівки, жетони Бойового Фонду, підпільні видання, які розповідають про боротьбу Української  Повстанської Армії (УПА), збройного  підпілля ОУН, Української дивізії "Галичина" - 1-УД - УНА, матеріали  Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ:

1. Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп.
2. Музеї - це скарбниці людської історії і культури, думки і праці, це осередки пізнання навколишнього світу.
3. Сучасні музеї Львова, фактично, стають центрами освіти, комунікації, культурної інформації і творчих інновацій.
4. Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36,5 тисяч експонатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел:

1.Закон України “Про музеї та музейну справу” від 29.05.1995р. №249/95.

2.Б. В. Мельник Площа Ринок — серце Львова // Вулицями старовинного Львова. — 2-ге, зі змінами. — Львів : Світ, 2002. — С. 69. — 272 с.

3.Музеї України: Довідник// Міністерство культури і мистецтв України.- К. : Задруга,1999.-с.130

4. Погорелова А. Музейна справа: орієнтири розвитку // Українська культура. - 1996. - № 2. - С. 2-3.

5.Багрій В.С., Мельник Б.В., Свєшнікова І.О. Львівський історичний  музей. Путівник.- Каменяр, 1976- с.245.

6.[Електронний ресурс] http://www.lhm.lviv.ua

7.[Електронний ресурс] http://who-is-who.com.ua/book/lvov.html

8.[Електронний ресурс] http://prostir.museum/museums/ua/

9.[Електронний ресурс] http://lvivgallery.org

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1. Національний музей у Львові.

 

Додаток 2. Львів  непопсовий.

Додаток 3. Постійна експозиція музею «Українське давнє  мистецтво 16ст.»

 

Додаток 4. Інтер’єр львівської картинної галереї.

 

 

Додаток 5. П.П. Рубенс, «Чоловічий портрет»

 

Додаток 6. Михайло Врубель Волхва (Морская царица)

Додаток 7. Яцек Мальчевський, «Піфія»

Додаток 8. Приміщення історичного музею на площі Ринок, 4.

 

Додаток 9. Фрагмент експозиції відділу історії визвольних змагань України.