Принципи державного регулювання митноi справи Украiни щодо захисту нацiональних iнтересiв краiни

     При митному оформленні, крім ВМД, товаросупроводжуємих документів, цілої низки дозвільних документів до митного органу, слід подати зовнішньоекономічний контракт, а у разі необхідності, підтвердження торгово-промислової палати стосовно коду або ціни товару, зазначеної у товарних документах.

     Митні органи також можуть вимагати такі комерційні документи, як рахунок-фактуру, рахунок-проформу, специфікації, пакувальні листи, різні сертифікати та ін.

     Банківськими  документами, як підставою для митного  оформлення, мо-жуть бути довідки банків про надходження або ненадходження коштів, довідки про надходження коштів при розрахунку за контрактом акредитивом та ін.

     Страховим документом може бути страховий поліс на партію вантажу або документ, що засвідчує внесення заставної суми митних платежів за експортну чи імпортну партію вантажу.

     В залежності від виду транспорту оформлюється транспортний документ, який свідчить, що перевізником вантаж прийнято до перевезення. Це може бути залізнична або авіаційна накладна, накладна автодорожнього перевезення чи документ комбінованого транспортування. В разі виконання експедитором доручень з транспортно-експедиційного обслуговування можуть подаватись документи, що підтверджують відвантаження чи отримання товару, складські квитанції, різноманітні повідомлення.

     Крім  ВМД, митними документами можна вважати документи, що свідчать про виконання державних вимог нетарифного регулювання. Це ліцензії, сертифікати, сертифікати походження та ін. Основні дозволи Державних органів України, які необхідні при митному оформленні певних вантажів прямуючих через митний кордон України наведено у додатку №2.

     Однією  з ознак, за якими можна класифікувати  документи, потрібні для проведення митного оформлення, є напрям переміщення  вантажів — експорт, імпорт, транзит. Можна визначити мінімальний перелік документів, який обов’язково подається до митного органу при здійсненні процедури митного контролю. Решта документів із загального переліку подається в залежності від виду товару або особливостей державного регулювання експортно-імпортних операцій.

     Найбільше документів стосується митного оформлення імпортних вантажів, що свідчить про державні протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного внутрішнього ринку від проникнення товарів іноземного виробництва. Водночас кількість документів, потрібних для проведення експортних операцій, не набагато менша, що свідчить про певні державні обмеження експорту деяких товарів. Найменше дозвільних документів вимагається у разі здійснення транзитних перевезень. 
 
 

2.3. ЗАХОДИ МИТНИХ ОРГАНІВ ЩОДО КОНТРОЛЮ ЗА ПЕРЕМІЩЕННЯМ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ВАНТАЖІВ ТА ТОВАРІВ

     Діяльність  митних органів України пов’язана із здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, речей, валюти, цінностей, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.

     Митне оформлення та митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональних митниць, митниць, і є його повсякденною роботою. Як і будь-яка діяльність, робота з виконання митного контролю та митного оформлення потребує належної організації. Тобто всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, мають бути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митних органах України Управлінням організації митного контролю Держмитслужби України та відділами організації митного контролю регіональних митниць. У митницях функція з організації митного контролю покладається на одного із заступників начальника митниці або на один чи декілька спеціально створені підрозділи (відділ, сектор).

     Митний  контроль — це сукупність заходів, здійснюваний митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.

     Метою митного контролю є забезпечення дотримання норм Митного кодексу, інших  законодавчих актів і підзаконних нормативних документів, а також міжнародних договорів, до яких приєдналась Україна, з питань регулювання зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності в цілому, а також багатьох інших питань, із якими зустрічаються працівники митних органів при здійсненні своїх основних функцій.

     Митні органи в межах своїх повноважень з метою законності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України.

     У пунктах пропуску через митний кордон або в інших місцях митної території, в межах якої митниця здійснює митний контроль, визначається зона митного контролю. Режим її — це порядок доступу та перебування в таких зонах службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, що проходять митний контроль або уповноважені пред’явити контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю.

