Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

2. Фондоозброєність. Характеризує ступінь озброєності фондами одного працівника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника:

Ф_озб= C_ср / Ч _п (2.7)

де Ч_п— середньооблікова чисельність працівників,

3. Енергоозброєність. Показує, яка частка виробничих енергетичних потужностей припадає на одного робітника і визначається за формулою

Е_озб= W_ел / Ч_.с..р (2,8)

де W_ел — сумарна потужність усіх електродвигунів устаткування на підприємстві;

Ч_.с..р — середньооблікова чисельність робітників, які працюють на цьому устаткуванні.

4. Машиноозброєність. Показує, яка частка машин і обладнання припадає на одного робітника і визначається за формулою

М_озб= C_{маш .обл} / ССЧ (2,9)

де C_{маш .обл} –загальна вартість машин і обладнання

VI. Показники, що характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.

Загальні  показники

1. Фондовіддача. Показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гри. вартості основних виробничих фондів:

ФВ=ВД/ C_ср (2,10)

де ВД —  валовий дохід протягом розрахункового періоду,

2. Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою:

ФМ=C_ср / ВД (2,11)

На збільшення фондовіддачі та зменшення фондомісткості можуть істотно впливати інфляційні процеси або підвищення рівня цін тобто фактори, від яких не залежить ступінь використання фондів. Щоб уникнути необгрунтованого збільшення або зменшення цих показників, їх визначають в умовно-натуральних одиницях за формулою:

ФМ=ЧП/ C_ср (2,12)

де ЧП — чиста продукція підприємства.

3. Рентабельність основних  виробничих фондів. Визначається відношенням балансового прибутку П _б до середньорічної вартості фондів С_ср:

М_{о .в .ф.}= П _б / С_ср

Часткові  показники

1. Коефіцієнт екстенсивного використаніІя (часткове завантаження ОФ) 
К_с= Т_ф / Т_п або К_с= Т_ф / Т_к (2.14)

Т_п - планово відпрацьований час

Т_ф - фактично відпрацьований час

Т_к - календарний час

3. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання

Кі=Пф/П_пасп= КУ_ф /КУмах (2.16)

П_пасп - паспортна потужність

Пф - фактична потужність

КУмах - максимально можливий об"єм випуску продукції на даному обладнанні

КУ_ф – фактично можливий об"єм випуску продукції на даному обладнанні.

Показує використання потужності обладнання.

4. Інтегральний коефіцієнт використання обладнання.

К_інт=К_е*К_і (2.17)

Показує використання обладнання як в часі так і по потужності.

2.2).Чинники  і резерви покращення  використання основних  виробничих фондів  підприємства. 

   Поліпшення  використання основних виробничих фондів означає, що за тієї самої їх величини збільшується виробництво продукції, зростає маса чистого прибутку або коли темпи збільшення цих видів ефекту випереджають подальше підвищення фондооснащеності виробництва.

   Важливим  напрямком поліпшення використання виробничих ресурсів є встановлення оптимального співвідношення між основними й оборотними фондами з урахуванням виробничого напряму підприємств, ступеня розвитку головної галузі і досягнутого ними рівня фондооснащеності основними виробничими фондами.

   Нестача оборотних фондів, особливо кормів, пального, добрив, отрутохімікатів, запасних частин тощо знижує ефективність використання основних фондів, негативно відбивається на кінцевих результатах господарювання. З іншого боку, недостатній рівень забезпеченості знаряддями праці не дає змоги раціонально використовувати предмети праці, що також погіршує результати виробництва.

   Істотного підвищення фондовіддачі можна досягти  завдяки вдосконаленню структури  основних виробничих фондів. Збільшення вартості більш активних засобів  у розрахунку на одиницю вартості менш активних (пасивних) засобів до оптимального рівня значно підвищує ефективність використання знарядь праці. Важливо встановити раціональне співвідношення між силовими і робочими машинами. При нестачі сівалок, плугів , культиваторів, борін, інших робочих машин і знарядь неможливо раціонально використовувати тракторний парк, так само як неможливо ефективно використовувати і названу техніку, коли підприємство недостатньо забезпечене силовими машинами.

   Кращих  результатів досягають ті підприємства, які своєчасно технічно переозброюють виробництво, замість застарілої, впроваджують нову техніку, більш продуктивну й економічну. Особливе значення для поліпшення використання основних виробничих фондів і підвищення ефективності виробництва має застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, утримання худоби і переробки сільськогосподарської сировини. Необхідно поглиблювати спеціалізацію і комбінування виробництва, впроваджувати прогресивні форми організації й оплати праці, підвищувати кваліфікацію кадрів та їх відповідальність за раціональне використання закріпленої за ними техніки.

   На  сучасному етапі із становленням організаційних форм господарювання на селі, що функціонують на засадах приватної  власності, створено об’єктивні умови для раціональнішого використання основних засобів. Справжній власник не допустить, щоб його техніка, будівлі, споруди, транспорт використовувалися нераціонально. В цих умовах для подальшого поліпшення використання основних засобів, насамперед техніки, важливо створити добре розвинуту систему технічного обслуговування на базі дилерських пунктів, проводити ремонтно-обслуговуючі роботи лише на основі об’єктивної оцінки фактичного технічного стану машин та їх вузлів, здійсненої в процесі їх періодичного діагностування.

