Проектування лінійних споруд міської телефонної мережі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Сентября 2011 в 13:12, курсовая работа

Описание работы

Населення невеликого міста К забезпечується телефонним зв’язком за допомогою двох районних АТС (РАТС) – РАТС-1, РАТС-2 і автоматичної міжміської телефонної станції (АМТС). У цей час у місті побудований новий житловий район із числом жителів N (тис. чол.) і невеликим заводом з управлінсько- виробничою АТС (УВАТС). Для забезпечення телефонним зв’язком жителів даного району необхідно визначити номерну ємність і місце установки нової РАТС-3. Для РАТС-3 необхідно розрахувати й спроектувати сполучні лінії з іншими РАТС, АМТС і УВАТС.

Файлы: 1 файл

Курсовий Проект -.docx

— 626.14 Кб (Скачать файл)

6.1 Накреслимо на міліметровому папері в масштабі 1:1000 (в 1см. – 10м.) контури одного, найбільш типового, шафового району прямокутної або квадратної форми (саме шафового району, а не кварталу).

Знаючи кількість  будинків у кварталі () і ту частину кварталу (кварталів), що займає шафовий район, необхідно накреслити в шафовому районі все вхідні в нього будинки. Розміри будинків вибираються довільно (орієнтовно від 15х40м до 30х90м).

* Вибирати розміри  будинків краще з урахуванням  зручності розміщення в них  необхідної кількості розподільних  коробок. 

6.2 Вкажемо на схемі місце підведення до даного шафового району магістрального кабелю від РАТС-3. Для цього варто зорієнтуватися на плані району, де перебуває обраний вами шафовий район і де перебуває найближча до РАТС-3 його точка. 

6.3 Знайдемо оптимальну точку (ОТ) розташування шафи в шафовому районі. Для цього шафовий район умовно розташовується на початку координатної площини з осями X, Y і визначити ОТ, як координати точки (x, y). При підведенні магістрального кабелю до шафового району в точці 0, ОТ буде розташовуватися в точці 0, з координатами:

        (6.1)

        (6.2)

a=535м.

b=460м.

 

 

Координати ОТ ( 145,51; 123,4).

де a і b - довжина й ширина даного шафового району відповідно.

* Значення  і визначалися в попередньому розділі по формулах (5.14) і (5.15). 

6.4 Покажемо на схемі встановлену розподільну шафу (РШ) у будинку, найближчому до ОТ. Вкажемо в РШ необхідну кількість магістральних і розподільних боксів по II етапу. При цьому рекомендується використовувати бокси ємністю 100х2 (марки БКТ-100х2).

* Таким чином,  кількість магістральних і розподільних  боксів буде визначатися округленими  до більшого цілого.

        (6.3)

 

        (6.4)

 

Організувати  уведення магістрального кабелю від  місця його підведення до шафового району в магістральні бокси РШ, з розподілом його на кабелі 100х2 у розподільній муфті перед шафою.

* У кожний  бокс може вводитися тільки  кабель ємністю 100х2. Це пов’язане  з тим, що в РШ занадто  мало місця для розгалуження  кабелю великої ємності або  установки в ньому розподільної  муфти. 

6.5 Покажемо на схемі установку в будинках розподільних коробок (РК). Рекомендується використовувати коробки ємністю 10х2 (КРТП-10х2).

* Кількість РК  в одному будинку буде визначатися  округленою до більшого цілого  величиною:

        (6.5)

 

* значення  визначалося в розділі 3 по формулі (3.3). 

6.6 Спроектуємо розподільні лінії від РШ до всіх РК, використовуючи існуючі ємності розподільних кабелів. Для цього, з кожного розподільного боксу шаф виводяться кабелі ємністю 100х2. Траса кабельної лінії позначається суцільною тонкою лінією. У місцях розподілу ємності кабелю на схемі варто вказати розподільні муфти. При виборі трас розподільної мережі варто керуватися критерієм з їхньої довжини.

