Шпаргалка по "Праву"

2. Обмеження  розвитку пожежі:

- обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні;

- використання оздоблювальних  будівельних та конструкційних матеріалів;

- аварійне стравлювання  горючих рідин та газів;

- своєчасне звільнення  приміщень від залишків горючих  матеріалів;

3. Забезпечення  безпечної евакуації людей та  майна:

- вибір об'ємно-планувального  та конструктивного виконання  будівлі, щоб евакуація людей  була завершена до настання  гранично допустимих рівнів чинників  пожежі;

- вибір відповідних засобів  захисту;

- застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій;

- облаштування систем  протидимового захисту, які запобігають  задимленню шляхів евакуації;

- влаштування необхідних  шляхів евакуації (коридорів, драбин), раціональне розміщення.

4. Створення  умов для успішного гасіння пожежі:

- встановлення в будівлях  та приміщеннях установок пожежної  автоматики;

- забезпечення приміщень  нормованою кількістю первинних  засобів пожежогасіння;

- облаштування та утримання  в належному стані території підприємства.

32. Порядок виконання робіт з підвищеної небезпеки на підприємствах галузі

Наряд на роботу виписують у двох, а при передачі по телефону, радіо - у трьох примірниках. Заходи пожежної безпеки, зазначені в наряді, має погоджувати і підписувати у цій же графі наряду відповідальний працівник пожежної безпеки.

Перевірку робочих місць і допуск до роботи оформляють підписами допускаючого, керівника робіт і виконавця робіт. Перевірку посвідчень бригади, інструктаж і допуск до роботи має бути проведено керівником робіт.

З моменту допуску бригади до роботи проведення робіт з метою контролю за дотриманням правил безпеки виконавець робіт здійснює нагляд. Виконавець має увесь час перебувати на місці проведення робіт. Керівник зобов'язан перевіряти вимоги правил безпеки бригади.

При перервах у роботі протягом робочого дня бригаду необхідно вивести з робочого місця, а наряд залишити у виконавця робіт. Не можна після перерви ставати до роботи самостійно.

Пробне введення в дію устаткування до повного закінчення ремонту дозволяється здійснювати тільки після виведення бригади з місця роботи.

Після закінчення робочого дня місце роботи треба прибрати, а знаки безпеки, огорожі та замикальні пристрої необхідно залишити на місці.

Після повного закінчення роботи і прибирання робочого місця виконавець робіт зобов'язаний вивести бригаду з робочого місця, поставити свій підпис в наряді і здати його керівникові робіт.

Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані з забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарських об'єктів (АЕС і ТЕС, гірничодобувні, хімічні та металургійні підприємства), до початку самостійної роботи мають проходити процедуру стажування і дублювання на робочому місці з відпрацьовуванням навичок з ліквідації аварій і пожеж.

33. Обов’язки власника по забезпеченню функціонування СУОПП

Власник створює умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечує додержання прав працівників:

1. створює служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення питань ОП, затверджує інструкції про їх обов'язки, права за виконання покладених функцій;
2. розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології;
3. забезпечує усунення нещасних випадків, професійних захворювань;
4. організовує проведення лабораторних досліджень умов праці;
5. розробляє і затверджує положення, інструкції про охорону праці;
6. здійснює постійний контроль за роботою працівників;
7. організовує пропаганду безпечних методів праці з працівниками у галузі охорони праці.

34. Мета та загальний порядок проведення атестації робочих місць на галузевих підприємствах.

Мета а. - регулювання відносин між роботодавцем та працівниками щодо реалізації їхніх прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація робочих місць проходдить фактично на всіх діючих підприємства, бо мало знайдеться місць, де б не було жодного шкідливого фактора(електричні поля, іонізуючі випромінювання, виробничий шум, монотонність навантажень, режим роботи).

Періодичність а. встановлюється підприємством, але не рідше 1 разу на 5 років. Матеріали а. робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

Атестація робочих місць полягає у:

- виявленні на робочому  місці шкідливих і небезпечних  виробничих факторів та їх причин створювання;

- проведення санітарно-гігієнічних досліджень;

- обґрунтуванні віднесення  робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці;

- підтвердженні і встановленні  права працівника на пільгове  пенсійне забезпечення, додаткову  відпустку, скорочений робочий день  залежно від умов праці;

- вирішенні спірних питань між роботодавцем та працівниками щодо умов праці і оздоровлення.

36. Категорії приміщень в галузі з небезпеки ураження електричним струмом:

1) Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.

2) Приміщення з підвищеною небезпекою - наявність таких умов: високої відносної вологості повітря (>75%); високої t (>35°С); струмопровідного пилу, підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної).

3) Особливо небезпечні приміщення - наявність таких умов: дуже високої відносної вологості повітря (»100%), хімічно активного середовища; одночасною наявністю декількох умов, що створюють підвищену небезпеку.

Для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга не вище 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях і поза ними - не вище 12 В.

37.  Мeтa та основні принципи здійснення соціального партнерства в галyзі ОП.

Соціальне партнерство в охороні праці – це система пошуку взаємно прийнятних шляхів рішення загальних проблем ОП в організаціях. Мета: забезпечення взаємних домовленостей між всіма суб’єктами ОП (роботодавцями, робітниками, державою взагалі).

