Київський національний університет будівництва  та архітектури

Кафедра економічної  теорії 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

Основи  економічної теорії

„Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні” 
 
 
 
 
 
 
 
 

виконав: студент  групи МО-12 

перевірив:    Головаш Богдан

Едуардович 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2005 
 

Зміст 

Вступ                                                 3 

Частина І. Поняття малого бізнесу та його роль в сучасній економіці. 

1. Поняття підприємницької  діяльності

1. загальне поняття                             5

2. малий бізнес як особливий вид підприємництва 7

2. Законодавча база                              10
3. Роль малого бізнесу в ринковій економіці      12

 

Частина ІІ. Динаміка розвитку малого бізнесу в Україні. 

1. Доцільність   та   специфіка    розвитку  малого підприємництва в Україні                       17

2. Діяльність   малих  підприємств в Україні  (на прикладі Волинської області).

1. Аналіз кількості малих підприємств           20
2. Аналіз діяльності малих підприємств за галузевою ознакою                            25
3. Аналіз фінансових результатів та ефективності діяльності малих підприємств                 28

 

Частина ІІІ. Проблеми малого бізнесу та напрямки його розвитку. 

1. Проблеми  розвитку та функціонування малих підприємств  в Україні                          32
2. Шляхи забезпечення позитивного розвитку малого підприємництва в Україні                       35
3. Форми державної та регіональної підтримки малого підприємництва                                 38

 

Висновки.                                            41

Список  використаної літератури.                      43 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Протягом  довгого історичного періоду  економісти, історики й політичні діячі всіляко применшували роль малого бізнесу (МБ) в економіці. Окрім того, незважаючи на внесок працівників малих підприємств (МП) у розвиток суспільства, донедавна до них ставилися без належної поваги. Хоча еволюція вільної ринкової економіки створила чимало можливостей для всіх видів підприємницької діяльності, проте спочатку малий бізнес не мав особливих переваг. Але прогресивні політики усвідомили, що ринкова економіка сприятиме конкурентоспроможності вітчизняних виробників, матиме вирішальний вплив на всю економіку, хоча, водночас, висловлювали побоювання щодо закриття державних підприємств і втрати робочих місць через банкрутство неприбуткових підриємств. В таких країнах, як Польща, Словенія, Чехія та Угорщина швидко запровадили ряд реформ для створення вільної ринкової еконооміки. Після появи позитивних результатів лібералізації у прогресивніших сусідів поступово змінювалось ставлення до лібералізації з боку консервативних політиків і населення інших колишніх соцкраїн. Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого бізнесу.

    Саме тому у вітчизняній економічній науці з’явилося досить багато праць, де науковці висловлюють свої, часто неоднозначні, думки щодо місця малого підприємництва в сучасній економічній ситуації. При написанні даної роботи опрацьовані наробки українських та зарубіжних вчених, а саме: Блінова О., Варналій З.С., Герасимчук В.Г., Гладкової Л., Єрмошенко М.М., Жука О., Кузьміна О.Є., Колота А.М., Реверчука С.К.  та інших.

    Актуальність  даної теми визначається не лише через  існування різних думок щодо недоліків, труднощів, механізмів та перспектив розвитку малого бізнесу в Україні, але й через ряд новітніх реалій в економіці країни в цілому, особливості інтеграційних та інвестиційних процесів.

    Метою даної роботи є узагальнення теоретичних  викладок щодо розвитку малих підприємств в умовах перехідної екрноміки та визначення їх місця в економіці регіону. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

    – уточнення суті економічної категоріїї “мале підприємство”;

    – аналіз факторів формування та розвитку МБ в перехідний період;

    – вивчення досвіду розвитку МБ в країнах  з розвинутою ринковою економікою;

    – аналіз функціонування малих підприємств  у Волинській області;

    – аналіз проблем функціонування МП;

    – визначення шляхів забезпечення позитивного  розвитку та форм державної та регіональної підтримки малого підприємництва в Україні.

    Предметом дослідження є механізми формування, функціонування та розвитку малих підприємств  у перехідний період, об’єктом –  малі підприємства Волинської області.

    Методологічною  основою роботи є системний підхід до вивчення процесів формування, функціонування та розвитку малих підприємств у перехідний період. Основними використовуваними методами є: статистичний, аналітичний, тренду, порівняння, узагальнення. Інформаційну базу дослідження становлять статистичні джерела Держкомстату України, Волинського обласного управління статистики, публікації в пресі.

