Шпаргалка по "Праву"

Порядок розслідування аварій:

1. з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;
2. визначення причин, що призвели до нещасного випадку;
3. встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного;
4. розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Про кожний нещасний випадок той хто його виявив повинен негайно повідомити безпосереднього керівника і вжити заходів до надання необхідної допомоги. Керівник зобов’язан:

1. терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;
2. повідомити про те, що сталося роботодавця;
3. зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці.

До складу комісії з розслідування включається: керівник служби ОП або посадова особа; керівник структурного підрозділу чи головний спеціаліст; представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

44.  Основні технічні заходи з профілактики травматизму та професійної  захворюваності в галузі.

 технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов'язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів виробництва.

Нормативно-методичні заходи:

- розробка посібників  і рекомендацій;

- розробка нормативно-правової  бази з ОП на підприємстві;

- забезпечення необхідною  нормативно-правовою документацією  функціональних служб, окремих структурних  підрозділів та робочих місць;

- забезпечення програм  і розробка методик навчання з питань ОП;

- розробка розділів ОП в посадових інструкціях, інструкціях за професіями;

- перегляд НПАОП підприємства.

45.  Основні організаційні заходи з профілактики травматизму та професійної  захворюваності в галузі.

- контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;

- контроль за дотриманням  вимог нормативних документів  з ОП;

- нагляд за обладнанням  підвищеної небезпеки;

- організація навчання, перевірка  знань з питань ОП і інструктажів робітників підприємства;

- контроль за виконанням  технологічного процесу відповідно  до вимог ОП;

- організація належних  умов до проїздів і проходів  відповідно до вимог ОП;

- забезпечення працівників  засобами індивідуального та  колективного захисту;

- забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.

Санітарно-гігієнічні заходи:

- контроль за впливом  виробничих факторів на здоров'я  працівників;

- забезпечення санітарно-побутових  умов згідно з діючими нормами;

- планування заходів щодо  поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;

Соціально-економічні заходи:

- надання пільг і компенсацій працівникам, які працюють з небезпечними умовами;

- створення умов для  економічної зацікавленості роботодавця  і працівника у поліпшенні  умов і підвищенні безпеки  праці;

- соціальне страхування працівників роботодавцем;

- фінансування заходів  з ОП;

- відшкодування роботодавцем  працівнику збитків у разі  каліцтва.

46.  Обов'язки роботодавця під час розслідування нещасних випадків.

1) протягом однієї години передати (засобами зв'язку) та протягом доби (на паперовому носії) - повідомлення про нещасний випадок:

- Фонду соціального  страхування від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

- керівнику первинної  організації профспілки;

- керівнику підприємства, де працює потерпілий (якщо потерпілий  є працівником іншого підприємства);

- органу державного  пожежного нагляду за місцезнаходженням  підприємства (коли нещасний випадок  стався внаслідок пожежі);

- закладу державної  санітарно-епідеміологічної служби (при виявленні гострого професійного  захворювання (отруєння);

2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

47.  Склад та обов'язки комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві.

До складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби ОП або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з ОП (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки, інші особи.

Комісія протягом трьох робочих днів з моменту її утворення зобов'язана:

- обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, опитати осіб - свідків нещасного випадку;

- визначити відповідність  умов праці та її безпеки  вимогам законодавства про охорону  праці;

- з'ясувати обставини  і причини настання нещасного випадку;

- вивчити первинну  медичну документацію (журнал реєстрації  травматологічного пункту лікувального закладу, звернення потерпілого до медичного пункту, амбулаторну картку, історію хвороби потерпілого);

- визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

- встановити  осіб, які допустили порушення  вимог законодавства про охорону  праці;

- розробити план  заходів щодо запобігання подібним  нещасним випадкам;

- скласти у  п'яти примірниках акт проведення  розслідування нещасного випадку та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

48.  3асоби колективного та індивідуального захисту працюючих від дії НШВФ (за галузевим спрямуванням). ОТВЕТ 12!!!!

49.  Класи ймовірних пожеж на гaлузевих об'єктах.

Клас A – горіння твердих горючих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супрово-джується тлінням (деревина, текстиль, папір).

Клас B – горіння рідких речовин або твердих речовин, які розтоплюються.

Клас C – горіння газоподібних речовин.

Клас D – горіння металів та їх сплавів.

Клас E – пожежі, пов`язані з горінням електроустановок.

50.  Обов'язки працівника з питань ОП.

- дбати про безпеку  і здоров’я оточуючих людей  і особисту в процесі виконання  будь-яких робіт чи під час  перебування на території підприємс-тва;

- знати і виконувати  вимоги нормативно-правових актів  з ОП, правила поводження з приладами, механізмами, машинами, устат-куванням та іншими засобами праці;

- користуватися, при необхідності, колективними та індивідуальними  засобами захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

51.  Облік виробничого травматизму і організації, які повинні його вести.

