Технології реабілітаційно-педагогічної роботи з підлітками делінквентної поведінки

       Відома  дослідниця соціальної роботи А.Й.Капська у своєму підручнику зазначає, що реабілітація – медична, психологічна, педагогічна і соціальна – має багатий і різноманітний зміст і є своєрідним відображенням соціально – педагогічного оптимізму і гуманізму. Суть реабілітаційного підходу у соціальному середовищі визначається як комбіноване і координоване застосування медичних, соціальних і педагогічних, професійних заходів, спрямованих на компенсацію дефекта, соціального відхилення. [№4]

       Також, відома дослідниця соціальної роботи та соціальної педагогіки Л.В.Галагузова у своєму підручнику “ Методики та технології соцальної роботи ” зазначає, що реабілітація – це система заходів, які мають за мету швидке та більш загальне відновлення повноцінного функціонування різних категорій населення. [№3 ]

       Для того, щоб працювати з підлітками деліквентної поведінки необхідно  використовувати різні заходи та прийоми. Зокрема, необхідно проводити  педагогічну роботу, яка буде залучати підлітків до нормального навчального процесу та розумового розвитку. Отже, педагогічна робота – включає в себе діяльність, яка повязана з процесом виховання дітей та нормального їхнього функціонування в суспільстві. Якщо аналізувати визначення поняття «реабілітації», то можна говорити, що реабілітаційна робота – це комплекс заходів, який спрямований на підтримку та адаптацію різних категорій населення, які мають певні відхилення , до нормального способу життя. З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що реабілітаційно-педагогічна робота – це комплекс реабілітаційно-педагогічних заходів, спрямованих на відновлення соціального досвіду, норм поведінки, емоційної стабільності, на самовиховання, самовдосконалення, на підтримку та сприяння адаптації підлітків до нормального процесу навчання та нормального їх функціонування в колективі, у відносинах з родиною, та взагалом у суспільстві.

           Звичайно, для того, щоб знати як потрібно працювати з підлітками деліквентної поведінки, необхідно застосовувати певні технології на основі, яких проводити певну роботу, для покращення стану підлітка та повернення його в суспільство. Отже, роблячи аналіз літератури я знайшла визначення поняття технологія. Технологія − це педагогічна діяльність, яка максимально реалізує в собі закони навчання, виховання, розвитку особистості і тому вона забезпечує її кінцеві результати. [№13]

   Відомий науковець С.П.Саніна трактує поняття  технологія не як данину моді, а стиль сучасного науково-практичного мислення, яке сприяє радикальному вдосконаленню діяльності людини, підвищенню її результативності, інтенсивності, інструментальності, технологічної забезпеченості. Технологія в будь-якій сфері − це діяльність, яка максимально відображає об'єктивні закони даної предметної сфери і тому забезпечує адекватність діяльності визначеним цілям.[№20]

       Також, необхідно розглянути поняття підліток, адже це досить складна категорія населення, в першу чергу, це зумовлено певними змінами в фізичному, психічному та моральному розвитку особистості, а ці зміни в свою чергу можуть призводити до різних негативних явищ. З педагогічної точки зору підлітковий вік – це час коли психологічні аспекти розвитку підлягають якісному перебудувані. Саме в цьому віці активізуються акцентуації характеру, виникають захисні форми поведінки. Підліток завжди переживає досить важкий період  і це нормально. [№14]

       Також, якщо розглядати підлітковий вік з педагогічної точки зору, можна відмітити, що підлітковий вік – це період розвитку дітей від 11 до 15 років. Підлітковому віку характерні інтенсивні й кардинальні зміни в організмі дитини на шляху біологічної зрілості і статевого дозрівання. В цей період спостерігається певна непропорційність у фізичному розвитку. Підлітки не задовольняють зовнішнім сприйняттям предметів, а прагнуть зрозуміти їх сутність. У них активно розвивається абстрактне мислення та здатність до теоретичних узагальнень. Підлітків цікавлять питання профорієнтації, тому вони активно сприймають інформацію про можливості шляхів свого подальшого розвитку. [№15]

