Англійські запозичення в сучасній французькій мові у спортивній лексиці

     Отже, значна кількість лексичних одиниць, запозичених французькою мовою з англійської протягом ХХ сторіччя, ввійшли в лексичний склад сучасної французької мови. Проаналізувавши запозичення за видами спорту, ми визначили, що найбільше лексем стосується лексики боксу, футболу та тенісу. Словник «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», Edouard Bonnaffé, 1920р. подає досить значну кількість англіцизмів, що належать до лексики гольфу, але в словнику «Dictionnaire des anglicismes», Manfred Hofleur 1982р. кількість лексичних одиниць, що стосуються лексики гольфу значно зменшилась. Окрім того ми визначили, що у французькій мові існує велика кількість запозичень з англійської мови, які стосуються різноманітних реалій спортивної лексики. Також ми можемо констатувати той факт, що кількість запозичень з англійської мови зростала протягом ХХ сторіччя. Адже, порівнявши кількість запозичень в словнику «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», Edouard Bonnaffé, 1920р. та в словнику «Dictionnaire des anglicismes», Manfred Hofleur 1982р., ми з’ясували, що вона збільшилася на 37 лексичних одиниць.  

                               2.2 Граматична класифікація 

      Для граматичної класифікації ми обрали англіцизми, які наявні у сучасній французькій мові, а саме ті, існування яких засвідчують словники: «Dictionnaire de l'Académie française, neuvième édition» (version informatisée, contient les mots de A à PROMESSE) та  «Le Grand Robert de la langue française» – 106 лексичних одиниць.

      Ми визначили приналежність запозичених лексичних одиниць до певних частин мови. Проаналізувавши лексеми, ми визначили, що найбільша кількість запозичень є іменниками чоловічого роду однини – 93 одиниці. Наприклад, le badminton (бадмінтон), le base-ball (бейсбол), le basket-ball (баскетбол), le cricket (крокет), le curling (керлінг), le football (футбол), le golf (гольф), le rugby (регбі), le tennis (теніс) тощо.

      Лише  одна запозичена лексема є іменником  жіночого роду однини, а саме - la boxe (бокс). Одна запозичена лексема є іменником чоловічого роду множини – des links (майданчик для гри в гольф).

      Дві лексичні одиниці є прикметниками, які були запозичені з англійської мови – groggy (той, хто втратив свідомість) та open (відкритий). Ще чотири були утворені від запозичених іменників. Це такі лексеми – dopant (стимулюючий), rugbystique (той, що стосується регбі), tennistique (тенісний), touristique (туристичний).

      Один  англіцизм є прислівником, а саме – off (поза чимось).

      Чотири  лексичні одиниці є дієсловами, що утворилися від запозичених іменників. Це – bluffer (блефувати), boxer (боксувати), surfer (займатися серфінгом), shooter (бити по воротам).

      Отже, французька мова запозичує переважно іменники чоловічого роду однини. При тривалому існуванні запозичення в мові від нього можуть утворюватися інші частини мови – переважно прикметники та дієслова.   Окрім того, від запозичених лексем, що слугують для позначення назв видів спорту можуть утворюватися іменники чоловічого або жіночого роду, що позначають осіб, які займаються даним видом спорту.

      Проаналізувавши дані запозичення, ми визначили, що від іменників на позначення назв видів спорту утворилися іменники, що слугують для позначення виконавця дії – 5 випадків: le basket-ball (баскетбол) -                  un basketteur (баскетболіст); le football (футбол) - un footballeur (футболіст); le golf (гольф) - un golfeur (той, хто займається гольфом); le hockey (хокей) - un hockeyeur (хокеїст); le turf (кінні перегони) - un turfiste (той, хто часто відвідує кінні перегони).

