Двомовні газети України

  - Як з’явився конкретний задум видавати таку газету?

  - Ініціативна групи на чолі з генеральним консулом України в Тюмені Павлом Мисником 1999 року почала реалізовувати спільний задум. Спочатку "Голос України" видавався, що називається, на громадських засадах, і я був єдиним його працівником. Сьогодні ми обросли штатом, газета "потовщала", розповсюджується на колосальній території, площа якої дорівнює дев’яти територіям України, в 12 суб’єктах Російської Федерації, і хочу сказати, що не губиться серед численних видань, тому що передається з рук у руки, з будинку в будинок. Газета - двомовна, матеріали, що стосуються життя Західного Сибіру, друкуємо російською, а всі українські новини - рідною мовою. У нас чимало представників української діаспори хочуть виступити саме в "Голосі України", розказати про цікавих людей, про фестивалі української культури, які в нас проводяться, про питання, що стосуються історії України, її сьогодення - економіки та соціального життя. І пишуть, звичайно, українською.

  - З якою метою ви приїхали в Україну цього разу? Якщо зустріла вас у обласній адміністрації, після бесіди з губернатором, то була, певно, ще якась мета, крім родинних інтересів?

  - Вивчав можливість встановлення більш тісних економічних зв’язків між Львівською й Тюменською областями, маю подивитися також, як живеться російській діаспорі в Україні. Про це хочуть знати в Західному Сибіру. Зізнаюся чесно, що існує стереотип: якщо йдеться про Галичину - то ставляться до росіян погано, а якщо про Східну Україну, то чудово. Мені б хотілося розвіяти цей стереотип, і щоб до всіх чесних, працелюбних людей скрізь, незалежно від національності, ставилися однаково добре.

  А ще мені дуже хочеться перестати заздрити, наприклад, польській або німецькій діаспорі, якою опікуються не так, як Україна "опікується" нами. І на газету кошти виділяються, і на придбання потрібної літератури. А ми, щоб привезти до нас у Тюмень з України артистів, ходимо з простягнутою рукою від одного тюменського мецената до іншого. Добре, що регіон багатий і нам виділяють кошти. Але ж так не має бути...

Ірина ЄГОРОВА.

    А ось тут дається  посилання (силка) на російськомовний  варіант цього  інтерв’ю  "День", 20.08.2003   [21]

 

__________________________________________________________________

 

    [21]  - http://russia.org.ua/ukr/reviews/3f435f0ac1e91/

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Частина III 

  «Зеркало недели»  / «Дзеркало тижня»

     Для аналізу ми взяли один номер міжнародного громадсько-політичного тижневика "Дзеркало тижня" [21]. Солідне видання, котре, як нам здавалося, вигідно вирізняється з-поміж інших, зокрема, і увагою до мови. Як у краплині води, в ньому відобразилися основні проблеми перекладу двомовних ЗМТ. Порівняльний аналіз текстів показав, що значну частину матеріалів номера писали російською мовою, а потім перекладали українською. Використовувані в журналістській практиці програмні засоби автоматизованого перекладу зорієнтовані насамперед на газетно-публіцистичний та офіційно-діловий стилі. Отже, лексика і фразеологія саме цих стилів представлена в електронних словниках найповніше. Проте, кількість лексичних помилок у текстах просто вражає.

     Досить  часто трапляється неправильний переклад багатозначних російських слів -адже сьогоднішні АСП обирають, як правило, один і той самий відповідник, пропонуючи інші можливі варіанти списком в окремому вікні. (Більш-менш родинні в етнічному плані етноси... замість "споріднені", "чисельні порушення" замість "численні", "вірний" замість "правильний" {Професію опанував вірну - ливарник!) тощо). "Пожар-ных" АСП перекладає як "пожежних", байдуже, йдеться про пожежні машини чи про пожежників. (Коли б пожежні затрималися ще хоч на кілька хвилин...)

     Серед невиправданих прямих запозичень можна  назвати такі, як "дєльожка" (В  регіонах до "дєльожки" ще далеко) , "ячейка", "шаровий" (у значенні "безкоштовний") "Шарова" можливість", Хто ще не забув наших "заморочок" із сертифікатами. Під впливом російського розмовного "подсуетиться ", нового, не властивого йому значення в перекладі набуло слово "пометушитися" ("Конкуруючі фірми пометушилися і підготували до продажу... ").

