Бюджетний дефіцит

Проблема подолання дефіциту бюджету в Україні є однією з найбільш важливих і спірних фінансових питань. При її обговоренні нерідко розглядають досвід інших країн, економіка яких функціонує нормально і при рівні бюджетного дефіциту в 5-10% від ВВП. Ситуацію загострюють ще й несприятливі чинники розвитку вітчизняної економіки: низький рівень ВВП, фінансових ресурсів як на рівні держави, так і суб’єктів господарювання.

Оскільки бюджет є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі, то його стан визначає фінансовий стан держави і значною мірою рівень суспільного добробуту в цілому. Стан бюджету може характеризуватися трьома показниками: балансом доходів і видатків, перевищенням доходів над видатками (профіцитом) або, навпаки, видатків над його доходами, тобто бюджетним дефіцитом. 
Нормальним явищем є збалансованість доходів і видатків. Перевищення доходів над видатками означає економічну і фінансову стабільність у державі. Найскладнішим явищем є бюджетний дефіцит, який притаманний бюджетам більшості країн світу, в тому числі й високорозвиненим[26].

Існують глибинні, загальні причини бюджетного дефіциту, що властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету перевищують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально-економічна політика в державі. 

Бюджетний дефіцит негативно впливає на економіку, зокрема, стимулюючи інфляційні процеси. Він є гальмом економічного зростання держави, не кажучи вже про його негативні соціальні наслідки. Однак у науковій літературі трапляються твердження, що дефіцит бюджету може мати позитивний вплив на пожвавлення економічного життя. З цим можна погодитися тільки частково, тому що не сам дефіцит може сприяти економічній активності, а джерела його фінансування. У країнах, де добре розвинений ринок державних цінних паперів, величина бюджетного дефіциту має менш відчутний вплив на стан економіки в даному періоді, але його наявність обов’язково впливатиме на господарське життя в майбутньому. Тому бездефіцитний бюджет — об’єктивна вимога економічного розвитку держави [26].

Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання і, в ідеалі, збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету. З цією метою необхідно:

1) удосконалити податкову  систему, забезпечити оптимальний  рівень податкових вилучень для  формування бюджетів усіх рівнів  і створення сприятливих умов  для підприємницької діяльності;

2) посилити відповідальність  суб’єктів господарювання та  їхніх керівників, зокрема особисту  майнову і кримінальну, за дотримання  вимог податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків  з бюджетом та державними позабюджетними  фондами;

3) удосконалити інструменти  залучення до інвестиційної сфери  особистих заощаджень населення;

4) забезпечити фінансову  підтримку малого та середнього  бізнесу шляхом розроблення й  виконання цільових програм розвитку  малого і середнього підприємництва;

5) запровадити жорсткий  режим економії бюджетних коштів;

6) перейти від бюджетного  фінансування до системи надання  субсидій, субвенцій, інвестиційних  позик суб’єктам господарювання;

7) запровадити науково  обґрунтовану систему прогнозування  показників, що беруться за основу  формування доходів і видатків  бюджету, використовувати при бюджетному  плануванні нормативи бюджетної  забезпеченості [25].

Виходячи з аналізу, який був проведений, можна сказати про те, що бюджет України є дефіцитним. В роботі були зазначені головні причини, а також запропоновані основні, на наш погляд, методи оптимізації бюджету.

 

 

 

2. Зарубіжний досвід в управлінні бюджетного дефіциту

 

 

Для більш глибокого розгляду і розуміння предмета дослідження, необхідно ознайомитися з проявами бюджетного дефіциту в інших країнах і насамперед, в країнах з розвиненими ринковими відносинами.

З питань оптимізації бюджетного дефіциту, вмілого й професійного управління ним світова фінансова думка має неабиякий теоретичний доробок, а країни з розвиненою ринковою економікою - багату і досить ефективну практику. Українська фінансова наука і практика мало обізнані з надбанням Заходу, і це при тому, що досягнень з точки зору фундаментальної фінансової теорії та ефективної практики ми на сьогодні, на жаль, ще не маємо. Все це посилює актуальність, значимість і важливість завдань свідомого і ефективного управління бюджетним дефіцитом, робить конче необхідним творче і критичне вивчення західної теорії і практики. Ситуацію загострюють ще й несприятливі чинники розвитку вітчизняної економіки: низький обсяг ВВП, а отже й фінансових ресурсів, їх загальний дефіцит як на рівні держави, так і суб’єктів господарювання, домогосподарств, наслідки глибокої економічної кризи 1990-х років.

