Система судів загальної юрисдикції

     Професійні  судді  не  можуть   належати   до   політичних   партій   та профспілок,  брати  участь  у  будь-якій   політичній    діяльності,    мати представницький  мандат,  обіймати   будь-які   інші   оплачувані    посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької  та творчої.

     На  посаду  судді  може  бути  рекомендований  кваліфікаційною  комісією суддів громадянин України,  не  молодший  двадцяти  п'яти  років,  який  має вищу юридичну освіту і стаж роботи у  галузі  права  не  менш  як  три  роки, проживає в Україні  не менш як десять років  а володіє державною мовою.

     Суддями спеціалізованих судів можуть бути  особи,   які   мають  фахову підготовку  з  питань  юрисдикції   цих   судів.   Ці    судді  відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

       Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу,  віку  та  їх професійного рівня встановлюються законом.

     Захист  професійних  інтересів  суддів  здійснюється    в    порядку, встановленому законом.

     Перше призначення на  посаду   професійного   судді  строком  на  п'ять років здійснюється Президентом  України. Всі інші судді,   крім   суддів Конституційного Суду України,  обираються Верховною Радою України безстроково,  в  порядку,  встановленому законом.

     Голова  Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється   з   посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.

     Судді при здійсненні правосуддя незалежні, підкоряються лише закону.

     Судочинство провадиться суддею одноособово,  колегією  суддів чи судом присяжних.

       Основними  засадами  судочинства   є:

     1) законність;

     2) рівність усіх учасників  судового  процесу  перед   законом   і судом;

     3) забезпечення доведеності вини;

     4) змагальність сторін та свобода   в  наданні  ними   суду  своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

     5) підтримання державного обвинувачення  в суді прокурором;

     6) забезпечення обвинуваченому права   на  захист;

     7) гласність судового процесу та  його   повне   фіксування технічними  засобами;

     8)  забезпечення  апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

     9) обов'язковість рішень  суду. Законом  можуть  бути  визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

     За  неповагу до суду і судді  винні   особи  притягаються  до юридичної відповідальності.

     Держава забезпечує фінансування та належні  умови для  функціонування судів  і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо  визначаються видатки на утримання судів.

     Для   вирішення   питань    внутрішньої    діяльності    судів      діє суддівське самоврядування.

     В Україні діє Вища рада юстиції, до відання  якої належить:

     1) внесення подання про призначення   суддів  на  посади  або   про звільнення їх з посад;

     2) прийняття рішення  стосовно  порушення  суддями  і  прокурорами вимог щодо несумісності;

     3)  здійснення дисциплінарного   провадження   стосовно   суддів Верховного Суду України і суддів вищих  спеціалізованих  судів   та  розгляд скарг  на  рішення  про  притягнення  до    дисциплінарної  відповідальності суддів апеляційних та  місцевих  судів,  а  також прокурорів.

       Вища рада юстиції складається   з   двадцяти   членів.   Верховна  Рада України,  Президент   України,   з'їзд   суддів   України,   з'їзд  адвокатів  України,  з'їзд  представників  юридичних вищих   навчальних  закладів   та наукових установ призначають до  Вищої ради  юстиції   по  три члени,  а всеукраїнська конференція працівників   прокуратури   -  двох  членів  Вищої ради юстиції. До  складу   Вищої   ради   юстиції   входять   за    посадою    Голова Верховного Суду  України,  Міністр  юстиції  України,  Генеральний  прокурор України. 

 

3.  Система судів загальної юрисдикції 

     3.1. Структура системи судів загальної юрисдикції

     Власне  система судів загальної юрисдикції визначена в Законі «Про судоустрій України», який розвинув і деталізував відправні положення, закріплені в Конституції. Згідно з цим Законом система судів загальної юрисдикції складається з загальних та спеціалізованих судів. Загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Спеціалізованими є господарські суди, які розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також деякі інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. До спе­ціалізованих належать й адміністративні суди, які розглядають справи, пов’язані з правовідносинами у сфері державного управління та самоврядування (справи адміністративної юрисдикції).

     Підсистему  загальних судів утворюють місцеві районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також вій­ськові суди гарнізонів. Їх відносять до судів першого рівня. Другий рівень у підсистемі загальних судів утворюють апеляційні суди, до яких включено апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово­Морських Сил України. Вживан­ня поняття «апеляційний» у назві вказаних судів не означає, що вони наділені повноваженнями щодо розгляду справ лише в апеляційному порядку. У випадках, передбачених законом, вони здійснюють розгляд справ по першій інстанції. Наявність двох інстанційних повноважень у судах другого рівня обумовила необхідність третього рівня в підсистемі загальних судів, який в Законі представлений Апеляційним судом України.

