Планування як функція менеджменту

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ 

«КИЇВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

з дисципліни: 

“Основи менеджменту”

на тему:

«Планування як функція менеджменту» 
 
 
 
 

 
 

Інформація  про захист роботи

                                                 

                                                    Київ 2010

 

     ЗМІСТ:

     ВСТУП…………………………………………………………………………...3

     РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти планування в  організації…………………….6

1.1. Сутність планування, його вплив на результативність діяльності організації..8

1.2. Методи  розроблення та види планів……………………………………………14

1.3. Заходи  підвищення якості планування  в організації…………………………..16                                                     

     РОЗДІЛ 2. Практична частина………………………………………………...19                                                      2.1. Загальна характеристика “Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”……………………………………………………...19

   2.1.1. Характеристика підприємства, його діяльності та продукції…………...19

   2.1.2. Організаційна структура управління……………………………………..22

2.2. Дослідження  планування на підприємстві……………………………………..28

   2.2.1. Планування на підприємстві……………………………………………....28

   2.2.2. Напрями удосконалення планування на підприємстві………………….30

2.3. Аналіз ефективності системи менеджменту в організації…………………….33

     ВИСНОВОК……………………………………………………………………39

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………....41 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Планування  як функція менеджменту – це розробка змісту та послідовності дій, направлених  на досягнення запланованих цілей управління. 
Функція планування передбачає розв'язання двох глобальних питань: якою має бути реальна мета організації і що слід робити членам організації, щоб досягти її. За допомогою планування можна перевести фірму як систему із вихідного, базового рівня на заданий рівень розвитку шляхом маневрування і зосередження сил та засобів на пріоритетних напрямах своєї діяльності, а також визначати перспективи розвитку і майбутній стан фірми. Планування як цілеспрямована спеціалізована управлінська діяльність здійснюється на принципах об'єктивності, реалістичності, системності, комплексності, оптимальності; пріоритетності та єдності інтересів фірми, її персоналу і споживачів; збалансованості; обґрунтованості планів, програм, проектів, моделей розвитку; гнучкості шляхів соціально-економічного розвитку. 
          Передумовою планування є прогнозування. Воно являє собою виявлення об'єктивних (реальних) тенденцій, станів розвитку організації в майбутньому, а також альтернативних шляхів розвитку і термінів здійснення їх. Прогнози будуються відповідно до мети фірми, яка використовується як базис в операціях планування. Прогноз має дати керівнику уявлення про напрям розвитку, про способи досягнення мети, про результат його дій. Успіх майбутнього визначає не лише теперішнє, а й минуле. Прогноз в умовах постійно змінюваного середовища є органічною частиною планування. Це положення стосується не лише підприємства в цілому, а й кожного з його структурних елементів. 
          Планування є головною функцією управління, від якої певною мірою залежать усі інші функції. Менеджер, займаючись управлінням, намічає мету організації та прагне визначити найкращі способи її досягнення. Він аналізує бюджети, розклади, інформацію про стан галузі та економіки в цілому, ресурси, що є в розпорядженні підприємства, і ресурси, які воно спроможне придбати.                                                                                                         

Важливим аспектом планування є ретельне оцінювання вихідних даних. Оскільки підприємство розвивається значною мірою під впливом умов, що склалися в минулому, то зміни їх зумовлюють необхідність нових методів діяльності підприємства. Ця функція вимагає від менеджера володіння аналітичними навичками. 
         Функція менеджменту планування відповідає на такі запитання. 
          Де ми перебуваємо в даний час? Керівники мають оцінити сильні й слабкі сторони організації в таких важливих галузях господарської діяльності, як фінанси, маркетинг, виробництво, наукові дослідження і розробки, трудові ресурси. Це потрібно для того, щоб визначити, чого може реально домогтися дана організація. 
          Куди ми хочемо рухатися? Оцінюючи можливості й перепони навколишнього середовища (конкуренція, клієнти, закони, політичні фактори, економічні умови, технологія, постачання, соціальні й культурні зміни), керівництво визначає, якою має бути мета організації і що може завадити досягненню цієї мети.  
          Як ми збираємося зробити це? Керівники мають вирішити як загалом, так і конкретно, що повинен робити кожний член організації для реалізації мети. 
          Планування — один із способів, за допомогою якого менеджери формують єдиний напрям зусиль трудового колективу на досягнення загальної мети підприємницької діяльності. 
Традиційна система планування орієнтована, як правило, на функціонування підприємства. В умовах швидко змінюваного внутрішнього і зовнішнього середовища стає насущною потребою переорієнтування планування підприємства з функціонування на розвиток. [2] 
          Кінцева мета планування розвитку підприємства полягає в тому, щоб змоделювати (а потім обновляти відповідно до змін умов, можливостей, потреб) бажаний майбутній стан підприємства, а також шляхи і засоби його досягнення (реалізації). При визначенні тривалості планового періоду в довгостроковому плануванні варто враховувати дві обставини: а) план розвитку має ставити досить серйозну мету і завдання, які справді відповідали б перспективним інтересам колективу підприємства, могли б його захопити і надихнути на творчу високопродуктивну працю; б) тривалість має бути достатньою для якісної, високоефективної підготовки та реалізації плану. [11] 
          Метою курсової роботи є аналіз функції “Планування” на підприємстві “Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти  планування в організації 

