Актуальні аспекти формування політичної свідомості молоді

Міністерство  освіти і науки України

НУ «Львівська Політехніка» 

Кафедра соціології та соціальної роботи 

Курсова робота з дисципліни:

«Галузеві соціологічні теорії»

на  тему:

 

 Виконала:

ст. групи  СО-23

Красюк Н. В.

Науковий  керівник:

Доцент  Школяр М. В. 
 

Львів-2010

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  3

Розділ  1. Політична свідомість: теоретичний аспект.

     1.1.Поняття та суть політичної свідомості…………………… 5

     1.2.Структура, функції, типи та рівні політичної свідомості…7

     1.3.Політична самосвідомість. …………………………………13

Розділ  2. Фактори формування політичної свідомості молодої людини.

     2.1.Політична свідомість як базова основа політичної

     культури  молоді.  ……………………………………………….18

     2.2.Особливості формування політичної свідомості молоді

     в процесі політичної соціалізації…….…………………………..24

Висновки

Список  використаних джерел та літератури   
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Актуальність  теми дослідження обумовлена тим, що утвердження української державності, демократизація суспільства вимагають нових підходів до процесів формування політичної зрілості молоді. Протиріччя та конфлікти перехідного стану українського суспільства, поширення нових політичних цінностей створюють реальну загрозу для світогляду молодої людини.

     Тому  саме на особливу увагу заслуговує дослідження політичної свідомості молоді, соціалізація якої протікає в  умовах економічної нестабільності й проявів соціальних конфліктів. У цьому контексті, питання становлення  політичної свідомості, її якісного оформлення має не тільки теоретичний, а й прикладний характер. Водночас, розширення “політичної участі” – охоплення політикою все ширших верств населення, політизація економіки, мистецтва, релігії, освіти тощо – ставить питання не тільки про ступінь визначеності політики “людським фактором”, а й про зворотній вплив – особистісні перетворення молодої людини в процесі політичної діяльності.

     Політичний  процес має не тільки формально-процесуальний, а й ціннісний бік. Формування гуманістичних цінностей у політичній свідомості молоді може сприяти оптимізації і коригуванню політики, адже гуманістична політична свідомість є норморегулюючою властивістю політичної поведінки. Саме тому вивчення становлення політичної свідомості молоді сприятиме віднаходженню засобів формування ціннісного ставлення до політичного життя, що забезпечуватиме самовідтворення демократичних механізмів у суспільстві.

     Метою курсової роботи є визначення факторів формування полiтичної свiдомостi молодого громадянина через процес політичної соціалізації. 

     Завданнями є:

1. Розкрити загальне поняття та суть політичної свідомості.

2. Дослідити структуру, функції, типи та рівні політичної свідомості.

3. Розкрити, як впливає на формування полiтичної свiдомостi молодої особи політична самосвідомість.
4. Провести аналіз впливу культурних цінностей на формування політичної свідомості молодої людини.
5. Визначити та дослідити тенденції процесу формування політичної свідомості молодої людини в контексті політичної соціалізації.

Об’єктом  дослідження є феномен політичної свідомості.

      Предметом дослідження є особливості формування політичної свідомості сучасної молодої людини.

      Методи, використані у  дослідженні: аналіз наукових джерел, систематизація потрібної інформації та узагальнення.

      Структура курсової роботи.  Логіка вирішення поставлених завдань дослідження визначила його структуру таким чином: курсова робота складається зі вступу, двох теоретичних роздiлiв,  висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи складає 35 сторінок. 
 
 
 
 
 

     Розділ 1. Політична свідомість: теоретичний аспект.

     1.1 Поняття та суть  політичної свідомості.

      Однією  з найважливіших характеристик  політичного життя суспільства  є таке складне, багатовимірне та неоднозначне поняття, як політична  свідомість.

      Політична свідомість є своєрідним різновидом суспільної свідомості, що відображає політичне буття суспільства в усій його різноманітності. Оскільки політика є доцільною діяльністю, то вона потребує формування в громадян відповідних уявлень і знань про політичну дійсність, усвідомлення своїх домагань, визначення цілей і завдань, а також засобів і методів досягання їх. [7]

      Найпростішим  тлумаченням політичної свідомості є сукупність поглядів і настанов, що характеризують певне ставлення  людей до держави, партій, суспільно-політичних організацій, політичних цінностей і цілей розвитку, традицій і норм політичного життя.

      Поняття політична свідомість має досить тривалу історію вживання в різноманітних  галузях суспільствознавства. Однак,політична  свідомість спеціально розглядається  в основному в межах спрямування поведінки в політології. Політична свідомість здобула особливу популярність всередині ХХ ст., відтоді, як виявилася обмеженість поведінкової течії і стало відомо, що розуміння політичної поведінки – ширше, а динаміка політичних процесів вимагає уваги до незалежних змін, як політична свідомість і вся психічна сфера суб’єкта поведінки. [4]

      Термін  «політична свідомість» має надзвичайно  багато різних тлумачень. Серед великої  кількості, для мене найбільш прийнятними  виявились наступні :

      1) Відтак, у «Політологічному енциклопедичному словнику» політична свідомість характеризується як опосередковане відображення політичного життя суспільства, суттю якого є проблема влади, формування й задоволення інтересів і потреб суб'єктів політики. Вказується також, що це — сукупність поглядів, оцінок і установок, які відображають політико-владні відносини.

