Бюджетна система Украъни

     На  сучасному етапі розвитку організація  бюджетної системи України, характеризується наявністю фіскальних дисбалансів, що полягають у невиправдано великому ступені залежності вітчизняної  бюджетної системи від державного бюджету[19,c.251]. Це у свою чергу визначає високу фіскальну централізацію країни та нездатність більшості місцевих бюджетів самостійно виконувати покладені на них функції без відповідного фінансового вирівнювання у вигляді міжбюджетних трансфертів.

     До  того ж застосовувана в нашій  країні система фінансового вирівнювання у свою чергу також є досить недосконалою, оскільки не створює  необхідної зацікавленості місцевих органів  влади в пошуку і мобілізації  резервів зростання доходів та раціонального  використання коштів через те, що значна за обсягами доходна база місцевого  бюджету та економія на видатках призведе до перерозподілу доходів шляхом їх прямого вилучення. Така ситуація підриває ефективність функціонування бюджетної системи, через що постає питання реформування діючого бюджетного устрою в контексті організації  взаємовідносин між бюджетами різних рівнів[23,c.101-102].

     З метою організації ефективної системи  міжбюджетних відносин в умовах обмеженості  бюджетних ресурсів на всіх ланках управління доцільно застосовувати  наступні принципи:

• відповідність потреб місцевих бюджетів у мобілізації коштів їх фактичним можливостям – як із власних джерел, так і з переданих закріплених джерел та міжбюджетних трансфертів;
• досягнення оптимального співвідношення між власними, закріпленими коштами і трансфертами з метою зацікавлення місцевих органів влади активізувати економічну діяльність, сприяння збільшенню об’єктів оподаткування та податкової бази, встановлення чіткої межі між незалежністю і утриманством, між фінансовою самостійністю місцевих бюджетів та реальною потребою у державних коштах на основі зацікавленості місцевих органів у результатах активізації економічної діяльності на підвідомчій території[15,c.12].

     Відсутність належного законодавчого регулювання  бюджетних правовідносин породжує низку негативних соціально-економічних  наслідків:

• послаблення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних ресурсів, що призводить до численних порушень, а від цього втрат державних коштів;
• неповне відображення в бюджеті доходів, які одержують бюджетні установи, органи виконавчої влади від використання власності та здійснення позабюджетної діяльності, що створює систему не контрольованості щодо використання коштів та майна;
• відсутність належної методології виконання державного бюджету через систему органів Державного казначейства України, чіткого розмежування повноважень усіх рівнів законодавчої та виконавчої влади.

      Усе це потребує пошуку напрямків удосконалення  бюджетної системи, яка би відображала  конкретну спрямованість бюджетних  відносин на розв'язання економічних  і соціальних завдань та включала широке коло дієвих важелів за допомогою  яких держава здійснюватиме розподільчі  й перерозподільні функції.

     Взаємовідносини між ланками бюджетної системи  теж потребую реформування, так як застосування на практиці бюджетних  трансфертів, бюджетної позички  та вилучення коштів з місцевих бюджетів на користь Державного бюджету є не ефективними. Зважаючи на це, можна сформулювати пропозиції щодо вдосконаленні взаємовідносин між ланками бюджетної системи України:

• необхідно законодавче затверджувати положення про те, що закріплені за місцевими бюджетами доходи не можна змінювати;
• більше уваги приділяти впровадженню і функціонуванню місцевих податків і зборів. Віддати при цьому перевагу не збільшенню кількості податків, а ефективності їх справляння;
• необхідно законодавчо затвердити і не змінювати регулюючі загальнодержані податки та нормативи їх відрахувань до місцевих бюджетів протягом тривалого часу;
• перерахування частки загальнодержавних податків у місцеві бюджети здійснюється в момент їх надходження, а не відносити ці суми на взаєморозрахунки між Державним і місцевими бюджетами, що ускладнює процес виконання бюджетів;
• використовувати в Україні всі три види прямих бюджетних трансфертів: дотації, субсидії, субвенції;
• законодавче затвердити всі три види бюджетних трансфертів і дати їм чітке визначення, яке б відбивало їх справжню сутність;
• відпрацювати і затвердити законодавче положення про механізм визначення і надання бюджетних трансфертів;
• відмовитися від практики заміни бюджетної позички бюджетною дотацію;
• відмовитися від практики вилучення коштів у місцевих бюджетів шляхом встановлення менших нормативів відрахувань від регулюючих податків;
• взаємні розрахунки необхідно закінчувати до кінця бюджетного року;
• відмовитися від практики проведення взаємозаліків[12,с.39].