     Зони  митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон встановлюються в місцях оформлення пасажирів, транспортних засобів, вантажів.

     Товари  та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарном ту, радіологічному та екологічному контролю. Митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення зазначених видів контролю.

     Переміщення товарів через митний кордон України  у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляться вантажна митна декларація.

     Основним  документом, на базі якого здійснюється декларування вантажів, є вантажна митна декларація, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення.

     Вантажна  митна декларацiя (ВМД) — письмова заява встановленої форми, що подається  митному органу i мiстить вiдомостi про товари та транспортнi засоби, якi перемiщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також iншу iнформацiю, необхiдну для здiйснення митного контролю, митного оформлення, митної статисти-ки, нарахування податкiв, зборiв та iнших платежiв.

     Товари  перемiщуються пiд митним контролем  з митницi вiдправлення у митницю  призначення шляхом їх перевезення залiзничним, автомобiльним, повiтряним, рiчковим, морським транспортом. Митниця вiдправлення дає дозвiл на доставку товарiв у митницю призначення за умови вiдсутностi у неї обгрунтованих претензiй до пред’явлених для митного контролю документiв, товарiв та транспортних засобiв, що перевозять цi товари. 

     Допускається  перевезення товарiв пiд забезпеченням митних органiв iнших країн, вантажовiдправникiв або транспортних органiзацiй, що прийняли такi вантажi до перевезення. Такi забезпечення, зокрема пломби, визнаються митними органами України за умови їх вiдповiдностi вимогам, що висуваються до митного забезпечення, яке використовується митними органами України

     Для здiйснення контролю за доставкою вантажiв, що вивозяться з митної територiї України (напрямок перемiщення експорт) та перемiщуються з метою експорту, реекспорту, тимчасового вивезення або переробки за межами митної територiї України, використовуються ВМД типу «експорт» та її електронна копiя. До графи 50 експортної ВМД декларантом вносяться вiдомостi про особу, що приймає задекларованi товари до перевезення та бере зобов’язання щодо доставки цих товарiв у митницю призначення. На зворотному боцi ВМД вчиняється друкований напис такого змiсту: «Я, (прiзвище, ім’я та по-батьковi, номер i серiя паспорта), ознайомлений зi змiстом статей 331, 332, 336, 337, 338 МКУ i зобов’язуюсь доставити задекларованi товари в митницю призначення в установлений строк».

     Особа, що приймає задекларованi товари до перевезення та бере зобов’язання щодо доставки цих товарiв у митницю  призначення, ознайом-люється зi змiстом зазначених статей МКУ та пiдписує усi примiрники ВМД. Зобов’язання i пiдпис засвiдчуються вiдбитком особистої номерної печатки посадової особи митницi вiдправлення.

     Митниця вiдправлення протягом чотирьох годин  пiсля завершення митного оформлення експорту товарiв повинна передати iнформацiю за цiєю ВМД до ЄАІС ДМСУ засобами електронного зв’язку. Аркуш ВМД («примiрник для митницi») разом з iншими товаросупровiдними документами, усi примiрники яких засвiдчуються вiдбитками особистої номерної печатки посадової особи митницi вiдправлення, що здiйснював митне оформлення експорту, видається на руки уповноваженiй особi перевiзника чи вiдправника товарiв для доставки у пункт пропуску через державний кордон митницi призначення.

     Митне оформлення товарiв, що ввозяться в  Україну, здiйснюється у митницi за мiсцем державної реєстрацiї або проживання, за мiсцезнаходженням юридичної або фiзичної особи, на адресу якої ввозяться товари. Альтернативою митному оформленню товарiв у митницi призначення є здiйснення повного митного оформлення товарiв безпосередньо у прикордоннiй митницi зi сплатою належних платежiв та дотриманням положень чинного законодавства у частинi сертифiкацiї продукцiї, а також застосування заходiв нетарифного регулювання, ветеринарного, фiтосанiтарного, екологiчного контролю тощо.

