Шпаргалка по "Охране труда"

27. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік. Спеціальне розслідування.

28. Параметри електромагнітних полів, їх класифікація, вплив на людину.
29. Повідомлення про профзахворювання та розслідування його причин, реєстрація та облік.
30. Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону їх класифікація, вплив на людину.

   Електромагнітні випромінювання — це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінює заряджені частинки, які прискорено рухаються. Головними їх джерелами є телевізійні передавачі та радіолокаційні станції, пристрої сотового та інших видів радіозв’язку, високовольтні мережі електропередач, електротранспорт, установки радіозв’язку, комп’ютерна техніка. 

  Підвищений  рівень електромагнітних випромінювань  шкодить здоров’ю людини. Передусім від цього страждають нервова і серцево-судинна системи, виникають головний біль, зниження точності робочих рухів, млявість, перевтома, порушення сну.

31. Розслідування та облік аварій.
32. Нормування та методи захисту від електромагнітних полів та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.

  Слід  знати основні види захисту від  електромагнітного випромінювання, до яких належать:

• зменшення випромінювань безпосередньо біля джерела;
• дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні;
• організаційні заходи (проведення доземетричного контролю, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні);
• застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, захисні окуляри).

33. Методи аналізу виробничого травматизму, показники частоти та тяжкості.

  Розглянемо  методи аналізу травматизму.

  Найпоширенішими методами аналізу травматизму, що взаємно доповняють один одного, є: статистичний і монографічний.

  Статистичний  метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу накопиченого за декілька років на підприємстві або галузі, дає можливість оцінити кількісно рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (К_z), коефіцієнта тяжкості (К_в), коефіцієнта виробничих витрат (К_вв).

  Коефіцієнт  частоти травматизму визначається за формулою:

,

де  N — кількість врахованих нещасливих випадків на виробництві у звітному періоді з утратою працездатності на 1 і більше днів,

  ч — середньосписочна кількість працівників за звітний період часу.

  Коефіцієнт  частоти травматизму визначається на 1000 осіб облікової чисельності  працівників.

  Коефіцієнт  тяжкості травматизму визначається за формулою:

,

де  D — сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках,

  N — загальна кількість нещасних випадків.

  Коефіцієнт  виробничих витрат визначається за формулою:

. 
 
 

  Різновидом  статистичного методу є груповий і топографічний методи.

  При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються:

• за професією та видами робіт потерпілих;
• за характером та локалізацією пошкоджень;
• за низкою зовнішніх ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією потерпілого.

При топографічному методі дослідження всі нещасні  випадки систематично позначають умовними позначками на план розташування устаткування в цеху, дільниці відповідно до того, де стався нещасний випадок.

  При монографічному методі дослідження  виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта, тобто проводиться глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних тій чи іншій виробничій дільниці, устаткуванню, технологічному процесу.

  Одночасно застосовуються санітарні й технічні методи дослідження.

  Нині  дедалі більшої ваги набувають економічний і ергономічний методи.

  Економічний метод полягає у визначенні економічного збитку від травматизму і спрямований  на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці.

  Ергономічний  метод грунтується на комплексному вивченні системи «людина — машина (техніка) — виробниче середовище».

34. Границі вимірювання оптичного діапазону. Дія на організм, методи контролю та захисту від випромінювання оптичного діапазону.
35. Аналіз причин травматизму.

Необхідно знати причини нещасного випадку. Виділяють такі причини нещасного випадку. 

Технічні:

  01 — конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;

  02 — конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;

  03 — неякісна розробка чи відсутність  проектної документації на будівництво,  реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;

  04 — неякісне виконання будівельних  робіт;

  05 — недосконалість, невідповідність  вимогам безпеки технологічного процесу;

  06 — незадовільний технічний стан:

  06.1 — виробничих об’єктів, будинків, споруд, території;

  06.2 — засобів виробництва;

  06.3 — транспортних засобів;

  07 — незадовільний стан виробничого  середовища.

Організаційні:

  08 — незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;

  09 — недоліки під час навчання  безпечним прийомам праці, в  тому числі:

  09.1 — відсутність або неякісне  проведення інструктажу;

  09.2 — допуск до роботи без навчання  та перевірки знань з охорони праці;

  10 — неякісна розробка, недосконалість  інструкцій з охорони праці  чи їх відсутність;

  11 — відсутність у посадових  інструкціях функціональних обов’язків  з питань охорони праці;

  12 — порушення режиму праці та  відпочинку;

  13 — відсутність або неякісне проведення медичного обстеження;

  14 — невжиття засобів індивідуального  захисту через незабезпеченість ними;

  15 — використання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, систем сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;

  16 — залучення до роботи працівників  не за спеціальністю (професією);

  17 — порушення технологічного процесу;

  18 — порушення вимог безпеки  під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;

  19 — порушення вимог безпеки  під час експлуатації транспортних засобів;

  20 — порушення правил дорожнього  руху;

  21 — незастосування засобів індивідуального  захисту (за їх наявності);

  22 — незастосування засобів колективного  захисту (за їх наявності);

  23 — порушення трудової і виробничої  дисципліни, в тому числі:

  23.1 — невиконання посадових обов’язків;

  23.2 — невиконання вимог інструкцій  з охорони праці.

Психофізіологічні:

  24 — алкогольне, наркотичне сп’яніння,  токсикологічне отруєння;

  25 — низька нервово-психічна стійкість;

  26 — погані фізичні дані або  стан здоров’я;

  27 — незадовільний «психологічний»  клімат у колективі;

  28 — травмування внаслідок протиправних  дій інших осіб;

  29 — інші.

36. Протипожежні вимоги до улаштування устаткування, технологічних процесів та виробничих приміщень. Системи попередження пожеж та захисту.
37. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.

  Комплексні  заходи є основою для складання  розділу «охорона праці» у колективному договорі, в якому обумовлена сума коштів з фонду охорони праці підприємства та їх використання.

  Заходи  з охорони праці поділяють  на:

  а) організаційні;

  б) технічні;

  в) санітарно-гігієнічні;

  г) медико-профілактичні.

  Необхідно знати, що включають ці заходи.

  До  організаційних заходів  належать:

• проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки; застосування комп’ютерних методів прикладного та інструментального забезпечення, що значно підвищують якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правові системи «Ліга» та ін.;
• робота з професійного відбору;
• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

  До  технічних заходів  належать:

• модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання, перепланування розміщення обладнання;
• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничими обладнаннями.

38. Стиснені гази, їх отримання, зберігання та транспортування. Заходи запобігання вибуху апаратів та посудин, що працюють під тиском.

39. Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Конституція України.

   Основою законодавства України з охорони  праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих  актів України,  спрямованих  на  реалізацію  цього  конституційного  права. 

   Конституція України є основним законом, що гарантує права громадян на безпечні та нешкідливі умови праці. Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах.

Основними  законодавчими  актами  цієї  системи  є  наступні  Закони України: 

•  «Про охорону  праці». 

•  «Про охорону  здоров'я». 

•  «Про пожежну  безпеку». 

•  «Про обов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку 

на  виробництві  й  професійного  захворювання,  що  привели до  втрати       

працездатності».

•  «Про використання ядерної енергії і радіаційний  захист».

•  «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення». 

•  «Про цивільну оборону».