Проектування лінійних споруд міської телефонної мережі

Всі вільні і зайняті  кабелями канали вступних блоків трубопроводів  герметично закладають для виключення можливості проникнення побутового або болотного газу і води з  кабельної каналізації в шахту, приямок та інші станційні приміщення. Така ж закладення каналів повинна  бути виконана у всіх оглядових пристроях, в місцях введення в житлові, адмініст-ративних будівлі, на всіх закінченнях трубопроводу.

У шахті на багатопарних кабелях монтуються газонепроникні муфти і станційні Розгалужувальні  муфти. В окремих випадках для  монтажу станційних розгалужувальних муфт виділяють спеціальне приміщення - для рукавичок. Це приміщення слід розташовувати на першому поверсі  будівлі АТС безпосередньо над  шахтою.       

 Виходячи з того, що в нашому випадку < 10000 , то лінійний введення в проектовану РАТС-3 здійснюємо з одного напрямку.

    Рис 10.1 – кабельна шахта  АТС 

    (1 — головний блок трубопроводів; 2 — патрубки; 3 — кінцеві кабельні пристрої;      4 - жолоб); 5 — пакети 100-парних станційних кабелів; 6 — муфти станційні розгалужувальні; 7 — муфти газонепроникні; 8 — консоль.) 

10.2. Короткий опис системи утримання кабелів під надлишковим повітряним тиском.

Зміст кабелів  під тиском призначено для забез  ¬ печення систематичного контролю за герметичністю оболонок кабелів. Утримання під тиском дозволяє визначати  район і точне місце негерметичності  оболонки, охороняє сердечник кабелю від проникнення в нього вологи при пошкодженні оболонки, покращує електроізоляційні властивості.

При проектуванні вибирають типи і марки обладнання. арматури для утримання кабелів  під тиском, визначають об'єкти, які  будуть утримуватися під тиском, виділяють  секції контролю герметичності кабелів, знаходять потрібну кількість і  марки елементів СКД, визначають площу, необхідну для встановлення обладнання, і складають план його розміщення.

Системою СКД  називається комплекс пристроїв  і порядок його експлуатації, що забезпечують підтримку в кабелях  установкою норми постійного надмірного повітряного тиску. Системи СКД  можуть бути побудовані на основі автоматичної або періодичної підкачки повітря. Автоматична підкачка проводиться  у міру витоку за допомогою спеціального автоматичного устаткування. Періодична підкачка проводиться в міру зниження тиску шляхом включення обладнання обслуговуючим персоналом.

На ГТС застосовується система СКД з автоматичною підкачкою  осушеного повітря. Для осушення повітря і безперервного автоматичної подачі його під надлишковим тиском у кабелі застосовують компресорно-сигнальні  установки КСУ-М і КСУ-60. Типи установок, їх потужність і кількість повинні  розраховуватися на граничну ємність  АТС з урахуванням всіх кабелів  міжстанційного зв'язку

Установка КСУ  забезпечує:

• утримання під  повітряним надлишковим тиском 30 або 60 кабелів, у тому числі відповідно до трьох або шести кабелів  з пошкодженою оболонкою;

• контроль величини тиску повітря, що нагнітається в  кабель;

• автоматичну  заміну осушувальних камер і регенерацію  адсорбенту (відновлення осушувальних властивостей силікагелю) без його вилучення;

• контроль витрат надходить у кабель повітря, що характеризує ступінь герметичності його оболонки;

• контроль вологості  надходить в кабель повітря;

• підтримання  підвищеного надлишкового тиску  повітря в по-пошкоджень кабелях;

• звукову і  оптичну сигналізацію про початок  аварійного витрати повітря, зникнення  змінного або постійного струму живлення установки, перевантаження електродвигуна компресора і включенні осушувальної камери на регенерацію. 
 
 

    

Рис 10.2 - конструкція  компресорно-сигнальної установки  типу КСУ

(1 - компресорна  група; 2 - повітроводи; 3 - блок осушки  і автоматики; 4-розподільний статів, 5 - ротаметр.) 
 

Компресорно-сигнальна  установка складається  з трьох вузлів (рис. 10.2):

    • компресорної групи;

    • блоку осушування і автоматики;

    • розподільного статива.

Осушують повітря  засобом є сідікагель, а контрольним  приладом витрати повітря - ротаметр. Функціональна схема установки  КСУ наведена на рис. 10.3.

Об'єктами СКД  є кабелі зв'язку та контейнери систем передачі, застосовувані на МТМ.

На АТС ємністю 1000 номерів і більше під адлишковий тиск встановлюють всі магістральні кабелі, включаючи і зону прямого живлення, кабелі міжстанційного зв'язку та прямих проводів з металевою і поліетиленової 0'болочкамі ємністю 100х2 і більше незалежно від їх довжини. Кабелі типу МКС, застосовуються на з'єднувальних лініях, повинні встановлюватися під надлишковий тиск незалежно від їх ємності. Кабелі расподільному мереж під надлишковий тиск не встановлюють. На АТС ємністю до 1000 номерів при наявності приміщення для розміщення обладнання СКД у проектах також доцільно передбачати встановлення кабелів під надлишковий тиск.

