Небезпека травмування

     •    технічним станом використовуваних об'єктів матеріально-технічної бази (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і бугельних          підйомників, туристських трас, серед них гірсько-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхових і в'ючних тварин, різноманітних          транспортних засобів, велосипедів, маломірних і гребних суден, архітектурних, природних пам'яток);    

     •    складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, скельними, льодовими ділянками туристських трас тощо);    

     •    рівнем професійної підготовленості персоналу (інструкторів, екскурсоводів тощо);    

     •    підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності (інструктаж, екіпірування тощо);    

     •    інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози, маркування трас туристських маршрутів).

     При виникненні надзвичайних ситуацій (виверження вулканів, шторми, урагани, зливи і  повені, землетруси та інші стихійні лиха; спалахи небезпечних інфекційних захворювань) спеціальні національні та міжнародні органи і служби вживають негайних заходів з порятунку людей, зокрема туристів, і вивезення їх із небезпечних районів, спрямовують особливі рятувальні загони або бригади швидкого реагування. В Україні ці питання вирішує Міністерство з питань надзвичайних ситуацій (МНС).

     В Україні діє Закон України  „Про туризм", що передбачає систему  гарантування безпеки туристів та порядок  продажу туристичних послуг, включаючи  розгляд усіляких ризиків, що можуть спричинити несприятливі наслідки і завдати шкоди здоров'ю туриста і його майну. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури:

1. Мальська. Основи туристичного бізнесу.,К., 2007. – 424 с.
2. Козлова Т.//Новости туристического бизнеса.,К., 2006.-№15.
3. http://tourlib.net