Основні принципи соціального партнерства є:

1. рівноправність сторін;
2. повага і врахування інтересів сторін;
3. зацікавленість сторін в участі в договірних відносинах;
4. повноважність представників сторін;
5. свобода вибору при обговоренні питань, що входять до сфери праці;
6. добровільність прийняття сторонами на себе зобов'язань;
7. обов'язковість та контроль виконання колективних договорів, угод;

38. Адміністративно-громадський контроль за станом ОП.

Триступеневий вимагає:

– 1 ступінь – протягом робочої зміни або робочого дня контролюється кожне робоче місце майстром, бригадиром, начальником змін, громадським інспектором з ОП;

– 2  ступінь здійснюється не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу його керівником і старшим громадським інспектором профспілки структурного підрозділу;

– 3  ступінь проводиться один раз на місяць роботодавцем, головним інженером, відділом ОП і громадськими інспекторами з ОП на кожному робочому місці.

Терміни проведення п’ятиступеневого контролю:

– 1– щоденно перед початком робочої зміни (робочого дня);

– 2– щомісяця;

– 3– один раз на 3 місяці;

– 4– один раз на півроку;

 – 5– один раз на  рік.

39.  Обов'язки роботодавця по забезпеченню ОП на підприємстві.

- створити відповідні  підрозділи, служби і призначити  посадових осіб;

- визначити права і  обов’язки посадових осіб;

- реалізовувати заходи  для досягнення нормативів та підвищення рівня ОП;

- своєчасно приймати необхідні  профілактичні заходи;

- впроваджувати прогресивні  методи праці, досягнення науки  і техніки;

- забезпечувати усунення  причин, що призводять до нещасних  випадків, профзахворювань;

- розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші акти з ОП;

- встановлювати режими  праці та відпочинку працівників;

- встановлювати правила  виконання робіт і поведінки  працівників на те-риторії підприємства;

- здійснювати контроль  за додержанням працівником майна;

- вживати термінові заходи для допомоги потерпілим;

- організувати проведення медичних оглядів працівників;

- забезпечувати працівників нормативно-правовими актами з ОП.

40.  Основні завдання та функції служби ОП.

- розробляти інструкції  з ОП і пожежної безпеки;

- проводити роботу з  виконання завдань і функцій  управління, передбачених  посадовими  інструкціями;

- виконувати ідентифікацію, оцінку й усунення неприпустимих  ризиків;

- вживати заходи щодо  приведення діяльності працівників, устаткування, приміщень і оточуючого середовища працівників у відповідність до вимог існуючих нормативно-правових документів з ОП;

- приймати участь у  розслідуванні аварій, нещасних  випадків, профзахворювань і отруєнь, що сталися в структурному  підрозділі і забезпечувати здійснення заходів щодо їх попередження;

- вживати заходи щодо  зменшення соціальних, економічних  і моральних втрат, пов’язаних  з травматизмом і профзахворюванням;

- враховувати дисциплінарну, адміністративну і кримінальну  відповіда-льність за нещасні  випадки і профзахворювання;

- забезпечувати функціонування  системи управління ОП й ризиком у своїх підрозділах.

41.  Комісія з питань ОП підприємства. Склад, права та обов'язки.

До складу комісії входять: керівник служби ОП або поса-дова особа, представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки, інші особи. 

Комісія протягом трьох робочих днів з моменту її утворення зобов'язана:

- обстежити місце настання  нещасного випадку, одержати письмові  пояснення потерпілого, опитати  осіб - свідків нещасного випадку;

- визначити відповідність  умов праці та її безпеки  вимогам законодавства про охорону  праці;

- з'ясувати обставини  і причини настання нещасного  випадку;

  - вивчити первинну  медичну документацію (журнал реєстрації  травматологіч-ного пункту лікувального закладу, звернення потерпілого до медичного пункту, ам-булаторну картку, історію хвороби потерпілого, тощо);

- визначити, пов'язаний чи  не пов'язаний нещасний випадок  з виробниц-твом;

- встановити осіб, які  допустили порушення вимог законодавства про охорону праці;

- розробити план заходів  щодо запобігання подібним нещасним  випадкам;

- скласти у п'яти примірниках  акт проведення розслідування  нещасного випадку за формою  Н-5 (додаток 1) та акт про нещасний  випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (додаток 2), коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом і передати їх роботодавцеві для затвердження.

Акти Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії.

42.  Види аварій, що підлягають розслідуванню.

До 1 категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло 5 або травмовано 10 і більше осіб; відбувся викид або збільшилася більше гранично допустимого значення концентрація небезпечних речовин за межами санітарно-захисної зони; створена загроза для життя і здоров'я значної кількості людей.

До ІІ категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 або травмовано від 4 до 10 осіб; створена загроза життю і здоров'ю для 100 і більше працюючих.

43.  Порядок розслідування аварій. Склад комісії з розслідування аварій.

Одержавши повідомлення про аварію, роботодавець зобов'язаний діяти згідно з планом ліквідації аварії і негайно повідомити: Держнаглядохоронпраці; в орган, до сфери керування якого відноситься підприємство; відповідну місцеву держадміністрацію; прокуратуру; а у випадку травмування або загибелі– відповідний робочий орган Фонду.