Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні

    ввести  пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств;

    впровадити  механізм використання незв'язних іноземних кредитних ліній та гарантій для фінансування цільових програм;

    визначити чіткий  порядок участі донорів і  реципієнтів   у   процесі   здійснення   міжнародної   технічної допомоги;

    організувати  інформаційне, консультативне та кадрове  забезпечення, насамперед:  відновити  щоквартальну статистичну звітність  про діяльність суб'єктів малого підприємництва; розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва; створити мережу інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва; проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності; організувати підготовку та перепідготовку кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків; запровадити в учбові програми навчальних закладів основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва.

    Дані  пропозиції перегукуються з рекомендаціями МФК, основні з яких: спростити  процедури реєстрації нових підприємств; пояснити та обмежити процедури ліцензування; знизити рівень податків; обмежити кількість податків; обмежити та спростити урядові нормативні акти; перейти до загальних міжнародних засад бухгалтерського обліку.

    Формування  державної політики щодо підтримки  малого підприємництва,  визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише «об'єктивною необхідністю»  переходу до ринку, а й невід'ємною частиною  загальнодержав-ної  доктрини  соціально-екомічних перетворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільспільства, який є основою ринкових перетворень та гарантом незворотності економічних процесів.

    Безумовно, суб'єкти малого підприємництва можуть розраховувати перш за все на власні сили, свої матеріальні та фінансові ресурси. У такому випадку державна підтримка не матиме характеру заохочення утриманства та розглядатиметься як щось постійне, та як основне джерело підвищення конкурентоспроможності і рентабельності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    3. Форми державної та регіональної підтримки малого підприємництва. 

    Формування  державної політики розвитку малого підприємництва, створення цілісної системи його державно-громадської підтримки – складний і тривалий процес, однак вже сьогодні можливо і необхідно закласти організаційно-правові та економічні засади відповідної державної політики.

    Міністерством економіки, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва розроблена і затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 086 від 29 січня 1997р. державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки.

    Головними завданнями Програми визначені: створення  правових, економічних і організаційних умов для сталого розвитку малого підприємництва як важливого чинника розвитку і структурної перебудови економіки; цілеспрямоване формування системи державної і суспільної підтримки малого підприємництва; розвиток малих підприємств у виробничій, інноваційній та соціальних сферах, створення нових робочих місць, підтримка ділової та інвестиційної діяльності, розвиток конкуренції на ринку товарів та послуг; ініціювання фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, а також нових джерел фінансування підприємницької діяльності, у першу чергу за рахунок власних можливостей малих підприємств, які ефективно розвиваються; формування розвинутої інфраструктури малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях; створення широкого прошарку підприємців-власників; формування стимулів для саморозвитку малого підприємництва.

    Система програмних заходів включає:

1. Формування  правової бази з питань малого  підприємництва.

2. Фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва.

3. Матеріально-технічну  та інноваційну підтримку малих підприємств.

4. Кадрове  і науково-методичне забезпечення  розвитку малого підприємництва.

5. Організаційне  забезпечення, міжнародну фінансову та технічну допомогу у сфері малого підприємництва.

    З метою формування правової бази розвитку малого підприємництва Програмою передбачена  підготовка низки проектів законів  та інших правових актів які відображають специфіку регулювання розвитку підтримки малого підприємництва. Важливим напрямом у реалізації державної підтримки розвитку малого підприємництва є формування стабільної податкової системи. На це, зокрема, направлений Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва”. Така система оподаткування сприятиме росту чисельності малих підприємств та активізації їх.

    Особливу  увагу приділено розвитку та вдосконаленню  фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, в тому числі створення  меxанізму кредитування та страхування  малого підприємництва.

    Програмою передбачається створення державних  та громадських структур для підтримки  підприємництва, удосконалення організаційного  забезпечення розвитку малого підприємництва, зниження адміністративних бар'єрів, удосконалення систем реєстрації суб'єктів підприємництва та ліцензування видів підприємницької діяльності, звітності та обліку.

    У рамках програм міжнародної фінансової та технічної допомоги від міжнародних  організацій та країн-донорів Програмою передбачається здійснити ряд організаційних заходів щодо: створення та підтримки   регіональних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків тощо; формування мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів; створення інформаційно-аналітичної мережі для суб'єктів малого підприємництва. Для вирішення передінвестиційних проблем підприємців реалізовуватимуться проекти технічної допомоги за програмою ТАСІS Комісії Європейського Союзу та Консультативною програмою ТРАНСФОРМ уряду Німеччини.

    Важливим  моментом є врахування регіональних особливостей розвитку малого підприємництва, соціально-економічної ситуації, стану виробничої інфраструктури і низки інших чинників. Для цього розроблялись Регіональні цільові програми підтримки малого підприємництва.

