Механізм оподаткування доходів фізичних осіб та місце податку з доходів фізичних осіб у формуванні доходів бюджету

    2) якщо дохід виплачується в не грошовій формі або готівкою з каси резидента, то податок платиться (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати. Тобто сплата податку не є передумовою такої виплати. За несплату цього податку в строк штраф передбачений тільки, якщо зобов'язання по його сплаті є узгодженими, тобто після надання квартальної декларації.

    3) якщо оподатковуваний податком дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті до бюджету в строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

     Це  означає, що навіть у випадку затримки виплати доходу платникові податків, ПДФО, нарахований на цей дохід, необхідно перерахувати до бюджету не пізніше 30 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому цей дохід був нарахований [18].

     Основним  і єдиним звітом, який податковий агент  має подавати до податкового органу за нарахованими і перерахованими до бюджет сумами ПДФО - це Форма № 1ДФ.

     Форма № 1ДФ – Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, а також Порядок представлення такого розрахунку затверджені наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451 у відповідності до п. 19.2 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб». Згаданим пунктом визначено, що податкові агенти зобов'язані щоквартально надавати податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок за формою № 1ДФ, де відображаються дані щодо доходів, нарахованих або сплачених фізичним особам у звітному періоді. Виключення складають випадки, коли в звітному кварталі податковий агент не нараховував і не виплачував доходи – в даному випадку розрахунок не подається  [4].

     Розрахунок  за формою № 1ДФ представляється щоквартально впродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

     Розрахунок  направляється до органів податкової служби за місцезнаходженням юридичної  особи і його структурних підрозділів  або за місцем мешкання фізичної особи. Приклад заповнення податкового  розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку розглянуто в Додатку В.

     У формі № 1ДФ відображаються всі види доходів, незалежно від того, підлягають вони оподаткуванню ні. При отриманні однією фізичною особою різних видів доходів в розрахунку такі суми вказуються в декількох рядках окремо по кожному виду з вказівкою ознаки доходу.

     Розрахунок  за формою № 1ДФ не є декларацією. Згідно п. 1.11 Закону № 2181 податковою декларацією є документ, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку, збору або обов'язкового платежу. Оскільки форма № 1ДФ не передбачає визначення такого погодженого податкового зобов'язання, то норми Закону № 2181 про відповідальність за порушення, допущені при заповненні, представленні розрахунку, не застосовуються. За несвоєчасне подання розрахунку формою № 1ДФ фінансові санкції не застосовуються - передбачена лише адміністративна відповідальність [4].

     Наведемо  приклад податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку.

     На  підприємстві «Стожари» у 3 кварталі працювало 3 особи: керівник Василенко  В. П., головний бухгалтер Івченко  Л. К. та менеджер Коваленко К. М. Коваленко  В. П. звільнився  28.09.2008. Заробітна плата на підприємстві виплачується вчасно.

     Крім  того, підприємство орендує гараж, що знаходиться у власності Івченко  Л. К., та виплачує їй орендну плату  в розмірі 900 грн./місяць.  
Необхідні для заповнення звіту вихідні дані наведені у таблиці 6.

     Таблиця 6 – Вихідні дані для складання податкового розрахунку підприємства «Стожари».

     Звіт  податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку наведено в додатку В.

     Обов'язковим для кожного платника податку є подання річної декларації до органів податкової інспекції, що регламентується статтею 18 закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".

     Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який:

     1) зобов'язаний подавати таку декларацію  згідно з нормами закону „Про  податок з доходів фізичних  осіб" або інших законів, а  саме:

     -   якщо згідно з нормами цього  Закону окремі  види оподатковуваних  податком доходів не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні або виплаті.

     -  платник податку, який одержує  доходи, нараховані особою, яка не  є податковим агентом.

     -   при отриманні    нецільової  благодійної допомоги від благодійника -фізичної   особи   платник   податку   зобов'язаний   подати   річну   податкову декларацію з вказівкою її сум у випадку, якщо:

     а)  загальна сума одержаної нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний  розмір.

