Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією

1. Сильна  центральна служба  планування, що розробляє  стратегії для всієї організації і підрозділів;
2. Центральна служба планування, що забезпечує стратегічне планування   шляхом надання методичної допомоги  і координації діяльності  планових служб  і підрозділів організації;
3. Децентралізована служба стратегічного планування, у якій  повноваження  і відповідальність за розробку стратегії цілком покладається на керівників.

       Вибір тієї або іншої структури  стратегічного  планування  визначається багатьма чинниками: складністю організаційної  структури фірми,  її специфічними властивостями, накопиченим досвідом і традиціями планування і т.п.     

       Фактор "влада - контроль" має особливу специфіку. Деякі дослідники західного  менеджменту стверджують, що в значній  мірі вибір організаційної структури  фірми або корпорації залежить від цього фактору. Вибір тієї чи іншої організаційної структури в такому випадку є результатом внутрішньо фірмової боротьби за владу (контроль), коли менеджери більше піклуються про інтереси своїх відділів, ніж фірми.

       Ще  в більшому ступені фактор влади виявляється у вищих ешелонах керівництва. Як правило, вони достатньо консервативні і з трудом, навіть при необхідності, не рішаються на перетворення існуючої структури управління. Потрібні сильні поштовхи ззовні або поява лідерів-борців за нове, щоб вище керівництво  рішилося на значні структурні перетворення. Для них "ідеальною" є структура, в якій ця влада легше підтримується, тобто. організація, роботи в яка регламентується більшим числом правил і пильно  контролюється.

       Вплив фактору "влада - контроль" настільки є значним, за оцінкою деяких вчених, що воно є причиною того, що в сучасний період велика кількість фірм і корпорацій мають ієрархічні організаційні структури.

       Важливе значення при виборі організаційних структур має фактор комп'ютеризації інформаційних процесів .

       Теорія  і практика сучасного західного  бізнесу показує, що широке використання комп'ютерної техніки є невід'ємною  частиною адаптивних структур. Комп'ютеризація в управлінні сприяє розвитку горизонтальних зв'язків між менеджерами і підрозділами завдяки можливості прямого доступу до необхідної інформації. Менеджери з допомогою особистих комп'ютерів (терміналів) швидко зв'язуються друг з другом для вирішення спеціальних питань. Комп'ютеризація інформації - це засіб зв'язків між всіма підрозділами адаптивної структури: продуктовими, венчурними, інноваційними, відділами фахівців і т. д.

       Комп'ютер і комп'ютерний збір інформації також  допомагають і вищій ланці  менеджерського корпуса краще орієнтуватися  в тому, що відбувається на низинних рівнях, швидше, у випадку необхідності, вносити корективи. 

             2.5. Вдосконалення організаційних  структур менеджменту

       Форми, методи і засоби реорганізації управлінських  структур багатогранні. В цілому їх можна звести до декільком напрямків:

    1) вдосконалення структур за рахунок внутрішніх спрощень;

    2) заміна структур механічного  типу на адаптивні;

    3) інкорпорування органічних структур  в існуючу ієрархічну;

    4) створення конгломератів;

5. формування структур майбутнього - модульних і атомістичних організацій.

       Обмежимося  невеликими узагальненнями з наведенням прикладів.

1. Вдосконалення структур за рахунок їх спрощення.

       Воно  здійснюється шляхом перетворення лінійних структур в більш плоскі за рахунок  скорочення числа рівнів управління. Останнє найчастіше досягається децентралізацією управління, делегуванням повноважень на більш низькі рівні менеджменту.

       Масштаби  таких реорганізацій можуть бути настільки значними, що їх можна  в повному змісті назвати революційними. Прикладом може-служити децентралізація  відомої корпорації "Дженерал Моторс", здійснена в 20-ті роки Альфредом П. Слоуном. Такої ж реорганізації піддалися і ряд крупних корпорацій: "Дженерал Електрик", "Дюпон" і ін. Спрощення структури в корпораціях також здійснюється шляхом скорочення штабних відділів (або числа їхніх робітників), зменшення кількості дивізіональних підрозділів або заміни складної структури більш простою.

         Так, деякі фірми, особливо  не дуже великі, відмовляються  від матричної структури із-за  її складності і переходять  на лінійно-функціональні.

       Поняття "спрощення структури" в певному  ступені залежить від зовнішніх, тимчасових, просторових умов, в  яких працює фірма. Те, що для однієї фірми вважається простою структурою, для іншої може бути складною. І  навіть для однієї фірми в різні  періоди її розвитку одна і та же структура може виявитися простою або, навпаки, складною. В якості прикладу можна навести "Дженерал Моторс", що в 1984р., після 60 - років децентралізації, реорганізувала частину своєї структури, зробивши її більш централізованою. Реорганізація відбулася за рахунок скорочення кількості відділень, що виробляють різні види автомобілів, з п'яти до двох.

