Екологічний вплив на природні ресурси в Черкаській області

                        Екологічний вплив на природні ресурси в Черкаській області 

                                                           Богославець А.В.

                             Науковий керівник – Міськевич С.В, канд..вет.наук.,

                                     академік Міжнародної Академії Екології

               Національний університет біоресурсів і природокористування України

1. Загальна характеристика  області

Черкаська область утворена у 1954 році. До її складу входять 20 районів, 6 міст обласного підпорядкування, 15 селищ міського типу та 825 сільських  населених пунктів. Населення області  становить 1357,1 тис.чол.

Черкаська область розташована  на Східноєвропейській рівнині, в басейні  середньої течії Дніпра. Площа  Черкаської область становить 20,9 тис.км² (3,4% від загальної площі України). Сільськогосподарські угіддя складають 1454,8 тис. га (70% загальної площі), з них ріллі – 1273,6 тис.га (88% площі сільськогосподарських угідь).

По території області  протікає 1037 річок, найбільша з них  р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки.

Пріоритетні позиції в  економіці області належать аграрно-промисловому комплексу, в якому виробляється дві третини валового внутрішнього продукту регіону. У промисловому виробництві  переважає хімічна промисловість. Серед інших галузей промисловості  слід назвати машинобудування, харчову  і легку промисловість.

Якщо брати статистичні  дані, то екологічна ситуація в Черкаській області на протязі останніх років  залишається стабільною. А якщо порівнювати  з 1995 роком, то викиди в атмосферне повітря  від стаціонарних джерел скоротились  майже удвічі і становлять 34,8 тис. тонн, зменшився у півтора рази забір води та скид стічних вод. Практично  на тому ж рівні (200 тис. тонн) залишилось щорічне утворення побутових  відходів.

2. Водні ресурси

На території Черкаської області частково формується стік басейну  Дніпра та Південного Бугу. Тому особливо гострою є проблема припинення скиду  неочищених та недостатньо очищених стічних вод. Із 85 підприємств, що мають  самостійні скиди в водні об'єкти, 41 підприємство є забруднювачами водних об'єктів. Ними в поверхневі водойми в 2008 році скинуто 23,3 млн. м³ забруднених стічних вод (забруднених зворотних вод без очистки 7,1 млн.м³ і недостатньо очищених - 16,2 млн.м³ ).

Основними джерелами забруднення  водних об’єктів залишаються очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих управлінь житлово-комунального господарства, ВАТ "Черкаське хімволокно", цукрові заводи області. В поточному  році підприємствам-забруднювачам  за забруднення поверхневих вод  пред’явлені позови на суму 16,353 тис. грн., з яких стягнуто 13,375 тис. грн.

Із діючих в області 38 комплексів очисних споруд більше половини потребують реконструкції.

У п’яти районах області  міські очисні споруди взагалі відсутні. Це Городищенський, Драбівський, Жашківський, Корсунь-Шевченківський та Шполянський  райони.

За рахунок коштів обласного  природоохоронного фонду профінансована розробка проекту на реконструкцію каналізаційних очисних споруд в м. Корсунь-Шевченківський потужністю  
860 м³/добу і розпочалися роботи по реконструкції.

дуже складна санітарно-екологічна обстановка в м. Шпола. Каналізування  багатоповерхової забудови міста у  вигрібні ями, недостатня кількість  асенізаційного транспорту для вивезення  стічних вод обумовлює забруднення  території міста та р. Шполка нечистотами. За забруднення землі пораховані збитки та пред’явлені позови на суму 1700.

На покращення ситуації обласним управлінням житлово-комунального господарства замовлена проектно-кошторисна документація та розроблені техніко-економічні розрахунки "Очисні споруди і  система каналізації в  
м. Шполі" потужністю 350 м³/добу. В даний час проведені підготовчі роботи, на що використано 520,6 тис. грн.

Неефективно працюють очисні споруди в місті Золотоноші, які  належать Золотоніському ВАТ "Веста". Стічні води скидаються у річку Суху Згарь із перевищенням допустимих нормативів в 1,5–3 рази. Обсяг скиду у 2007 році становив 978 тис. м³/рік. Протягом 2007 року ВАТ "Веста" держуправлінням пред’явлено 12 позовів на суму 2368 грн., але цього недостатньо, тому, що підприємствам легше сплатити збитки, чим вкладати кошти в регламентні роботи.

