Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Сентября 2011 в 13:12, курсовая работа
Населення невеликого міста К забезпечується телефонним зв’язком за допомогою двох районних АТС (РАТС) – РАТС-1, РАТС-2 і автоматичної міжміської телефонної станції (АМТС). У цей час у місті побудований новий житловий район із числом жителів N (тис. чол.) і невеликим заводом з управлінсько- виробничою АТС (УВАТС). Для забезпечення телефонним зв’язком жителів даного району необхідно визначити номерну ємність і місце установки нової РАТС-3. Для РАТС-3 необхідно розрахувати й спроектувати сполучні лінії з іншими РАТС, АМТС і УВАТС.
Необхідно зрушити лінію додолу на: 107/2= 53 номерів.
Оскільки горизонтальна лінія перетинає чотири квартали: 53/4= 13.
Визначимо на яку
частину кварталу варто зробити
зрушення (13/430)100%= 3%.
4. Вибір і коротка характеристика системи побудови
абонентських
ліній
4.1 Привести використані схеми трьох основних варіантів побудови абонентських ліній, вказати їх переваги та недоліки і область застосування
Існують три системи побудови абонентських ліній:
-Безшафна
Прикладами такої системи можуть служити система безпосереднього включення АЛ в кінцеві пристрої, встановлені в приміщенні АТС, і система прямого живлення. Система безпосереднього включення застосовується на мережах малої місткості (наприклад в УВАТС): від кожного ТА йде окрема лінія зв'язку.
Переваги:
- Простота схеми з'єднань;
- Відсутність
додаткових проміжних
Недоліки:
- Дорожнеча;
- Неекономічність
- Також те, що
кожна нова установка або
Система прямого живлення дешевше, ніж система безпосереднього включення. Однопарні лінії прокладають від розетки ТА до розподільній коробці (РК). Ця ділянка абонентської лінії називається абонентської проводкою. У РК однопарні лінії зв'язку підключаються до 10-парному кабелю, тобто здійснюється перехід з дільниці абонентської проводки на магістральний ділянку АЛ ГТС. Магістральної ділянка закінчується в кросі АТС.
На підході
до будівлі АТС кабелі малої місткості
об'єднують в розгалужувальних муфтах
в кабелі більшої ємності. Місце
об'єднання кабелів
Перевагами системи прямого живлення перед системою безпосереднього включення є економічність і гнучкість мережі зв'язку: перше завдяки малій довжині однопарних кабелів абонентської проводки і застосування на магістральному ділянці багатопарних кабелів, і друге за рахунок наявності в кабелях магістрального ділянки нормованого числа запасних пар.
Шафова
Якщо при системі прямого живлення абонентських ліній складається з двох ділянок: магістрального і абонентської проводки, то при шафовий системі на абонентських ліній виділяють три ділянки: магістральний, розподільний і абонентської проводки. Магістральним ділянкою в шафових районах називається ділянка від АТС до розподільної шафи (РШ).
Розподільним ділянкою абонентських ліній МТМ називається ділянка від РШ до РК або до кабельного ящика (КЯ). Абонентської проводкою, як і при системі прямого харчування називається ділянка абонентської лінії МТМ від РК до розетки, до якої включений ТА.
Перехід від системи прямого живлення до шафовий пов'язаний з додатковими витратами на придбання, установку і монтаж РШ з кінцевими кабельними пристроями. Одночасно знижується число запасних пар і, відповідно, збільшується число задіяних пар.
Переваги:
- Шафова система
побудови АЛ економічно
- Збільшення
гнучкості мережі (у шафі можна
комутувати ланцюга всього
- Можливість
проведення електричних
Недоліки:
- Зниження надійності
роботи лінійних споруд зв'
- Економічність
шафовий системи проявляється
тільки при щільному
Комбінована
В даний час основною є саме ця система побудови АЛ, тобто шафова система з елементами прямого живлення.
Ця система поєднує в собі переваги бесшкафной і шафовий систем.
Відповідно до
діючих норм в радіусі 500 м від
будинку АТС виділяється зона
прямого харчування (ЗПП). За її межами
розташовані шафові райони. Побудована
таким чином мережа абонентських ліній
буде складатися з мереж абонентських
проводок (АП), розподільних кабелів на
розподільних ділянках (РУ) в шафових районах,
магістральних кабелів на магістральних
ділянках (МУ) в шафових районах і ЗПП та
кінцевих кабельних пристроїв (розподільні
коробки, бокси в розподільних шафа.). Систему
прямого харчування можна також застосовувати
за межами зони прямого живлення для підключення
ТА, розташованих у приміщенні, де число
абонентських пунктів близько до конструктивної
ємності кабелю і не буде змінюватися
з плином часу. Доцільність такого включення
визначається на основі техніко-економічних
порівнянь всіх можливих варіантів.