     Щоб спільні зусилля співробітників організації були успішними, вони повинні знати, що від них очікується. Для цього необхідно:

• сформулювати цілі, до яких прагне організація;
• визначити шляхи досягнення встановлених цілей;
• на підставі цього поставити задачі перед підрозділами організації та конкретними виконавцями.

     Все це у сукупності і характеризує у  широкому розумінні сутність функції  планування. Планування – процес визначення цілей організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення.

     Зміст процесу планування полягає у пошуку відповідей на три ключових питання:

1. де організація знаходиться у даний момент (теперішній стан)?
2. чого організація прагне досягти (куди вона прямує)?
3. як організації потрапити звідти, де вона є, туди, куди вона прагне?

     Планування є первісною з-поміж решти функцій управління, оскільки прийняті в процесі її реалізації рішення визначають характер здійснення всіх інших функцій управління.                                                                                                                

     Мета  планування полягає у створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.                                                                                                                                 

     Схематично  процес планування в організації можна представити як послідовність таких етапів (рис. 1):

1. Встановлення цілей діяльності організації.
2. Розробка стратегії діяльності організації (шляхів досягнення цілей).
3. Надання стратегії конкретної форми (впровадження стратегії у конкретні дії організації). Цей етап здійснюється шляхом розробки забезпечуючих планів та бюджетів.

 

     

     Рис. 1. Послідовність виконання основних етапів планування

     Пітер Лоранж класифікував чотири основних види управлінської діяльності в  межах функції “Планування”:

• розподіл ресурсів;
• адаптація до зовнішнього середовища;
• внутрішня координація;
• організаційно-стратегічне передбачення.

       

         

         Рис. 2. Спрощена схема економічної взаємодії 

     1.1. Сутність планування, його вплив на  результативність  діяльності організації

     Планування  належить до сфери людської діяльності. Найбільш коротко планування можна  визначити як сукупність методів  і прийомів, що дозволяють створити систему показників або послідовність  дій до початку використовування цих показників або до початку дій.

     Зрозуміло, що результатом виконання планових розрахунків буде розробка якогось  плану. 

     План — це система показників або послідовність дій характерної життєдіяльності підприємства на певний період, яка забезпечує виконання цілей діяльності підприємства.

     Процес  планування здійснюється у часі та у просторі, тому плани обмежені часом та колом виконавців.

     Плановий  період — період, на який складається план. Він залежить від виду планів, цілей планування. Період підпадає під вплив зовнішніх і внутрішніх умов, що забезпечують роботу підприємства.

     Поширено  при плануванні враховуються наступні планові періоди:  

• Довгострокові періоди — періоди дії планів, які основані на побудові прогнозних планових показників та дій, що виконуються від 2 до 10 років.
• Середньострокові планові періоди — це періоди дії поточних планових показників та заходів, що виконуються від 1 до 2 років.
• Короткострокові планові періоди — це періоди дії оперативних планів, які залежать від характеру планового завдання та складу виконавців планів. Тому короткострокові планові періоди варіюють від 1 години до півроку.

     Мета  планування — це створення максимально наближених до умов діяльності підприємства планів в мінімальні терміни і з мінімальними допустимими втратами матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. 

     Задача  планування — це рішення поточних проблем планування, що виникають на етапах планових розрахунків і забезпечення виконання основної мети планування.