Торговельна мережа

Обсяг і характер функцій, які виконується магазином, залежить від його типу і розміру, господарської самостійності, технічної оснащеності, місця розташування та інших факторів.

Роль і завдання розвитку роздрібної торгівельної мережі визначаються станом економіки країни: структурними змінами в товарообороті, сільськогосподарському і промисловому виробництві, необхідністю доведення товарів до споживачів з мінімальними витратами засобів і часу, появою на внутрішньому ринку великої кількості приватних структур, створенням конкурентного середовища у сфері торгівлі. Все це потребує такої організації господарської діяльності, яка забезпечувала б наявність широкого і стійкого асортименту товарів у магазинах, доведення їх до покупців з мінімальними витратами суспільної праці і використанням найбільш ефективних методів торгового обслуговування населення за високої ефективності роботи й одержання максимального торгового можливого прибутку. В свою чергу стан роздрібної торговельної мережі і її склад визначають темпи зростання товарообороту і прибутку, якість торгового обслуговування населення, продуктивність праці торгових працівників, ступінь задоволення попиту покупців на товари і послуг.

Соціальне значення роздрібної торговельної мережі визначаються економією часу на придбання товарів і відповідним збільшенням вільного часу покупців, який може бути використаний для проведення дозвілля.

 Створення розгалуженої  мережі підприємств роздрібної  торгівлі, розвинутої системи торгового  обслуговування на основі підвищення  грошових прибутків покупців, стимулює  збільшення виробництва товарів  народного виробництва товарів  народного споживання, підвищує  рівень життя міського і сільського  населення.

Роздрібна торговельна мережа України на 1 січня 2000 року нараховувала 111,6 тис. підприємств (пунктів продажу) і порівняно з 19996 роком скоротилась на 20,3 тис. одиниць. її за формами власності та обсягом товарообороту наведено.

 

2.1. Класифікація роздрібної торговельної мережі

Розвиток торгової мережі тісно зв’язаний з обсягом товарообороту, змінами його структури, розвитком житлового будівництва, ростом або скорочення чисельності населення. Забезпечення раціональної структури торговельної мережі потребує оптимального об’єднання різноманітних типорозмірів магазинів для використання можливостей всіх видів роздрібної торговельної мережі.

З урахуванням особливостей обслуговування населення та характеру здійснення торговельної діяльності розрізняють три види роздрібної торговельної мережі: стаціонарну, пересувну і посилкову.

Магазини становлять основу роздрібної мережі і забезпечують основну частину роздрібного товарообороту. Вони розміщаються в капітальних будинках, мають торгові зали і неторгові приміщення (для приймання, збереження, підготування товарів до продажу, а також адміністративно – побутові і допоміжні), оснащені відповідним торговельно – технологічним устаткуванням і забезпечують повний комплекс послуг з торгового обслуговування населення. У них формується різноманітний асортимент товарів, створюються зручності для покупців у їх придбані, застосовуються прогресивні методи продажу товарів і обслуговування покупців.

Мал. 1. Види роздрібної торговельної мережі

Магазини мають більш широкі можливості для механізації торгових процесів, створення належних умов при збереженні товарів і їх реалізації, забезпечують сприятливі умови праці працівників магазинів і сприяють зростанню її продуктивності.

У практиці торгівлі прийнята класифікація магазинів за такими основними ознаками: за розміром торговим площ, за формами обслуговування, за типом споруд, за особливостями об’ємно – планувального вирішення, за спеціалізацією, типізації. ( Додаток 1.Ознаки класифікації магазинів)

Дрібнороздрібна торговельна мережа представлена павільйонами, палатками, ятками і кіосками, які розміщуються в будівлях полегшеного типу, а також розвізною і розносною торговельною мережею. На відміну від магазинів дрібно роздрібна торговельна мережа є більш мобільною, може бути максимально наближена до покупців. Будівництво її не потребує великих капітальних вкладень, тривалих термінів будівництва і монтажу. Основними недоліками дрібно роздрібної торговельної мережі є вузький асортимент товарів, відсутність належних умов праці для продавців і зручностей в обслуговуванні покупців.

