Розробка конструкції плужного робочого органу і схеми плуга

Через кожну відмічену  точку на прямій АА проводиться лінія  під відповідним кутом j, який визначають із діаграми тангенсів.

У горизонтальній площині проекції точки перетину твірної в її положеннях 5, 6, 7 із напрямною кривою розміщується близько і можуть навіть збігатися, утворюючи пучок прямих, що перетинаються. Тому кожну проекцію твірної слід позначити відповідним номером.

2.3 Побудова горизонтальної  та бічної проекції циліндроїдальної  робочої поверхні

Побудова горизонтальної проекції циліндроїдальної поверхні полиці починається з проекції верхнього  обрізу. Точки 5 перетину кривої польового  обрізу з кривою верхнього обрізу і кривої борозного обрізу з горизонталлю 5-5 переносяться з вертикальної проекції в горизонтальну на однойменну проекцію 5-5.

Потім точки 6, 7, 7, 6 та інші перетину проекцій твірних з ребром полиці зносяться з вертикальної проекції в горизонтальну на проекції відповідних твірних. З’єднуючі на плані відповідні точки 5, 6, 7, 7, 6 та інші плавною кривою, утворюється горизонтальна проекція верхнього і борозенного обрізів поверхні. Проекція польового обрізу проходить паралельно стійці борозни.

Бічну проекцію циліндроїдальної робочої поверхні зручніше розміщувати  справа від горизонтальної проекції поверхні. Бокова проекція поверхні будується  за проекціями положень твірної та за першими двома проекціями робочої  поверхні відповідно до правил проекційного креслення.

2.4 Побудова кривих  перерізів циліндроїдальної робочої  поверхні поперечно-вертикальними  і поздовжньо-вертикальної площини

Проводимо січні вертикальні  площини, перпендикулярні до стінки борозни. Позначимо їх U. Одержані при проведенні цих площин перерізи характеризують плавність поверхні та визначають розвиток кутаβ, який показує здатність поверхні обертати скибу.

Для встановлення характеристики здатності поверхні подрібнювати скибу  проводяться вертикальні січні  площини V, паралельні стійці борозни; одержані таким чином перерізи характеризують розвиток кута d.

Криві перерізів, перпендикулярні  до стінки борозни, будуються у вертикальній проекції, а криві перерізів, паралельні борозни, наносяться на боковій проекції.

Вертикальні січні площини V та U наносяться на горизонтальну проекцію креслення на відстані 100 мм одна за одною .

2.5 Побудова кривих  ортогональних перерізів (шаблонних  кривих)

Криві ортогональних перерізів  площинами, проходять перпендикулярно  до леза лемеша, викреслюються для  виготовлення штампа або шаблонів. Ортогональні перерізи наносяться на горизонтальній проекції креслення.

Криві ортогональних перерізів  викреслюються на вертикальній проекції креслення на продовженнях горизонталей, або на вільному аркуші, на якому  попередньо викреслюються сітка  горизонталей, відповідно до їх розміщення у вертикальній проекції.

Наносяться в горизонтальній проекції сліди ортогональних січних площин І – ХІІ у вигляді прямих ліній, перпендикулярних до леза лемеша.

Січні площини проводяться  через польовий кілець лінії стику  лемеша з полицею і точку переходу кривої польового обрізу в криву  верхнього обрізу полиці. Потім проводиться  ряд паралельних січних поверхні лемеша так, щоб відстань між ними була 115 мм.

На сітці горизонталей, накреслених на вертикальній площині  креслення, наноситься ряд вертикальних ліній на відстані 46 мм. Кількість  ліній відповідає кількості січних ортогональних площин. Ортогональні криві будуються відносно кожної вертикальної лінії.

Проводиться фронтальна площина F – F паралельно лезу лемеша, січна площина ІV перетинає площину F – F в точці С і проекції твірної в точках Оʹ, 1ʹ, 2ʹ, 3ʹ і т.д.

Відкладається від вертикальної лінії 4 вправо вздовж нульової горизонталі  відрізок 4 Оʹ, який дорівнює відрізку С Оʹ із горизонтальної проекції. Для побудови точки 1 ортогональної кривої вимірюється відрізок С 1ʹ і переноситься на горизонталь 1 сітки у вигляді відрізка 1ʺ1ʹ. Так само наносяться всі інші відрізки, точки кривої.

Крива перерізу поверхні площиною VІ будується так само, як і попередня, з різницею, що точки перетину січної площини VІ з продовженням горизонталей 0, 1, 2,...., які знаходяться біля вирізної частини поверхні, з’єднуються не суцільною, а штриховою лінією

 

 

2.6 Побудова розгортки  (заготовки) полиці

Розгортка робочої поверхні необхідна для вирізання по ній  заготовки. Поверхня циліндроїда не розгортається на площину без спотворення, тому накреслені розгортки є наближеними.

Розгортка поверхні викреслюється  за горизонталями. На вільному місці  аркуша проводиться пряма MN, на якій відкладається довжина леза лемеша і наносяться точки, які належать двом січним ортогональним площинам ІІІ та VII , що проходять через  точку перетину кривої польового  обрізу з верхнім обрізом полиці та близько до середини крила полиці. Через відмічені точки проводяться перпендикуляридо прямої MN і на них відкладаються розгортки двох ортогональних кривих 5 та 7. Для цього на перпендикулярах наносять точки перетину кривих з горизонталями 1-1; 2-2; 3-3;....

Після побудови розгорток  кривих однойменні точки з’єднуються  прямими, які продовжуються вправо і вліво відносно розгорток кривих. Ці прямі будуть горизонталями.

На проведених горизонталях відмічаються крайні точки контуру  поверхні, які переносяться з горизонтальної проекції креслення. Ці точки з’єднуються  плавними лініями, які є контуром розгортки (заготовки).

Відповідно до викладених вище вказівок будується робоча поверхня плужного робочого органу на аркуші формату  А1.

 

 

3. Обґрунтування  побудови схем машини

3.1.1 Обґрунтування  функціональної схеми машини

Розрахунок кількості  робочих органів.

На основі властивостей матеріалу  який обробляється, і тягового зусилля  трактора, з урахуванням можливих витрат енергії проводиться розрахунок кількості робочих органів. При  проектуванні плуга кількість n корпусів може бути визначена із залежності:

Rплɳ=nkab

Де Rпл – тяговий опір плуга, U;

ɳ - ККД плуга (0,6...0,8); k – питомий опір ґрунту, Па;

a і b – товщина і  ширина шару (скиби), м.

Тягове зусилля при  його рівномірному русі дорівнює тяговому зусиллю трактора. За тягове зусилля  трактора приймається клас тяги Pm.

Отже, Pm=Rпл=50 кU; ɳ=0,8; k=70кПа; a=0,29 м; b=0,41м

n= 50000·0,8_____ =4,81;

70000·0,29·0,41

Заокруглюючи цифру в  сторону збільшення. n= 5.

3.1.2 Розрахунок  ступеня завантаження

двигуна енергетичного засобу.

Для оптимізації режимів роботи ґрунтообробного агрегату використовують математичні моделі, які описують його функціонування. Наприклад, такою моделлю для оцінки витрати енергії при оранці буде раціональна формула академіка Горячкіна

 

 

Rпл =f·G+k·a·b·n+ℰ·a·b·n·v²

Де f-коефіцієнт опору просуванню плуга у відкритій борозні;