      2) Згідно з визначенням, наведеним  у словнику, політична свідомість - це сукупність уявлень і почуттів, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають відношення людей до здійснюваної і бажаної політики, що визначають здатність людини до участі у керуванні справами суспільства і держави; це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот і суспільства в цілому. [17]

      Отже, підсумувавши обидва визначення,  можна  прослідкувати тісний зв’язок політичної свідомості з розвитком продуктивних сил, з особливостями політичної системи суспільства та суспільно-політичними відносинами, що існують у цій системі, станом освіти та культури.

      Свідомість  виникає і розвивається тільки в  спільній діяльності людей. Включаючись  до спільної діяльності, люди виробляють відповідні уявлення, настанови, норми, що разом з їх емоційним забарвленням складають зміст свідомості як специфічної форми відображення дійсності [4],                                                                                               а от політична свідомість притаманна конкретній людині тоді, коли вона  усвідомлює свій громадянський статус, громадянську позицію, а разом з ними і реальну потребу, а то й необхідність впливати на владу.

      Політична свідомість охоплює і міжгрупові, загальнолюдські ідеї та уявлення, чия наявність обумовлена не особливостями інтересів, а універсальними інтересами людини, а також загальнодемократичними властивостями організації влади. На політичну свідомість впливають і соціально-економічні, національні та культурні процеси, впливають і глибокі структурні та якісні зміни в системі суспільних, соціально-економічних і міжнародних відносин тощо. Ступінь впливу загальнолюдських та індивідуальних переконань і орієнтирів у політичній свідомості відображає характер політичної свідомості, тобто спроможність до сприймання чужого соціального досвіду, інокультурних цінностей і традицій. [4]

      Історія світового розвитку засвідчує, що політичне  життя суспільства є сферою постійного змагання, боротьби інтересів різних соціальних верств, класів і політичних сил. Саме політичні інтереси є спонукальними мотивами й рушійними силами діяльності громадян і їхніх об'єднань. Прагнення                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   реалізувати свої інтереси й потреби визначає ставлення громадян до влади й політичних інституцій, які здійснюють управління суспільними процесами. [7]

      Важливим  тут є й те, що через виконання  управлінських функцій, які здійснюють інститути політичної системи, політичні відносини так чи інакше впливають на всі сфери суспільного буття і, відповідно, все це є об'єктом політичної свідомості.

      Отже, політична свідомість — явище  складне й багатогранне. Сутність політичної свідомості полягає в  тому, що вона опосередковано відображає політичне життя суспільства у формі певних почуттів і настроїв, поглядів, знань та ідей, які характеризують політико-владні відносини, політичні інтереси суб'єктів, які матеріалізуються у функціонуванні політичної системи. [7]

2. Структура, функції, типи та рівні політичної свідомості.

      Політична свідомість є багатовимірним  системним  утворенням. Його багатоаспектність  спричиняє до того, що в сучасній політологічній літературі це духовне  явище називають по-різному: ”переконання”, ”віра”, ”менталітет”, ”ідеологія”. Якщо ми хочемо зрозуміти політичну свідомість як цілісність необхідно розглядати її як відносно стійкий спектр рівнів, станів, типів свідомості.

      Аналіз  структури політичної свідомості дає  можливість виділити її складові і  з'ясувати механізм формування їх. Дослідники звертають увагу на складність структури політичної свідомості, багатоманітність складових елементів і багатоваріантність їхніх функціональних зв'язків. Традиційно структурування політичної свідомості здійснювалося за такими складовими:

      — політична психологія (емпірична  й буденна політична свідомість) і політична ідеологія (теоретична й наукова політична свідомість);

      — політична самосвідомість, політичні  знання й оцінки суб'єктом політичної діяльності потреб та інтересів різних суспільних груп;

      — спеціалізована свідомість (передусім  партій) і масова політична свідомість, політична свідомість окремих верств і груп суспільства. [7]

      У політичному енциклопедичному словнику пропонується трохи інший підхід. Згідно з функціональним принципом тут виділяються такі аспекти:

      — політико-психологічний (почуття, настрої, наміри, мотиви, установки, переконання, воля тощо);

      — політико-ідеологічний (цінності, ідеали, ідеї, доктрини, концепції, погляди  й теорії;

      — політико-дійовий (свідомість консервативна, ліберальна, реформалістська, радикальна та ін.)

      Оскільки  політична свідомість формується і  функціонує в процесі життєдіяльності  суспільства, його політичних інститутів і суб'єктів політики, то вона тісно  пов'язана з реальними потребами  й інтересами громадян, а тому досить динамічна, залежна від впливу різноманітних факторів — як позитивних, так і негативних. [7]