8 Проект кабельної  каналізації 

8.1 Позначимо  на схемі границі району, місце  установки РАТС-3, місця підведення  ЗЛ від РАТС-1, РАТС-2, АМТС і  АЛ від ВА. Позначимо місця  установки всіх РШ. 

8.2 Спроектуємо  траси магістральної й міжстанційної  кабельної каналізації (тобто  від всіх РШ, місць підведення  ЗЛ від інших РАТС і АЛ  від ВА до проектованої РАТС-3). 

8.3 Вкажемо на  схемі місця установки розподільних, кутових, шафових і прохідних  колодязів кабельної каналізації.

* Кутові колодязі  встановлюються в місцях повороту  траси КК на 90.

** Розподільні  колодязі встановлюються в місцях  розгалуження траси КК.

*** Якщо відстань  від РШ до найближчого кутового  або розподільного колодязя перевищує  35 м, то біля шаф установлюються  спеціальні шафові колодязі, у  яких утримуються розподільні  й газонепроникні муфти.

**** Прохідні  колодязі встановлюються рівномірно  на прямолінійних ділянках траси  каналізації на відстані не  більше 150 м один від одного. 

8.4 З ділянки кабельної каналізації, вкажемо на схемі номер ділянки, число каналів і довжину ділянки. Для позначення будемо використовувати стрілку, що ставиться на далекому (стосовно РАТС-3) кінці ділянки, і спрямована до його початку. Номер ділянки проставляється над стрілкою. Довжина ділянки – напроти стрілки або під лінією, що позначає трасу кабелю. Число каналів – під стрілкою. 

8.5 Визначимо  в табличному виді для кожної  ділянки необхідну кількість  каналів, кількість труб (у канало-кілометрах), число й тип колодязів КК. Число  магістральних каналів визначається  округленим до більшого цілого  співвідношенням:

      (8.1)

де  - число пар у магістральному кабелі, що проходить на даній ділянці;

     - число магістральних пар на канал, що залежить від ємності РАТС-3 по III етапу згідно табл. 8.1.

            Таблиця 8.1

Залежність числа  магістральних пар на канал від  ємності РАТС-3

 

На всіх ділянках де, буде проходити міжстанційний  мідний кабель (ТППеп або МКСАШп) від РАТС-1, РАТС-2 і АМТС, для нього  необхідно передбачити два канали для з’єднувальних ліній.

На всіх ділянках де, буде проходити оптичний міжстанційний  кабель (ОКЛ) від РАТС-1, РАТС-2 і АМТС, для нього потрібно передбачити  один канал для з’єднувальних  ліній.

На всіх ділянках де, буде проходити кабель від УВАТС, для нього потрібно передбачити  один канал для з’єднувальних  ліній.

Кількість розподілювальних, запасних каналів і каналів спеціального призначення для всіх ділянок  приймається рівним одиниці, незалежно  від кількості кабелів, що прокладаються. 

Кількість труб (трубопроводів  у канало-кілометрах) на даній ділянці  визначається величиною добутку  довжини ділянки на загальну кількість  каналів трубопроводу.

Кількість колодязів різного призначення  на даній ділянці визначається безпосередньо  за схемою кабельної каналізації.

Тип колодязя на даній ділянці визначається, з  урахуванням максимально можливої кількості каналів, що вводиться  в колодязь даного типу.

                                          Таблиця 8.1

Максимальне число каналів, що уводяться в  колодязі

 
 

8.6 На схемі кабельної каналізації вказати типи колодязів для кожної ділянки. Для цього усередині всіх кружків, що позначають на схемі колодязі проставити цифри, що відповідають типу ККС (ККС-1 ® j, ККС-2 ® kі т.д.). Для позначення ККСС використовується подвійно обведений кружечок та цифра, що відповідає типу цього колодязя.  
 

 
 

9 Вибір діаметра  жил абонентських  кабелів 

9.1 Визначимо  загальну довжину абонентської  лінії як суму довжин трьох  ділянок:

   (9.1)

  м.

де  - довжина магістральної ділянки;

       - довжина розподільної ділянки;

       - довжина абонентської проводки. 

9.2 Визначимо  припустимий коефіцієнт загасання  по формулі:

, дб/км                                                                                                    (9.2)

 

де =4,35дб – норма загасання абонентської лінії. 

9.3 Визначимо  діаметр жил абонентських кабелів  по величині припустимого коефіцієнта  загасання для даної лінії,  за допомогою наступної таблиці.

Таблиця 9.1

     Залежність  діаметра жил кабелю ТППеп від допустимого коефіцієнта загасання:

 

9.4 Аналогічно  першим двом пунктам даного  розділу зробимо розрахунок діаметра  жил абонентського кабелю до  віддалених абонентів. 

Довжина лінії  до ВА буде визначатися сумою міської  і заміської ділянок лінії:

                                                                                                     (9.3)

   

9.5 Визначимо  діаметр жил до ВА, скориставшись   таблицею 9.2.

, дб/км                                                                                              (9.2)

 

Таблиця 9.2

     Залежність  діаметра жил кабелю ТЗ від допустимого  коефіцієнта загасання:

10 Організація лінійного уведення в АТС та утримування кабелів під надлишковим повітряним тиском

 

10.1. Краткое описание линейного ввода в проектируемую РАТС-3. 

При проектуванні визначають конструкцію і ємність  вводу, місця встановлення кінцевих кабельних пристроїв у житлових та адміністративних будівлях. Розрізняють  лінійні вводи в будинок АТС  і в житлові та адміністративні  будівлі, в яких розташовуються абонентські  пункти.

Уведення в  будівлі телефонних станцій повинні  бути тільки кабельними. При ємності  станцій до 100 номерів вводи виконують  підземними або підвісними кабелями, при ємності станцій більше 100 номерів - тільки підземними.

Станційні колодязі слід установлювати на відстані не більше 35 м від будинку АТС. Від  станційного колодязя в приміщення введення кабелі подаються головним блоком трубопроводів. При числі  каналів в цьому блоці понад 48 вважається доцільним застосування колектора замість головного  блоку трубопроводів. У цьому  випадку проект повинен містити  технічко-економічне обгрунтування  обраного варіанта введення.

Приміщеннями  для введення в залежності від  ємності телефонної станції служать  різні споруди. Для станцій ємністю  дo 1000 номерів допускається розпаювання  лінійних кабелів в станційних колодязях  або в приямках. На телефонних станціях ємністю 1000 номерів і більше для  введення кабелів необхідно передбачати  спеціальні приміщення - шахти, що розташовуються в підвальних або напівпідвальних  поверхах будинків безпосередньо під  приміщенням кросу (рис. 10.1). Шахти  обладнають центральним опаленням, електроосвітленням і вентиляцією.

Вирішуючи питання  про місце введення кабелів в  приміщення шахти, необхідно прагнути до забезпечення мінімальної протяжності  прокладки кабелів від місця  вводу до кросу. Введення кабелів  в будівлі АТС ємністю 10000 номерів  і вище повинен здійснюватися  з двох протилежних напрямків. Місця  введення з'єднують між собою  резервними каналами.

Вступні блоки  трубопроводів або колектори  слід прокладати з ухилом від шахти  в бік станційного колодязя. Нижній ряд труб вступного блоку повинен  бути вище рівня підлоги шахти  не менш ніж на 0,2 м.