Англійські запозичення в сучасній французькій мові у спортивній лексиці

     Запозичені лексеми повинні пристосуватися до норм французької мови. Асиміляція запозичень поділяється на такі типи:

     1. фонетична;

     2. орфографічна;

     3. морфологічна.

     Фонетична асиміляція полягає в зміні місця розташування наголосу та в якісній зміні фонем у відповідності з фонологічною системою французької мови. Запозичені слова під час морфологічної асиміляції зазнають граматичних змін у відповідності до системи  мови, що запозичує. Згідно з правилами французької мови, запозиченим іменникам необхідна наявність роду та числа. Деякі англійські запозичення у французькій мові настільки асимілювалися, що почали виступати в ролі словотвірних основ. Найпоширенішими словотвірними моделями є утворення назви виконавця дії від іменника (golf – golfeur (той, що грає в гольф), smash – smasheur (той, що розбиває)) та дієслів (smash – smasher (розбити вщент)). Асиміляція запозичених слів відбувається по-різному: деякі лексеми асимілюються повністю, інші – лише частково, а деякі взагалі зберігають свій початковий вигляд. Відповідно до ступеня адаптації англіцизмів у французькій мові   О.Д. Федченко поділяє їх на три групи [18;66]:

     1. Повністю асимільовані англіцизми, що втратили свої початкові характеристики та стали частиною французької мови.

     2. Частково асимільовані англіцизми. До них належать слова, що перебувають в процесі асиміляції та входження у систему французької мови.

     3. Англійські вкраплення – запозичення, котрі ще не стали частиною французької мовної системи.

        Повністю та частково асимільовані французькою мовою  англіцизми вільно використовуються у розмовній та писемній мовах на рівні з французькою лексикою, вони не потребують додаткової семантизації, наприклад, такі слова як le label, le leader зрозумілі читачу без пояснення.   

        Англійські вкраплення – це запозичення, які зустрічаються  у французькій мові, проте вони є повністю чужорідними елементами, які зберігають усі свої характеристики як лексичні одиниці англійської  мови. Однак вони не обов’язково є незрозумілими для французького читача, оскільки більшість вкраплень мають латинське походження чи складові частини, наприклад la self-détermination (самовпевненість). Перша складова частина має англійське походження, друга – французьке. У таких словах французький елемент має більше номінативне навантаження і за рахунок цього запозичення є зрозумілими для читачів. У тих випадках, коли запозичений елемент є повністю чужорідним і незрозумілим для носіїв французької мови, публіцисти намагаються адаптувати його за допомогою таких засобів, як переклад, калькування, неологізмів, пояснення чи опису.

        Саме ступінь асиміляції англіцизмів визначає їх місце та функцію у системі французької мови. Вкраплення з часом можуть перейти до групи частково або повністю асимільованих запозичень, проте вони можуть й зникнути так само швидко, як з’явилися.  

1.3 Історичні та соціокультурні  особливості запозичення  лексичних одиниць  з англійської  мови 

     Французька  влада докладає зусиль, щоб її громадяни розмовляли винятково французькою. Боротьба за гегемонію мови почалася ще в XVI столітті разом з королівським едиктом Франциска І, який заборонив вживати латину в офіційних документах. Через 100 років французька захопила всі сфери публічного життя в країні, від науки до філософії та теології. 1635 року була заснована Французька академія, покликана стежити за чистотою мови.

     Коли 1789 року вибухнула революція, виявилося, що французькою розмовляє заледве  третина громадян, натомість решта  користуються місцевими діалектами. Молода республіка вирішила заборонити використання інших мов, зокрема бретонської, в офіційних документах. Проте процес засвоєння французької суспільством завершився лише в першій половині XX століття. Власне тоді, коли англійська мова почала підкорювати Європу, французька, яка довго домінувала в колах європейської аристократії і фактично замінила в заморських колоніях місцеві мови, почала втрачати позиції.

     Після Другої світової війни ситуація погіршилася. Французька мова зазнала американізації разом із висадкою союзників у Нормандії. Англійська термінологія поступово витісняла французьку. Щоб протидіяти цьому, 1975 року уряд ухвалив закон, що забороняв вживати англійські слова в державних документах, рекламі й установах.

