Особливості реалізації методів виховання в школі для дітей з порушенням зору

 

Тема: Особливості реалізації методів виховання в школі для дітей з порушенням зору.

 

План:
	стор.
Вступ	3
Теоретична частина
Розділ І. Теоретичні основи методів виховання в школі для дітей з порушенням зору.
Поняття про порушення зору у дітей.	6
Особливості виховання дітей з порушенням зору	8
Методи виховання дітей з порушеннями зору	9
Висновки по Розділу І	16
Практична частина
Розділ ІІ. Особливості реалізації методів виховання в школі для дітей з порушенням зору.
2.1. Особливості та значення занять в роботі зі слабозорими дітьми в умовах школи	18
2.2. Дослідно - експерементальна перевірка методів виховання в школі для дітей з порушенням зору.	20
2.3.Результати експериментальної  перевірки.	24
Висновки по Розділу ІІ	25
Висновки	27
Додаток
Список використаної літератури.	29

 

Вступ

 

 

Актуальність теми: З кожним роком збільшується кількість дітей з різними вадами. Тому проблема полягає в тому, що за допомогою різних фізичних вправ допомогти дитині не відчувати себе слабкою та безпорадною серед інших дітей. За останні роки в нашій країні спостерігається тенденція до зростання кількості дітей з патологією зору. Належний рівень забезпечення оптимальних специфічних умов навчання і виховання дитини з порушенням зору, її подальшої соціально-трудової реабілітації та інтеграції в суспільство є важливим завданням системи освіти і вважаються критеріями оцінки його цивілізованості й гуманності.

За останні роки поглибилась зацікавленість щодо виховання дітей з різними особливими вадами, створюється програмно-методичне забезпечення занять з фізичної культури, виконаний ряд фундаментальних і практично-орієнтованих досліджень, спрямованих на покращення фізичного стану .

«Краще один раз побачити, чим сто раз почути», - говорить народна мудрість. Зір відіграє велику роль в онтогенетичному розвитку людини. За допомогою зорового аналізатора здійснюється 90% сприйняття зовнішнього світу.

У цей час процес виховання із традиційним підходом до навчання не вирішує проблеми поліпшення показників розвитку й підвищення рівня підготовленості дітей дошкільного віку з порушенням зору.

Особливого значення набуває прогресивна ідея особистісно орієнтованої освіти виховання, розвинена у фундаментальних працях сучасних вітчизняних психологів, педагогів (В.Андрущенко, І.Бех, Н.Бібік, А.Бойко, І.Зязюн, В.Кремень, С.Максименко, О.Савченко, О.Сухомлинська, А.Толстоухов та ін.). 

Цінність у роботі з дітьми, які мають обмежені можливості здоров’я, особистісно орієнтованого навчання і виховання як суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу з максимальною увагою до індивідуальних особливостей учнів, розвитку їхніх здібностей, творчого потенціалу тощо, підкреслюють відомі українські фахівці в галузі спеціальної (корекційної) освіти (В.Бондар, Т.Вісковатова, І.Дмитрієва, В.Засенко, В.Кобильченко, А.Колупаєва, С.Конопляста, Л.Куненко, О.Мамічева, С.Миронова, Т.Сак, В.Синьов, Т.Скрипник, М.Супрун, В.Тарасун, Л.Фомічова, А.Шевцов, М.Шеремет, Д.Шульженко, О.Хохліна та ін.).

Метою дослідження: є особливості реалізації методів виховання в школі для дітей з порушенням зору.

Об`єкт дослідження: виховний процес для дітей з вадами зору.

Предмет дослідження: виховання дітей, які мають зорові патології.

Завдання дослідження:

1. Дати характеристику поняттям про порушення зору у дітей.
2. Розглянути особливості виховання дітей з порушенням зору.
3. Вивчити методи виховання дітей з порушеннями зору.
4. Проаналізувати особливості та значення занять в роботі зі слабозорими дітьми в умовах  школи
5. Дослідно - експерементально перевірити методи виховання в школі для дітей з порушенням зору
6. Зробити відповідні висновки.

