Шпаргалка по "Праву"

1. Державні, міжгалузеві та галузеві нормативно-правові акти з охорони праці (по вашій галузі).

Державні, міжгалузеві та галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

На підприємстві приймаються такі нормативні акти з ОП:

— положення (Положення про комісію з питань ОП, про уповноваженого трудовим колективом з питань ОП);

—  правила (Правила внутрішнього розпорядку);

— інструкції (Інструкція про порядок організації та проведення робіт на підприємстві);

— накази (наказ про порядок атестації робочих місць).

Локальні нормативно-правові акти повинні відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з ОП, стандартам про оформлення документів.

2. Основні поняття, мета і об’єкт системи управління.

Система управління ОП (СУОП) - частина загальної системи управління виробництвом, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, і включає в себе заходи на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актівз ОП.

Мета СУОП – забезпечити безпеку праці, зберегти здоров’я тапрацездатність працівників.

Об’єктом є діяльність роботодавця або довіреної ним особи, керівників структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу.

Об’єкти управління СУОП підприємства :

а)   виробнича діяльність робітників підприємства;

б)   виробниче обладнання;

в)   технологічні процеси, будівлі і споруди;

г)   виробниче середовище.

Суб’єктом управління в СУОП підприємства є роботодавець, а в цехах, на виробничих дільницях і в службах – керівники відповідних структурних підрозділів і служб.

3. Структура СУОП

Структура СУОП, зміст її розділів, завдання, функції розробляються координаційною радою під керівництвом суб’єкта господарювання:

1. Загальні положення (відповідальність керівництва, принципи політики, функції системи).
2. Структура і документація (права, обов’язки керівників служб, служба ОП, комісії та громадські органи, управління внутрішніми нормативно-правовими актами)
3. Завдання СУОП та їх вирішення (планування та фінансування заходів з охорони праці, професійний відбір, перевірки підприємства, організація інформаційної роботи, наради і збори, безпека приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів, організація робочого часу та місця, заміна засобів виробництва та матеріалів, засоби індивідуального захисту, аналіз попередження можливих загроз, дії у випадку аварії.
4. Основні функції управління охороною праці

Управління охороною праці має забезпечувати виконання таких основних функцій:

• організація планування та координація робіт у галузі охорони праці;
• контроль за станом охорони праці та функціонуванням системи;
• аналіз, оцінка, облік показників стану охорони праці;
• стимулювання діяльності в галузі охорони праці.

5. Основні завдання управління охороною праці

1) опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на регіональному та галузевому рівнях;

2) підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на забезпечення:

- безпечних і здорових  умов праці;

- утримання в належному  стані виробничого устаткування, будівель, інженерних мереж, безпечного  ведення технологічних процесів;

- необхідних засобів індивідуального захисту для працівників;

- організації і проведення  навчання працівників;

- обліку, аналізу та оцінки  стану умов і безпеки праці;

- страхування працівників  від нещасного випадку на виробництві  та профзахворювань;

3) організаційно-методичне керівництво на регіональному та галузевому рівнях;

4) стимулювання інтеграції управління ОП в єдину систему управління виробництвом.

6.Законодавча та аналітична інформації в СУОП

Законодавство  з охорони праці представляє собою систему взаємозв

’язанних законодавчих актов державного, галузевого призначення та діючих в межах підприємства. Акти державного призначення вирішують політику в області охорони праці для всіх галузей народного господарства та являються правовою та нормативною базою, обов’язковою для дотримання при проектуванні, будівництві та експлуатації промислових та інших об’єктів різного призначення.

Закон "Про охорону праці" був прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 р. і був одним з перших законів України. Законодавча база України про охорону праці містить ряд законів, основними з яких є Кодекс законів про працю (охорона трудових прав працюючих), Закони "Про охорону праці", "Про охорону здоров"я населення".

Аналіз ефективності СУОП проводиться згідно «Єдиної державної системи показників умов і безпеки праці» за напрямами:

- рівні виробничого травматизму, профзахворювань;

- кількість працюючих  у незадовільних умовах праці  і кількість обладнання, що не  відповідає вимогам нормативних  актів про ОП;

- наявність аварійних  будівель і споруд;

- забезпеченість засобами  індивідуального захисту, санітарно-побутовими  приміщеннями;

- витрати на поліпшення  стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

-витрати на розслідування та ліквідацію наслідків нещасних випадків.

Висновки аналізу ефективності функціонування СУОП обов'язково  документально фіксуються шляхом складання акту і доводяться до відома осіб, що відповідають за конкретний елемент системи, і до колективу працівників.

