КУРСОВА РОБОТА
Загальні та специфічні проблеми
країн ЄС
РЕФЕРАТ
КР: 38 с., 39 джерел.
Об’єкт дослідження: Європейський
союз як найважливіший суб'єкт міжнародних
відносин.
Мета роботи: розкрити вміст
основних напрямів економічної діяльності
Європейського Союзу та показати значущість
і суть унікального міжнародного об’єднання.
Європейський Союз є найбільшою
світовою торгівельною державою, на нього
приходиться майже чверть світової торгівлі,
це також найбільший світовий імпортер
сільськогосподарської продукції і сировини.
На ЄС приходиться основна частина допомоги
країнам, що розвиваються. Європейський
Союз підтримує дипломатичні стосунки
більш ніж з 140 країнами світу. Європейський
Союз має статус спостерігача ООН. Європейський
Союз – унікальне міжнародне об’єднання:
він поєднує ознаки міжнародної організації
і держави, проте формально не є ні тим,
ні іншим. Союз не є суб'єктом міжнародного
публічного права, проте має повноваження
на участь в міжнародних відносинах і
грає в них чималу роль.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ЄВРОЗОНА,
ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ЄВРО,
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,
СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
Слово/словосполучення/ |
Скорочення |
Умови використання |
Європейський Союз |
ЄС |
у тексті |
і так далі |
і т.д. |
у тексті |
рік |
р. |
у тексті |
роки |
рр. |
у тексті |
рисунок |
рис. |
у тексті |
таблиця |
табл. |
у тексті |
інші |
ін. |
у тексті |
Організація об’єднаних націй |
ООН |
у тексті |
Світова організація торгівлі |
СОТ |
у тексті |
Європейський центральний банк |
ЄЦБ |
у тексті |
Науково-дослідні роботи |
НДР |
у тексті |
Міжнародний валютний фонд |
МВФ |
у тексті |
Едина валютна система |
ЕВС |
у тексті |
Трансєвропейські мережі |
TEN |
у тексті |
Європейський фонд фінансової
стабільності |
EFSF |
у тексті |
валовий внутрішній продукт |
ВВП |
у тексті |
валовий національний продукт |
ВНП |
у тексті |
прямі іноземні інвестиції |
ПІІ |
у тексті |
мільйон долларів |
млн. дол. |
у тексті |
мільярд |
млрд. |
у тексті |
триліон |
трлн. |
у тексті |
Сполучені Штати Америки |
США |
у тексті |
ЗМІСТ
Реферат |
|
Перелік умовних посилань, символів,
одиниць, скорочень і термінів |
|
ВСТУП |
5 |
- ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КРАЇН
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
|
7 |
ОВНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
І ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО
СОЮЗУ
|
15 |
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО
СОЮЗУ
|
22 |
3.1 Проблеми країн Європейського
союзу |
22 |
3.2 Перспективи Європейського
союзу |
29 |
ВИСНОВКИ |
33 |
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ |
36 |
ВСТУП
ЄС є економічним і політичним
об'єднанням з 28 європейських держав, яке
направлене на їх регіональну інтеграцію.
ЄС на сьогоднішній день один з найбільш
розвинених центрів в світі. Будучи суб'єктом
міжнародного публічного права, ЄС має
повноваження на участь в міжнародних
відносинах і укладення міжнародних договорів.
Створена загальна зовнішня політика
і політика безпеки, що передбачає проведення
погодженої зовнішньої і оборонної політики.
По всьому світу засновані постійні
дипломатичні місії ЄС, діють представництва
в Організації Об'єднаних Націй, СОТ, Великій
вісімці і Групі двадцяти. Делегації ЄС
очолюються послами Євросоюзу. У певних
областях рішення приймаються незалежними
наднаціональними інститутами, а в інших
– здійснюються за допомогою переговорів
між державами-членами.
Найважливішими інститутами
ЄС є Європейська комісія, Рада Європейського
союзу, Європейська рада, Суд Європейського
союзу, Європейська рахункова палата і
Європейський центральний банк. Європейський
парламент обирається кожні п'ять років
громадянами ЄС.
Але хотілося б відзначити,
що і такий украй впливовий учасник світової
спільноти має свої ваговиті проблеми.