    Реалізація  Програм за умов економічної стабілізації створить умови для збільшення кількості діючих малих підприємств у 1-2 рази, що дозволить забезпечити значний (близько 1 млн.) приріст нових робочих місць, ріст частки малих підприємств у валовому внутрішньому продукті (10-15%). Це дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету від діяльності суб'єктів малого підприємництва, отримати додаткові товарні ресурси, підвищити рівень конкуренції серед вітчизняних товаровиробників.

    Виконання заходів щодо забезпечення розвитку малого підприємництва допоможе вирішенню соціально-політичних завдань; формуванню широкого прошарку дрібних власників (середнього класу), який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства, і, відповідно, послаблення тенденції до соціальної диференціації населення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

 
    З вище сказаного можна зробити  наступні висновки:

1. Мале підприємство – це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

    2. При визначенні малого підприємства  можуть використовуватись кількісні  та якісні критерії. До якісних  критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна  гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми.

    3. Роль і місце малих підприємств в національній економіці виявляється в виконуваних ними функціях: формування конкурентного середовища; надання ринковій економіці гнучкості, оперативності реагування на потреби ринку, мобільності; прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції; створення нових робочих місць і вирішення проблеми зайнятості; пом’якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, створення середнього класу.

    4. Головними причинами гальмування  розвитку малого підприємництва в Україні є: відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва; неймовірно важкий тягар оподаткування; низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності; відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість   системи   обліку  та  статистичної  звітності  малого підприємництва,   обмеженість   інформаційного   та   консультативного забезпечення.

    5. Основними макроекономічними чинниками,  які впливають на розвиток  малого підприємництва, є: обмеженість  внутрішнього попиту та наявність  кризи збуту на внутрішньому  ринку; вкрай незначна інвестиційна  активність, обмеженості кредитів.

    6. Ключовими проблемами на шляху  подальшого розвитку та росту  малого бізнесу в Україні є  труднощі при виході на ринок  для новостворюваних підприємств  та надмірні регулятивні вимоги  і податки для діючи підприємств.

    7. Подальший розвиток ситуації  без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання (в основному через подальшу тінізацію) цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу.

    8. Формування державної політики розвитку малого підприємництва полягає у створенні цілісної системи його державної та громадської підтримки. Одним з дієвих механізмів розвитку підприємництва є прийняття, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва,  одноіменної Програми та регіональних програм, які враховують специфіку кожної території і визначають пріоритети розвитку підприємництва.

    9. Реалізація Програм створить  умови для збільшення кількості діючих малих підприємств, приріст нових робочих місць, росту частки малих підприємств у валовому внутрішньому продукті,  додаткових надходжень до бюджету, отримання додаткових товарних ресурсів, підвищення рівня конкуренції серед вітчизняних товаровиробників; допоможе вирішенню соціально-політичних завдань; формуванню широкого прошарку дрібних власників, який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства, і, відповідно, послаблення тенденції до соціальної диференціації населення. 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури 

1. Про концепцію  державної політики розвитку малого підприємництва. Постанова КМУ від 3.04.1996 р. № 404.
2. Про підприємництво. ЗУ від 7.02. 1991 р. №698- ХІІ.
3. Про підприємства в Україні. ЗУ від 27.03. 1991 р. № 887- ХІІ.
4. Про державну підтримку малого підприємництва. Указ Президента України від 12.05.1998 р. № 456/98.
5. Про усунення обмежень, що стимулюють розвиток підприємництва. Указ Президента України від 3.01.1998 р.
6. Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва. Указ Президента України від 3.07.1998 р. № 727/98.
7. Реверчук С.К. Малий бізнес: методологія, теорія і практика. – К.: ІЗМН, 1996. – 192 с.
8. Мале підприємництво в Україні. Збірник нормативно-правових актів / За ред. О.В.Кужель, А.К.Кінаха, В.В.Костицького. – К.: Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 1999. – 190 с.
9. Плоткін Я.Д. Підприємцю про підприємництво. – Львів, 1993. – Ст. 63-75.
10. Варналій З. Тенденції становлення малого підприємництва в Україні // Ринкові перетворення, стр. 58-64.
11. Блинов А. Малое предпринимательство. Организационные и правовые основы деятельности. – М.: Ось-89, 1997. – 336 с.
12. Варналій З.С. Малий бізнес України: проблеми становлення та перспективи розвитку // Урядовий кур’єр. – 1995. - № 62-63. – Стр. 4.
13. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища школа, 1995. – 267 с.
14. Экономика предприятия: Учебник для ВУЗов / Ред. Горфинкеля В.Я., Швандара В.А. – М.: ЮНИТИ, 1998. – Стр. 92-117.
15. Кузьмін О.Є., Загородній А.Т., Громяк Л.С. Малі форми підп-риємництва. Навчальний посібник. – Львів: Центр Європи, 1996. – Стр. 4-36.