7.Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці підприємства

Згідно з Законом України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

-Державний комітет України  з нагляду за охороною праці;

-Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

- органи державного пожежного  нагляду управління пожежної  охорони;

- Міністерства внутрішніх  справ України;

-органи та заклади  санітарно-епідеміологічної служби  Міністерства охорони здоров'я  України.

Контроль і нагляд за станом ОП спрямовані на виявлення відхилень від вимог законодавчої та нормативно-правової документації з метою вживання відповідних  заходів до їх усунення.

Органи державного нагляду за ОП встановлюють порядок опрацювання і затвердження власником положень. Інструкцій та інших актів про ОП, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань. Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за ОП дозвіл на початок його роботи. Власник має безкоштовно створювати необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за ОП.

Громадський контроль здійснюють: трудові колективи; Професійні спілки (контроль за додержанням власниками вимог законодавчих та інших нормативних актів про ОП, створенням безпечних 1 нешкідливих умов праці). Уповноважені трудових колективів з питань ОП мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо ОП та вносити обов'язкові для пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки та гігієни праці.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону праці», на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу ОП.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби ОП можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби ОП можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

8.Обов’язки начальника цеху, дільниці з питань охорони праці.

1) Складає план заходів для поліпшення охорони праці

2) Впровадження технологій, організація та функціонування СУОПР

3) забезпечує належне утримання будівель, розробляє і затверджує положення, інструкції з ОП

4) Перевірка, корегувальні дії, контроль та огляд керівництвом.

5) Координує роботу майстрів і цехових служб.

6) Здійснює підбір кадрів робітників та їх доцільне використання.

7) Організовує підвищення кваліфікації робітників.

9.Місце в СУОПП комісії з охорони праці підприємства

На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. До складу комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, юридичної та ін. служб підприємства, від трудового колективу – рекомендуються працівники усіх професій, представники профспілки.

Основними завданнями комісії є:

- захист законних прав та інтересів працівників у сфері ОП;

- підготовка, на основі  аналізу стану безпеки, рекомендацій  власнику та працівникам щодо  профілактики виробничого травматизму та профзахворювань;

- узгодження позицій у вирішенні питань у сфері ОП;

- вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з ОП.

10. Методологічна основа забезпечення сприятливих умов праці на підприємстві галузі.

В процесі праці людина вступає у взаємодію з предметами праці, засобами праці, іншими людьми. Крім того, на неї впливають різні параметри виробничої обстановки, в якій протікає праця (температура, вологість, рух повітря, шум, вібрація, шкідливі речовини, різноманітні випромінювання й т. п.). Все це є умовами праці.

В ГОСТі 19605-74 «Організація праці. Основні поняття, терміни і визначення» умови праці визначаються як «сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на працездатність та здоров’я людини в процесі праці». Організаційні елементи характеризують організацію робочого місця. Сюди включають: оснащення робочого місця; а також планування робочого місця, тобто раціональне просторове розміщення у горизонтальній та вертикальній площинах обладнання, оснащення предметів праці й самого працівника.

11.Аналіз умов праці у галузі за показниками  шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.

Виходячи з “Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 52, умови праці діляться на 4 класи: ОПТИМАЛЬНІ—умови, при яких зберігається здоров'я працюючих, і створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

ДОПУСТИМІ— характеризуються факторами виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час відпочинку та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство.

ШКІДЛИВІ— характеризуються рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Мають 4 ступені змін в організмі працюючого.

НЕБЕЗПЕЧНІ— характеризуються рівнями шкідливих факторів виробничого середо­ви­ща і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

12. і   48.  Засоби колективного та індивідуального захисту працюючих від дії НШВФ

Засоби колективного захисту призначені для:

•  нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і місць (вентиляція, кондиціонування, опалення, сигналізація);

• нормалізації освітлення (джереласвітла, світлозахисне обладнання);

• захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових,електромагнітних,  лазерних,  магнітних та електричних  полів(огородження, герметизація, знаки безпеки);

•   захисту від шуму, вібрації (огородження, звукоізоляція,віброізоляція);

•  захисту від ураження електричним струмом (огородження,захисне заземлення, автоматичне відключення);

•  захисту від дії механічних факторів (огородження, автомат. контроль і сигналізація);

•  захисту від хімічних факторів (огородження, герметизація, вентиляціята очищення повітря);

• захисту від високих і низьких температур навколишнього середовища(огородження, автоматичний контроль і сигналізація, термоізоляція).

Засоби індивідуального захисту, залежно від призначення, поділяються натакі:

•  ізолюючі костюми (пневмокостюми, скафандри);