Економічні проблеми Європейського
союзу призвели до найбільших заходів
економії, які не змогли встояти з кризою
єврозони. А європейські політики і представники
центральних банків доклали руку до руйнування
економічної системи Євросоюзу. Навіть
економіка таких крупних країн як Німеччина
і Франція уповільнила темпи зростання
в період з квітня по червень 2014 року, а
економіка єврозони в цілому взагалі не
показала жодного зростання.
Італія, Греція, Португалія, Ірландія,
Іспанія і навіть Кіпр страждають від
політики властей Євросоюзу. Кредити,
які видають цим країнам, мають на увазі
неймовірні заходи економії, що безпосередньо
призводить до скорочення соціальних
програм, зменшення пенсій і заробітних
плат державних службовців і скорочення
стипендій студентів. Інші країни єврозони
теж попали під удар. Падіння рівня інфляції
і подальша можлива дефляція, неіснуюче
зростання ставить такі країни як Греція
під удар економічної кризи.
Внутрішньоєвропейська криза сталася
унаслідок трьох важливих чинників. Багато
країн єврозони мали проблеми з конкурентоспроможністю
своєї економіки, а валютний союз дав всім
членам єврозони єдину процентну ставку
і відняв можливість коректування валютних
курсів. Що означало, що, якщо в країні
спостерігається високий рівень інфляції,
то експорт товарів дорожчатиме, а країна
вже не зможе девальвувати свою валюту.
Другий чинник полягає в тому, що європейські
банки були переобтяжені боргами. При
цьому нерухомість була локомотивом зростання
на периферії єврозони. І гроші від банків
з таких країн як Франція і Німеччина хлинули
до Іспанії і Ірландії, де якраз зростали
ціни на нерухомість. І коли обрушилася
економіка Євросоюзу, банки виявилися
в дуже скрутному положенні, тому що кредити,
які вони видавали, нічим не забезпечувалися.
До цих пір багато європейських банків
залишаються в критичному стані.
Третій чинник полягає в тому, що ні в
докризовий час ні в посткризовий період
в Європи не було єдиної моделі економічного
розвитку. Підвищення конкурентоспроможності
однієї країни веде до зниження конкурентоспроможності
іншої. Вже впродовж 5 років єврозона страждає
від низьких темпів зростання, низької
інфляції і високого рівня безробіття.
На сучасному етапі розвитку Євросоюз
стикається з великим числом проблем.
Якщо ЄС зможе їх вирішити, то це призведе
до ще глибшої інтеграції ЄС в світову
економіку, в іншому ж випадку, це призведе
до розпаду «зони євро» або виходу з неї
країн з нестабільною економікою.
1 ЕКОНОМІЧНИЙ
ПОТЕНЦІАЛ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Міжнародна економічна інтеграція
– це процес господарського і політичного
об'єднання країн на основі розвитку глибоких
стійких взаємозв'язків і поділу праці
між національними господарствами, взаємодії
їхніх економік на різних рівнях і в різних
формах. На мікрорівні цей процес йде через
взаємодію окремих фірм сусідніх країн
на основі формування різноманітних економічних
відносин між ними, в тому числі створення
філій за кордоном. На міждержавному рівні
інтеграція відбувається на основі формування
економічних об'єднань держав і узгодження
національних політик.
Бурхливий розвиток міжфірмових
зв'язків породжує необхідність міждержавного
(а в ряді випадків над державного) регулювання,
спрямованого на забезпечення вільного
руху товарів, послуг, капіталу і робочої
сили між країнами в рамках даного регіону,
на узгодження і проведення спільної економічної,
валютно-фінансової, науково-технічної,
соціальної, зовнішньої і оборонної політики.
В результаті створюються цілісні регіональні
господарські комплекси з єдиною валютою,
інфраструктурою, загальними економічними
завданнями, фінансовими фондами, спільними
наднаціональними або міждержавними органами
управління.
Найпростіша і найбільш поширена
форма економічної інтеграції, зона вільної
торгівлі, в рамках якої скасовуються
торгові обмеження між країнами-учасницями,
і, перш за все митні збори.
Створення зон вільної торгівлі
посилює конкуренцію на внутрішньому
ринку між національними та зарубіжними
виробниками товарів, що, з одного боку,
збільшує небезпеку банкрутств, а з іншого
– є стимулом для вдосконалення виробництва
та впровадження нововведень. Скасування
мит і нетарифних обмежень стосується,
як правило, промислових товарів; по відношенню
до сільськогосподарських товарів лібералізація
імпорту обмежена. Це було характерно
для ЄС і зараз спостерігається в Північноамериканському
регіоні та Латинській Америці.