     На  четвертому рівні судової системи  знаходиться Верховний Суд України, який стосовно загальних судів наділений  повноваженням переглядати в  касаційному порядку рішення, постановлені місцевими, апеляційними судами та Апеляційним судом України.

     Підсистему  спеціалізованих судів утворюють  господарські та адміністративні суди.

     Місцевими господарськими судами (першого рівня) є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

     Місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до Указу Президента України.

     Апеляційними  спеціалізованими судами (тобто судами другого рівня) є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні  суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України. Вони розглядають справи тільки в апеляційному порядку.

     Третій  рівень підсистем спеціалізованих  судів складають Вищий господарський  суд України та Вищий адміністративний суд України. На разі утворення інших видів спеціалізованих судів мають бути утворені відповідні вищі суди. Конституція не визначила зміст поняття «вищий суд», а Закон України «Про судоустрій України» встановлює, що вищі суди є вищою судовою інстанцією спеціалізованих судових гілок, які розглядають в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випад­ках, визначених процесуальним законом, дають спе­ціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції.

     Верховний Суд України, який є найвищим судовим  органом і в підсистемі загальних, і в підсистемі спеціалізованих  судів, може переглядати справи, розглянуті вищими спеціалізованими судами у касаційному порядку за винятковими або нововиявленими обставинами.

 

3.2. Місцеві суди

     Місцевими загальними судами є районні, районні  у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.

     Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

     Місцевими адміністративними судами є суди окружні, що утворюються в округах  відповідно до Указу Президента України.

     Склад місцевого суду утворюють судді  місцевого суду, голова та заступник  голови суду. Якщо у місцевому суді кількість суддів перевищує п’ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

     Місцеві суди складають першу ланку (рівень) у системі судів загальної  юрисдикції. Їх також заведено йменувати  основною ланкою судової системи, оскільки вони становлять переважну більшість усіх судових органів, а також як суди першої інстанції розглядають майже усі (за незначним винятком) судові справи. Підсудність окремих категорій справ щодо первісного розгляду їх по першій інстанції вищими судами визначається процесуальним законодавством.

     Предметна юрисдикція загальних та спеціалізованих  судів визначена загальним чином  у судоустрійному та більш детально у процесуальному законодавстві.

     Місцеві загальні суди розглядають кримінальні, цивільні та адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. 

     3.3. Апеляційні суди

     Апеляційні  суди є другим рівнем (ланкою) в системі  судів загальної юрисдикції, які  призначені реалізувати конституційний принцип щодо забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. В Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

     Судові  округи (територія, на яку поширюється юрисдикція суду) в загальних і спеціалізованих апеляційних судах не співпадають. Окрім того, в підсистемі загальних судів назва суду і межі судового округу визначені законом. Щодо спеціалізованих судів, то вирішення вказаного питання віднесено до компетенції Президента України.

     Так, закон визначив, що апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово­Морських Сил України, а також Апеляційний суд України.

     Закон дозволив у разі необхідності замість  апеляційного суду області утворювати апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.

     Апеляційними  спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.

     Вказаний  порядок повністю відповідає Конституції  України, яка наділяє Президента України повноваженнями з утворення  судів. Однак оскільки в системі  загальних судів (на відміну від  спеціалізованих) завжди існували три ланки, закон зберіг їхній перелік, лише наділивши їх іншими повноваженнями. В системі спеціалізованих (спочатку в госпо­дар­ських, а потім і в адміністративних) судів вказану ланку потрібно було створювати вперше. На момент прийняття Закону України «Про судоустрій України» цієї ланки в господарських судах не існувало.

     Суддівський склад апеляційного суду утворюють  судді, як правило, обрані безстроково.

     З суддів цього суду призначаються  голова суду і його заступники, один з яких є першим заступником. Вони, як і голови та заступники голів місцевих судів, призначаються на посаду строком на п’ять років і звільняються з посади Президентом України. Вони також можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.

     Апеляційні  суди є внутрішньо структурованими. На відміну від місцевих судів, де внутрішня структурованість (спеціалізація) залежить від можливостей кожного суду окремо, структурованість апеляційних судів не тільки закріп­лена в законі, ним визначений і порядок утворення цих структур.

     Для розгляду судових справ в апеляційних судах утворюються судові палати. Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє прези­дія апеляційного суду.

     Повноваження  апеляційних судів поділяються на судові, аналітичні та методичні. До перших належать повноваження по розгляду справ у апеляційному порядку та по розгляду справ по першій інстанції. До другої групи повноважень належать аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики. До третьої — надання методичної допомоги місцевим судам у застосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляцій­них судів, закріплений у ст. 26 Закону, не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що мають бути передбачені законом.