      Нині  Україна є державою, що сповідує принципи бюджетного унітаризму з прагненням до здійснення певної фіскальної децентралізації  в контексті бюджетного устрою. Таким  чином, ми вважаємо, що в довгостроковій перспективі побудова бюджетної  системи України має здійснюватись у відповідності з концепцією субсидарності, основні принципи якої були розглянуті в попередньому розділі, оскільки дана концепція є прогресивною і такою, що успішно синтезує позитивні риси як бюджетного федералізму, так і бюджетного унітаризму.  Враховуючи положення Бюджетного Кодексу щодо перспектив розвитку бюджетної системи, застосування концепції субсидарності є доцільним і таким, що відповідає сучасним світовим тенденціям[30,c.68]. 

    Висновки  до п’ятого  розділу 

      Отже, найефективнішими рішення проблеми становлення бюджетної системи  України доцільно вжити такі заходи: зберегти бюджетну систему і бюджетний  устрій до виходу з економічної кризи, щоб мобілізувати використання фінансів у державі з метою подолання  кризових явищ за рахунок розвитку приорітетних напрямків виробництва, стабілізації національної валюти; при  збереження централізованої бюджетної  системи надати право місцевим органам  влади і управління розпоряджатися коштами, що надходять від комунальної  власності підприємств через  податки, регулюючи бюджети за рахунок  загальнодержавних податків та доходів; надати самостійність місцевим бюджетам, консолідувавши у бюджеті України  всі бюджети, що становлять бюджетну систему. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 
 

      Бюджетною системою України є – сукупність окремих її ланок, юридично пов’язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих  принципах, що відповідають міжнародним  стандартам.

      Складовими  елементами бюджетної системи є:

• структура;
• принципи побудови;
• організація функціонування.

      Бюджетна  система складається з державного бюджету України, республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної  системи України, є зведеним бюджетом України.

      Бюджетний устрій – це організація та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками. Так бюджет України об’єднує  13.3 тис. самостійних бюджетів.

      Бюджетна  система складається з державного бюджету України, республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної  системи України, є зведеним бюджетом України.

      Бюджетний устрій ґрунтується на принципах  єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності та самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної  системи України.

     Нормативно  – правове регулювання бюджетних  відносин в Україні почалося з  прийняття Закону «Про Бюджетну систему  України» у 1991 році, згодом довівши  свою недосконалість, був розроблений  і прийнятий Бюджетний кодекс України. Кодекс встановив верховенство бюджетного законодавства. Визначено  структуру та принципи бюджетної  системи, дано поняття бюджетної  системи. У новому аспекті висвітлено міжбюджетні відносини, у тому числі розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів.

    Після прийняття Бюджетного Кодексу та набрання ним чинності, очікувалось покращення бюджетних відносин в Україні та новий розвиток бюджетної системи країни, та проводячи аналіз показників бюджетної системи за зведеними бюджетами 2006-2008 років, ми побачили, що доходна частина держаного бюджету має негативну тенденцію до зниження ( у 2008 надходження до бюджету становили 71.1%, хоча у 2007 році 76.5%).

           Таким чином ми бачимо, що бюджетна система нашої країни досягла своєї завершеності як система економічно незалежної держави, але не досягла рівня економічно розвинутої країни, що на сам перед пов’язано з відсутністю належного законодавчого регулювання бюджетних правовідносин, що в свою чергу породжує низку негативних соціально-економічних наслідків:

• постійне недовнесення протягом останніх років належних державному бюджетові платежів і у зв'язку з цим недофінансування або затримка з фінансуванням окремих видів видатків;
• відсутність механізму правового регулювання бюджетних відносин, відповідальності за порушення бюджетного законодавства;
• послаблення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних ресурсів, що призводить до численних порушень, а від цього втрат державних коштів;
• неповне відображення в бюджеті доходів, які одержують бюджетні установи, органи виконавчої влади від використання власності та здійснення позабюджетної діяльності, що створює систему не контрольованості щодо використання коштів та майна;
• відсутність належної методології виконання державного бюджету через систему органів Державного казначейства України, чіткого розмежування повноважень усіх рівнів законодавчої та виконавчої влади.