Стаціонарно дрібно роздрібна мережа представлена в Україні павільйонами, палатками і кіосками, на частку яких припадає основна кількість пунктів продажу.

Як правило, це споруди некапітального типу, виготовлені з легких уніфікованих збірно – розбірних конструкцій.

Найкрупнішим з цих видів є павільйон, який має торговий зал і підсобне приміщення для зберігання товарних запасів та підготовки товарів до реалізації. Асортимент товарів у павільйонах більш широкий, ніж в палатках і кіосках. В павільйонах можуть застосовуватися як традиційні, так і прогресивні методи продажу – самообслуговування, з відкритим викладенням, за зразками тощо.

Палатки – це некапітальні споруди закритого типу, які мають підсобне приміщення на 1 – 2 робочих місця і обладнані прилавками, шафами і піддонами для зберігання товарів.

Палатки, як і павільйони, здійснюють торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами як простого, так і складного асортименту. Для реалізації продовольчих товарів, що швидко псуються, ці пункти продажу додатково обладнують холодильними міст костями, ваговимірювальними приладами. Як правило, розрахунки в них здійснюються через контрольно – касові апарати.

Кіоски не мають торгового залу для покупців і окремого підсобного приміщення. Обслуговування покупців здійснює продавець. За улаштуванням – це стаціонарний пункт продажу товарів закритого чи напівзакритого типу на одне робоче місце. Основні види обладнання – прилавок, зйомці вітрини і полиці для показу наявного асортименту товарів, приставний столик для розміщення контрольно – касового апарату.

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 6. Загальна класифікація дрібнороздрібної торговельної мережі.

Одним із видів роздрібної торговельної мережі є пересувна мережа, яка представлена двома видами: розвізною і розносною. До розвізної роздрібної торговельної мережі віднесені автомагазини, автокафе, автоцистерни тощо.

Розвізна мережа використовується для обслуговування населення віддалених хуторів, малонаселених пунктів та поселень, де економічно недоцільно будувати стаціонарні магазини, а також районів новобудов, курортів та місць масового відпочинку, проведення свят, спортивно – культурних заходів тощо.

Розносну торгівлю здійснюють продавці – реалі затори. Вона використовується для продажу окремих специфічних товарів – безалкогольних напоїв, морозива, періодичних видань, квітів, сувенірів і т. ін.

Посилкова торгівля здійснюється крупними магазинами, спеціалізованими посилковими підприємствами шляхом реалізації замовлених товарів поштовими посилками.

В остання роки набуває розвитку посилкова торгівля з використанням телебачення. Здійснює її «Теле – магазин» - програма українського телебачення, яка присвячена рекламі і інформації товарів, які пропонуються для реалізації покупцям через відділення зв’язку. З цією ж метою використовують телебачення різні комерційні структури. Товари, що рекламуються на телебаченні, можуть доставлятися поштою чи автотранспортом фірми, якщо покупець проживає за місцем знаходження продавця.

Підприємства посилкової торгівлі можуть мати відділи приймання замовлень. В економічно розвинутих країнах Європи вони відкривають магазини для демонстрації і продажу товарів, збільшують число магазинів, які пропонують для ознайомлення каталоги.

 

2.2. Спеціалізація та типізація роздрібної торговельної мережі

Спеціалізація – це форма поділу праці між торговими підприємствами, яка заснована на обмеженні кількості товарних груп, представлених у магазині для продажу, з одночасним розширенням їх асортименту. Необхідність спеціалізації роздрібних торговельних підприємств – наслідок постійного розширення асортименту товарів, збільшення їх різновидів, що потребує поділу всієї товарної маси на групи, підгрупи тощо. Основні переваги спеціалізації: краще використовуються торгові площі; створюються додаткові зручності для покупів під час вибору товарів; є можливість впроваджувати прогресивні методи продажу товарів; більш глибоко вивчається попит населення на товари, значно розширюється асортимент товарів у межах однієї чи декількох товарних груп; асортимент товарів рівномірно розподіляється між різними магазинами; є можливість зосередити торгівлю в обмеженій кількості підприємства в торгівлі.