      Від деяких лексичних одиниць, окрім іменників, що слугують для позначення особи виконавця дії утворюються також і дієслова – 2 випадки: un bluff (блеф) - un bluffeur (той, хто блефує), bluffer (блефувати); la boxе (бокс) - un boxeur (боксер), boxer (боксувати); прикметники – 1 випадок: le tourisme (туризм) - un touriste (турист), touristique (туристичний); дієслова і прикметники – 1 випадок: un dopage (допінг) – dopant (стимулюючий), un dopant (стимулятор), doper (вводити допінг), un dope (наркотик) - всі лексичні одиниці є похідними від іменника le doping, який не ввійшов до складу сучасної французької мови згідно з «Dictionnaire de l'Académie française, neuvième édition» і був замінений на le dopage. Від деяких англіцизмів утворилися лише прикметники: le rugby (регбі) – rugbystique (той, що стосується регбі), le tennis (теніс) – tennistique (тенісний); або лише дієслова: un shoot (удар по воротам у футболі) – shooter (бити по воротам). Від іменника le volley-ball (волейбол) утворився іменник на позначення особи - un volleyeur (волейболіст). Тобто була втрачена частина –ball, в чому ми можемо переконатися за словником «Le Grand Robert de la langue française», в якому дана лексема подається як le volley (волейбол).

      Деякі іменники, що позначають осіб, які займаються певним видом спорту були запозичені з англійської мови: un record (рекорд) - un recordman (рекордсмен), le sport (спорт) - un sportswear (назва спортивного одягу), le sprint (спринт) - un sprinter (спринтер),  le yachting (вітрильний спорт) - un yachtman (той, хто займається вітрильним спортом).

      Також є один випадок утворення іменника від запозиченого прикметника: open (відкритий) - un open (відкрите змагання).

      Окрім того, проаналізувавши англіцизми, які не ввійшли в склад сучасної французької мови, згідно з словниками «Dictionnaire de l'Académie française, neuvième édition» (version informatisée, contient les mots de A à PROMESSE) та  «Le Grand Robert de la langue française», ми дійшли висновку, що від запозичених іменників продовжують утворюватися іменники на позначення виконавця дії, а також дієслова. Наприклад, le cricket (крикет) - un cricketeur (той, хто грає в крикет), le golf (гольф) - un golfeur (той, хто грає в гольф, le surf-riding (серфінг) - un surfeur (серфінгіст), surfer (займатися серфінгом). А отже процес запозичення лексичних одиниць та їх засвоєння продовжується.

      Оскільки  запозичені лексеми мають пристосуватися до норм французької мови, тобто асимілюватися фонетично, граматично та морфологічно, ми вирішили визначити ступені адаптації англіцизмів згідно з класифікацією О.Д. Федченко:

     1. Повністю асимільовані англіцизми, що втратили свої початкові характеристики та стали частиною французької мови. До цієї групи належать англіцизми, які вже настільки асимілювалися в мові, що від них почали утворюватися похідні слова. А саме – 34 лексичні одиниці. Наприклад, la boxe (бокс) - un boxeur (боксер), boxer (боксувати).

    2. Частково асимільовані англіцизми. До цієї групи належать слова, що перебувають в процесі асиміляції та входження у систему французької мови. Найбільша кількість запозичених лексичних одиниць сфери спорту належить до цієї групи, а саме 72 лексеми. Це запозичення, від яких ще не утворилися похідні слова, існування яких засвідчували б словники: «Dictionnaire de l'Académie française, neuvième édition» (version informatisée, contient les mots de A à PROMESSE) та  «Le Grand Robert de la langue française». Наприклад, un outsider (той, хто програє) , un pack (атака супротивника в регбі).

    3. Англійські вкраплення – запозичення, котрі ще не стали частиною французької мовної системи. До цієї групи ми можемо віднести ті запозичені лексичні одиниці, які не ввійшли до словників «Dictionnaire de l'Académie française, neuvième édition» (version informatisée, contient les mots de A à PROMESSE) та  «Le Grand Robert de la langue française», але використовуються носіями мови (161). Наприклад, le windsurfing (віндсерфінг), un maul (боротьба за м’яч в регбі).

                                   Висновки 

      Ми  проаналізували 267 запозичень з англійської  мови, які належать до спортивної лексики. Ці запозичення були виділені зі словників англіцизмів французької мови: «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», Edouard Bonnaffé, 1920р. та «Dictionnaire des anglicismes», Manfred Hofleur 1982р. Ми класифікували ці лексичні одиниці за видами спорту та визначили найпоширеніші тематичні групи. Серед видів спорту найчисельнішою тематичною групою є лексичні одиниці, що стосуються сфери боксу (12% в кожному із зазначених вище словників). Найбільшу групу в кожному із словників становлять запозичення, що стосуються різноманітних реалій сфери спорту.

