Екологічний вплив на природні ресурси в Черкаській області

Використання лісосічного  фонду здійснюється на підставі затвердженої розрахункової лісосіки, яка становить  по області 249.4 тис.м³ деревини. В 2004 році в порядку рубок головного користування було заготовлено 226,6 тис.м³ , на площі 807 га ., що становить 91% від розрахункової лісосіки.

Крім визначених розрахунковою  лісосікою обсягів рубок головного користування, в 2007 році в області зрубано 163 га лісовідновними та 144 га суцільними санітарними рубками. Всього зрубано суцільними рубками 1114 га. Лісовідновлення проведено на площі 1195 га.

В області налічується 16.1 тис.га малопродуктивних та деградованих земель, на яких можливе лісорозведення. Однак за останні 3 роки лісогосподарськими підприємствами області не заліснено  жодного гектара малопродуктивних земель.

Залишається проблемним питання  утримання та ведення господарства в захисних лісонасадженнях, яке  не врегульоване законодавчо. Після  проведення реформування аграрного  сектора в області залишились не переданими в користування 29.3 тис.га захисних насаджень, які перебували у користуванні колективних сільгосппідприємств. Через відсутність лісокористувача  перебувають у землях запасу сільських  рад.

Місцеві органи влади не забезпечують належної їх охорони , внаслідок чого на протязі 2008 року в цих лісах зросли обсяги самовільних рубок , збільшились площі лісу пошкоджених шкідниками (такі насадження по суті стають розсадниками шкідників, які розповсюджуються на значні площі).

Останнім часом землі  лісового фонду активно передаються  в оренду під розміщення різного  роду споруд, будівель, дач, баз відпочинку і т.д, причому при передачі земель орендодавцями не враховуються вимоги чинного законодавства, а також  допускається оренда зі зміною цільового  використання земель лісового фонду.

 

5. Природно-заповідний фонд

На території Черкаської області розташовано 440 територій  та об’єктів природно-заповідного  фонду на площі 39323,43 га, що становить 1,9 % від загальної площі. 20 об'єктів мають статус загальнодержавного значення і займають площу 17461,5 га.

На території Черкаської області виділені наступні категорії  заповідності природних територій  та об’єктів: Канівський природний  заповідник – 2027 га, Національний дендрологічний парк "Софіївка" – 160 га, регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів" – 5562,5 га, 179 заказників, у т.ч. 5 загальнодержавного значення ("Липівський", "Шуляцьке болото", "Сулинський", "Русько-Полянський", "Тарасів Обрій"), 172 пам'ятки природи, у т.ч. 6 загальнодержавного значення ("Закревський бір", "Козацький вал", "Мошенська діброва", "Холодний яр", урочища "Бурти" та "Школа"), 38 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, у т.ч. 6 загальнодержавного значення, 47 заповідних урочищ, Черкаський зоологічний парк. Заказники за характером об’єктів охорони та їх режимом поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, гідрологічні, загальногеологічні, пам’ятки природи - комплексні, ботанічні, гідрологічні, геологічні.

На території Черкаської області знаходиться один з добре  відомих пристепових борів –  найбільший в Україні сосновий масив  природного походження, який зберігся на південній межі сосни звичайної  на площі 41,7 тис. га. З метою припинення аеротехногенного впливу на рідкісні насадження тут планується створити НПП "Черкаський бір". Працівниками Держуправління підготовлено науково-екологічне обґрунтування створення НПП "Черкаський бір" на площі 16,5 тис. га, але ДП "Черкаське ЛМГ" пропонує поетапне створення національного парку, першим етапом має бути створений регіональний ландшафтний парк. Науковим центром заповідної справи Мінприроди України підготовлено еколого-економічне обґрунтування створення національного природного парку "Нижньосульський" в межах Сулинського ландшафтного заказника загальнодержавного значення, але Чорнобаївська районна адміністрація не погоджує створення парку.

Проблемним питанням щодо розвитку природно-заповідного фонду  являється відсутність матеріальної зацікавленості землевласників та землекористувачів  при створенні чи оголошенні заповідних територій.

