Музеи Львова

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Одеський національний політехнічний  університет

Гуманітарний факультет

Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

 

 

 

 

Музеї Львова

 

 

Реферативна робота

з дисципліни « Інформаційні ресурси »

студентки гр. ІД -102

Рабічук Ксенії

Науковий керівник:

Ст. в. Бірюкова Т. Л.

 

 

 

Одеса 2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….....3

1. Музеї Львова. Загальна характеристика…………………………………..…4
2. Національний музей у Львові………………………………………………...6
1. Історія заснування………………………………………………………...6
2. Колекція…………………………………………………………………...7
3. Львівська галерея мистецтв……………………………………………….....11
1. Історія створення………………………………………………………...11
2. Колекція……………………………………………………………….....12
4. Львівський історичний музей………………………………………………..14
1. Історія виникнення………………………………………………………14
2. Історія будинку музею…………………………………………………..15
3. Сучасні експозиції………………………………………………………..16

Висновки…………………………………………………………………………18

Список використаних джерел………………………………………………......19

Додатки…………………………………………………………………………...20

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У сучасному ритмі  життя ми, обивателі, забуваємо про  істинні цінності життя, і іноді  не замислюємося про те, що залишиться від нас для науки подальшим  поколінням людей. А головну місію  збереження соціальної пам’яті, наступності поколінь несуть музеї.

Актуальність нашої теми обумовлена тим, що сучасні музеї Львова, фактично, стають центрами освіти, комунікації, культурної інформації і творчих інновацій. Сучасна соціокультурна ситуація спонукає музеї до пошуку своєрідності, до необхідності генерувати нові знання, ідеї та духовні цінності.

Мета даної роботи – розглянути експозиції найвизначніших музеїв Львова.

Відповідно до поставленої  мети формулюються наступні завдання:

1. Дати характеристику музеїв.

2. Проаналізувати експозиції вибраних львівських музеїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МУЗЕЇ ЛЬВОВА. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Музеї - це скарбниці  людської історії і культури, думки  і праці, це осередки пізнання навколишнього  світу. Щоденно вони гостинно відчиняють свої двері перед десятками тисяч  громадян України та іноземних туристів, які прагнуть ознайомитися з культурними  надбаннями й мистецькими шедеврами.

У музеях України  любовно зібрано та збережено  все, що нам, українцям, дороге, що є  гордістю нашого народу. І це закономірно, адже не вартий майбутнього той народ, який не цінує свого минулого.

Згідно Закону України  “ Про музеї та музейну справу ” від 29 червня 1995 р. М 249/95 ВР, що регулює суспільні відносини в галузі національної музейної справи, музеї – це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Вони можуть бути загальнодержавними та місцевими.  

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота.

Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах.

 Специфіка музеїв виявляється також у тому, що в їхній діяльності науково-дослідні й освітні функції тісно поєднуються. Збираючи першоджерела і проводячи власні дослідження створюють таким чином джерельну базу для наукових досліджень. Музеї водночас займаються широкою популяризаторською діяльністю.

Львів – місто  музей та місто музеїв, коштовний  камінь у короні Європи! Це – унікальне  місто , яке толерантно поєднало історію, культуру й менталітет двох світів – Заходу і Сходу.

Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам’яток.

У Львові працюють понад 40музеїв. Серед них : Львівський історичний музей , другий за розмірами історичний музей України; Національний музей, одна з найвизначніших в Україні скарбниць українського мистецтва, заснована митрополитом Шептицьким; Львівська галерея мистецтв, один з найбагатших музеїв України, очолюваний відомим мистецтвознавцем Борисом Возницьким; Етнографічний музей, єдиний такого типу в Україні; Національний меморіал «Тюрма на Лонцького», перша в Україні в’язниця-музей. Популярними у туристів є також «Шевченківський гай», Аптека-музей, «Арсенал», Палац Потоцьких та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї пива, пошти, друкарства, скла, релігії тощо. Є також певна кількість меморіальних будинків-музеїв, присвячених видатним мешканцям міста. Природознавчий музей, який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, сьогодні закритий на реконструкцію.

Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36,5 тисяч експонатів.

Зробимо коротку екскурсію найбільш відомими музеями Львова.

 

 

 

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ

Історія заснування

Національний художній музей, одна з найвизначніших в Україні скарбниць пам'яток вітчизняної культури і мистецтва.

Музей був заснований в  лютому 1905 року греко-католицьким митрополитом Андреєм Шептицьким як приватна фундація під назвою «Церковний музей» для розвитку української культури. Роботу з організації музею й укомплектування збірок очолив Іларіон Свєнціцький , відомий історик, славіст і мистецтвознавець, в майбутньому — довголітній директор музею (1905-1952). Основу фондів склала особиста колекція засновника, який подарував близько 10 тисяч предметів і утримував музей на особисті кошти. Для експонування колекції у 1911 році був придбаний Палац Дуніковських 19 ст. по вулиці Драгоманова, 42.

В грудні 1909 року музей було перейменовано на «Національний музей митрополита Андрея, графа на Шептичах Шептицького», 11 липня 1911 — на «Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького митрополита Андрея Шептицького». 13 грудня1913 року урочистим актом музей передано в дар українському народові. Того ж дня експозиції були відкриті для відвідувачів.

В 1930-х роках фонди музею нараховували більше 80 тисяч експонатів. Після закінчення Другої світової війни музей поповнився збірками закритих радянською владою музеїв, зокрема, музеїв Ставропігійного інституту, Львівської митрополії УГКЦ, товариства «Просвіта», НТШ, Народного дому, Богословського наукового товариства, бібліотеки ордену василіан. Музей було перейменовано на «Державний музей українського мистецтва», згодом — на «Львівський музей українського мистецтва».