- підприємства та їх  органи управління - усіх нещасних  випадків;

- робочі органи виконавчої  дирекції Фонду - страхових нещасних випадків;

- органи державного пожежного  нагляду - осіб, які постраждали під  час пожежі;

- заклади державної санітарно-епідеміологічної  служби та робочі органи вико-навчої  дирекції Фонду - облік осіб, які  постраждали від гострих професійних захво-рювань;

- Держгірпромнагляд, інші  центральні органи виконавчої  влади, місцеві держадміністрації - оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному  розслідуванню.

52.  Конвенції та Рекомендації МОП. Стандарти основних трудових прав.

Необхідно визначити статус Міжнародної Організації Праці та її основні завдання, з’ясувати відмінності між визначеннями Конвенції та Рекомендація-ми МОП. Також необхідно засвоїти, які Конвенції визнані фундаментальними у Декларації МОП основних принципів та прав у світі праці і яким чином МОП домагається визнання фундаментальних Конвенцій державами, які їх всі або частково ще не ратифікували.

Сучасні міжнародні стандарти трудових прав ґрунтуються на наступних принципових положеннях: трудові права як особисті блага є невід'ємними та невідчужуваними, вони базуються на принципах свободи, рівності, заборони дискримінації у сфері праці.

53.  Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі ОП.

Міжнародні стандарти серії OHSAS були розроблені для створення загальноприйнятого стандарту для системи менеджменту в галузі ОП і попередження професійних захворювань.

Стандарт OHSAS 18001 : 2007 буде переглянуто після опублікування нових версій ІSО 9001 або ІSО 14001 для їхньої безперервної сумісності.

Успішне впровадження OHSAS 18001:2007 може бути використане організацією для того, щоб переконати зацікавлені сторони в наявності у неї відповідної системи менеджменту (Рис. 1)

54.  Основні розділи нормативно-правових актів з ОП на підприємстві.

загальні положення; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки під час виконання роботи; вимоги безпеки після закінчення роботи; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

55.  Основні напрямки реалізації галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Розробляються на п'ять років. Головною метою є реалізація заходів галузевого значення щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах, в установах і організаціях галузі шляхом виконання конкретних завдань організаційного, матеріально-технічного, наукового та правового забезпечення діяльності в сфері ОП, подальшого вдосконалення управління охороною праці.

Галузева програма ...» реалізує державну політику в галузі ОП, спрямована на комплексне вирішення проблем ОП, забезпечення пріоритету життя та здоров'я працівників будівельної галузі, їх соціального захисту, створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві та ґрунтується на аналізі сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, існуючих проблем ОП, а також змін в системі державного управління.

Основними завданнями Галузевої програми є:

- Удосконалення нормативно-правової  бази по пи-росах безпеки праці;

- Дозвіл пріоритетних  медичних проблем ОП;

- Інформаційне забезпечення  підприємств галузі з питань ОП;

- Усунення шкідливих і  небезпечних факторів на робочих  місцях;

- Створення засобів діагностики  обладнання і Попереджув-ження  аварій, засобів і систем колективного  захисту працівників;

- Здійснення цільових  заходів щодо захисту праців-ників  від ураження електричним струмом при обслуговуванні електроустановок, ліній електропередач і контактної мережі;

- Удосконалення інформаційно-аналітичної  діяль-ності у сфері ОП.

56.  ПЛАС: мета, аналітична та оперативна частина.

Метою ПЛАС(Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій): планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації  і ліквідації аварій та пом’якшення наслідків.

Основні складові ПЛАС – це аналітична частина, в якій міститься аналіз потенційних небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється. Аварії можуть бути 3 рівнів:

• рівень «А» - розвиток аварії в межах одного структурного підрозділу підприємства;
• «Б» - переход аварії за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства;
• «В» - розвиток і переход аварії за межі підприємства та можливістю впливу на населення.

Аналітична частина:

1. Визначення наявності:

1.1. Небезпечних речовин (НР): вибухопожежонебезпечних та шкідливих

1.2. Небезпечних режимів роботи обладнання (за певними параметрами: тиск, вакуум, температура, напруга, склад технологічного середовища)

1.3. Небезпечних об’єктів  (за певними видами небезпек: пожежа; вибух усередині обладнання, будівлях або спорудах; розрив або зруйнування обладнання; викид шкідливих речовин; сполучення перелічених видів небезпек )

2. Прогнозування сценарію виникнення і розвитку можливих аварій

3. Аналіз небезпеки підприємства у вигляді звіту або пояснювальної записки

4. Незалежна експертиза виконаного аналізу

В оперативний частині ПЛАС наводяться:

- перелік осіб, відповідальних за виконання конкретних дій;

- порядок здійснення зв’язку між спецпідрозділами, органами державного нагляду;