    Наукова новизна роботи полягає в наступному:

    – узагальнено різні підходи до визначення суті економічної категоріїї “мале підприємство”;

    – здійснено аналіз факторів формування та розвитку малого бізнесу в перехідний період;

    – коротко узагальнено досвід розвитку малого бізнесу в країнах з  розвинутою ринковою економікою;

    – здійснено аналіз сучасного стану  функціонування МП у Волинській області;

    – здійснено аналіз проблем функціонування МП у сучасних умовах;

    – здійснено спробу визначити шляхи  розвитку МП в Україні.

Частина І.Поняття малого бізнесу та його роль в сучасній економіці.

 

    1. Поняття підприємницької діяльності. 

    - Загальне поняття -

    Підприємство – первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності і самоокупності.

    Як  самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатись майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами, а також інші права.

   Функції  підприємництва:

1. ресурсна – передбачає, що підприємництво націлене на найбільш ефективне використання трудових, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів з обов’язковім врахуванням останніх досягнень науки і техніки;
2. організаційна – зводиться до дій по організації виробництва товарів та послуг, їх збуту, а також маркетингу, менеджменту та реклами;
3. мотиваційна і соціальна – націлена на створення мотиваційного апарату підприємства і задоволення суспільних потреб споживачів.

    Формування  ринкової структуриекономіки призводить до появи різноманітних форм суб’єктів господарювання(тобто підприємств), які в овновному класифікуються за такими критеріями:

    - форма власності;

    - форма організації;

    - розміри. 
 

    Відповідно  до форм власності, підприємство може бути:

1. індивідуальне – засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здіснюється виробництво, весь прибуток належить виробнику;
2. сімейне – засноване на власності і праці членів однієї сім’ї;
3. приватне – засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;
4. колективне – засноване на власності колективу підприємства, кооперативу або іншого статутного товариства, громадської або релірійної організації;
5. державне – засноване на загально-державній власності;
6. комунальне, або муніципальне – засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;
7. спільне – засноване на об’єднанні підрприємств різних форм власності;
8. орендне – підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам.

    За  формою організації підприємства можна поділити на:

1. товариства, або партнерства – форма організації, що базується на об’єднанні(пайовому, частковому) майна різних власників; як правило це закриті компанії, де зміна власників паїв відбувається лише за згоди більшості її членів; розрізняють:

• товариство з повною відповідальністю;
• товариство з обмеженою відповідальністю;
• змішане товариство;

б)асоціації  – об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності(вони не повинні втручатись в комерційну або виробничу діяльність будь-якого з її членів;

в)корпорації, або акціонерні товариства - договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

    За  розмірами можна виділити:

    - малі підприємства;

    - середні підприємства;

    - великі підприємства.

    Значна  частина виробництва припадає на малий бізнес. За об’ємом мала підприємницька діяльність є дійсно малою, але при цьому вона має неабияке значення і грає значну роль. Без малого бізнесу функціонування народного господарства та економіки в країні за всіх рівних умов  важко уявити. 

    - Малий бізнес як особливий вид підприємництва - 

    Суть  малого підприємства завжди була предметом  суперечок у розвинутих країнах. Використовуються наступні визначення малого підприємства (фірми):

    Мала  фірма – це фірма, якою керує власник  і яка не має складної організації  управління.

    Мала  фірма – це та фірма,  у якої доступ до ринку капіталу обмежений  і яка має незначну частку свого товару на ринку.

    Мале  підприємство – це фірма, якою керує  незалежний власник, яка не посідає  у своїй галузі домінуючого становища  і відповідає певним критеріям за кількістю зайнятих і щорічним критеріям  продажів.

    Мале  підприємство – це невелике виробництво.

    Мале  підприємство – це підприємство з  невеликою кількістю штатних працівників.

    Отже, при визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні  та якісні критерії. До якісних критеріїв  відносять: висока організаційно-функціональна  гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми. Європейський Союз запропонував наступні критерії: кількість персоналу не перевищує 500 чол., вартість фондів підприємства не перевищує 75 млн.ЕКЮ, велика фірма володіє не більше, ніж третиною його капіталу.