Планування виробничої діяльності підприємств легкої промисловості

 

2. Допоміжні матеріали на технологічні цілі

     Для встановлення витрат за цією статтею  прийняти відсоток витрат на допоміжні  матеріали 1,5% від вартості сировини.

3. Витрати на пар, воду, газ, енергію.

  Витрати по цій статті визначаються за формулою:

де В_і – витрати відповідного енергоносія;

Ц_і – ціна енергоносія, грн/од.

     Необхідна кількість води, пару, газу і т. ін. розраховується за формулою:

,

де Нв_і - норма витрати енергоносія на 1 годину роботи обладнання або на одиницю продукції;

М_і – кількість обладнання.

Розрахунок  витрат за цією статтею проведено  у таблиці 2.8.

 

Таблиця 2.8

Витрати на пар, воду, газ, енергію

 

4. Витрати на заробітну платню основних виробничих робочих.

     Витрати за цієї статті містять фонд оплати праці робочих 1-ої групи.

     5. Нарахування на заробітну платню.

     Нарахування на заробітну платню основних виробничих робочих прийняти у розмірі 39,5% від фонду оплати праці.

     6. Витрати на утримання та експлуатацію  обладнання.

     У статті «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» передбачається розрахунок:

• двигункової енергії;
• амортизації обладнання;
• витрат на ремонт;
• транспортних витрат.

     6.1. Витрати на двигункову енергію

     Витрати на двигункову енергію розраховуються за формулою:

   

,

де В_ен – кількість енергії, що споживається обладнанням, кВт-год;

Ц_ен – ціна за 1 кВт-год, грн.

      Розрахунок  кількості енергії, що споживається ведеться для кожного виду обладнання за формулою:

, 

де N –  сумарна потужність двигунів, що встановлені  на обладнанні, кВт;

К_в.о. – коефіцієнт використання обладнання:

;

К_о – коефіцієнт одночасної роботи двигунів (К_о=1);

К_с – коефіцієнт збитків у сеті (0,8);

К_дв – коефіцієнт збитків у двигуні (0,7);

      Розрахунок  кількості двигункової енергії, що споживаються оформить у вигляді  таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 

Кількость двигункової енергії, що споживаються обладнанням

      6.2. Витрати на ремонт

      Витрати на ремонт формуються для проведення капітального, середнього та поточного ремонту.

     Витрати для виконання ремонтів обладнання включають:

а) фонд оплати праці ремонтувальників;

б) нарахування  на заробітну платню;

в) витрати  на деталі та матеріали;

г) послуги механічних майстерень.

      Поточний  ремонт обладнання виконують робочі ІІ групи робочих основного виробництва.

3. Амортизація обладнання

     Амортизаційні відрахування відповідають ступеню  фізичного зносу обладнання та накопичуються  до повної реновації (відновлення) обладнання у випадку демонтажу відпрацьованого обладнання.

     Річні амортизаційні відрахування розраховуються за формулою:

   

,

де Б_в – балансова вартість обладнання, грн.;

Н_а – річна норма амортизаційних відрахувань, % (10%);

М – кількість обладнання даного виду.

     Балансова вартість обладнання включає, крім ціни закупки, витрати на транспортування  та монтаж обладнання (25% від ціни). Витрати  на обладнання, що не враховано, прийняти 3%. Рівень норми річних амортизаційних відрахувань для обладнання опоряджувального виробництва становить 10%. Розрахунок амортизаційних відрахувань представити у вигляді таблиці 2.10.

 

Таблиця 2.10

Розрахунок  амортизаційних відрахувань

 

   З урахуванням невстановленого обладнання амортизаційні відрахування складають:

   

     6.4. Транспортні витрати

      Транспортні витрати складаються з наступних  елементів:

• фонд оплати праці транспортувальників (ІІІ-я група робочих основного виробництва);
• нарахування на заробітню платню;
• амортизація транспортних засобів;
• витрати на ремонт транспортних засобів;
• витрати на двигункову енергію транспортних засобів.

     Для розрахунку транспортних витрат слід врахувати, що амортизація транспортних засобів становить приблизно 12% від амортизації технологічного обладнання. Витрати на ремонт транспорту слід прийняти 50% від амортизації транспорту. Витрати на двигункову енергію орієнтовано становлять 5 % від витрат на двигункову енергію обладнання.

      7. Загальновиробничі витрати

      У загальновиробничі витрати входять  витрати, що пов’язані з керівництвом та обслуговуванням цехів підприємств, а саме:

• ФОП керівників, спеціалістів, службовців;
• нарахування на заробітню платню;
• амортизація приміщень;
• ремонт приміщення;
• освітлення, опалення, вентилювання;
• водопостачання побутове та водовідведення;
• витрати з охорони праці;
• витрати на утримання хімічної лабораторії.

     Витрати по оплаті праці керівників, спеціалістів та службовців визначаються на основі штатного розкладу. Розрахунок витрат по заробітній платні цих категорій робітників цеху виконано у таблиці 2.11.

 

Таблиця 2.11

Штатний розклад керівників, спеціалістів та службовців

     Витрати за статтею «загальновиробничі витрати» розрахувати виходячи з структури загальновиробничих витрат, що склалися на діючих оздоблювальних фабриках. Витрати по оплаті праці з нарахуваннями на заробітню плату керівників, спеціалістів та службовців цеху у структурі цехових витрат становлять 17%.

     Загальногосподарські  витрати складають за даними діючої фабрики 3,5% у вартості обробки тканини.

     Позавиробничі витрати прийняти 0,4% від фабричної  собівартості.

      Після розрахунку витрат, що утворюються  при обробці тканини у цехах, скласти фабричну калькуляцію собівартості виробництва тканини у табл. 2.12, розрахувати повну собівартість виробництва продукції.

Таблиця 2.12

Калькуляція собівартості продукції