До недоліків спеціалізації слід віднести скорочення числа пунктів продажу окремих товарів і збільшення радіусу їх дії; територіальне віддалення їх від покупців; зниження можливостей для покупців зробити комплексну купівлю; збільшення витрат часу на придбання товарів.

Загалом спеціалізація магазинів сприяє полегшенню праці продавців магазину, зростанню їх продуктивності ,більш ефективному використанню матеріально – технічної бази торгівлі, позитивно впливає на рівень торговельного обслуговування населення.

Спеціалізація може здійснюватися за товарним профілем (ознакою), формами торговельного обслуговування, функціональною роллю.

Провідним напрямом спеціалізації роздрібних торговельних підприємств є спеціалізація за товарним профілем, яка передбачає обмеження їх асортименту товарами окремих груп або видів з одночасним розширенням внутрішньо групового асортименту.

Товарно – галузева спеціалізація склалася історично і внаслідок постійного розширення і оновлення асортименту товарів, що реалізується, весь час ускладнюється.

Групування магазинів за асортиментними ознаками було покладено в основу поділу магазинів на вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, комбіновані, універсальні і змішані.

Вузькоспеціалізовані магазини – реалізують товари, асортимент яких складається з частини якоїсь товарної групи, підгрупи або виду (шовкової тканини, чоловічий одяг, жіноче взуття). У великих містах виправдана спеціалізація і за окремими видами товарів.

Спеціалізованими вважаються підприємства роздрібної торгівлі ,які мають у своєму асортименті товари однієї товарної групи – взуття, тканини, одяг, м’ясо і м’ясні продукти, хліб і хлібобулочні вироби і т.п.

Комбіновані магазини здійснюють торгівлю товарами декількох груп споріднених за спільністю попиту ,які задовольняють певне коло споживачів. Продаж в них товарів окремих груп здійснюється у спеціалізованих відділах, секціях, або на спеціалізованих робочих місцях.

Універсальні магазини (універмаги, універсами) продають товари дуже широкої (універсальної) номенклатури товарних груп у спеціалізованих секціях або на спеціалізованих місцях.

Змішані магазини поєднують продаж різноманітних груп продовольчих і непродовольчих товарів, але не утворюють спеціалізовані секції або робочі місця (наприклад, магазин з торгівлі товарами повсякденного попиту).

Спеціалізація магазинів за товарною ознакою поширена у містах, де є досить високий рівень концентрації підприємств роздрібної торгівлі.

У сільській місцевості спеціалізовані магазини створюються, як правило, в райцентрах на основі використання чи реконструкції діючих підприємств. Подальше збільшення їх чисельності стримується розосередженістю магазинів у невеликих населених пунктах, де переважно здійснюють торгівлю магазини зі змішаними товарами, а також комбіновані підприємства типу: магазин – заготпункт, магазин – міні – бар тощо.

Спеціалізація за формами торговельного обслуговування (споживчими комплексами) являє собою об’єднання у споживчі комплекси товарів із різноманітних груп, призначених для задоволення схожих потреб покупців. Вони створюються за ознакою обслуговування визначеного контингенту покупців (наприклад, жінок, дітей), за ознакою добору асортиментних позицій, виходячи з особливостей організації побуту., за особливостями дозвілля. Споживчі комплекси створюють основу для організації магазинів або відділів (секцій) комплексного побуту.

Основними перевагами магазинів комплексного побуту є:

скорочення витрат часу на придбання товарів за рахунок концентрації їх в одному місці;

розширення продажу дрібних і супутніх товарів, на які звичайно не звертається увага;

поліпшення обслуговування покупців, більш повне задоволення попиту.

Організація продажу товарів у магазинах комплексного попиту перспективна у великих містах. У сільській місцевості магазини комплексної спеціалізації можуть відкриватися здебільшого в районних центрах.

У міській торгівлі спеціалізація проводилася у двох напрямках: в міських районах сформованої забудови, де торгова мережа представлена переважно невеликими магазинами, відкривалися спеціалізовані і вузькоспеціалізовані магазини поглибленої спеціалізації ,в мікрорайонах, районах – новобудовах – великі торгові підприємства універсального асортименту і комплексного попиту.