Викликає занепокоєння стан водопровідно-каналізаційних мереж  в містах Черкаси, Корсунь-Шевченківський, Ватутіне та Звенигородка. Особливо гостро ця проблема стоїть у містах Черкаси, Золотоноша. Технічний стан інженерних споруд викликає занепокоєння тому, що вони знаходяться в басейні Дніпра, а в Черкасах – на відстані 500-700 м від нього, і ймовірні аварії можуть спричинити екологічну катастрофу всеукраїнського масштабу.

Проблеми ці частково вирішуються  за рахунок обласного фонду охорони  навколишнього природного середовища. Для поліпшення стану водних ресурсів області з обласного фонду у 2009р. було виділено та освоєно  
1320,558 тис. грн. На 2010 рік кошторисом доходів та видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на поліпшення стану водних ресурсів передбачено виділити 807 тис. грн.

Загрозу для Кременчуцького водосховища також становить  ситуація, що склалася в районі очисних  споруд м. Канева. Внаслідок розмиву  берега існує загроза прориву  карт полів фільтрації очисних споруд. Для вирішення питання ліквідації загрози отруєння р. Дніпро необхідно здійснити комплекс берегоукріплювальних робіт, що дозволить зупинити руйнуючі процеси берегової ерозії та запобігти погіршенню якості води.

Аналогічна ситуація складається  в районі Черкаського водозабору в с. Сокирне, де на протязі минулого року і цього років водна ерозія забрала більше 30 м берегової лінії протяжністю 400 м. В даний час розроблений проект берегоукріплення, на що з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році виділено 20 тис.грн., з бюджетів Черкаського району та Свидівської сільради – 60 тис. грн. Вартість робіт, за попередніми оцінками, складає 9,2 млн. грн., в тому числі на першочергові заходи – 3,821 млн. грн.

Складною проблемою є  скид стічних вод, відведених з забудованої  території на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних  опадів. Так, лише в м. Черкасах скид зливових вод ведеться по 13 випусках без очистки. Очисними спорудами  обладнаний лише один випуск, на якому  існують очисні споруди і проводилась  реконструкція за рахунок коштів обласного і міського природоохоронних фондів. На реконструкцію очисних  споруд з обласного природоохоронного фону у 2007-2008 рр. виділено 459,964 тис. грн., з місцевого – 100 тис. грн., що дало можливість ввести їх в експлуатацію в 2005 році.

В решті населених пунктів  зливова каналізація взагалі  відсутня, що призводить до підтоплення  територій. Процеси підтоплення  спостерігаються у м. Жашкові, Черкаському, Звенигородському, Тальнівському, Христинівському, Шполянському, Лисянському районах, м. Черкаси. Частково ці проблеми вирішуються  за рахунок Державного та обласного  природоохоронних фондів. З Державного фонду на заходи з ліквідації підтоплення  виділено всього 288 тис.грн., з обласного фонду виділено всього 215,7 тис.грн.

Для вирішення регіональних проблем та покращання стану водних ресурсів в області необхідне  впровадження нових технологій очистки  стічних вод, проведення фінансування природоохоронних заходів не тільки за рахунок обласного цільового  природоохоронного фонду, а також  за рахунок зборів за використання природних ресурсів у відповідності  із ст. 46 Закону України про охорону  навколишнього природного середовища.

3. Атмосферне повітря 

В Черкаській області спостереження  за станом атмосферного повітря здійснюється лабораторією Черкаського обласного  центру з гідрометеорології та обласною санітарно - епідеміологічною станцією.

Лабораторією Черкаського  обласного центру з гідрометеорології  здійснюються вимірювання по м. Черкаси  на трьох стаціонарних постах: №2 –  центр (вул. Кірова, 68), №3 – мікрорайон "Дніпровський" (вул. Ватутіна, 146), №4 – мікрорайон "Перемога" (вул. Конєва, 4). Контролюються 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пирен. Відбір проб повітря проводиться  за допомогою автоматичних пристроїв  чотири рази на добу в 01, 07, 13, 19 по місцевому  часу. За 2005 рік лабораторією відібрано 18717 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 8964, та по специфічних  – 9753 (52%).

