Принципи державного регулювання митноi справи Украiни щодо захисту нацiональних iнтересiв краiни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ  І ТОРГІВЛІ

імені Михайла  ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО 
 
 

Кафедра експертизи в митній справі 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи митної справи»

на тему: «ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОЇ СПРАВИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ КРАЇНИ» 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

Студентка 2 курсу

Групи ТЕМС-09Б

Сиско Юлія 

Науковий  керівник:

доц. к.т.н. Агбаш В. Л. 
 

Донецьк-2011

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………...………3

Розділ 1. Загальні положення митної справи в Україні

1. Сутність та значення митної справи в контексті захисту      національних інтересів країни…………………………………..……...….4
2. Стан законодавства, що реалізує всі види суспільних відносин, які пов’язані з переміщенням товарів через митний кордон України………………………………………………………………...…….6
3. Системність характеру митної справи: цілісність, єдність, комплексність……………………………………………………...............12

Розділ 2. Основні принципи здійснення митного  контролю та митного оформлення товарів

1. Характеристика форм та зон митного контролю……………..................16
2. Вимоги до технологічної схеми митного контролю та його документального оформлення……………………………………………23
3. Заходи митних органів щодо контролю за переміщенням через митний кордон вантажів та товарів…………………………………………..……29
4. Регулювання митної справи. Захист базових національних інтересів і державної політики національної безпеки……….....................................33

Висновок……………………………………………………………………………...39

Пропозиції…………………………………………………………………………..41

Список  використаної літератури……………………………………………………43

Додатки:

     Додаток №1. Загальна схема здійснення митного оформлення…………45

     Додаток №2. Основні дозволи Державних  органів України, які необхідні  при митному оформленні вантажів……………………………………………….46

     Додаток №3.Вантажна митна декларація (ВМД). Єдиний адміністративний документ форми МД-2………………………………………………………………47

ВСТУП

     Посилення глобалізаційних та інтеграційних  процесів, яке спостерігається сьогодні, особливо збільшує роль державного управління у сфері національної безпеки, яка полягає в тому, щоб активно впливати на явища і процеси суспільного життя, надавати суспільному розвитку цілеспрямованого характеру. У таких умовах потребує переосмислення вже традиційне розуміння митної політики, оскільки митна політика і митна справа в цілому належать до найважливіших проявів суверенітету держави. Як специфічний вид державної діяльності, митна політика являє собою впливовий важіль захисту національних інтересів, який не може обмежуватись економічною сферою. Змістовий аспект митної політики, як і державної політики загалом, визначається її організаційним та регулятивно-контролюючим спрямуванням. Це й обумовлює актуальність обраної теми.

     Митна політика є одним із дієвих інструментів державного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків, насамперед захисту внутрішнього ринку чи стимулюванню виходу вітчизняних товарів на міжнародні ринки. Потяття національних інтересів та національної безпеки в даному випадку є тією головною категорією, за якою можливе визначення ефективності та актуальності державного впливу на сферу зовнішньоекономічних відносин.

     Категорія національних інтересів має системний характер у тому розумінні, що, з одного боку, вона є основою для визначення цілей і напрямків державної політики та діяльності органів публічної влади і політичної системи в цілому, а з іншого – у тому, що сам зміст національних інтересів формується в процесі розвитку держави і суспільства під впливом зовнішніх і внутрішніх об’єктивних факторів, у формуванні змісту національних інтересів беруть участь усі інститути держави, суспільства, окремі громадяни.

     Мета  дослідження – розкрити особливості  реалізації митної політики в контексті  забезпечення національної безпеки  України. 
 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ 

1. СУТНІСТЬ  ТА ЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ В КОНТЕКСТІ  ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ  КРАЇНИ

     Сутність  митної справи полягає в аналізі  об'єктивної і достовірної інформації щодо ситуації у відповідній сфері  зовнішньоекономічної діяльності, перевірці  стану виконання управлінських рішень, покладених завдань та установлених нормативних приписів, нагляді за дотриманням норм і встановлених стандартів при переміщенні громадянами та юридичними особами товарів та предметів через митний кордон України.

     Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

     Митні органи контролюють справляння податків і зборів у Державний бюджет України. Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Держбюджету, а також пільг  їх платникам здійснюються виключно Верховною Радою України відповідно до Конституції України.