Гіпотеза дослідження. В основу дослідження було покладено припущення про те, що використання та реалізація методів виховання в школі для дітей з порушенням зору сприятиме становленню світогляду дітей за умови належної розвинутості змістового, психологічного й соціального аспектів цих методик, а також виявлення вчителем і сприяння становленню в учнів готовності до співпраці в єдності та інструментальних компонентів цієї готовності.

Методи дослідження:

1. Аналіз наукової і науково-методичної літератури.
2. Аналіз педагогічного досвіду.

Наукова новизна: узагальнені сучасні наукові дані про деякі шляхи підвищення ефективної корекції особливих вад дитини при застосуванні різних методик виховання.

Практична значимість: в процесі виховання розроблено досить багато різних вправ для занять з виховання з дітьми, що мають зорові вади. Можна використовувати для підготовки лекцій з дисципліни «Основи тифлопедагогіки»

Структура курсової роботи підпорядкована меті та завданням дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів (6 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (21 найменування), додатків. Обсяг курсової роботи складає 30 сторінок друкованого тексту.

 

 

Розділ І. Теоретичні основи методів виховання в школі для дітей з порушенням зору.

 

 

1. Поняття про порушення зору у дітей.

 

У розвитку дитини важливу роль відіграє оптичне сприймання (зір), яке здійснюється завдяки зоровому аналізатору. Саме через зоровий аналізатор людина одержує найбільше вражень від навколишнього світу. Такі ознаки предметів і явищ, як світло, колір, розмір, форма, протяжність у просторі, ми пізнаємо насамперед за допомогою зору.

Зоровий аналізатор складається з трьох відділів: периферійного (око), провідникового (зоровий нерв, зорові та підкоркові нервові утворення), центрального (мозкові клітини в зорових зонах кори головного мозку). Діяльність зорового аналізатора забезпечує сприйняття й аналіз візуальних подразників. Порушення зору у дітей залежать від сили хворобливих впливів, які зачіпають різні відділи зорового аналізатора [6, с. 121].

Причини порушення зору в дітей різноманітні. Вроджені порушення зорової функції можуть бути зумовлені генетичними факторами (наприклад, спадковими формами вроджених катаракт, помутнінням кришталика ока). Вроджені катаракти, які спричинюють сліпоту і слабозорість, зумовлені порушенням обміну речовин, вітамінозною недостатністю, внутрішньоутробними запаленнями тощо. Крім того, слабозорістьможе бути викликана (що буває найчастіше) різноманітними хвороботворними впливами на орган зору, який формується в період ембріонального розвитку. Найнебезпечнішими факторами, які можуть вести до патології, є токсоплазмоз, захворювання вагітної краснухою, особливо у перші місяці, коли формується орган зоруплода. Різноманітні пологові порушення, які викликають внутрішньочерепні й внутрішні крововиливи, переломи і зміщення кісток черепа можуть бути причиною вроджених зорових дефектів [6, с. 121].

Крім уроджених факторів, стаціонарні дефекти зону можуть виникнути внаслідок захворювань та операцій на очах, якщо патологічний процес припинився га до подальшого зниження зорової функції не призводить.

За часом настання зорового дефекту сліпих поділяють на  сліпонароджених (якщо зір втрачено до народження та у віці до трьох років) та осліплих (тих, що втратили зір у наступні періоди життя й зберегли в пам'яті певні зорові образи).

Глибоке порушення зору як первинний дефект прямо або з різним ступенем опосередкованості зумовлює різноманітні особливості розвитку дітей [6, с. 121].

Так, сліпі діти не можуть безпосередньо сприймати візуальні й просторові ознаки об'єктів і явищ навколишньої дійсності, що серйозно збіднює їх чуттєвий досвід, ускладнює орієнтування в просторі, перешкоджає образному мисленню.