 

6. Земельні ресурси, надра

В області в період 50-60 років було необґрунтовано розорано понад 20 тис.га малопродуктивних природних  угідь і схилових земель. Розораність  сільськогосподарських угідь досягла 88%, що порушило екологічне допустиме  співвідношення площ ріллі, природних  угідь. Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) у 2004 р. сільськогосподарські угіддя складають 1454,8 тис. га, з них ріллі – 1273,6 тис. га. Із загальної площі ріллі 1273,6 тис. га, що знаходяться в обробітку, близько 309,1 тис га – ерозійно-небезпечної, 315,7 тис. га – кислої (рН <5,6), 3,5 тис. га – засоленої, 2,7 тис. га – солонцюватої, 2,2 тис. га – осолоділої, 21,9 тис – перезволоженої і заболоченої, 3,5 тис. га – радіологічно-забрудненої (щільністю >5 Кі/км²). 75% ріллі, крім агротехнічних, потребує проведення спеціальних заходів. Переважаючими типами ґрунтів і найбільш родючими серед орних земель є чорноземи типові малогумусні, чорноземи опідзолені реградовані (54%), дещо нижчі за рівнем родючості – темно-сірі, сірі опідзолені ґрунти (36%).

Із-за відсутності достатнього  бюджетного фінансування гідромеліоративних робіт, в області продовжуються  прояви ерозійних процесів. Водна  ерозія ґрунтів проходить практично  у всіх районах області на схилах до 5 градусів і більше, особливо в  Канівському районі, де спостерігається  ріст ярів по 4-70 метрів щорічно. На боротьбу з ерозійними процесами в Канівському  районі з обласного природоохоронного фонду в 2007 р. виділено 70 тис.грн., в 2008 р. передбачено виділити 30 тис.грн.

Загальна кількість кар’єрів та розробок в області - 148 (з них  діючих - 34).

До родовищ корисних копалин  загальнодержавного значення відносяться:

Танське та Північно-Танське  родовища облицювального каменю (граніт);

Старобабанське родовище облицювального каменю (ділянка "Клін", ділянка "Граніт");

Городищенське родовище облицювального каменю (лабрадорит);

Новоселицьке та Мурзинське родовище вторинних каолінів;

Черкаське родовище бентонітових глин (ділянка Дашуківська);

Мокрокалигірське родовище бурого вугілля.

В основному розроблялються родовища каоліну, глини бентонітової, каменю будівельного,

цегельно-черепичної сировини (суглинок, глина) та піску будівельного.

Мінеральні води на Черкащині  представлені переважно гідрокарбонатними  водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра) і ступенем мінералізації від малої (1,7 г/л) до високої (27,8 г/л), є мінеральна вода з  підвищеним вмістом радону – "Звенигородська", яка використовується в лікувальних  ваннах.

 

7. Тваринний світ.На території області зустрічається 66 видів ссавців, близько 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земневодних.

Загальним фактором впливу на стан існування та відтворення  тваринного світу залишаються скоречення місць придатних для перебування  диких тварин внаслідок господарського освоєння територій, надмірна урбанізація. Ці фактори доповнюються забрудненням довкілля, накопиченням небезпечних  відходів виробництва, застосуванням  засобів хімізації у сільському господарстві.

На території області  мешкає 69 видів тварин, занесених  до Червоної книги України.

Мисливські угіддя області  загальною площею 1631237 га надані в  користування 50 користувачам мисливських  угідь для ведення мисливського господарства терміном до 2028 року.

Чисельність основних видів  мисливських тварин станом на 1.02.05 становила: лось- 42 гол., олень плямистий - 333 гол., козуля 5571 гол., кабан - 1307 гол. На протязі  останніх років спостерігається  зниження ресурсів мисливських тварин та невикористання ліміту добування  диких тварин.

Витрати на охорону, відтворення, облік диких тварин та впорядкування  мисливських угідь становлять 116 грн. на 1 тис. га угідь.