     Від неправильного вживання лексем не може вберегти навіть несподівана і небажана омоформна рима: У верхній частині  басейнів гірських рік (потрібно: річок) випадає до /600 мм опадів на рік.

     Такої програми нема, і вола буде затребувана.

     Співставлення (слід: зіставлення) проведено помісячно.

     Наші  парламентарі (слід: парламентарії) багато подорожують.

     В Сербії існує страта (слід: смертна  кара); внутрішні протиріччя (суперечності); певна ущербність (занепадність, неповноцінність, ущербність може бути тільки в неповного місяця)

     Норми чинного українського правопису  в газеті не дотримуються. Так, на сторінках  газети зовсім відсутня літера ґ ( навіть у словах ґрати, ґрунт, обґрунтований, дзиґа тощо).

__________________________________________________________________

 

[21] - Дзеркало тижня, 7-13 квітня 2001 р. № 14 (338).

     Трапляються помилки і в написанні власних  назв. Зупинимося тільки на тих, що викликані, на нашу думку, впливом російської мови. Назва річки Німан дається "Неман", Велику Британію називають Великобританією.Особливо не поталанило іноземним політикам. Г. Шредера, попри чіткі вимоги українського правопису, назвали Шрьоде-ром, а південнослов'янські прізвища, в яких, згідно з правописом, латинське і (кириличне и) передається через и, звучать як Кош-гуніца, Мілутинович, Мілошевич.

     Мова  аналізованого видання досить бідна  прислів'ями. Однак і ті, що подибуються, недвозначно вказують на російську  першооснову Здоров'ям Бог не скривдив (в рос. не обидел, слід: не обділив). Трапляються в текстах і фразеологічні кальки, тобто по-компопентний переклад російського фразеологізму, ("гратися в кішки-мишки" замість "кота-мишки") Грався Котик у "кішки-мишки ". Різниця між керуванням у російських та в українських словосполученнях не припускає, на жаль для перекладачів двомовних видань, механічних підстановок, на зразок "з" на місці російського "по", як можна зустріти на сторінках газети: ... звільняєшься від відповідальності з відшкодування моральних збитків (відповідальність за що, а не з чого. Тут, очевидно, йдеться про увільнення від обов'язку відшкодовувати...)

     Звітні  матеріали зі зміни клімату (Краще, стосовно або щодо) Понад те, замість  того, щоб, відповідно до закону, взяти  справу у провадження,...(В оригіналі теж кострубата, але, принаймні, зрозуміла конструкція "Более того, кроме того.."

     В інтерв'ю по закінченні зустрічі (Очевидно, після закінчення або просто після  зустрічі). Все, що сталося минулих  вихідних у Белграді, світ сприйняв як належне. (Тут не тільки пропущено прийменник, а й узагалі вжито інший відмінок: у минулі вихідні)

     У поспішно виконаному перекладі часто  натрапляємо на помилково вживані  займенників, викликані відмінностями  у граматичних категоріях роду й  числа відповідних іменників  у російській та українській мові:

     У Парижі йому подарували чарівне кошеня і всю дорогу до Москви він ("котенок") спав у Юрія під сорочкою (за пазухою ?) На самому початку зборів, коли ще головуючий не встиг його ("собрание") відкрити, ... Багато хто, із ким я говорив, ("многие") вважають, що...

     Проте, слід зазначити, що причиною таких помилок  може бути не лише неуважний переклад, як у попередніх випадках, а й  просто мовна неохайність: Опозиція мас місяців зо три...3 кожним тижнем їм буде дедалі більше не до Форуму... На сторінках двомовного видання постійно бачимо не властиві українській мові синтаксичні конструкції на зразок: Лісівником-екологом N. встановлено на дослідній ділянці, що...

     Вченим  встановлено, що...

     Конструкція з діячем (а не знаряддям) в орудному відмінку нехарактерна для української мови, треба б "учений встановив". Людина, геть незрівнянна за силою й енергією м'язів, скажемо, із конем, ... (Дійсний спосіб замість наказового "Скажімо"). Воно було створено півтора року тому. (Безособова форма замість дієприкметника "створене" Або, зберігаючи безособову форму, слід було б написати: "Його було створено"). Невиправдане вживання пасивного стану: Цілі сцени придумувалися і дописувалися... (Цілі сцени придумували і дописували...) Прислівник у значенні прикметника: Наполовину більше бюджет наполовину менші податки (слід: більший бюджет) і т д. і т. ін. На окреме слово заслуговує переклад російських активних дієприкметників. З кільканадцяти можливих варіантів перекладу (допитливих можу відіслати до посібників з правопису 1. Ющука [22], газетні перекладачі обрали два.