На розвитку вищих форм пізнавальної діяльності (логічного мислення й мови, довільного запам'ятовування, цілеспрямованої уваги) сліпота, по суті, не відбивається.Однак певна дисгармонія у взаємодії чуття інтелектуальних (пов'язаних з абстрактно-логічним мисленням) функцій у них нерідко має місце. Наприклад, переважанням словесно-логічної форми пізнаннянад чуттєвою можна пояснити те, що сліпі діти подеколи володіють досить широким запасом абстрактно-словесних формально правильних знань, не наповнених, однак, адекватним конкретно-предметним змістом. Таким чином, компенсаторні процеси при глибоких порушеннях зору під впливом соціальних факторів й активної особистої позиції самого сліпого досягають такого рівня, який забезпечує високий розвиток творчих сил і здібностей особистості.

 

2. Особливості виховання дітей з порушенням зору

 

Виховання дітей з порушенням зору одне з найскладніших занять, адже тут потрібні знання спеціальних методів навчання та особливостей розвитку слабозрячих дітей.

У сім'ї такі діти, як правило, не можуть отримати всіх необхідних навичок для пізнання навколишнього світу, що значно гальмує як загальний, так і психологічний їх розвиток. Коли перевірка зору у дітей показує, що у дитини присутня та чи інша патологія, його батьки переживають сильне потрясіння і не можуть надати маляті необхідну педагогічну та психологічну допомогу. По суті, це не має когось дивувати, бо ж вони раніше ніколи не стикалися з особливостями сприйняття дітей з порушенням зору, а також з тонкощами виховання і навчання таких діточок.

Поряд з фізичними проблемами, у дитини можуть виникнути складнощі, пов'язані з надмірною опікою батьків або, навпаки, з їх байдужістю. Крім цього, слабозряча дитина страждає від обмежень в русі, які ведуть за собою проблеми в спілкуванні з однолітками [8, с. 98].

Ще одна проблема у вихованні дітей з порушенням зору їх погана здатність пристосовуватися до всього нового. Іноді, все це діти починають компенсувати підвищеною красномовністю. Але, як правило, вони не здатні зрозуміти сенс тих слів, які вони вимовляють. Саме тому так важливо дати дитині правильний приклад. Записуйте малюка в гуртки, відповідні його інтересам. Там він зможе навчитися адаптуватися в нових умовах [8, с. 98].

Слабозряча дитина відчуває труднощі з концентрацією на тому чи іншому предметі. Тому у них дуже часто слабо розвинена зорова пам'ять. Але, незважаючи на те, що такі дітлахи набагато повільніше запам'ятовують інформацію, вона залишаються у них в пам'яті досить великий проміжок часу

 

 

3. Методи виховання дітей з порушеннями зору

 

Під методами виховання розуміють способи взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у дітей поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки.

Прийом виховання — це своєрідна частина, деталь методу виховання (конкретний випадок застосування методу), необхідна для більш ефективного застосування методу в умовах конкретної ситуації. Один метод може складатися з кількох прийомів. Наприклад, метод бесіди з метою переконання може включати такі прийоми: встановлення контакту і взаємодії між вихованцем і вихователем; аналіз різних поглядів; виявлення та опора на позитивне в особистості; спростування хибності поглядів тощо. У конкретних виховних ситуаціях методи і прийоми можуть переходити з одного до іншого. Засоби виховання — допоміжні джерела інформації та здійснення виховного впливу, наприклад: слово вихователя та різноманітні різні види суспільної діяльності, які можуть вплинути на особистість у певному напрямку; предмети, твори матеріальної та духовної культури (наукові посібники, книжки, газети, твори мистецтва); конкретні виховні  заходи – вечори, збори, лекції та ін. Існує декілька підходів до класифікації методів виховного впливу.

Залежно від мети виховного впливу методи можна умовно поділити на такі групи:

Методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю учнів з метою формування у них поглядів і переконань

Методи формування досвіду нормативної поведінки і діяльності вихованців

Методи додаткової мотивації та стимулювання поведінки та діяльності

Методи контролю та аналізу ефективності виховного процесу

Методи виховання здійснюють такі основні функції

Роз’яснення смислу норм моралі, цінностей, допомога в усвідомленні дитиною власних потреб та способів їх задоволення, пояснення наслідків поведінки