Принципи оцінки вартості бізнесу згідно з міжнародними стандартами. Аналіз і оцінка ефективності окремих фінансових інструментів

— аналіз його фінансово-господарської діяльності, майнового та фінансового стану на дату оцінки та за період, що передує цій даті;

— підготовка обґрунтованого прогнозу діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється, за основними показниками виробництва та реалізації продукції, фінансового і майнового стану та прогнозу потреби такого підприємства в інвестиціях з визначенням джерел фінансування.

3.Отримані результати покладаються в основу проведення оцінки. Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи:

— витратний (майновий — для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів);

— дохідний;

— порівняльний.

Національний стандарт №3 визначає наступні особливості застосування основних підходів до оцінки, які повинні враховувати оцінювачі:

1. Майновий підхід застосовується  для визначення ринкової вартості  ЦМК у разі, коли саме зазначений підхід відбиває типову логіку потенційних покупців, яка ґрунтується на усталеній практиці. Зокрема, це стосується оцінки ЦМК, ринкова вартість якого визначається поточною вартістю ймовірного результату ліквідації зазначеного майнового комплексу.

Основним методом майнового підходу до оцінки цілісного майнового комплексу є метод накопичення активів, хоча оцінювачами може застосовуватися метод поточної вартості ймовірного результату ліквідації ЦМК, а також інші методи майнового підходу, доцільність застосування яких у конкретній ситуації необхідно обґрунтувати у звіті.

Метод накопичення активів полягає у визначенні чистої вартості активів цілісного майнового комплексу. Чиста вартість активів для даного випадку визначається як різниця між вартістю активів та вартістю зобов'язань підприємства, визначених на дату оцінки відповідно до вимог пункту 11 Стандарту № 3. Оцінка активів та зобов'язань на дату оцінки проводиться з урахуванням таких особливостей:

— необоротні активи в частині основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових вкладень оцінюються з використанням бази оцінки, що відповідає ринковій або іншим видам вартості, вибір та визначення яких здійснюються відповідно до вимог національних стандартів;

— необоротні активи в частині довгострокової дебіторської заборгованості та відстрочених податкових активів оцінюються з урахуванням строку та ймовірності їх повернення (погашення, відшкодування);

— поточна дебіторська заборгованість оцінюється з урахуванням строку та ймовірності її Повернення (погашення, відшкодування);

— матеріальні оборотні активи (запаси, товари) у разі, коли їх поточна вартість еквівалентна вартості, що відображена у бухгалтерському обліку, оцінюються виходячи з цих даних, в інших випадках — виходячи з їх ринкової вартості або вартості ліквідації, якщо ринкова вартість не перевищує вартість ліквідації;

— довгострокові та поточні фінансові інвестиції оцінюються виходячи з їх ринкової вартості;

— векселі одержані оцінюються, виходячи з їх ринкової вартості з урахуванням строку та ймовірності їх погашення;

— поточна вартість довгострокових та поточних зобов'язань залежно від їх виду визнається такою, що дорівнює даному показнику у бухгалтерському обліку, або розраховується шляхом дисконтування сум (основний борг, відсотки), що підлягають погашенню у відповідних періодах, за обґрунтованою для кожного із зобов'язань ставкою дисконту [21].

Визначення поточної вартості ймовірного результату ліквідації ЦМК може бути окремим завданням оцінки або складовою процесу визначення його ринкової вартості. Поточна вартість ймовірного результату такої ліквідації визначається як поточна вартість доходів, що очікуються від продажу активів ЦМК, які зменшені на суму витрат, пов'язаних з ліквідацією, що збільшена на суму поточної вартості грошових потоків від прогнозованої господарської діяльності підприємства в період ліквідації, та зменшена на суму поточної вартості зобов'язань цього підприємства

Слід додати, що Стандарт оцінки №3, як і інші, головним чином регламентує процеси приватизації в умовах затяжної кризи. Тому, у разі прийняття рішення про ліквідацію оцінюваного цілісного майнового комплексу, наслідком якого є скорочення строків погашення його довгострокової заборгованості, поточну вартість зобов'язань треба визначати з урахуванням ймовірності такого скорочення. Продаж приватної власності може цього не враховувати.

Доходи від продажу активів оцінюваного ЦМК визначаються з урахуванням такої особливості: якщо ліквідація здійснюється за рішенням власника ЦМК або суду і не передбачає примусового відчуження активів у строк, значно коротший, ніж строк експозиції подібного майна, активи оцінюються відповідно до вимог, визначених у пункті 11 та і 2 Стандарту № 3, інакше оцінка визначається за ліквідаційною вартістю.