     Насамперед, це винесений зі школи спосіб відтворення  дієприкметника підрядним означальним  реченням. До речі, АСП часто пропонують саме такий переклад:

     ...тисячі  нових правок і пропозицій, що все надходять і надходять, до документа...

     ...конфлікт  інтересів, який виник, успішно  вирішено...

     ...прокуратура  розбереться в ситуації, що створилася  в системі, і віддасть належне  ...

     Однак виникає враження, що й місце для  підрядного речення теж обирає АСП, настільки недоладно звучать ці речення по-українському. Інший спосіб відтворення російських активних дієприкметників іще простіший. Так, чи не на кожній сторінці можна прочитати фрази на кшталт: фігурки оточуючих, облягаючий костюм, терзаюча музика, відпочивав від виснажуючої уваги людей, кожний із сидячих у залі, з усіма випливаючими наслідками [23]. Стилістично однорідний російський текст в українському перекладі подекуди "міниться всіма барвами", перетворюється на безладну суміш урочистих церковнослов'янських та розмовних або просторічних елементів. В "Буржуї" воістину немає другорядних персонажів.

     Борис Євгенович (Патон) висолопив язика  і показав на нього пальцем. Агрочиновники  ратують.

     Ядерний сектор потерпає від недостатнього  фінансування...

     СУМ [24]: Потерпати розмовне 1) відчувати страх, боятися; тривожитися.

     2) Терпіти злидні, нестатки, жити в  нужді; страждати від чогось;

     3) Терпнути. епоха Просвітительства (слід: Просвітництва) уряд представить  президенту своє бачення вітчизняні  обивателі.

__________________________________________________________________

[22] - Ющук І. П. Українська мова. К.: Вища школа, 1979. С. 171

[23] - Про особливості функціонування дієприкметників у сучасній укр. мові див.: Антоненко-Давидовнч Б. Д. Як ми говоримо. К: Українська книга, 1997. - С. 191 і далі; Пономарів О. Д. Культура слова: мовностилістичні поради. К: Либідь, 1999. С. 156; Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. - К. : Наукова думка, 1982.

[24] - Тут і далі: СУМ - Словник української мови: В XI тт. - К.: Наукова думка, 1970-1980.

    Крім  власне мовного, є ще один, не менш важливий, психолінгвістичний аспект цієї проблеми. Навіть належні до одного лінгвоетнічного  колективу особи, читаючи гой  самий текст, структуруватимуть  його по-різному, залежно від власного досвіду, інтересів, загального розвитку, масиву прочитаних творів на аналогічні теми, попередньої установки на розважальне чи навчальне читання, особливостей індивідуальної уяви та уваги.

     Коли  ж до цих факторів додається лінгво-етнічний бар'єр, відповідна корекція вихідного тексту стає абсолютно необхідною для того, щоб текст зберіг свої комунікативні властивості. Для адекватного розуміння текстів газетно-публіцистичного стилю ґрунтовне знання позатекстового світу значно важливіше, ніж для художніх текстів [25].

     Спробуймо поглянути на проблеми двомовної  газети під цим кутом зору. Автор, пишучи твір , має перед собою  уявного читача, до якого адресується  подумки і на якому перевіряє реакцію на свій матеріал [26]. Звертаючись до читача, він використовує спільний з ним запас знань це виявляється зокрема, у системі морально-етичних цінностей певної лінгвоетнічної культури, іманентно наявних у тексті; у посиланнях на авторитети, важливі для читача, натвори відомі кожному носієві певної лінгвоетнічної культури; у цитатах із творів художньої літератури; у ремінісценціях, натяках, прихованих цитатах; в історичних та культурних фактах, згадуваних автором для аргументації своїх думок; - у прислів'ях та приказках, часто вживаних у трансформованому вигляді тощо. Усі ці елементи тексту служать у свою чергу не тільки для того, щоб який краще донести думки автора. Вони створюють у свідомості читача образ автора як "свого" або "чужого", як людини освіченої чи мало-освіченої, вихованої (чи, відповідно, не вихованої) на традиціях вітчизняної культури. Вони визначають ступінь довіри до тексту, а отже, і ступінь впливу тексту на адресата.