В порівнянні з минулим 2010 роком зменшилися середньорічні концентрації в м. Черкаси по аміаку у 1,2 рази. По формальдегіду та іншим домішкам рівень забруднення суттєво не змінився.

Стан атмосферного повітря  в Черкаській області в цілому задовільний, але в м. Черкаси  спостерігаються перевищення середньорічних гранично допустимих концентрацій формальдегіду  в 3,3 та аміаку 2,5 рази.

Враховуючи постійні перевищення  середньомісячних концентрацій аміаку, формальдегіду та керуючись ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" Держуправління екоресурсів  для основних підприємств – забруднювачів  м. Черкаси (ВАТ "Азот, ТОВ "Черкаський ДОК", ТОВ "Черкаська продовольча  компанія" та ЗАТ "Фрау Марта") зобов`язало основних підприємств  – забруднювачів м. Черкаси (ВАТ "Азот, ТОВ "Черкаський ДОК", ТОВ "Черкаська продовольча компанія" та ЗАТ "Фрау Марта") розробити  та погодити в органах Міністерства охорони здоров'я, органах місцевої влади заходи по зниженню викидів  забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Усі заходи включені в Міську екологічну програму "Екологія 2006-2010". В даний час готується проект рішення міської влади "Про затвердження Міської екологічної програми "Екологія 2006-2010", в якому будуть передбачені поетапні заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з метою забезпечення його нормативної якості.

На виконання п.2 Рішення  колегії Мінприроди України від 24.06.05 №5 Держуправлінням визначені 15 основних підприємств-забруднювачів  атмосферного повітря в області. Для кожного з них розроблені заходи по зменшенню забруднення  навколишнього середовища на 2005-2015 роки з щоквартальною розбивкою. Заходи затверджені Рішенням колегії  Держуправління від 26.08.05 №5. Зменшення  викидів забруднюючих речовин в  цілому по області після впровадження заходів складе 1885 тонн. Контроль за виконанням цих заходів здійснюється щоквартально.

За III, IV квартали 2005 року, незважаючи на складну економічну ситуацію, була завершена заміна

вакуум-пресів на більш потужні  на ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів", за рахунок чого зменшились викиди пилу неорганічного на 725 т.

Постійно проводить екологізацію виробництва та модернізацію технологічного обладнання ВАТ "Азот", яке є  основним підприємством забруднювачем  атмосферного повітря в області. Товариство в 2005 році провело заміну технічно застарілі насоси подачі аміачної води в абсорбер на насоси більшої потужності, вдосконалило схему переробки концентрованих розчинів карбаміду під час планових зупинок цеху шляхом встановлення додаткової ємності, що дозволить знизити в 2007 році викиди аміаку на 26 тонн.

Заміна високотемпературного методу каталітичної очистки хвостових  газів на селективний на агрегатах  виробництва слабкої азотної  кислоти зменшить викиди окису вуглецю  на 750 тонн.

4.Лісові ресурси

Площа земель лісового фонду  області становить 337.7 тис.га . Лісистість складає 16.1 %, що значно нижче від  розрахунково-оптимального показника - ( 21-22%) потрібного для забезпечення збалансованості між лісосировинними  запасами, обсягами лісокористування і екологічними вимогами. На одного жителя області припадає 0,23 га вкритих  лісом земель та 37,7 куб.м деревини Розташування лісів на території  області є дуже нерівномірним. Так. в Жашківському та Драбівському районах  лісистість становить лише 2.7 та 2.9 % відповідно, в той же час в Канівському  та Черкаському районах - 32 та 37.7 %. Середній вік насаджень складає 58 років. За віковими групами лісові насадження становлять: молодняки -22%; середньовікові - 52%; пристигаючі -14%; стиглі і перестійні -12%. Загальний запас деревини становить 51.9 млн.м³. Загальний приріст насаджень ( зміна запасу ) становить 3.9 м³ на 1 га на рік.

Лісовий фонд, за даними обліку Головного управління земельних  ресурсів, станом на 01.01.05 розподілений за основними лісокористувачами  таким чином.