Дохідний підхід до проведення оцінки цілісного майнового комплексу ґрунтується на застосуванні оціночних процедур переведення очікуваних доходів (чистих грошових потоків або дивідендів) у вартість ЦМК. Оцінка цілісного майнового комплексу проводиться з урахуванням поточного фінансового стану підприємства та прогнозних показників його діяльності з використанням такого майнового комплексу.

Основним методом дохідного підходу, що застосовується для проведення оцінки ЦМК, є метод дисконтування грошового потоку, який передбачає такі оціночні процедури:

— вибір відповідної моделі грошового потоку;

— визначення прогнозного періоду надходжень грошового потоку;

— проведення прогнозування складових чистого грошового потоку та його розрахунку на кожен рік (квартал, місяць) прогнозного періоду;

— обґрунтування складових ставки дисконту та її визначення;

— проведення розрахунку вартості реверсії та його обґрунтування;

— визначення поточної вартості чистих грошових потоків, реверсії та надлишкового майна у разі його наявності в ЦМК;

— визначення вартості цілісного майнового комплексу як суми поточної вартості вказаних складових .

— Виходячи із специфіки діяльності підприємства, ЦМК якого оцінюється, та завдань оцінки, застосовуються такі моделі грошового потоку:

— чистий грошовий потік для власного капіталу;

— чистий грошовий потік для інвестованого капіталу.

Розрахунок грошового потоку ґрунтується на результатах аналізу показників фінансово-господарської діяльності підприємства за період, що передує даті оцінки, та прогнозний період. Прогнозний період визначається з урахуванням специфіки діяльності оцінюваного цілісного майнового комплексу, а саме: життєвого циклу продукції (товарів, робіт, послуг), графіка обслуговування довгострокової заборгованості, інвестиційних планів та прогнозів щодо очікуваних істотних змін, що відбудуться в діяльності підприємства, ЦМК якого оцінюється.

Вибір тривалості прогнозного періоду повинен узгоджуватися із способом визначення вартості реверсії. Тривалість прогнозного періоду вважається достатньою, якщо обраний спосіб визначення реверсії дає змогу врахувати всі відомі на дату оцінки факти та припущення щодо результатів провадження діяльності підприємства, ЦМК якого оцінюється, в період, що настає за прогнозним [21].

Знов вертаючись до цього питання, не можна не вказати на не виправдану складність термінології, зайві повтори, невизначеність термінів (як от період, що настає за прогнозним), які характерні не тільки для стандарту оцінки № 3, а для всього законодавства з оціночної діяльності.

Чистий грошовий потік для власного капіталу на кожен рік (квартал, місяць) прогнозного періоду розраховується як прогнозована величина чистого прибутку, збільшена на прогнозовану суму амортизації, відкоригована на прогнозовану зміну робочого капіталу, капітальних інвестицій, довгострокових зобов'язань за відповідний період.

Модель чистого грошового потоку для інвестованого капіталу відображає вартість цілісного майнового комплексу з урахуванням власного та запозиченого капіталу.

Чистий грошовий потік для інвестованого капіталу на кожен рік (квартал, місяць) прогнозного періоду розраховується на тих же умовах, що для чистого грошового потоку, але з врахуванням припущення про відсутність витрат на сплату відсотків за довгостроковим боргом за відповідний період.

Прогнозування грошового потоку за будь-якою з його моделей, зазначених у Стандарті № 3, здійснюється у цінах відповідного року (кварталу, місяця) прогнозного періоду з урахуванням прогнозованого рівня інфляції (номінальний грошовий потік) або у цінах, що діють на дату оцінки, без урахування прогнозованого рівня інфляції (реальний грошовий потік).

У разі прогнозування номінального грошового потоку прогнозований рівень інфляції враховується під час визначення ставки дисконту відповідно до пункту 23 Стандарту № 3. Принцип найбільш ефективного використання втілюється під час проведення оцінки цілісних майнових комплексів шляхом здійснення під час прогнозування грошових потоків ЦМК припущення про раціональне розпорядження майном, що включає оцінюваний ЦМК. Раціональним вважається розпорядження майном цілісного майнового комплексу, що спрямоване на максимізацію поточно! вартості очікуваних чистих грошових потоків такого ЦМК і отже — на максимізацію його ринкової вартості.