      Дані  завдання мають бути виконані, насамперед, внесенням відповідних змін до нормативно-правової бази, що регламентує бюджетні відносини, передусім – до Бюджетного Кодексу  України. Також для більш ефективного  реформування бюджетної системи  необхідно застосувати іноземний досвід з цього питання.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел 

1. Бюджетний  кодекс України. №2542-ІІІ від  21 червня 2001 року, остання редакція  від 26.03.2009 р. // Відомості Верховної  Ради. – 2001. - №37-38.

2.Конституція  України, прийнята 28 червня 1996 р., із  змінами, внесеними Законом України  №2222-IV від 8 грудня 2004 року 
3. Закон України Про бюджетну систему України від 29.06.95р. із змінами                                                                                                                                           від 2.02.97р. //Відомості Верховної Ради України. – 1995. – 26.–с.589– 611. 4.Бюджет до запитання: У комітетах Верховної Ради розглядають бюджет-2001 // Голос України. - 2000. - 27 жовт. - С. 2.

6. Закону України "Про Державний  бюджет  України  на 2007 рік" від 15.03.2007  N  749-V  (  749-16 ) та від 01.06.2007

N  1119-V  (  1119-16  )

5. Закон України  Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78

7. Артус М.М., Хижа Н.М.  Бюджетна система України Навчальний посібник / - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.- 220с. 
9. Алєксєєв І. В., Кондрат І. Ю., Ярошевич Н. Б. Бюджетна система. - Л. : вид. Національного університету "Львівська політехніка", 2004. - 161с. 
10.Афанасьев М. П. Основы бюджетной системы: Учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению подгот. - М. : ГУ ВШЭ, 2004. - 241с. 
11. Базилюк Г.О. Бюджетний менеджмент. – К.: Атіка, 2003. - 265 с. 
12. Батрименко Б.Б. Проблема фінансування дефіциту державного бюджету України// Наукові праці НДФІ. – 2004. - № 1-2. – с.15-19. 
13. Булгакова С. О., Василенко Л. І., Єрмошенко Л. В., Огонь Ц. Г., Масленнікова Т. О. Бюджетна система Україна. - К. : КНТЕУ, 2003. - 287с.

14 Булгакова  С. О., Василенко Л. І., Єрмошенко  Л. В., Колодій О. Т., Масленнікова  Т. О. Формування і функціонування  бюджетної системи України. - К. : КНИГА, 2003. - 343с. 
15. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 332с. 
16. Дерев'янко І. М., Самчук М. М., Баранцев П. П. Бюджетна система України - К., 2002. - 160с. 
17. Дробозіна Л.А. Финансы. Учебник для вузов – М.:ЮНИТИ, 2003.-с.589 
18. Іванов В. М. Бюджетна система. - К. : МАУП, 1999. - 79с. - С. 6.  
19. Криниця С. Формування бюджетів розвитку в регіонах України: ре-формування бюджетної системи, бюджети місцевого самоврядування // Фінанси України. - 2000. - № 11. - С. 8-18.  
20. Коломієць Г.Б., Кондратюк С.Я., Малька В.І., Опарін В. М. Бюджетна система — К., 2002. – 360с.. 
21. Кульчицький М. Проблеми та шляхи удосконалення бюджетної системи України // Регіональна економіка. - 2000. - № 1. - С. 14-21.  
22. Лук'яненко І. Г. Системне моделювання показників бюджетної системи України: принципи та інструменти. : ВД "Києво-Могилянська академія", 2004. - 542с. 
23. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн. Навч. посіб. – К.:ЦНЛ, 2003-с.203 
24. Павлюк К.В. Організація виконання державного бюджету //Фінанси України. - 1998. - №3. - С. 37-45.  
25. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави.- К.: НІОС, 2002. – 173с. 
26. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2003. – 523с.  
27. Поплавський М.І. Макроекономіка перехідного періоду. – К.: Техніка, 2001. – 475с.  
28. Редіна Н. І., Чубак А. Ю. Бюджетна система: Навчальний модуль. - Д. : ДДФЕІ, 2003. - 130с. 
29. Романенко О.Р. Фінанси. Вид. 2-ге. – К.:ЦНЛ, 2004.-С.257. 
30. Старостенко Г. Г. Бюджетна система:Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 240с. 
31. Чугунов І. Я. Бюджетна система як інструмент регулювання економічного розвитку. - К., 2003. - 237с. 
32. Штауд К. Україна на шляху до світової економіки: глобалізація як можливість забезпечити макроекономічну стабільність // Економічний Часопис-XXI. -2004. - №11-12. 
33. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. – К.: НІОС. – 2000. –       600с. 
35. www.minfin.gov.ua - Офіційний сайт Міністерства Фінансів України