     Згідно  Закону України “Про систему оподаткування” ставки, механизм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за вийнятком особливих видів  мита, і пільги щодо оподаткування  не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

     Митну справу в межах своїх повноважень здійснюють усі митні органи та їх посадові особи, оскільки вона об'єктивно притаманна державній управлінській діяльності, є її невід'ємною частиною і може у найрізноманітніших формах здійснюватися у процесі управлінської діяльності митних органів.

     Конституція України не дає чіткої ієрархічної  структури органів виконавчої влади  і обходить увагою функціональну  діяльність центральних органів  виконавчої влади. Тому при визначенні структури державних органів  щодо керівництва митною справою у системі виконавчої влади слід виходити з принципу її ієрархічності.

     Органи  державної влади, Президент України  в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою  та контроль за діяльністю митних органів України.

     Відповідно  до Конституції України Кабінет  Міністрів України є вищим  органом виконавчої влади, спрямовує  і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснює контроль за всіма ланками  виконавчої влади.

     Митна політика нерозривно пов'язана з порядком переміщення товарів та транспортних засобів через державний кордон, оскільки вона, виходячи з конкретних цілей і завдань, що стоять перед нашою державою, визначає головні цілі і функції діяльності митних органів. До того ж, митна політика визначає роль митних органів конкретної держави в міжнародному співробітництві щодо вирішення деяких глобальних завдань, які постають перед світовим співтовариством. Серед таких проблем треба відзначити підтримання міжнародної безпеки, а саме контроль та боротьбу з незаконним переміщенням зброї, радіоактивних та токсичних речовин та так званих "критичних технологій", підтримання міжнародних економічних санкцій, підтримання екологічної безпеки та боротьбу з міжнародною злочинністю, в першу чергу з контрабандою наркотичних засобів.

     Державна  політика завжди виражає і представляє  певний спільний інтерес, і митна  політика як складова її частина не є виключенням. У формуванні митної політики виражаються інтереси держави  та суспільства в цілому (національні інтереси) та інтереси окремих фізичних та юридичних осіб (наприклад, при проведенні антидемпінгових справ по заявах суб'єктів господарської діяльності).

     Зазначимо, що з 1 січня 2004 року вступив в дію  новий Митний Кодекс України, аналіз основних положень якого і дав нам змогу віднести Державну митну службу до сил забезпечення національної безпеки. Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

     Для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю створюються спеціальні підрозділи митних органів - митна варта. До основних завдань, згідно зі ст. 21 Митного кодексу входять:

• здійснення заходів, пов'язаних із виявленням, розкриттям, припиненням, профілактикою порушень митних правил, запобіганням таким порушенням;
• охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об'єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань;
• фізичний захист співробітників митних органів, інших осіб, а також товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій;
• локалізація разом з іншими органами конфліктних ситуацій у зоні діяльності митних органів;
• участь у ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійного лиха та екологічного забруднення в зоні діяльності митних органів.

 

2. СТАН ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕАЛІЗУЄ ВСІ ВИДИ СУСПІЛЬНИХ ВІДННОСИН, ЯКІ ПОВ’ЯЗАНІ З ПЕРЕМІЩЕННЯМ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

     Правові норми, правові інститути, положення митного права знаходять відображення в законах та інших нормативних актах, які призначені регулювати митну справу.

     Зрозумілим для кожного юриста є положення щодо ролі і місця Конституції України як основного правового законодавчого акта та джерела, основи для правових положень та норм, які конкретизуються в конкретних законах конкретної галузі права, у тому числі і митному праві.

     Згідно зі ст. 10 Закону України «Про митну справу в Україні», митна справа в Україні регулюється цим Законом, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність України», Митним кодексом України, Законом України «Про Єдиний митний тариф», іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону.

     Крім того, в ст. 11 Закону зазначається, що Україна дотримується зобов’язань, що випливають з її міжнародних договорів. У випадку, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, які містяться в цьому Законі та інших законодавчих актах України про митну справу, застосовується правило міжнародного договору. Важливими чинними нормативними актами з регулювання митної справи є:

• Указ Президента України від 29 листопада 1996 р. «Про Державну митну службу України»;
• Указ Президента України від 23 березня 1998 р. «Про внесення змін і доповнень до Указу Президента України від 29.11.1996 р. № 1145/96». 
  Указ Президента України від 24 серпня 2000 р. «Питання Державної митної служби України», яким затверджується Положення про Державну митну службу України.