Особливості митно- тарифної політики України

       — вдосконалення митного контролю  і оформлення товарів та інших  предметів, що переміщуються через  митний кордон України;

       — комплексний контроль разом  з Національним банком України  за валютними операціями;

       — здійснення заходів щодо  захисту інтересів споживачів  товарів і додержання учасниками  зовнішньоекономічних зв´язків  державних інтересів на зовнішньому  ринку за участю відповідних  міністерств;

       — створення сприятливих умов  для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;

       — боротьба з контрабандою  та порушеннями митних правил;

       — співробітництво з митними  та іншими органами зарубіжних  країн, а також з міжнародними  організаціями з питань митної  справи;

       — ведення митної статистики.

     Виходячи  із завдань, які стоять перед митною справою і митною політикою, основними  цілями митної справи є:

       • створення законних умов  для ефективної діяльності митних  та інших державних органів  по здійсненню митної справи, її вдосконаленню;

       • забезпечення оптимальної, науково обгрунтованої організації митної системи, яка разом з іншими державно-виконавчими органами забезпечує реалізацію митної політики, у тому числі в напрямку розвитку демократичних засад митної системи і справи;

       • створення надійних умов для забезпечення законних прав і свобод громадян та організацій при здійсненні митної справи;

       • забезпечення захисту економічних  інтересів України (захист українського  ринку і національного товаровиробника).

       При визначенні принципів митної  справи треба виходити із положення, що важливі якісні характеристики митної політики завжди тісно пов'язані з принципами регулювання зовнішньої торговельної діяльності держави. Митна політика повинна сприяти забезпеченню економічної безпеки України. При цьому під економічною безпекою треба розуміти такий стан економіки держави, який гарантує достатній рівень соціального, політичного і оборонного існування та прогресивний розвиток держави, незалежність її політичних інтересів від можливих зовнішніх та внутрішніх економічних факторів, загроз. Митна справа як важливий державний інструмент зовнішньої економіки і забезпечення економічної безпеки держави визначається завданнями та цілями економічної стратегії держави по відношенню до кожної окремої країни чи групи держав.

       Тому на визначення принципів  митної справи впливають основні  принципи зовнішньоторговельної  політики держави:

       — зовнішньоторговельна діяльність  — складова зовнішньої політики  України;

       — поєднання системи державного  регулювання зовнішньоторговельної  діяльності та контролю за її здійсненням;

       — єдність митної території  України;

       — рівність учасників зовнішньоторговельної  діяльності та їх недискримінація;

       — захист державою законних  прав та інтересів учасників  зовнішньоторговельної діяльності;

       — недопустимість безпідставного втручання держави в особі її органів у зовнішньоторговельну діяльність юридичних осіб і спричинення їм шкоди.

       Завдання та принципи зовнішньоторговельної  політики держави втілюються  в митній справі у вигляді  реалізації протекціоністської митної політики або політики вільної торгівлі.[5,4,6,13]

       Протекціоністська митна політика  націлена на створення умов, які  сприяють розвитку національної  економіки шляхом захисту її  від іноземного конкурента. Протекціонізм  передбачає встановлення великих рівнів митних платежів на товари, що імпортуються, обмеження чи повну заборону на ввезення в країну окремих товарів, транспортних засобів, створення сприятливих умов для експорту вітчизняних товарів: фінансування галузей господарства та виробників товарів, що експортуються, надання державної субсидії таким суб'єктам господарської діяльності тощо. Політика протекціонізму залежить від реального стану економіки держави. Зокрема, високий рівень розвитку економіки України у 1991 р. зумовив необхідність визначення високих ставок мита на товари, що ввозилися із найбільш розвинутих країн. На даний час перелік таких країн значно збільшився, враховуючи реальний стан економіки України. Тому Митний тариф України 1998 р. склав до 600 сторінок порівняно із 100 сторінками у 1992 р. Тепер українських виробників треба захищати від значної кількості іноземних виробників.

       Політика вільної торгівлі сприяє  покращенню умов імпорту іноземних  товарів на внутрішній ринок  країни. Як правило, вони або  звільняються від мита, або митні платежі мінімальні.

       При розгляді цілей, завдань  та принципів митної справи  треба виходити із головного  положення — митна справа є  монополією держави. Це означає,  що держава має виключне право  вибирати митну політику по  відношенню до іншої держави  і корегувати її відповідно до своїх інтересів. 

     1.2. Основні форми та інструментарії митно- тарифного регулювання. 

     Головними інструментами торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку товарів при його взаємодії  зі світовим ринком є мита та інші митно-тарифні заходи.

     Митний  тариф — це систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок мит, якими  обкладаються товари під час перетину митного кордону держави.

     Під митним кордоном розуміється кордон митної території, на якій держава має виключну юрисдикцію відносно митної справи.

     Митна територія країни може не збігатися  з географічною територією в таких  випадках:

     —при  утворенні митного союзу двох або кількох держав (наприклад, Бельгія  та Люксембург);

     —за наявності у країні вільних (спеціальних) економічних зон;

     —при  вирівнюванні за згодою межуючих держав митних кордонів (коли географічні  кордони не сприяють або роблять  взагалі неможливим встановлення митного  контролю на прикордонній території).

     Кордони митної території встановлюються урядом кожної держави.

     Митний  тариф складається з двох основних елементів:

     —товарної номенклатури

     —ставок мит.

