Зовнішня торгівля як чинник макроекономічного розвитку

   30,2% загального обсягу імпорту товарів складали мінеральні продукти, у т.ч. 10,7% – газ природний та 5,7% – нафта сира. У структурі імпорту товарів збільшилась частка наземних транспортних засобів, крім залізничних, чорних металів, руд, шлаків та золи. Зменшилась частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, механічних та електричних машин.

   Суттєве зростання обсягів імпорту товарів порівняно з січнем-вереснем 2007р. відбулося за рахунок збільшення поставок таких груп товарів: енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки – на 6656,5 млн.дол. (на 57%), наземних транспортних засобів, крім залізничних - на 3977,4 млн.дол. (на 75%), механічного обладнання – на 2296,7 млн.дол. (на 43,2%), чорних металів - на 1230,8 млн.дол. (на 76,9%).

   Обсяги  експорту  послуг з України за січень-вересень 2008р.  зросли  порівняно  з  січнем-вереснем  2007р.  на  39%,  імпорту – на 40,9% і становили відповідно 8843,8 млн. та 4844,8 млн. доларів. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 3999 млн.дол. (за січень-вересень  2007 р. – 2921,8 млн.дол.). [21]

   Україна здійснювала зовнішньо-торговельні  операції послугами з 213 країнами світу. [17, c.13]

   Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту становили транспортні (65,1%), різні ділові, професійні   та   технічні   (13,1%)   послуги;   імпорту  –  транспортні  (26,2%),  фінансові (19,4%), різні ділові, професійні та технічні (16,4%) та державні послуги, які не віднесені до інших категорій (10,8%).

   У структурі експорту частка послуг до країн СНД зменшилась і склала 37,5% проти 40,5% за січень-вересень 2007р., країн ЄС – збільшилась до 34,2% проти 33,4%. Із загального обсягу імпорту послуг 16,8% становлять послуги з країн СНД, з країн ЄС – 55,4% (за січень-вересень 2007р. – відповідно 16,4% та 51,3%).

   Основними   партнерами   в   експорті послуг    були    Російська   Федерація,   на   яку    припадає   33,7%   від    загального   обсягу   експорту,   Сполучене   Королівство – 5,8%, Швейцарія – 5,6%, Кіпр – 5,3%, Німеччина – 4,9%, Сполучені Штати Америки – 4,7%.

   Порівняно  з  січнем-вересем 2007 р.  зріс  експорт  послуг фінансових   (у 2,4 рази), комп’ютерних (на 75,2%), різних   ділових, професійних та технічних та послуг зв’язку (на 45%), послуг з ремонту (на 44,3%), послуг морського (на 43,1%), повітряного (на 38,1%),  залізничного  (на 29,4%) та трубопровідного  (на 16,7%)  транспорту.

  Найбільші обсяги імпорту послуг здійснювались з Російської Федерації (14%), Сполученого Королівства (12,5%), Кіпру (9,5%), Німеччини (7,5%) та Сполучених Штатів Америки (6,7%). [22]

   Порівняно з січнем-вереснем 2007 р. зріс імпорт фінансових послуг (на 62,6%), морського (на 84%), повітряного (на 81,4%), послуг зв’язку (на 65,4%), різних ділових, професійних та технічних послуг (на 50,9%), комп’ютерних послуг (на 48,6%), залізничного транспорту (на 46%), роялті та ліцензійних послуг (на 39,9%).

      Отже, з наведених даних можна зробити  висновок, що підвищення конкурентоспроможності вітчизняного експорту має бути головним приорітетом у сфері зовнішньоекономічної політики. Головними напрямками діяльності в цій галузі має бути:

• переорієнтація виробництва на основі інноваційно-промислової політики; 
• добровільне страхування експортних кредитів;
• вдосконалення промислової політики;
• перехід від вертикальної промислової політики,як фундаменти командно-адміністративної системи, до горизонтальної промислової політики, характерних для транснаціональних корпорацій (ТНК) та країн ЄС;
• створення та ефективне впровадження гнучких законодавчих норм. [10, c. 82]

     Сьогодні  також особливо гострою є потреба  удосконалення механізму торгової політики України з країнами ЄС, оскільки ЄС є найбільшим її торговельним партнером. З огляду на особливості  сучасної економіки України можна  навести вагомі аргументи на користь розвитку економічної інтеграції з ЄС. Насамперед, ЄС – це великий ринок для реалізації української продукції та джерело задоволення потреб у споживчих та інвестиційних товарах. Співробітництво України з ЄС може сприяти технологічному оновленню українського виробництва, впровадженню сучасного менеджементу, повнішому використанню потенціалу України як транзитної держави, що збільшить надходження від експорту транспортних послуг і розвитку суміжних видів економічної діяльності та соціальної сфери.

     Для цього необхідно гармонізувати відповідні правила, стандарти, інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, що, у свою чергу, сприятиме формуванню прозорості виробничо-комерційної діяльності на національному ринку. [5, c. 147]

ВИСНОВКИ

    Отже, підводячи підсумки до роботи приходимо до висновку, що зовнішня торгівля є історично  першою і найважливіою формою економічних зв’язків між народами і країнами, яка відображає зв'язок між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність.  Зовнішня торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом. В процесі формування зовнішньої торгівлі виокремлюють 5 етапів розвитку.

     На  сучасному етапі зовнішню торгівлю можна охарактеризувати такими тенденціями:

     •   збільшенням частки готових виробів  та напівфабрикатів і зниженням частки сировинних та продовольчих товарів;

     •   зростанням частки машин, обладнання і  транспортних засобів у світовому  товарообороті;

     •   інтенсифікацією обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензії, ноу-хау, інжинірингові послуги);

    •   динамічним зростанням експорту (імпорту) послуг, особливо нових видів —  консультаційних, банківських, інформаційних, зв'язку, оренди тощо.

