Огляд біографічних даних та педагогічної діяльності В. Сухомлинського

Тому далеко не випадково серед художніх мініатюр, написаних Василем Олександровичем, велику вагу мають казки, притчі, бувальщини. Інші ж мініатюри вводять дитину в її найближче оточення, віддзеркалюють культуру, в якій живе дитина. Тому їхні  образи близькі й зрозумілі їй, відображають звичні речі і явища.

Працюючи все життя в школі, В.О. Сухомлинський випробовував усе нові засоби впливу на розвиток характеру дітей, їх світосприйняття. Його бажанням було не лише дати певні знання учням, а виростити їх співчутливими, добрими, хоробрими, трудолюбивими, чесними та патріотичними людьми.

З його казок  читач робить висновок, як важко, але добре бути справжньою людиною, чуйно ставитися до хворих, до старих людей, прагнути захистити нещасних, любити природу, бути уважними до друзів, творити добро і нещадно боротися зі злом. Він прагнув сформувати гуманістичне ставлення до життя.

Отже, керуючись  порадами В. О. Сухомлинського, вчителям необхідно в навчально-виховній діяльності широко використовувати морально-духовне багатство казок. Казка – це невичерпне джерело народної мудрості, потужний чинник народної педагогіки, яку сповідував видатний педагог і новатор Василь Сухомлинський.

Світовою педагогічною спільнотою визнано, що духовно-морально-етичні питання виховання молодого покоління якнайповніше розкрив у своїх працях В. Сухомлинський. Бібліографія творчості педагога представлена вражаючою кількістю розвідок українських, російських, китайських, німецьких учених. Виховна система, розроблена В. Сухомлинським, на спільну думку дослідників (І. Зязюн, М. Мухін, Є. Родчанін, О. Сухомлинська та ін.), становить гуманістичну концепцію виховання, спрямовану на формування в людини творчого мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Враховуючи  все вищесказане хотілося б сказати, що педагогічна публіцистика мала випереджальний характер: протидіючи авторитарним методам виховання, неувазі до людської індивідуальності, вона зберігала пріоритети духовно-морального виховання над матеріальним.

Розглянувши педагогічні  ідеї можна сказати,що багаторічний досвід виховної роботи переконав Василя Олександровича в тому, що об’єктивна оцінка директором школи роботи кожного вчителя і у повсякденній роботі, і у підбитті підсумків за певний період (чверть, рік чи ряд років) є важливим засобом розвитку критики і самокритики.

Один з найважливіших  чинників розвитку критики і самокритики у педагогічній концепції В. Сухомлинського було залучення педагогічного колективу до обговорення найважливіших питань навчально-виховної роботи школи. В. Сухомлинський підкреслював, що чим частіше вчителі братимуть участь в аналізі роботи школи, тим більше вони робитимуть критичних зауважень.

Проаналізувавши творчогий доробок вченого можна стверджувати, що надзвичайно важливу роль в управлінні Павлиською середньою школою він відводив принципу особистого прикладу директора школи. Від особистого прикладу директора школи, підкреслював вчений, залежить його моральне право керувати школою. Тому він має бути зразком педагогічної майстерності для підлеглих. «Керівник, – наголошував В. Сухомлинський, – який спирається тільки на адміністративні заходи, втрачає авторитет серед колективу» [3, 24].

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИстаних джерел

 

1. Ботюк О. Використання спадщини В.О.Сухомлинського в трудовому вихованні молодших школярів / О. Ботюк // Початкова школа. – 2008. – №9. – С. 17-19
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – К.: Ірпінь: ВТФ Перун, 2011. – 1440 с.
3. Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.303.
4. История педагогики и образования. От зароджения воспитания в первобытном обществе до конца XX века : учеб. пособие для пед. учеб. заведений / под ред.А.И. Пискунова. – М. : ТЦ Сфера, 2005. – С. 499.
5. Маловідомі джерела української педагогіки (друга половина ХІХ – ХХ ст.) :хрестоматія / упоряд.: Л.Д. Березовська та ін. – К. : Наук. світ, 2008. – 418 с.
6. Кузьмінський А. І. Педагогіка: Підручник / . Кузьмінський А. І., Омеляненко В. Л. – К.: Знання-Прес, 2003. – 418 с.
7. Павлюк І.З. Українська публіцистика 40-50-х рр. ХХст./І.З,Павлюк//Держава та регіони.Серія: Соц.комунікації.-2011.-№3.с.-80-86.
8. Робер С. Такер. Политическая культура и лидерство в Советской России / Такер С. Робер // США. — 2010. — № 6. — С. 74
9. С. Соловейчик «В.А. Сухомлинський вихованням», М., 2005 р.
10. Спогади про Сухомлинського.С.П.Заволока.- К.:Рідна школа, 1990.-224с.
11. Спогади про Сухомлинського [упоряд. С.П. Заволока]. – К.: Рад. пік., 1990. – 223 с.
12. В.А. Сухомлинський «Павлиська середня школа», М., 2009 р.
13. СухомлинськийВ.О. Вибранітвори: В 5 – тит. – К.: Рад. школа, 2006 – 2007. – Т.4. С. 31 – 43.
14. Сухомлинский В.А. «Как воспитать настоящего человека»: Педагогическое наследие/ сост. О.В. Сухомлинская.- М.: Педагогика,2010. – С. 288.
15. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5 т. / В. О Сухомлинський. – К: Рад. школа, 1977. –Т. 5. – 639 с.
16. Сухомлинский В. А. Сказки школьї под голубьім небом (Советь і воспитателям) / В. А. Сухомлинский // ЦДАВО України. – Ф.5097. – Оп. 1. – Спр. – 664 с.
17. Сухомлинський В. О. Вибрані твори / В. О. Сухомлинський. – У 5 т. – К: Рад. школа, 1977. –Т.3. – 670 с.
18. Стенограма республіканської наради директорів сільських шкіл УРСР з питань перебудови роботи шкіл. 4 – 5 квітня 1961 р. // Ф. 166, оп. 15, спр. 3050. – 137 с.
19. Стенограма республіканської наради по питанню поліпшення “Читанки” для1 класу, 1969 р. // Ф. 166, оп. 15, спр. 6795. – 38 арк.
20. Сухомлинская О. Этюды о В. Сухомлинском. Педагогические апокрифы /О. Сухомлинская. – Харьков : Акта, 2008. – 432 с
21. Тименко В. Методика трудового навчання - технічної тахудожньої праці / В. Тименко // Початкова школа. – 2006. – №10. – С. 23-29.
22. Яровий М.А. Його вічний слід на землі / М.А.Яровий, А.І.Постельняк // Кіровоградська правда. – 2008. – №69. – С.3