Шпаргалка по "Праву"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2017 в 21:02, шпаргалка

Описание работы

Державні, міжгалузеві та галузеві нормативно-правові акти з охорони праці (по вашій галузі).
Державні, міжгалузеві та галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.
На підприємстві приймаються такі нормативні акти з ОП:
— положення (Положення про комісію з питань ОП, про уповноваженого трудовим колективом з питань ОП);
— правила (Правила внутрішнього розпорядку);
— інструкції (Інструкція про порядок організації та проведення робіт на підприємстві);
— накази (наказ про порядок атестації робочих місць).

Файлы: 1 файл

EKZAMEN_Бочковский.doc

— 262.00 Кб (Скачать файл)

- дії персоналу та спецпідрозділів на всіх стадіях розвитку можливих аварій;

- ознаки, за якими керівництво локалізацією аварії переходить з рівня «А» (від начальника виробництва, цеху, дільниці) до рівня «Б» (до керівника підприємства) або рівня «В» (до посадової особи, яка призначена органом місцевого самоврядування).

57.  Основні завдання та принципи страхування від нещасного випадку.

Завдання: - проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення ШНВЧ, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я  та працездатності потерпілих  на виробництві від нещасних  випадків або професійних захворювань;

- відшкодування матеріальної  та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Основні принципи страхування від нещасного випадку:

  • паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням;

- своєчасне та повне  відшкодування шкоди страховиком;            

- обов'язковість страхування від нещасного випадку для працівників і добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян;

- надання державних гарантій  реалізації застрахованими громадянами  своїх прав;

- обов'язковість сплати  страхувальником страхових внесків;

- диференціювання страхового  тарифу в залежності від стану  безпеки праці;

- економічна зацікавленість  суб’єктів страхування в поліпшенні умов.

58.  Основні права і обов'язки страхувальника.

Роботодавець як страхувальник має право:

1) Брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків(НВ).

2)Вимагати від фонду соц. страхування від НВ виконання обов'язків фонду щодо організації соціального захисту потерпілих.

3) Оскаржувати рішення працівників фонду у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів.

4) Брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу.

5) Захищати свої права та законні інтереси, а також права застрахованих.

Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:

1) Своєчасно   реєструватися   у   Фонді   соц.   страхування   від НВ.

2) Своєчасно та повністю сплачувати страхові внески до Фонду.

3) Інформувати виконавчу дирекцію Фонду: про кожний НВ або професійне захворювання; про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства;

4) Щорічно подавати Виконавчій дирекції Фонду відомості про чисельність працівників, річну суму З/п, річний фактичний обсяг реалізованої продукції, кількість НВ і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;

5) Повідомляти працівникам адресу та телефони Фонду соц. страхування.

59.  Основні права і обов'язки застрахованої особи.

Застрахований має право:

1) Брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від НВ.

2) Вимагати від Фонду соц.страх. від НВ виконання своїх обов'язків щодо захисту потерпілих.

3) Брати участь у розслідуванні страхового випадку.

4) У разі настання страхового випадку одержувати виплати та соц. послуги.

6) На послуги професійної реабілітації, навчання або перекваліфікацію.

7) На відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації.

8) На послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства.

Застрахований зобов'язаний:

1) Знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони прані

2) У разі настання НВ або проф.захворювання:

а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах від Фонду;

б) додержувати правил поведінки та режиму лікування;         

в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок; 

г) своєчасно повідомляти Фонд про зміни стану непрацездатності, складу сімї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави.

60. Заходи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів.

Пожежна безпека забезпечується системами попередження пожежі(Схема):

Система попередження пожежі

1. Законодавча і нормативно-правова  база з пожежної безпеки

2. Пожежонебезпечні властивості  матеріалів і речовин, їх кількість, особливості виробництва

3. Категорії приміщень  та будівель за вибухопожежної і пожежної небезпеки (А,Б,В,Г,Д)

4. Класи пожеженебеспечних  та вибухонебезпечних (0,1,2) зон за  ПБЕ

5. Система попередження  пожежі

5.2. Попередження утво-рення  або внесення в горюче середовище  джерел запалювання

5.1. Попередження утворення горючого середовища

6. Система проти-пожежного  захисту

6.1. Обмеження роз-повсюдження  пожежі

6.2. Виявлення пожежі

6.3. Гасіння пожежі

6.4. Захист людей і матеріальних  цінностей

7. Система організаційно-технічних  заходів

7.1. Служба пожежної безпеки

7.2. Навчання з питань  пожежної безпеки

7.3. Нагляд і контроль  за додержанням законо-давства  та норм з пожежної безпеки

       Пожежна безпека об‘єкту

Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Для розробки комплексу конкретних технічних і організаційних рішень та заходів, необхідно попередньо визначити рівень пожежної небезпеки об’єкту. Оцінюються вибухопожежонебезпечність об’єкту виникнення пожежі і його наслідків. Аналіз вибухопожежонебезпеки зводиться до виявлення умов формування горючого середовища та джерел запалювання. Залежно від горіння горючих речовин i матеріалів, пожежі за ГОСТ 27331-87 поділяються на відповідні класи та підкласи: клас А – горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (підклас А1) або не супроводжується тлінням (А2) ; В – горіння рідин, що не розчиняються у воді (В1) та розчиняються у воді (В2); клас С – горіння газів; клас D – горіння металів легких, за винятком лужних (D1); металів лужних (D2); металовмісних сполук (DЗ); клас Е – горіння електроустановок під напругою.


Информация о работе Шпаргалка по "Праву"