    В роботі розглянута система показників зовнішньоторговельного розвитку як група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля, фізичний обсяг торгівлі та інші.

     Експортно-імпортні операції мають значний вплив  на економічну ситуацію в окремих  галузях і в економіці в  цілому. Вплив експорту на ВВП нічим не відрізняється від впливу на нього з боку споживання, валових інвестицій і державних закупок. Незважаючи на те, що певна частка товарів і послуг, які виробляються в країні, продаються за кордон, витрати на їхнє виробництво – це витрати іноземців на вітчизняний ВВП. Чим більший експорт, тим більше витрат несуть іноземці на виробництво національного ВВП. Тому збільшення експорту збільшує сукупні витрати і ВВП країни. Імпорт, навпаки, означає, що певна частка вітчизняних витрат на споживчі та інвестиційні товари є витратами на виробництво іноземного ВВП.

     Щодо  українських реалій у сучасних світогосподарських тенденціях, то вони полягають у тому, що Україна вже певним чином втягнута у світове господарство. Як суб'єкт зовнішньоторговельних відносин Україна співпрацює з багатьма міжнародними організаціями та інтеграційними об'єднаннями, торгує з 215 країнами світу, що лише пришвидшує її входження у світове господарство. Сучасний стан зовнішньої торгівлі України відображає тенденції минулих років, які полягають у від’ємному сальдо зовнішньоторговельного балансу, переважанню сировинної складової експорта, збільшенням обсягів імпорту товарів та послуг, зменшеням частки експорту до країн СНД та інші.

     Отже, з наведених даних можна зробити  висновок, що підвищення конкурентоспроможності вітчизняного експорту має бути головним приорітетом у сфері зовнішньоекономічної політики. Головними напрямками діяльності в цій галузі має бути:

• переорієнтація виробництва на основі інноваційно-промислової політики; 
• добровільне страхування експортних кредитів;
• вдосконалення промислової політики;
• перехід від вертикальної промислової політики,як фундаменти командно-адміністративної системи, до горизонтальної промислової політики, характерних для транснаціональних корпорацій (ТНК) та країн ЄС;
• створення та ефективне впровадження гнучких законодавчих норм.

     Сьогодні  також особливо гострою є потреба  удосконалення механізму торгової політики України з країнами ЄС, оскільки ЄС є найбільшим її торговельним партнером. Для цього необхідно гармонізувати відповідні правила, стандарти, інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, що, у свою чергу, сприятиме формуванню прозорості виробничо-комерційної діяльності на національному ринку. 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бернар И., Колли Ж.- К. Толковій экономический и финансовый словарь. В 2-х т. – Т. 2: пер. с фр. – М.: «Международные отношения». – 1994. – С.53.
2. Василенко Ю. Експортна діяльність України // Економіка України. - 2003.- №7. - С.17-20.
3. Василенко Ю. Роль зовнішньої торгівлі в платіжному    балансі України // Вісник НБУ.  – 2006. - №9. – С. 9-15.
4. Вахненко Ю. Платіжний баланс як дзеркало внутрішньоекономічних процесів та зовнішньоекономічних відносин України // Тенденції української економіки. - 2007.- №2. – С. 4-13.
5. Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі / За ред. І.Бураковського Л.Хандріха, Л.Хоффманна. – К.: Альфа-Принт, 2004. – 274 с.
6. Дворник О. Міжнародна торгівля послугами:   тенденції та перспективи розвитку // Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. - №3. – С. 40-44.
7. Дібич О. Стоуктурні реформи у зовнішній торгівлі перехідних економік // Регіональна економіка, 2005. - №1. – С. 40-51.
8. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. В.М.Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозування: Фенікс, 2003. – 342 с.
9. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня ківтня 1991 року № 959-ХІІ.
10. Костюк Т.Й. Зовнішня торгівля України: стратегія в умовах глобалізації // Зовнішня торгівля: право та економіка, 2004. - № 5/6. – С. 79-84.
11. Матвєєва В. Зовнішньоторговельна детермінанта інтеграції України до системи світового господарства // Вісник КНТЕУ, 2008.- №2. – С. 24 -31.
12. Мельник Т. Вплив зовнішньоторговельної політики на економічний розвиток країни в умовах посилення глобалізації // Вісник КНТЕУ, 2005. - № 2. – С. 32-38.
13. Міхєєва О. Г. Роль міжнародного права у здійсненні митно-тарифного регулювання  зовнішньоторговельної діяльності України: Автореф. дис…канд. юр. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т               ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 19 с.
14. Основи економічної теорії: Підручник / Климко Г., Нестеренко В. та ін. - К.: Вища школа, 2002. - 328с.
15. Основні макроекономічні показники розвитку України у 2008р. // Вісник Національного банку України.- 2006.- №9. – С. 39.
16. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / За ред. Б.Є.Кваснюка. – К.: Ін-т екон. прогнозування; Х.: Форт, 2003. – 256 с.
17. Філіпенко А., Шнирков О. Новий етап зовнішньоекономічних зв'язків України // Економіка України.- 2002.- №1. – С.11-14.
18. Юшина І. Суть державного регулювання зовнішньої торгівлі    в Україні // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2004. - №4. –         С. 38- 44.
19. Яремко Л.А. Напрями підвищення зовнішньоторговельного ефекту: макроекономічний аспект // Актуальні проблеми економіки, 2005. - №1. – С. 111-118.
20. Яремко Л. А. Імпорт та його вплив на макроекономічні процеси // Фінанси України, 2005. - №7. – С. 75-82.
21. www.me.gov.ua - державний сайт Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції.
22. www. ukrstat. gov. ua - державний сайт Комітету статистики України.