     У міністерствах виникли термінологічні комісії, які зібрали тисячі пропозицій для заміщення англійських слів французькими. Так "logiciel" замінило "software", "baladeur" – "walkman", "ordinateur" – слово "computer". Деякі слова були не дуже точними перекладами своїх англійських прообразів.

        Отже процес проникнення англіцизмів у сучасну французьку мову значно прискорився в останні п’ятдесят років. Проведені соціальні опитування показують, що 14% англійських запозичень повсякденного вжитку було введено у французьку мову до 1800 року, 22% в період між 1800 – 1850 роками, 9% в проміжку між 1850 – 1900, 22% - 1900 – 1950 і 32% починаючи з 1950 року.

     Крім  того, в енциклопедичному словнику французької мови Petit Larousse, між його виданнями 1949 та 1960 років, було виявлено 105 нових запозичень з англійської мови. Вживані англіцизми представляють приблизно 2,5% словникового запасу (60000 слів). Словник англійських слів французької мови 1998 року містить 4-5% запозичень по відношенню до французької лексики. Якщо взяти до уваги частоту вживання цих англіцизмів, то можна констатувати, що багато з них належать до спеціалізованих чи напівспеціалізованих галузей, а значить рідко вживані в повсякденній мові. Що стосується суто технічних термінів англійського походження, що використовуються у Франції, то їх відсотковий вміст є такого ж порядку. До власне самих запозичень слід додати семантичні запозичення (які полягають в тому, щоб надати нове значення, англійське в даному випадку, вже існуючим французьким словам). Поширення слів англійського походження у французькій мові спричинене ще й тим, що англійська мова насичена великою кількістю французьких елементів. Завдяки цьому вона краще контактує й впливає на французьку мову, ніж будь-яка інша мова.

        Ще одним чинником, що сприяє посиленому впливу запозичень з англійської мови є наступний факт. У своєму спілкуванні англійську  в якості першої та другої мов використовують майже півтора мільярда людей, тому вона є найбільш вживаною у світі. Це зручний інструмент спілкування в широких спеціалізованих галузях науки, техніки, транспорту та інших. До цього можна додати, що англійській мові, як правило, надається перевага через її експресивність та лаконічність, яка цілком узгоджується з сучасним прискореним ритмом життя. У цьому випадку іноді жертвують точністю (особливо дуже спрощений американський варіант англійської, що слугує, зазвичай, спільною міжнародною мовою).

        Більшість французів вороже ставляться до запозичень з англійської мови. На їх думку, англіцизми засмічують французьку мову, порушують її структуру, що врешті решт може призвести до втрати мовою своєї індивідуальності та чарівності. Деякі французькі лінгвісти, що поділяють цю думку, намагаються зупинити процес запозичення англійських слів. Вони знаходять французький відповідник для кожної запозиченої лексеми, проте ці відповідники часто мають лише поверхневий характер і не приживаються в мові.

        Отже, є широке поле для діяльності. Питання про співвідношення «свого» та «чужого», про використання англійських запозичень у французькій мові викликає бурхливу полеміку. Французька академія працює в цьому напрямі через свою роль при офіційних комісіях з термінології та неологізмів, впроваджених в багатьох міністерствах. Робота цих комісій, призначених декретом від 3 липня 1996 року, підлягає схваленню Академії. Слід зазначити, що укладення переліку еквівалентів, замінених англіцизмами в офіційних текстах, є одним з аспектів діяльності цих комісій. Французькою академією складено список англо-американських запозичень, які необхідно усунути, замінивши їх французькими еквівалентами. Все більше  лінгвістів висловлюються проти надмірного захоплення англіцизмами та американізмами на сторінках журналів «Життя та мова» («Vie et language »), «Сучасна французька мова» («Le français moderne ») та інші.

        Запозичення іншомовних слів – це об’єктивно-історичний процес, зумовлений постійними і різноманітними контактами між народами. У більшості мов кількість запозичень значно менша від кількості власних слів, проте бувають винятки. Так, встановлено, що близько 70% слів, які входять до словникового складу англійської мови, були запозичені нею з інших мов (особливо з французької). Іншомовні слова, зазвичай, входять у активний вжиток й посідають чільне місце в лексичному складі мови, що їх запозичила. Проте, не всі запозичення збагачують лексику, та не всяке нововведення чужої лексики виправдане. Поява великої кількості запозичень безпосередньо пов’язана з втручанням суспільства у цей процес, що виражається у пуристичних тенденціях. Вплив суспільства зумовлений характером епохи, культурними, історичними, політичними та соціальними умовами. В історії багатьох народів раз у раз виникали і виникають вимоги обмежити введення чужої лексики, а деколи й розгорнути боротьбу проти іншомовних впливів.  
 