       Не  менш важливим поняттям даної теми є поведінка, це визначення трактується у багатьох підручниках, статтях, довідниках, енциклопедіях. Наприклад, в журналі Соціальна психологія, говориться, що поведінка – це у перекладі з англ. Behavior, трактується переважно як активність людини, котра спостерігається ззовні. Це система дій, вчинків, спосіб життя, уміння поводитися відповідно до встановлених правил. Поведінка є цілеспрямованою системою послідовних дій, практичний контакт з навколишнім середовищем, ставленням живих організмів до тих його властивостей, від  яких залежить збереження і розвиток їх життя. Вона готує людину до задоволення її потреб, досягнення певної мети. [№16]

         Відомий психолог Л.А.Першина зазначає, що поведінка – це процес взаємодії особистості з середовищем, опосередкований індивідуальними особливостями і внутрішньою активністю індивіда, який має форму переважно зовнішніх дій і вчинків. В структуру людської поведінки входять : мотивація і ціле покладання, емоціональні процеси, саморегуляція, когнітивна переробка інформації, мова, рухи і дії. Основні форми поведінки – вербальна і невербальна, свідома і несвідома, вільна і невільна.[№18]

       Відповідно, розглянувши всі  попередні поняття  необхідно дати визначення основному  поняттю даної теми, адже відхилення в поведінці – це досить поширене явище в нашому суспільстві, переважно  воно стосується осіб підліткового віку.  Аналізуючи літературу я знайшла багато визначень даного поняття, ось як записано в методичці Букача М.М. про деліквентну поведінку. Деліквентна поведінка – один із видів поведінки, що відхиляється від норми. Деліквентна поведінка, на відмінну від девіантної, характеризується асоціальними вчинками дітей, які повторюються і утворюють певний стійкий стереотип дій, що порушують правові норми, але за які не притягують до кримінальної відповідальності через їх обмежену суспільну небезпеку або малий вік дитини, який не дозволяє притягати до кримінальної відповідальності. Виділяються такі типи деліквентної поведінки:

• агресивно-насильна поведінка, образи, побої, садистські дії, підпали;
• корислива поведінка, малі крадіжки, вимагання, викрадення автотранспорту;
• розповсюдження та продаж наркотиків. [№15]

       Відомий дослідник у галузі соціальної психології Л.Бенько у своїй статті зазначає, що деліквентна поведінка – це поведінка підлітка або їхньої групи, яка не відповідає загальноприйнятим у суспільстві нормам, правовим та соціальним очікуванням. [№16]

         Дослідниця у галузі соціальної роботи І.Дементьєва у своїй статті, зазначила, що деліквентна поведінка – це система дій, які не відповідають загальноприйнятим в суспільстві правовим і моральним нормам. [№ 6]

       Отже, проаналізувавши джерела, я дійшла висновку, що існує багато понять та тверджень, які розкривають чи то повністю, чи то частково суть даного питання. Тому науковцям необхідно звернути більше уваги саме на дослідження та виведення деяких понять, наприклад, реабілітаційно-педагогічна робота, для того, щоб в подальшому можна було краще орієнтуватися в даній темі.

    1.3. Суть технологій  реабілітаційно-педагогічної  роботи з підлітками          деліквентної поведінки

       Для того щоб, працювати з підлітками деліквентної поведінки необхідно застосовувати певні технології, які б допомагали підліткам повернутися до нормального життя. Відомо, що реабілітувати підлітка деліквентної поведінки досить складно, для цього потрібен певний період часу, нерідко цей період затягується на довго,  але все ж таки з цією категорією необхідно працювати, для того, щоб зменшити кількість правопорушень і адаптувати таких дітей до усталених норм в суспільстві.

       Взагалі, деліквентна поведінка, на відмінно від девіантної, характеризується  асоціальними діями дітей та підлітків, які повторюються та які складаються у певний стійкий стереотип дій, та які порушують правові норми, але не тягнуть за собою кримінальної відповідальності, через те, що особа не досягла віку кримінальної відповідальності.

       Виділяють такі види деліквентної поведінки:

       - агресивно-насильницька поведінка, яка включає образи, побої, підпали, садистські дії, які в основному направлені проти людини;

       - корислива поведінка (дрібні крадіжки, крадіжка автомобілів та інших  речей);

       - розповсюдження та продаж наркотиків.[№15]

       Деліквентна поведінка як правило пов’язана з особистісною деформацією такою, як викривлення ціннісних орієнтацій, послаблення внутрішньої регуляції. [№18] 

         Щоб повертати підлітків деліквентної  поведінки до нормального суспільного життя необхідно проводити ряд заходів, методів, технологій та різноманітних форм роботи з ними.