Дослідження проблем бюджетного дефіциту в Україні ускладнюється тривалим пануванням у вітчизняній економічній науці ідеологічних догм, згідно з якими при соціалізмі немає місця безробіттю, інфляції, бюджетному дефіциту тощо. Сформовані за радянського періоду погляди на бюджетний дефіцит і донині накладають свій відбиток на українську фінансову науку. Закритість і непрозорість державної фінансової діяльності, обмеженість і недосконалість фінансової статистики також ускладнюють дослідження в цій сфері. Разом з тим, становлення ринкової економіки в Україні вимагає активного вивчення проблем бюджетного дефіциту, шляхів його оптимізації та ефективного управління ним.

Необхідно відмітити, що в останні роки спостерігається чітко виражена тенденція до скорочення питомої ваги місцевих податків у загальних надходженнях муніципальних утворень зарубіжних країн.

У Франції основними доходами бюджету є непрямі податки. Податкові інспектори несуть відповідальність за розповсюдження податкових декларацій (форма 3310) серед платників. Вони також відстежують своєчасність подання платниками звітності й готують зведені реєстри надходжень [12]. 

Найбільший інтерес викликає досвід планування бюджету в Європейському Союзі. У зв'язку з Євроінтеграцією України, бюджетна система України буде поступово пристосовуватись до умов планування та реалізації бюджетної політики Євросоюзу. Варто звернути увагу на систему податкових відносин, що діє в Європі, адже податкова система України - найпроблемніша ланка планування та реалізації бюджетної політики.

Податкова служба ЄС має п’ять різних процедур для обміну інформацією згідно з різними договорами. До них віднесено:

• особливі запити, які не підпадають під одночасну програму контролю;
• особливі запити, які підпадають під одночасну програму контролю;
• обмін даними щодо промисловості;
• обмін знаннями як між країнами - членами договору, так і між країнами, які не входять до угоди;
• спонтанний обмін інформацією, яка з’ясовується під час іншого контролю чи дослідження стосовно даного платника податків.

Основою доходів місцевих бюджетів Франції є майнові та земельні податки. Враховуючи таку їх роль, Головне податкове управління багато уваги приділяє розвитку кадастрової служби. Податківці Франції відповідальні за ведення кадастрової документації, оцінку власності, контроль за використанням державної власності та за використанням власності фізичних осіб за їх дорученням, проведення операцій з передачі державної власності в оренду [12].

Проте, на мою думку, необхідно в першу чергу враховувати національні фактори, макропоказники для створення української моделі планування. Звісно, світовий досвід необхідний для порівняння існуючої системи в Україні для обрання найкращих шляхів в сфері бюджетної політики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Бюджетний дефіцит - перевищення видатків над постійними доходами бюджету. Він має різні вияви, характеризується розмаїттям причин, чинників і наслідків. Бездефіцитний бюджет є об’єктивною вимогою нормального економічного розвитку держави.

Причинами виникнення дефіциту є: спад виробництва; зниження ефективності функціонування окремих галузей; несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення; великі воєнні витрати; інші об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на економічну та соціальну політику держави. Дефіцит може бути пов'язаний з необхідністю здійснення великих державних вкладень в розвиток економіки. У цілому ж, дефіцит є наслідком випередження темпів зростання бюджетних видатків порівняно зі зростанням доходів бюджету.

Зростання бюджетного дефіциту спричиняє посилення інфляційних процесів у суспільстві, кризу державних фінансів, грошової системи, зростання диференціації в доходах, збільшення державного боргу. Дефіцит бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення стимулів до праці, підриву впевненості членів суспільства у майбутньому.

Бюджетний дефіцит вимагає постійного пошуку шляхів його подолання, тобто збалансування доходів і витрат бюджету. Виділяють 3 основні методи фінансування бюджетного дефіциту:

1. Скорочення бюджетних витрат;
2. Пошук джерел додаткових доходів;
3. Монетизація.

Кожен з них має відповідні позитивні і негативні якості, а ідеального методу покриття дефіциту немає. Монетизація бюджетного дефіциту є вимушеним, неефективним і небажаним способом його фінансування.

Протягом 2008-2010 рр. державний бюджет України не виконувався як за доходами, так і за видатками, що є чинником «хворої» економічної та політичної ситуації у країні. А для зменшення Державного бюджетного дефіциту потрібна стабільне зростання економічних показників та гнучкий стійкий курс політичних діянь уряду.  

Основними заходами щодо подолання бюджетного дефіциту України є наступні:

1. Реформування податкової системи, що сприяє частковому виведенню економіки із тіньового сектору;
2. Пошук нових шляхів збільшення доходів держави;
3. Розвиток внутрішнього ринку державних запозичень, що стане першим кроком до ефективного управління державним боргом;
4. Інвестування бюджетних коштів у галузі народного господарства;
5. Припинення фінансування збиткових підприємств;
6. Жорсткий режим економії бюджетних коштів, насамперед зменшення витрат на управління.

Таким чином, існування в Україні бюджетного дефіциту зумовлене необхідністю проведення різноманітних важливих реформ у соціальній, економічній, адміністративній та інших сферах. Тому, необхідним є вибір оптимальних джерел його фінансування.