     б)  платник податку не має права  на отримання податкової соціальної пільги.

     -  якщо джерело виплат будь-яких  оподатковуваних податком доходів  є іноземним, то сума такого  доходу включається до складу  загального річного оподатковуваного  податком доходу платника податку  - їх одержувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.

     2) має право подати таку декларацію  для отримання податкового кредиту.

     Для цілей закону „Про податок з доходів  фізичних осіб" обов'язок платника податку  з подання декларації вважається виконаним, якщо він одержував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність по цьому податку в установленому порядку.

     Платники  податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому  органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду [17].

     Податковий  орган зобов'язаний протягом 30 календарних  днів від дня отримання такої  декларації визначити податкове  зобов'язання та надіслати податкове  повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

     Платники  податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках:

     а) незалежно від видів та сум  отриманих доходів платниками податку, які: є неповнолітніми або недієздатними  особами і при цьому перебувають  на повному утриманні інших осіб та/або держави станом  на кінець звітного податкового   року;    перебувають   під    арештом    або    є    затриманими   чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території   інших   держав   станом   на   кінець   граничного   строку   подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають   на   строковій   військовій   службі   станом   на   кінець   звітного податкового року;

     б) в інших випадках, визначених Законом.

     Декларація  заповнюється платником  податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.

     У разі коли уповноважена платником податку  особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами цього пункту, то:

     а)  така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення   та/або   подання   такої   декларації   на   рівні   відповідальності, визначеної   законом   для   платника   податку,    а   такий   платник   податку звільняється від зазначеної відповідальності;

     б)  зобов'язання щодо заповнення та подання  декларації від імені платника податку  покладаються на таких інших, ніж  платник податку, осіб: на опікуна  або    піклувальника    -    щодо    доходів,    отриманих    неповнолітньою    або недієздатною   особою;   на   спадкоємців   (розпорядників   майна,   державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер; на державного виконавця, уповноваженого здійснювати   заходи   щодо   забезпечення   майнових   претензій   кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом.

     У разі заповнення декларації іншою особою така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку. Центральний податковий орган визначає правила виконання цього пункту.

     Перевірка достовірності даних, визначених у  деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

     Сума  податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації. Форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики.

     Розглянувши механізм нарахування та сплати ПДФО, зазначаємо, що існуючий механізм справляння податку має забезпечувати високий  рівень ефективності адміністрування  податку та забезпечення надходжень коштів до бюджету. 
 

     РОЗДІЛ 3

     ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ 
 

     Проблема  податкової реформи не є новою, вона постійно дискутується у наукових колах, експертному середовищі, засобах  масової інформації, серед пересічних громадян. Прийшов час здійснення у цій сфері серйозних новацій, які мають створити передумови для подальшого ефективного розвитку українського суспільства, модернізації економіки, утвердження нових пріоритетів соціально-економічного розвитку.

     У виданому Кабінетом Міністрів України розпорядженні                         від 23.12.2009 р. N 1612-р "Стратегія реформування податкової системи" окреслено основні напрями реформування системи оподаткування, а також новий механізм функціонування окремих бюджетоутворюючих податків. Не заперечуючи проти необхідності реалізації таких заходів, слід зазначити, що першочергового реформування потребує податок з доходів фізичних осіб. Розглянемо основні напрями модернізації механізму його функціонування в Україні [19].

     Система оподаткування доходів населення в Україні за роки незалежності зазнала серйозних змін. Сьогодні вона за багатьма формальними та реальними ознаками відповідає аналогічним системам провідних країн світу, що проявляється в співвідношеннях між основними об'єктами оподаткування (працею, споживанням), у процедурах адміністрування тощо. До більшості джерел доходів застосовуються адекватні податкові інструменти. Проте у внутрішній структурі механізму оподаткування доходів населення усе ще мають місце певні диспропорції, усунути які необхідно для ефективного розвитку системи оподаткування доходів громадян і подальшого продуктивного розвитку системи податкових відносин.