* Повороти трас  повинні здійснюватися під прямим  кутом 90.

** Ємність боксу  100х2. 

6.7 На кожній ділянці розподільної мережі проставимо ємність кабелю (над лінією) і довжину ділянки (під лінією).

* Ділянкою розподільної  мережі називають частину лінії,  протягом якої кабель не міняє  своєї ємності, тобто відрізок  лінії що проходить:

  • від розподільного боксу до муфти;
  • від муфти до муфти;
  • від муфти до РК.

* Довжини ділянок  визначаються за схемою з урахуванням  масштабу.

** Для ділянок,  що закінчуються в РК, довжину  проставляти не обов’язково.  У подальших розрахунках, для  цих ділянок варто прийняти  якусь однакову довжину, наприклад  10м. 

6.8 Розрахунок необхідної кількості кабелів для розподільної мережі виділеного шафового району.

Ємність кабелів Кількість ділянок Загально довжина  кабелів, м
10х2 30 300
20х2 -  
30х2 10 612
50х2 -  
100х2 4 693
 
 

7 Проект магістральної мережі 

7.1 Позначимо на схемі границі району.

Позначимо місця  підведення ЗЛ від РАТС-1, РАТС-2, АМТС і від ВА. Позначимо  місце установки УВАТС, і РШ, вказавши в них необхідну кількість магістральних боксів по I етапу.

Організуємо вивід  з магістральних боксів кожної шафи кабелів ємністю 100х2 і об’єднання їх усіх у кабель більшої ємності в розподільній муфті.

* З кожного  боксу може виводитися тільки  кабель ємністю 100х2. 

7.2 На місці  розміщення РАТС-3 позначимо таблицю,  що імітує крос даної станції. 

7.3 Спроектуємо  магістральну лінію від всіх  РШ до РАТС-3. Для цього, магістральні  кабелі від розподільних шаф  доводять до РАТС-3 і включають  в магістралі кросу (рядка таблиці). При просуванні кабелів від  РШ до РАТС-3 економічно доцільно  поєднувати їх у кабелі більшої  ємності в розподільних муфтах.

Траси магістральних  лінії повинні проходити між  кварталами (по вулицях) району й позначатися  суцільною тонкою лінією. Відповідно, повороти трас повинні здійснюватися  під прямими кутами. При виборі трас магістральної мережі треба  керуватися критерієм мінімізації  їхньої довжини.

* Відповідно  до рекомендації експлуатаційних  організацій, не слід поєднувати  кабелі із сумарною ємністю  більше 800х2. При більших ємностях  кабель стає громіздким, негнучким,  різко зростає складність  і  собівартість монтажу. 

7.4 Заведемо в крос РАТС-3 кабель від ВА, не поєднуючи його з іншими кабелями. У якості абонентського кабелю ВА рекомендується  використовувати кабель типу ТЗ (телефонний, зоряної скрутки,з кордельно-паперовою ізоляцією). У межах району проектування передбачається використання кабелю марки ТЗГ (зі свинцевою оболонкою, без броні), а за межами району на відстані передбачається прокладати в ґрунт кабель марки ТЗБ (зі свинцевою оболонкою й бронею повивом із двох сталевих стрічок).

Ємність кабелю ТЗ визначається, виходячи із числа  віддалених абонентів і стандартного ряду ємностей цього кабелю: 3х4, 4х4, 7х4, 12х4, 14х4, 19х4, 27х4, 37х4, 52х4, 61х4, 80х4, 102х4, 114х4.

* При виборі  ємностей кабелю до ВА варто  враховувати, що для підключення  одного абонента необхідно пара 1х2, тобто 1х4 забезпечує підключення двох абонентів. 

7.5 Спроектуємо  внутрішньорайонні ділянки міжстанційної  мережі, для чого позначимо траси  проходження кабелів від РАТС-1, РАТС-2, АМТС і введемо кабелі  у вільні рядки таблиці кросу. 