У 1991 році музей було перейменовано в «Національний музей у Львові. Науково-художній фонд митрополита Андрея Шептицького». Музей отримав нинішній основний корпус — будівлю на проспекті Свободи, 20, побудовану для Промислового музею на початку 20 століття, в якому в радянський час розміщувався Музей Леніна. З 2005 року Національний музей отримав сучасну назву.

Колекція

На сьогодні фонди музею  налічують понад 100 тис. одиниць збереження, репрезентуючи вікові традиції розвитку українського мистецтва та національної культури.

Предметом особливої гордості є  найбільша й найповніша в Україні  колекція середньовічного українського сакрального мистецтва 12-18 століть. Це ікони, скульптура, рукописи і стародруки, декоративна різьба, металопластика та гаптовані церковні тканини. Найбільш багатогранно у збірці музею представлена ікона 14-18 ст., здебільшого з теренів Західної України.

Епохи українського ренесансу та бароко представлені у Івана Рутковича (Жовковський іконостас XVII ст.) і Йова Кондзелевича (Богородчанський іконостас,1698-1703).

Вартісні пам'ятки писемної культури зосереджені у збірці рукописів  та стародруків, формування якої розпочалося  від часу заснування музею. Основу збірки заклали зразки, подаровані митрополитом А. Шептицьким, а її поповнення на науковій основі було продовжене професором І.Свєнціцьким. Збагатили колекцію і дари діячів культури та просвіти, духовних осіб, а також скарби із збірок Ставропігійського інституту, Львівської Греко-Католицької Митрополії та Капітули, товариства «Просвіта», НТШ, Народного дому, Богословського наукового товариства, бібліотеки святих отців Василіян, переданих до музею після 1939 року, зокрема Бучацьке Євангеліє.

Водночас у фондах музею зберігаються шедеври й таких митців європейського  значення, як Пінзель, Полейовський, Філевич та інші. Дуже вартісною у колекціях є підбірка української народної та професійної гравюри XVII—XVIII ст.(близько 1000 одиниць збереження).

Розвиток українського мистецтва XIX — початку ХХ століть репрезентує  збірка творів живопису художників Наддніпрянської  та Західної України.

Гордістю музейної колекції є низка  оригінальних творів Тараса Шевченка.

У збірці творів XIX — поч. ХХ ст. —  мистецька спадщина класиків української образотворчості К.Устияновича, Т.Копистинського, С.Васильківського, Ф.Красицького, А.Манастирського, І.Труша, О.Кульчицької, а також твори митців, чиї імена були надовго викреслені з духовної скарбниці українського народу, —М.Бойчука, Сосенка, Л.Геца, П.Холодного.

На окрему увагу заслуговують зібрання творів народного мистецтва, які  формувалися уже в перші роки існування музею. Сьогодні вони налічують  понад 20 тис. одиниць і представляють  усі типологічні різновиди та жанри народного мистецтва, обіймаючи  період XVII—XX ст. Це вироби з кераміки, кості, металу, тканини, вишивка, різьба по дереву, народний одяг, писанки, витинанки, малювання на склі.

Найкращі твори з музейних збірок представлені увазі шанувальників  мистецтва у постійних експозиціях:

 

• «Давнє українське мистецтво»
• «Мистецтво XIX — початку ХХ століть»
• «Українське мистецтво ХХ століття»
• «Народне мистецтво»

Окрім постійних експозицій, в музеї  також відбуваються тимчасові виставки.

Крім того, працюють музеї-філії, експозиції яких розгорнені в оселях і творчих  майстернях митців:

• Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського
• Художньо-меморіальний музей Ольги Кульчицької
• Художньо-меморіальний музей Івана Труша
• Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького

Дарунок Галини Горюн-Левицької.

Пані Галина - громадянка Канади українського походження. Клопотяння про подальшу долю свого мистецького зібрання спонукало до передачі його на батьківщину у лютому 2009 р. Особливість колекції - твори митців українського походження, яких поглинула еміграція, та через їх талант надала їх прихисток і звеличила. Митці працювали в Європі, Австралії, країнах Північної та Південної Америки.

Кількість творів нараховує 119 зразків. Майже всі твори - 20 століття. Найдавніша картина - «Алушта, Крим», 1924 р. ( худ. Василь Кричевський). Розмаїття мистецьких напрямків, жанрів та творів,імен,серед яких

• Олекса Грищенко,
• Галина Мазепа,
• Микола Неділко,
• Василь Хмелюк,
• Любослав Гуцалюк,
• Яків Гніздовський,
• Мирон Левицький тощо.

Ці твори передані до Національного  музею у Львові імені Андрея Шептицького, що значно розширює уяву про митців-українців та їх творчість, де б вони не жили.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ

Історія виникнення

Львівська національна галерея  мистецтв — найбільший художній музей України. Загальна кількість експонатів становить понад 50 тисяч.

Рішення про створення у Львові галереї європейського мистецтва  було прийнято міським магістратом у 1897 році. У 1902 році першими експонатами стали твори художників: В.Леопольського, Я.Стики, Ф.Вигживальського, Я.Матейка, Е.Окуня.

На початку 1907 року на кошти магістрату була придбана колекція західноєвропейського мистецтва українського цукрового магната з с. Ситківці на Поділлі Івана Яковича, до якої входило близько 2 тисячі експонатів, в тому числі понад 400 картин.