      У другому пункті практичної частини ми класифікували запозичення за частинами мови. В результаті цього дослідження ми з’ясували, що найбільше запозичень є іменниками чоловічого роду однини. Окрім того ми класифікували англіцизми за наявністю похідних слів і визначили, що від значної частини запозичених утворилися прикметники, дієслова або іменники, що слугують для позначення особи виконавця дії. Також ми розглянули запозичення спортивної лексики французької мови з точки зору їх асиміляції в мові. Ми класифікували англіцизми за трьома групами і визначили, що найбільша кількість англіцизмів перебуває в процесі асиміляції та входження в систему французької мови, а отже належить до другої групи, згідно з класифікацією О.Д. Федченко.

      Отже, у результаті проведених нами досліджень ми з’ясували, що французька мова активно запозичувала спортивну лексику з англійської протягом ХХ сторіччя. Значна кількість лексичних одиниць, запозичених мовою від початку ХХ сторіччя, вже ввійшла до лексичного складу французької мови. Це засвідчують словники  «Dictionnaire de l'Académie française, neuvième édition» (version informatisée, contient les mots de A à PROMESSE) та  «Le Grand Robert de la langue française». Деякі слова вже настільки асимілювалися в мові, що почали виступати в ролі словотвірних основ. Також ми можемо констатувати той факт, що кількість запозичень з англійської мови зростає з кожним роком. Адже, порівнявши кількість запозичень в словнику «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», Edouard Bonnaffé, 1920р. та в словнику «Dictionnaire des anglicismes», Manfred Hofleur 1982р., ми з’ясували, що вона збільшилася на 37 лексичних одиниць.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                    Список використаної літератури 

1. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. – Харьков: Вища школа, 1980. – 208с.

2. Будагов P.А. Что такое развитие и совершенствование языка. - М.: Наука, 1977. - 231с.

3. Вайнрайх У. Языковые контакты. – К.: Вища школа, 1979. – 246с.

4. Веденина Л.Г. Особенности французского языка. – М.: Просвещение, 1988. – 257с.

5. Верещагин Е.М. Психолингвистическая проблематика теории языковых контактов. – М.: Издательство Московского университета, 1969. – 160с.

6. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избранные труды. - М.: Наука, 1977. - 312с. 
7. Гак В.Г. Введение во французскую филологию. - М.: Просвещение, 1987. – 247с.

8. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация.

Общие вопросы. – М.: Просвещение, 1977. – 217с.

9. Даниленко В.П. Лексика языка науки: Терминология. - М.: Наука, 1977. – 311с.

10. Денисова С.П. Глобалізація як наслідок транскультурної комунікації – К.: Вид. Центр КНЛУ, 2006. – 89с.

11. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 1966. – 135с.

12. Зимовець Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму. - К., 1997. – 243с. 
13. Ильяшенко Т.П. Языковые контакты. – М.: Наука, 1970. – 205с. 
14. Карлинський А.Е. Основы теории взаимодействия языков и проблема интерференции. – К., 1980. – 248с.

15. Мартине А. Предисловие // Вайнрайх У. Языковые контакты / Пер. с англ. – К.: Вища школа, 1979. – 213с.

16. Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов. - К.: Вища школа, 1974. – 256с.

17. Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильєва Н. В. Общая терминология: Вопросы теории. - М., 2007. – 241с.

18. Федченко О.Д., Гейко Т.М. Вплив інтернету на неологічні процеси у французькій мові. – К., 2010.

19. Чередниченко О.І. Об’єднавча функція мови // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2003.  

Словники

20. ABBYY Lingvo Online Dictionary: http://lingvo.abbyyonline.com/en

21. Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes / Edouard Bonnaffé. – P., 1920.

22. Dictionnaire des anglicismes / Manfred Hofleur. – P.: Larousse, 1982. – 308p.

23. Dictionnaire de l'Académie française, neuvième édition (version informatisée, contient les mots de A à PROMESSE):

http://www.academie-francaise.fr/dictionnaire/index.html

24. Le Grand Robert de la langue française: http://www.lerobert.com/a-paraitre/