     Для здiйснення контролю за доставкою  окремих видiв товарiв, пере-лiк яких установлюється й змiнюється ДМСУ залежно вiд виду транспорту, використовується попередня вантажна митна декларацiя (ПД). ПД оформлюється в порядку, установленому ДМСУ.

     Для здiйснення контролю за доставкою  товарiв, що ввозяться на митну територiю України, перемiщуються цiєю територiєю з будь-якою метою, крiм тра-нзиту, i на якi не складається ПД, використовуються iншi документи контролю за доставкою, визначенi ДМСУ, та їх електроннi копiї.

     Для здiйснення контролю за доставкою  товарiв, що перемiщуються транзитом через митну територiю України (напрямок перемiщення транзит), використовується ВМД типу «транзит» та її електронна копiя.

     Пiсля  в’їзду до зони митного контролю на пунктi пропуску митницi вiдправлення власник транзитних товарiв, їх перевiзник або уповноважена ними особа (декларант) заповнює ВМД типу «транзит» та разом з усiма товаросупровiдними документами подає її посадовiй особi митницi вiдправлення. До графи 50 усiх основних аркушiв транзитної ВМД декларантом вносяться вiдомостi про особу, що приймає задекларованi товари до перевезення та бере зобов’язання щодо доставки цих товарiв у митницю призначення. На зворотному боцi кожного аркуша ВМД вчиняється друкований напис такого змiсту: «Я, (прiзвище, iм’я та по батьковi, номер i серiя паспорта), ознайомлений зi змiстом статей 331, 336, 337, 338, 349 МКУ i зобов’язуюсь доставити задекларованi товари в митницю призначення в установлений строк». Особа, що приймає задекларованi товари до перевезення та бере зобов’язання щодо доставки цих товарiв у митницю призначення, ознайомлюється зi змiстом зазначених статей МКУ та пiдписує всi примiрники основних аркушiв ВМД. Зобов’язання i пiдпис засвiдчу-ються вiдбитком особистої номерної печатки посадової особи митницi вiдправлення. 

4. РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОЇ СПРАВИ. ЗАХИСТ БАЗОВИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ І ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ.

     Митна справа в Україні розвивається у  певній гармонізації та уніфікації із загальноприйнятими в міжнародній  практиці нормами та стандартами. Наша держава самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему, здійснює митне регулювання на своїй території. Митне регулювання здійснюється відповідно до вимог Митного Кодексу України (МК), законів України та міжнародних договорів України. Наша держава може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних договорів України, у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи.

     Залежно від органів, до яких належить авторство  актів, а отже, і за юридичною силою  останніх розрізняють п'ять видів джерел:

     • закон України;

     • укази Президента України;

     • постанови Кабінету Міністрів України;

     • акти Державної митної служби України (ДМС), накази та розпорядження;

     • спільні акти ДМС з іншими центральними органами виконавчої влади (податковою службою, МВС і т.ін.).

     Особливо  важливе значення для регулювання  митної справи має Закон «Про дію  міжнародних договорів на території  України», за яким ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства. Однак відсутність механізму реалізації цієї вимоги не дає можливості повною мірою виконати цивілізоване положення.

     Правові норми, правові інститути, положення  митного права знаходять відображення в законах та інших нормативних  актах, які призначені регулювати митну справу.

     Важливими чинними нормативними актами з регулювання митної справи є:

     • Указ Президента України від 29 листопада 1996 р. «Про Державну митну службу України»;

     • Указ Президента України від 23 березня 1998 р. «Про внесення змін і доповнень до Указу Президента України від 29.11.1996 р. №1145/96».

     • Указ Президента України від 24 серпня 2000 р. «Питання Державної митної служби України», яким затверджується Положення  про Державну митну службу України.