7.6 Спроектуємо  міжстанційну лінію від УВАТС  до РАТС-3. Це можна зробити  двома способами:

  • завести кабель від УВАТС безпосередньо у вільний рядок кросу РАТС-3;
  • через найближчу розподільну шафу (кабель від УВАТС заводиться в розподільний бокс найближчого РШ, а далі міжстанційний зв'язок буде організовано по парах магістрального кабелю, що з’єднує даний РШ із кросом РАТС-3).

Другий спосіб більше економічний і часто використовується на практиці при наступних двох умовах. По-перше, недалеко від УВАТС (у напрямку РАТС-3) повинен перебувати РШ. І по-друге, у цьому РШ повинен бути достатній  запас незадіяних магістральних  пар для організації по них  міжстанційного зв’язку.  

7.7 Позначимо  ділянки магістральної й міжстанційної  мережі. Вкажемо на схемі номер  ділянки, ємність кабелю й довжину  ділянки. Для позначення використовується  стрілка, що ставиться на далекому (стосовно РАТС-3) кінці ділянки,  і спрямована до його початку.  Номер ділянки проставляється  стрілкою. Довжина ділянки – напроти стрілки або під лінією. Ємність кабелю – над лінією, що позначає трасу кабелю, або під стрілкою.

*  Ділянкою  магістральної мережі  називають  частину лінії, протягом якої  кабель не змінює своєї ємності, тобто відрізок лінії що проходить:

  • від муфти до муфти;
  • від муфти до кросу РАТС-3;
  • від границі району до кросу РАТС-3 ( для кабелів від РАСТ-1, РАТС-2, АМТС і ВА);
  • від границі кварталу, де розташований завод, до РАТС-3 або розподільних боксів РШ.
 

7.8 У кожному  рядку кросу вкажемо номер  магістралі, марку і ємність кабелю, діаметр жил кабелю, номера смуг.

* Номера магістралей  у таблиці кросу починаються  з нуля.

** Ємність однієї  смуги кросу – 100х2. Номери смуг  мають  наскрізну нумерацію  в межах всієї таблиці й  починаються з нуля.

*** Номера смуг  вказуються тільки для абонентських  кабелів. Для міжстанційних кабелів  номери смуг не вказуються, тому  що ці кабелі підключаються  не до смуг кросу, а до  блоків систем передачі. 

7.9 З останнього  рядка виведемо кабель до абонентів  зони прямого підключення. Для  цього кабелю рекомендується  використовувати діаметр жил  0,32 мм. 

7.10 Таблиця розрахунку  необхідної кількості магістральних  і міжстанційних кабелів. 

Марка Довжина кабелю із числом пар (четвірок, оптичних волокон)
Кінцеві
ділянки магістральної і міжст. мережі Магіст. Кабелю 300´2 600´2 10´2 4 6 61´4 пристрої
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 0 ОКЛ       1605     РАТС-1
2 5 ТППеп 30           РШ-301
3 5 ТППеп 30           РШ-302
4 5 ТППеп   1440        
5 1 ТППеп 30           РШ-311
6 1 ТППеп 30           РШ-310
7 1 ТППеп   815        
8 3 ТЗГ-61х4           1790 ВА
9 2 ТППеп 30           РШ-309
10 2 ТППеп 30           РШ-310
11 2 ТППеп   760         -
12 7 ОКЛ         1130      РАТС-2
13 8 ТППеп 750           РШ-307
14 6 ТППеп 30           РШ-306
15 6 ТППеп 30           РШ-305
16 6 ТППеп   340        
17 9 ТППеп       1130     АМТС
18 10 ТППеп 30           РШ-304
19 10 ТППеп 30           РШ-303
20 10 ТППеп   660        
21 4 ТППеп     1505       УВАТС
Разом: 1050 4015 1505 2735 1130 1730  

Информация о работе Проектування лінійних споруд міської телефонної мережі