В обох випадках міждержавні
відносини стосуються лише сфери обміну,
з тим, щоб забезпечити для країн-учасниць
однакові можливості в розвитку взаємної
торгівлі і фінансових розрахунків.
Більш складною формою є загальний
ринок, який покликаний забезпечувати
його учасникам поряд з вільною взаємною
торгівлею і єдиним зовнішньоторговельним
тарифом свободу пересування капіталу
та робочої сили, а також узгодження економічної
політики.
При функціонуванні єдиного
ринку формуються спільні фонди сприяння
соціальному та регіональному розвитку,
створюються наднаціональні органи управління
та контролю, вдосконалюється правова
система, тобто виникає єдине економічне,
правове, інформаційне простір.
Вищою формою міждержавної
економічної інтеграції є економічний
і валютний союз, що поєднує всі зазначені
форми інтеграції з проведенням загальної
економічної і валютно-фінансової політики.
Цей союз має місце лише в Західній Європі.
Тільки тут процес економічної інтеграції
пройшов всі зазначені етапи.
Світовий ринок є похідним від
внутрішніх ринків країн. Разом з тим він
робить активний зворотний вплив на макроекономічну
рівновагу відокремлених господарських
систем.
Ринки товарів і послуг, капіталів
і робочої сили, які сформувалися на наднаціональному
рівні, є результатом взаємодії світового
попиту, світових цін та світової пропозиції,
відчувають на собі злиття циклічних коливань,
функціонують в умовах монополії і конкуренції.
Зрілість світогосподарських
зв'язків визначається співвідношенням
темпів зростання товарообігу і матеріального
виробництва. Про зміни, що відбуваються
у сфері міжнародних економічних відносин,
свідчать дані про структурі товарообміну,
питомій вазі угод, що здійснюються на
ринку праці і ринку капіталу, динаміку
світових цін, напрямки руху товарів, послуг,
капіталів. Аналіз обсягів увезених в
країну благ (імпорт) і вивозяться з країни
промислових виробів, ресурсів та інвестицій
(експорт), взятих у грошовому виразі, яка
використовується для складання балансу
витрат і доходів держави, що отримав назву
платіжний баланс.
«Відкритість» економіки країни,
ступінь її інтеграції в світогосподарські
зв'язки може бути оцінена на основі обчислення
показників експортної квоти та обсягу
експорту на душу населення. Експортна
квота дорівнює відношенню вартості експорту
до вартості валового національного продукту
(ВНП).
Інтеграційні процеси носять
регіональний характер, набувають форми
об'єднань, спрямованих на досягнення
загальних економічних цілей. Спочатку
інтеграційні об'єднання створювалися
для скасування митних бар'єрів у взаємній
торгівлі між країнами-учасницями, тобто
виникали так звані «вільні зони». Більш
складні форми були спрямовані на організацію
митних союзів, які передбачають вільне
переміщення товарів і послуг всередині
угруповання і використання митного тарифу
(податку на ввезення товарів) по відношенню
до третіх країн. Створення загального
ринку пов'язане з ліквідацією бар'єрів
між країнами не тільки в торгівлі, але
і при переміщенні робочої сили і капіталу.
Вищою формою прояву інтеграційного об'єднання
є економічний союз, який передбачає проведення
державами-учасниками системи заходів
міждержавного регулювання соціально-економічних
процесів, що протікають в регіоні.
З початку створення Європейських
співтовариств Загальна торгова політика
є загальною політикою ЄС. Тому нові країни-члени
приймуть її зі дня свого вступу.
ОТП – це динамічний торговий
блок, в основі якого лежить митний союз,
з високим рівнем відкритості стосовно
партнерів з третіх країн (як з точки зору
зобов'язань, взятих по СОТ, двосторонніх
регіональних, і самостійних (наприклад,
Генеральна система преференцій).
ОТП також означає захист промисловості
ЄС від недобросовісної конкуренції і
бар'єрів у третіх країнах, зокрема через
захисні торговельні заходи.
Важливо і те, як працює ЄС. Комісія
веде міжнародні переговори щодо торгівлі
на основі мандата і правил, схвалених
Радою Міністрів ЄС. Європейський парламент
не відіграє ролі у визначенні ОТП, що,
на мій погляд, абсурдно, і в Конвенті ми
намагаємося змінити цю ситуацію. Однак
з Парламентом проводяться консультації
та його регулярно інформують з торгових
питань.