 
 

Розділ 2  Англійські запозичення в сучасній французькій мові у спортивній лексиці 

      2.1 Тематична класифікація  англіцизмів 

     Англіцизми  починають проникати у французьку мову ще в епоху Середньовіччя. Але справжнього розмаху цей процес набирає лише починаючи з XVIII століття, коли французька мова починає запозичувати деякі морські, торгівельні, політичні терміни тощо. В XIX столітті запозичення англіцизмів у французьку мову продовжується, з’являються запозичення в сфері спорту, моди тощо. У ХХ столітті починається процес запозичення англо-американізмів. А після Другої світової війни кількість англіцизмів у французькій мові збільшується настільки, що виникає необхідність врегулювання процесу запозичення.

     Для  порівняння кількості запозичень спортивної лексики з англійської мови у французьку в різні періоди ХХ сторіччя ми обрали два словника англіцизмів: «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», Edouard Bonnaffé, 1920р. та «Dictionnaire des anglicismes», Manfred Hofleur 1982р.

      Зі  словника «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», 1920 р.  ми виділили 115 запозичень англійського та англо-американського походження, що належать до спортивної лексики і класифікували їх за видами спорту.

     Проаналізувавши отримані дані, ми дійшли висновку, що серед видів спорту найбільше запозичених лексичних одиниць відноситься до сфери боксу (12%). Також значна кількість запозичень стосується футбольної лексики (10%), лексики тенісу (8%) та гольфу (6%).

     В окрему групу ми виділили лексичні одиниці, що слугують для позначення тих видів спорту, в яких французька мова запозичила з англійської лише назву виду спорту – 12%. Наприклад, le base-ball (бейсбол), le basket-ball (баскетбол),  le bobsleigh (бобслей).

     Найбільша група запозичень стосується різноманітних реалій сфери спорту (20%). Наприклад, un record (рекорд), un recordman (рекордсмен), un finish, (фініш), un doping (допінг) тощо.

      Словник «Dictionnaire des anglicismes», 1982 р. подає 152 лексичні одиниці англійського та англо-американського походження, що належать до спортивної лексики.

      Проаналізувавши ці запозичення, ми визначили, що найбільша  їх кількість належить до такого виду спорту, як бокс (12%). Окрім того досить значна кількість запозичень стосується сфери футболу (7%) та тенісу (6%). Кількість запозичень, що належать до лексики гольфу значно менша в даному словнику, в порівнянні зі словником «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», 1920р. – лише 3%

      10% запозичень є назвами видів спорту. Наприклад, le badminton (бадмінтон), le base-ball (бейсбол), le bowling (боулінг).

      Найбільшу групу становлять запозичення, що стосуються різноманітних реалій сфери спорту – 25%. Наприклад, un sportswear (спортивний одяг), un start (старт), un team (команда).

     Ми  порівняли переліки запозичень даних словників і визначили, що з лексичних одиниць, які є в словнику «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», 1920р., в словник «Dictionnaire des anglicismes», 1982р. ввійшло 69 англіцизмів

      Таким чином, ми дійшли висновку, що досить значна кількість англіцизмів, запозичених французькою мовою в кінці ХІХ - на початку ХХ сторіччя, продовжувала своє існування в мові до 80-х років ХХ сторіччя. Окрім того, до складу спортивної лексики залучалися нові слова (83), отже процес запозичення лексем з англійської мови продовжувався.

      Ми  перевірили лексичні одиниці словників «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», Edouard Bonnaffé, 1920р. та «Dictionnaire des anglicismes», Manfred Hofleur 1982р. за такими словниками сучасної французької мови: «Dictionnaire de l'Académie française, neuvième édition» (version informatisée, contient les mots de A à PROMESSE) та «Le Grand Robert de la langue française». Ми визначили, що з «Dictionnaire étymologique et historique des anglicismes», 1920р. в лексичний склад сучасної французької мови ввійшло 66 лексичних одиниць, а зі словника «Dictionnaire des anglicismes», 1982р. -  92 лексичні одиниці.