У разі, коли прогнозується збільшення (зменшення) обсягу виробництва продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства, ЦМК якого оцінюється, під час прогнозування складових чистого грошового потоку враховуються відповідні очікувані зміни робочого капіталу.

Прогнозування капітальних інвестицій, збільшення (зменшення) робочого капіталу та сум довгострокових зобов'язань здійснюється на підставі та у взаємозв'язку з прогнозними показниками діяльності підприємства, ЦМК якого оцінюється. Під час прогнозування необхідно враховувати лише ті інвестиції, збільшення (або зменшення) робочого капіталу та сум довгострокових зобов'язань, доцільність яких економічно обґрунтована, а відповідні витрати забезпечені прогнозованими внутрішніми або зовнішніми джерелами фінансування (можливістю позичення необхідних коштів).

У разі, коли початок чи продовження (відновлення) провадження господарської діяльності оцінюваного підприємства без початкових капітальних інвестицій або покриття дефіциту оборотних засобів неможливо, ціна зменшується на розрахунковий розмір таких інвестицій:

— без дисконтування, якщо очікувані строки їх внесення наближені до дати оцінки і можуть бути обґрунтовано ототожнені з нею;

— у складі прогнозованих грошових потоків на відповідні квартали або місяці, що підлягають дисконтуванню. При цьому прогнозування та дисконтування грошових потоків у межах прогнозного періоду здійснюються за кварталами або місяцями .

Дефіцит оборотних засобів визначається як різниця між величиною робочого капіталу, необхідного для нормального функціонування підприємства, ЦМК якого оцінюється, та величиною його наявного робочого капіталу на дату оцінки.

Вартість реверсії визначається виходячи з очікуваних результатів найбільш ефективного використання активів цілісного майнового комплексу в період, що настає за прогнозним, на підставі грошових потоків ЦМК, отримання яких передбачається після прогнозного періоду, з урахуванням у разі наявності тенденції до їх рівномірного збільшення (зменшення) .

Основним методом розрахунку ставки дисконту для власного капіталу є метод кумулятивної побудови, який враховує додаткові ризики інвестування в оцінюваний ЦМК порівняно з інвестуванням в альтернативні об'єкти, що характеризуються мінімальним ризиком.

Основним методом розрахунку ставки дисконту для інвестованого капіталу є метод середньозваженої вартості капіталу, який ґрунтується на врахуванні норм доходу на власний та запозичений капітал з урахуванням розміру часток власного та запозиченого капіталу в інвестованому капіталі. Застосування інших методів розрахунку ставки дисконту, проведення такого розрахунку на початок, середину або кінець кожного року (кварталу, місяця) прогнозного періоду обґрунтовується у звіті про оцінку ЦМК.

Для дисконтування вартості реверсії застосовуються коефіцієнти, обчислені з урахуванням часу, на який вона визначається, і вибір якого залежить від методу розрахунку. Вибір обґрунтовується у звіті про оцінку цілісного майнового комплексу. Розрахунок ставки дисконту для номінального грошового потоку здійснюється з урахуванням прогнозного рівня інфляції, для реального грошового потоку — без урахування такого рівня. Визначення поточної вартості надлишкового майна здійснюється з використанням баз оцінки, що відповідають принципам корисності та найбільш ефективного використання надлишкового майна.

У разі, коли грошові потоки від функціонування цілісного майнового комплексу очікуються постійні і однакові за обсягом або з тенденцією до рівномірного зростання та їх отримання не обмежується у часі, може застосовуватися метод прямої капіталізації доходу. При цьому як дохід розглядається чистий грошовий потік. У разі наявності в ЦМК надлишкового майна, його вартість додається до вартості, визначеної із застосуванням методу прямої капіталізації доходу. Застосування методу прямої капіталізації доходу передбачає визначення:

— періоду капіталізації чистого грошового потоку (рік, квартал, місяць, операційний цикл);

— чистого грошового потоку за період;

— відповідної ставки капіталізації і її обґрунтування;

— вартості надлишкового майна у разі його наявності в ЦМК;

— вартості цілісного майнового комплексу шляхом ділення чистого грошового потоку на ставку капіталізації і збільшення отриманого результату на вартість надлишкового майна у разі його наявності в ЦМК .

Застосування положень даного стандарту потребує використання такого показника, як доход, але податкове законодавство використовує термін "прибуток", то цей момент буде розглянуто у наступному розділі.

Основними методами порівняльного підходу до оцінки ЦМК є метод ринку капіталу та метод ринкових угод.