Проводиться розведення кабана дикого в напіввільних умовах в мисливських  господарствах "Імшан", "Трахтемирівське", "Дальній кордон", ДП Смілянський  лісгосп, ТОВ "Маньківське", ТОВ"Черкаське"

 

8. Відходи

Важливою екологічною  проблемою в області залишається  зберігання непридатних, невідомих  та заборонених пестицидів на території  сільськогосподарських підприємств. Таких в області за даними інвентаризації на 01.12 2005 року налічується 428,272 тонн.

Частково ця проблема вирішена побудовою могильника довготривалого зберігання в смт Єрки Катеринопільського району, де захоронено 385,9 тонн невідомих  і непридатних отрутохімікатів, за рахунок Державного і обласного  природоохоронних фондів у сумі 1760,9 тис.грн. На знешкодження таких отрутохімікатів у 2005 році в обласному природоохоронному фонді передбачено 300 тис.грн.

Згідно статистичних даних  протягом 2004 року на підприємствах  області утворилось 311,091 тис. тонн промислових  відходів.

Ситуація відносно використання у виробництві та знешкодженні відходів частково поліпшилась. Якщо у 2006 році знешкоджено та використано 20,7 тис.тонн відходів (4% від утворених), то у 2007 році частка відходів, які використані та знешкодженні становить 7% до фактично утворених (використано 21,3 тис.тонн).

Важлива проблема в області  пов’язана з відсутністю територіального  полігону для захоронення тих  промислових відходів, утилізація яких не вирішена.

4 підприємства області  мають накопичувачі промислових  відходів: Черкаська ТЕЦ, ВАТ “Азот”, ВАТ “Черкаське хімволокно”,  Черкаський державний завод хімічних  реактивів.

В 1990 р. Вергунівська селищна  рада народних депутатів прийняла рішення  про закриття полігонів-накопичувачів  ВАТ “Азот” та Черкаського заводу хімічних реактивів, на землях якої вони розташовані. Таким чином відходи  накопичуються на території цих  підприємств.

Для вирішення даного питання  держуправління запропонувало Черкаській райдержадміністрації і Вергунівській  сільській раді розглянути можливість відновлення роботи накопичувача промислових  відходів ВАТ "Азот", а як компенсацію, передати накопичувач Черкаського заводу хімреактивів Вергунівській сільській раді під сільське сміттєзвалище. Дана пропозиція погоджена з заводом хімічних реактивів.

Постійною проблемою являється  необхідність розширення міських сміттєзвалищ. В області функціонує 21 сміттєзвалище, що експлуатуються службами виробничих управлінь житлово-комунального господарства та 494 сміттєзвалища, що експлуатуються сільськими та селищними радами, щорічне  наповнення яких становить 200 тис. тонн.

Для упорядкування сільських  сміттєзвалищ проводяться роботи по відведенню в установленому порядку  земельних ділянок під сільські та селищні сміттєзвалища. При допомозі Головного управління земельних  ресурсів, ці роботи фактично виконані у Звенигородському, Золотоніському, Кам`янському, Лисянському, Смілянському, Маньківському, Чорнобаївському, Шполянському районах. Завершуються роботи по відведенню земельних ділянок в Черкаському, Корсунь-Шевченківському районах.

За участю представників  управління проведено обстеження земельних  ділянок, придатних для використання під сміттєзвалища.

З обласного природоохоронного  фонду на будівництво та реконструкцію  сміттєзвалищ з 1999 р. всього виділено 1460,3 тис.грн.

Питання охорони навколишнього  середовища і раціонального використання природних ресурсів в останні роки має найважливіше значення в життєдіяльності мого рідного краю. 
Нинішню екологічну ситуацію в Черкаській області можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення

природно-ресурсного комплексу.

 

Список літератури:

1.Завгородній В.В. «Стан навколишнього середовища міста Черкаси», 2002-124c.

1. Экология города: Учебник. //Под ред. Ф.В. Стольберга. - К.:Либра, 2004.

2. Білявський Г.О. та  ін. Основи екології. – К.: Либідь, 2004. – 408с.

3.Сокоренко В. Г. Черкаси // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985., стор. 270—271

4.Черкаси. Міський інформаційний портал  http://www.misto.ck.ua/

5.http://www.meteoprog.ua/ua/