4.2 Вибираємо одну із систем побудови абонентських ліній у якості основної для даної роботи
* у цей час
найбільш поширена комбінована
система побудови абонентської
лінії (з зоною прямого
При виконанні курсового проектування використовуємо комбіновану систему побудови абонентських ліній.
В даний час
широко застосовується комбінована
система побудови абонентських ліній.
Тобто шафова система побудови абонентських
ліній з елементами прямого живлення.
5.
Розбивка території
на шафові райони
5.1 Виділимо біля РАТС-3 зону прямого підключення (живлення) (ЗПП).
Для цього на плані району намалюємо коло радіусом 500 м (відповідно до масштабу) із центром у місці знаходження РАТС-3 (але не ТЦТН) . Ті квартали, які охоплює коло, включаємо у ЗПП. Інші квартали району умовно називаємо зоною розподільних шаф (ЗРШ).
Питання
про включення в ЗПП тих
кварталів, які охоплює коло, частково
вирішується проектувальником самостійно.
Бажано щоб ЗПП мала прямокутну або квадратну
конфігурацію.
5.2 Визначаємо число телефонів і таксофонів по I і II етапах у зону прямого живлення і зону розподільних шаф, знаючи число кварталів, включених у ці зони:
(5.2)
Як основна марка розподільної шафи використовуємо ШРП 1200´2.
* - шафи
малої ємності ШРП 600x2 і 300x2 застосовується
при малоповерховій забудові кварталів
(3-5-ти поверхові будинки).
5.3 Визначимо число розподільних шаф (або шафових районів, що те саме) у зоні розподільних шаф виходячи з умови їхнього максимального завантаження по другому етапу:
де - максимальне завантаження шафи магістральними парами (500 для ШРП 1200х2);
- експлуатаційний запас по магістральних парах (1,02);
r – коефіцієнт обліку прямих проводів (1,1).
* - Розрахунок числа РШ у формулі (5.5) проводиться з урахуванням розвитку мережі до II етапу, оскільки при проектуванні по I етапу, з настанням II і III етапи число шаф довелося б збільшувати і переносити ті РШ, які вже були встановлені.
** - Експлуатаційний
запас пар в магістральних
кабелях, у розмірі 2%, призначений
на випадок пошкодження (
*** - Коефіцієнт r враховує (у розмірі 10%) наявність в кабелі спеціальних ланцюгів (“прямих проводів”) для сигналізації, диспетчерського зв'язку і т.д.
****
- Одержане число округляється до
більшої цілої величини.
5.4 Розділяємо ЗРШ на шафові райони по числу РШ. У один шафовий район входить 1 квартал (5 будинків).
Шафові райони
обов'язково включають однакове число
абонентів (тобто в даному проекті
однакову площу). Шафові райони мають
прямокутну або квадратну конфігурацію.
5.5 Визначимо загальну ємність кабелів для ЗПП, магістральної й розподільної мережі по I і II етапах по формулах:
(5.6)
(5.7)
(5.8)
(5.9)
(5.10)
(5.11)
де - експлуатаційний запас пар на розподільній мережі в ЗРШ (1,1);
- експлуатаційний запас пар на магістральній
мережі в ЗПП (1,1).
5.6 Розрахуємо число магістральних і розподільних пар на одну розподільну шафу по I і II етапах:
(5.12)
(5.13)
(5.14)
(5.15)
Значення і , отримані для II етапу дозволяють перевірити правильність розрахунків у цьому розділі. У випадку вірного розрахунку повинні виконуватися співвідношення:
(5.16)
(5.17)
* Крім 500х2 магістральних і 600х2 розподільних у шафі ШРП 1200х2, ще 100х2 залишається як експлуатаційний запас і для міжшафових з’єднань.
Останні отримані
результати відповідають нерівностям
(5.16) і (5.17).
5.7 Зведемо всі дані, отримані при розрахунках по цьому розділу в загальну таблицю:
Етапи | ||||||||
I | 1040 | 2860 | 11 | 1259 | 3209 | 3461 | 292 | 315 |
II | 1720 | 4730 | 11 | 2082 | 5308 | 5724 | 483 | 521 |
6.
Проект розподільної
мережі виділеного шафового
району
Информация о работе Проектування лінійних споруд міської телефонної мережі