           У Великій радянській енциклопедії термін “ технологія ” визначається як сукупність прийомів та способів отримання, відпрацювання чи переробки. [№22]

   Технологія  у вузькому розумінні:

   1) сукупність знань про способи та методи здійснення будь-яких дій;

       2) сукупність операцій, які здійснюються встановленим шляхом і мають послідовність, з яких складається зазначений процес.[№12]

       Технологія в широкому розумінні − це сукупність чи навіть система засобів організації та впорядкування доречної практичної діяльності відповідно до мети, специфіки і навіть логіки процесу перетворення чи трансформації того чи іншого об'єкта. [№19]

         Взагалі, реабілітаційна робота з деліквентними підлітками передбачає її здійснення у кілька етапів: діагностичний, що дозволяє виявити інтереси, потреби, моральні цінності, позитивні якості дитини, самосвідомість і самоповедінку, профілактичний, корекційний.  Профілактика передбачає усунення причин і чинників, які викликають відхилення у поведінці і розвитку особистості. Корекція передбачає роботу з конкретними відхиленнями і спрямована, в першу чергу, на самого підлітка.[№4]

           Для роботи з деліквентними підлітками потрібно добирати адекватні технології. Саме педагогічні технології дають змогу: знаходити підґрунтя для результативної діяльності; мобілізувати кращі досягнення науки і досвіду, щоб гарантувати бажаний результат; будувати діяльність на інтенсивній, тобто максимально науковій, не на екстенсивній основі, яка призводить до виправданих затрат сил, часу і ресурсів; більше уваги приділяти прогнозуванню і проектуванню діяльності з метою попередження її корекції у ході виконання; використовувати найбільш повноцінно інформаційні засоби тощо. Але не завжди педагогічна робота може вплинути на заядлого деліквента, тобто, для того щоб працювати з таким підлітком необхідно застосовувати дієві технології, які ґрунтуються на реабілітаційно-педагогічній роботі, яку повинні виконувати кваліфіковані соціальні педагоги чи соціальні робітники.[№7]

      Уміння  застосовувати технології реабілітаційно-педагогічної роботи з такими підлітками дає свої певні результати, хоча не завжди вони є досить позитивними. Адже, дійсно, технологія – це не данина моді, а стиль сучасного науково-практичного мислення, яке сприяє радикальному вдосконаленню діяльності людини, підвищенню її результативності, інтенсивності, інструментальності, технологічної забезпеченості. Технологія в будь-якій сфері − це діяльність, яка максимально відображає об'єктивні закони даної предметної сфери і тому забезпечує адекватність діяльності визначеним цілям.

       Основними характеристиками педагогічних технологій дослідники називають системність, концептуальність, науковість, інтегративність, гарантованість результату, відтворюваність, ефективність, якість навчання, його мотивованість, новизну, алгоритмічність, інформаційність, оптимальність, можливість трактування чи перенесення в нові умови.

       Звідси  можна сказати, що технологія - це педагогічна діяльність, яка максимально реалізує в собі закони виховання, соціалізації і розвитку особистості і тому забезпечує її кінцеві результати. А педагогічна технологія − це вмотивована діяльність, яка реалізує науково обгрунтований проект освітньо-виховного процесу і яка володіє високою мірою ефективності, надійності і гарантованості результатів.

     Педагогічною технологією реабілітації підлітків відхиленої поведінки можна назвати комплекс, який включає:

• певні уявлення про передбачувані результати виховання;
• засоби діагностики поточного стану вихованців;
• пакет методів педагогічного впливу;
• критерії вибору оптимальних методів виховання для конкретних умов.[№13]

        Для реабілітації підлітків з відхиленою поведінкою найбільш сприйнятливими є особистісно-орієнтовані педагогічні технології. В їх основі є незаперечне визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, наділеної своїм неповторним суб'єктивним світом і досвідом.. Використання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій реабілітації підлітків з деліквентною поведінкою не можна здійснити без врахування внутрішнього протесту підлітка як носія суб'єктивного досвіду. Крім того, застосування цих технологій і управління ними залежить від індивідуальних здібностей підлітка як суб'єкта реабілітаційного процесу. Це робить технології гнучкими, варіативними, багатофакторними.