     Разом ці два елементи забезпечують можливість оперативної зміни впливу митного  тарифу як за колом країн і категоріями імпортних товарів, так і за рівнем захисту внутрішнього ринку.

     Систематизація  ставок мит у тарифі здійснюється відповідно до диференційованого списку товарів — товарної номенклатури. Характерними рисами будь-якої товарної номенклатури є системність опису товарів і привласнення коду кожній товарній позиції.

     Залежно від призначення товарної номенклатури існують такі її види:

     —митно-тарифна  номенклатура — для збирання мит  при імпорті та експорті товарів

     —статистична  номенклатура — для збору статистичних даних про імпорт та експорт товарів;

     —комбінована  тарифно-статистична номенклатура — поєднує митно-тарифну та статистичну  номенклатури.

     У наш час більшість країн використовують комбіновані товарні номенклатури, побудовані на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), яка була прийнята у рамках Міжнародної Конвенції про гармонізовану систему опису та кодування товарів і підписана у Брюсселі 14 червня 1983 р. ГС була підготована Радою Митного Співробітництва, яка діє з 1950 р. ГС набула чинності 1 січня 1988 р. Україна також приєдналась до цієї Конвенції і застосовує ГС з 1 січня 1991 р.

     Під ГС розуміється номенклатура, яка  містить в собі товарні позиції, субпозиції та цифрові коди, що до них  належать, примітки до розділів, груп, субпозицій, а також основні правила інтерпретації ГС.

     Класифікація  товарів у товарній номенклатурі ГС здійснюється за певними правилами, загальні засади яких сформульовані  у рамках Конвенції 1983 року. Код товару є шестизначним і складається  з трьох пар (розрядів) двозначних чисел. Усі товари (1241 позиція) поділені на групи — найбільші підрозділи у товарній номенклатурі, які включають в себе товари, об´єднані спільними фізичними та функціональними властивостями .

     Від правильної класифікації товару значною  мірою залежить правильність нарахування митних платежів, а отже, у кінцевому підсумку, і становище товару на ринку країни-імпортера. Обов´язок правильно класифікувати свій товар лежить на тому, хто здійснює митні процедури, при ввезенні товару — на імпортері. У національних законодавствах передбачається відповідальність за неправильне зазначення тарифної позиції.

     ГС  забезпечує стабільність і передбачуваність класифікації товарів у митних тарифах, і тим самим систем митного  регулювання усіх країн — учасниць Конвенції 1983 р

     Основним  елементом митного тарифу є мито.

     Мито  — це обов´язковий грошовий внесок, який збирається державою при перетині товаром її митного кордону. Розмір певної плати є ставкою мита.

     Мито  виконує декілька функцій:

     —      захищає національних товаровиробників від іноземної конкуренції — протекціоністська функція, яка стосується імпортних мит;

     —є  джерелом надходження коштів до бюджету  держави — фіскальна функція, яка стосується імпортних та експортних мит;

     —є  засобом покращення умов доступу  національних товарів на зарубіжні ринки та запобігання небажаного експорту товарів — балансувальна функція, яка стосується експортних мит;

     —раціоналізує товарну структуру — регулююча  функція, яка стосується експортних та імпортних мит;

     —підтримує  оптимальне співвідношення валютних доходів та витрат держави — регулююча функція, яка стосується експортних та імпортних мит.[12,11,4]

     Класифікація  мит за різними ознаками наведена на рис. 1.1 

                            

     Рис. 1.1.  Класифікація мит

     Адвалорні (ad valorem), або вартісні, мита нараховуються у процентах до митної вартості товару. Застосування адвалорних мит веде до збільшення митних зборів при зростанні світових цін на високотехнологічну, з великим ступенем обробки продукції. Позитивною стороною адвалорних мит є те, що вони підтримують однаковий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливання цін на товар, змінюються лише доходи бюджету. Наприклад, якщо мито становить 20 % вартості автомобіля, то при ціні автомобіля у 8 тис. дол. США доходи бюджету становитимуть 1600 дол. США; при збільшенні вартості автомобіля до 15 тис. дол. США доходи бюджету зростуть до 3 тис. дол. США; при падінні ціни до 5 тис. дол. США скоротяться до 1000 дол. США. Але незалежно від ціни автомобіля адвалорне мито збільшує його ціну на 20 %. Негативною стороною адвалорного мита є те, що вони передбачають необхідність митної оцінки товару з метою оподаткування митом. Оскільки ціна товару може коливатись під впливом багатьох економічних (обмінний курс, процентна ставка тощо) та адміністративних (митне регулювання, вибір методики визначення митної вартості товару) факторів, застосування цих мит пов´язане із суб´єктивністю оцінок, що може потягнути за собою зловживання як з боку митників, так і з боку власників товару. У наш час більшість промислово розвинутих країн прийшли до згоди стосовно методики оцінювання митної вартості. Митники спочатку повинні вивчити ціну, зазначену у накладній. Якщо вона не зазначена або її справжність сумнівна, вони повинні оцінити товар на підставі вартості ідентичних товарів (identical goods), якщо таких товарів немає — на основі аналогічних товарів (similar goods), що надходять у той самий або майже у той самий час. Якщо ці методи не можуть бути застосовані, митники можуть визначити вартість на основі остаточної вартості-продажу (final sales value) цього товару або виходячи з обґрунтованих витрат (reasonable cost) на товар.