Надмірний тиск повітря, що подається в кабелі, повинно  бути в межах 39,2 ... 49 кПа незалежно  від матеріалу оболонки. 
 

    11 Охорона праці  й техніка безпеки 

Прийняті в  проекті рішення повинні повністю відповідати вимогам, викладеним в  основних нормативних документах з  техніки безпеки і охорони  праці.

Якщо при проектуванні закладають виконання робіт, від  ¬ личается від передбачених діючими  правилами техніки безпеки, то до проекту слід докласти спеціальні інструкції.

В проекте следует  предусматривать необходимые меры и средства для обеспечения безопасных и нормальных санитарных условий  труда как при проведении строительных, монтажных работ, так и при  эксплуатации линейных сооружений МТМ:

• в обмежених  умовах міста риття траншей повинно  здійснюватися ручним способом;

• перед початком риття траншей для уточнення  зближення з силовими кабелями, газопроводами  та іншими підземними спору ¬ женіямі  необхідно виробляти попереднє  шурфування грунту;

• при проведенні робіт у вологих грунтах і  в разі необхідності проводиться  кріплення стін траншей і котлованів;

• з метою попередження травматизму передбачають огороджувальні ¬ мання траншей, пристрій пішохідних містків з поручнями через  траншеї, установку попереджувальних знаків і пристрій попереджувального  освітлення в нічний час;

• при розробці питань організації будівництва  передба ¬ чати кошти для огородження  люків, вентиляції колодязів через  кожні 1,5 .. .2 Год, безперервної вентиляції при проведенні спаєчних робіт, устаткування освітлення в колодязі від понижуючого  трансформатора з напругою на вторинній  обмотці 12 В. Необхідно забезпечити  додаткове чергування монтера для  підйому і спуску в колодязь матеріалів, розпалювання і подачі в колодязь паяльної лампи і т. д .;

• для забезпечення безпечної експлуатації слід передбача  ¬ ти у проекті типові конструкції  лінійних споруд ГТС, прийняті Міністерством  зв'язку України. Люки колодязів потрібно розміщувати на тротуарах, а не на проїжджій частині вулиць. 

    12 Кошторисно-фінансовий  розрахунок  

    12.1 Зробимо  кошторисно-фінансовий розрахунок  і визначимо загальну кошторисну  вартість проекту ( без обліку  абонентської мережі в ЗПП), використовуючи  довідкові дані. 

 

Висновок

У ході курсового  проектування, згідно завдання, були спроектований  лінійні споруди МТМ нового житлового  району. Район проектування складається  з 16 кварталів, в одному з яких знаходиться  завод.

Проектирование осуществлялось в два этапа. Было определено количество телефонов и таксофонов по нормам телефонной плотности с учетом категории города, рассчитано число телефонов и таксофонов на один жилой квартал, число домов в квартале, количество жителей на один квартал и один дом.

Було розраховано  число ЗЛ між проектованої РАТС-З і РАТС-1, РАТС-2, АМТС, УПАТС. Також було розраховано число систем передачі та визначено марка кабелю, використовуваного для міжстанційного зв'язку. На плані житлового району було визначено теоретичний центр телефонного навантаження ТЦТН і, виходячи з його місця розташування, визначено місце встановлення проектованої РАТС-З. Зона прямого підключення включає 4 квартали, а зона розподільних шаф - 11 кварталів. Число розподільних шаф типу ШРП 1200х2 дорівнює 11. При проектуванні розподільчої мережі одного шафового району розраховуємо оптимальну точку (ОТ) установки РШ і розміщуємо його в найближчий до ОТ будинок.

При проектуванні магістральної мережі нового житлового  району були показані всі підводи  кабелів від РШ до РАТС-З. На кресленні  кабельної каналізації показане розташування шафових, кутових, прохідних  і розгалужувальних колодязів.

Діаметр жил кабелю ТППеп, діаметр жил і ємність кабелю ТЗГ були визначені виходячи з розрахованого раніше допустимого коефіцієнта загасання.

Всі розрахунки і  креслення виконувалися з урахуванням  умов першого та другого етапів проектування, передбачалася можливість нарощування  і розширення мережі. 
 
 
 
 
 

Список  літератури

1. Смолянський М.Е - Проект лінійного спорудження МТМ: навчальний посібник для технікуму – М: Радио и связь 1989-176с.;
2. Іонов А.Д, Попов Б.В – лінії зв’язку: навчальний посібник для ВУЗОВ – М: Радіо і зв'язок 1990-168с.;
3. Дубровський Е.П – Каналізація – кабельне спорудження зв’язку: навчальний посібник – М: Вища школа 1991-320с.;
4. Довідник по МТМ під редакцією А.С. Брискера й Е. Мельникова – М: Радіо й зв'язок 1987-245с.;
5. Гродев И.И, Верник С.М – Линии связи: учебник для вузов – М: Радио и связь, 1988-544с.;
6. Каток В.Б – Волоконно-оптичні системи зв’язку.