   З виникненням у результаті аграрної реформи значної кількості аграрних формувань відносно малих розмірів (фермерських господарств, ТОВ, особистих  господарств з приєднаними земельними ділянками (паями), що функціонують без  створення юридичної особи) важливо розвивати міжгосподарське використання технічних засобів, які є одноосібною чи спільною власністю. Завдяки такій формі використання техніки зростає рівень її завантаженості і як наслідок зменшуються постійні витрати на одиницю робіт. Це економічно вигідно власнику техніки, оскільки, крім додаткового джерела доходу за надану в користування техніку, знижується собівартість механізованих робіт у його господарстві. Економічно вигідно це і користувачам техніки, оскільки малим підприємствам значно дорожче обходиться купівля і використання власних технічних засобів порівняно з їх підрядом чи орендою. 

2.3 Методи факторного аналізу фондовіддачі.

Малюнок1. Схема факторної  системи фондовіддачі. 
 

    На основі схеми можна побудувати факторну модель фондовіддачі:

ФО = ФОа * УДа  

де, УДа – 

частка  активної частини  фондів у вартості всіх ОЗ; ФОа - фондовіддача активної частини  ОЗ.

Факторна  модель для фондовіддачі активної частини  ОЗ має вигляд:

ФОа = (К * Т * СВ)/ ОСа 

де, К- - Середня кількість  технологічного обладнання; Т - час роботи одиниці обладнання; СВ – среднечасовая выработка с стоимостном выражении; ОЗа – среднегодовая стоимость технологического оборудования.

Якщо  час роботи одиниці  обладнання подати у  вигляді добутку  кількості відпрацьованих днів (Д), коефіцієнта змінності (КСМ), середньої тривалості робочого дня (t), то факторна модель набере вигляду:

ФОа = (К * Д * Ксм * t * СВ) / Оса 

Якщо  розширити факторну модель, підставивши  середньорічну вартість технологічного обладнання (Оза) у вигляді добутку кількості обладнання (К) і вартості його одиниці в порівнянних цінах (Ц), то факторна модель буде мати вигляд:

ФОа = (К * Д * Ксм * t * СВ) / (К * Ц)

Або

ФОа = (Д * Ксм * t * СВ) / Ц 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3). Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.

Економічна  діяльність підприємств  в Україні відбувається в умовах обмеженості  інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність раціонального використання наявних у них основних засобів. Отже, перед  підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних основних засобів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю, тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішення цього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.

Пріоритетне значення серед таких заходів повинно бути відведено своєчасній заміні і мобілізації морально застарілого устаткування, організації прискореного введення в експлуатацію придбаної нової техніки; удосконаленню організації матеріально-технічного забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин; запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці; застосування сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників та іюкенерно-технічних працівників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств; широке застосування лізингових операцій.

Практична реалізація окреслених заходів на підприємствах позначиться на їх економічній діяльності і сприятиме підвищенню інтенсивності виробництва. Зокрема, складаються широкі можливості для прискорення переорієнтації підприємств на випуск нової продукції, яка користується підвищеним попитом у споживачів. Поряд з тим, поліпшення інтенсивного використання основних засобів підприємства є важливою передумовою збільшення обсягів випуску продукції, яка користується попитом на ринку без додаткових капітальних вкладень, що особливо важливо в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів.

Отже, інтенсифікація використання основних засобів підприємств дає змогу значно знизити витрати, пов’язані з моральним зносом машин і устаткування, сприяє прискоренню їх оновлення, що в кінцевому результаті позитивно позначається на фондоозброєності праці працюючих та зростанні її продуктивності. А в кінцевому підсумку зростає і фондовіддача на підприємствах._

Цей процес можна пояснити відповідними розрахунками. Наприклад, якщо в розрахунку фондовіддачі (Фв) обсяг виробництва продукції виразити через добуток чисельності працівників (Т) і продуктивності їхньої праці (П), а вартість основних фондів через добуток чисельності працівників (Т) і фондоозброєності їх праці за умови однозмінної роботи (Фоз), то матимемо таке відношення:

Фв = ТП / ТФоз = П / Фоз 
                            .

Виходячи із змісту цього відношення видно, що фондовіддача наявних на підприємстві основних фондів прямопропорційно залежить від продуктивності праці працюючих і обернено пропорційно від її фондоозброєності. Отже, для зростання фондовіддачі на підприємствах необхідно розробляти і застосовувати заходи, які дадуть змогу забезпечувати випередження темпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання її фондоозброєності.

Серед напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на підприємствах чільне місце повинно бути відведено заходам, спрямованим на поліпшення їх екстенсивного використання. Зокрема, важливе значення повинно надаватися насамперед таким, які спрямовані на підвищення змінності роботи устаткування. Підвищення змінності роботи устаткування є важливим фактором зростання обсягів виробництва продукції і підвищення ефективності використання основних засобів. У зв'язку з цим, на підприємствах необхідно домагатися оптимальної структури складових засобів праці, досягнення пропорцій між робочою силою і відповідними видами машин і устаткування, тобто повинна зростати питома вага прогресивного нового устаткування, удосконалюватись організація функціонування виробничої інфраструктури, що сприятиме поліпшенню технічного обслуговування основних підрозділів підприємства, перерозподілу працюючих в його межах, вивільненню робітників в допоміжних виробництвах і залучення їх після відповідної підготовки до роботи в основних цехах, щоб підвищити змінність наявного у них устаткування.