2. Заміна структур ієрархічного типу на адаптивні.

       Це  найбільш радикальний шлях реорганізації  структур менеджменту. Його обирають в  критичні для фірми моменти, при загрозі її життєздатності. Для здійснення такої реорганізації потрібний сильний лідер з командою. Типовим прикладом є реорганізація, проведена відомим менеджером США Ли Якоккой в корпорації "Крайслер", коли в 1978р. він став президентом компанії

3. Інтегрування (створення) різноманітних форм органічних структур всередині ієрархічної структури.

       Це  створення венчурних, інноваційних відділів, бізнес-центрів, бригадних  структур, експертних груп. Сучасний менеджмент в розвинених країнах вважає такі перетворення первинною умовою забезпечення ефективної діяльності фірми. Вище ми докладно розглянули це питання.

4. Створення конгломератної структури.

       Поняття "конгломерат" означає поєднання  різнорідних елементів. Конгломератну  структуру може мати фірма, якщо її відділи побудовані по різним ознакам, наприклад, в одному використовується функціональна структура, в іншому - дивізіональна по територіальному принципу, в третьому - матрична і т.д.

       Однак найчастіше конгломератами є гігантські корпорації, включаючи  десятки майже самостійних фірм, підприємств. Вище керівництво таких корпорації, як правило, зберігає за собою функцію управління фінансами.

       Більшість конгломератів виникає не стільки  за рахунок внутрішнього зростання, скільки за рахунок злиття інших фірм. Прикладами можуть служити такі гіганти, як "Ай Ти Ай", "Оліветті", "Самсунг", “Пеп-Сико” і ін.

       Керівництво конгломерату дасть можливість кожній фірмі, що входить до  його складу, вибрати свою організаційну структуру. У випадку неефективної роботи якої-небудь фірми її можна продати без шкоди для організації в цілому.

       5. Формування модульних  і атомістичних  організацій.

       Напрямки  перетворення організаційних структур менеджменту охоплюють тривалий період його розвитку, в тому числі  і останні десятиріччя. Однак всі дослідники, фахівці і практики одностайні в оцінці що етапу розвитку суспільного виробництва як якісно нового етапу переходу від індустріальної фази до інформаційної настав в 90-ті роки. На цьому етапі здійснене революційне перетворення виробництва і, по прогнозам вчених, воно повинно викликати і революційні перетворення в менеджменті, і його структурах. По образному виразу голови правління "Дженерал Електрик" Джека Уэлча, "у порівнянні з навальними перемінами, що чекають нас в 90-ті роки., 80-ті покажуться просто пікніком, прогулянкою в парку. Конкуренція стане ще безжалісною. Рівень досконалості, буде підніматися все вище кожного дня".

       Вчені завбачують, що в епоху інформаційної  стадії розвитку суспільства, або "суперіндустріальної  цивілізації", бюрократія буде замінена новою формою організації. Це будуть об'єднання підприємств-модулів, що створюються і що ліквідуються в залежності від потреби в них. Навколо крупних фірм (корпорацій) можуть виникати незалежні дрібні компанії. Між тими і іншими встановлюються операційно-контрактні відношення.

       Деякі фахівці передбачають появу "атомістичних" організацій, в яких будуть відсутні відношення прямої адміністративної підпорядкованості. Елементи таких організації будуть зв'язані між собою загальною  корпоративною культурою і системами телекомунікації.

       Подаючи собою найбільш яскраво висловлену форму органічних структур, модульні і атомістичні організації будуть мати нові внутрішні характеристики, в багато чому протилежні структурам минулого. Це - спрямування на немасову економіку, несерійність виробництва і нестандартність продукту. Структури менеджменту повинні будуть працювати на окремого споживача.

       Будь-яку  перебудову структури управління необхідно  оцінювати передусім з точки  зору досягнення поставленої перед нею мети. В умовах нормальної (не кризової) економіки ,що розвивається, реорганізація направлена найчастіше на те, щоб шляхом вдосконалення системи управління підвищити ефективність роботи організації при цьому головними факторами поліпшення є зростання продуктивності праці, прискорення технічного розвитку. Кооперація в прийнятті і реалізації управлінських рішень і т. п. В кризовий період зміни в структурах управління спрямовані на створення умов для виживання організації за рахунок більш раціонального використання ресурсів, зниження витрат і більш глибокого пристосування до умов зовнішнього середовища. В незалежності від причин, що викликають перебудову, вона обов'язково має на меті розширення повноважень на нижчих рівнях ієрархії управління і підвищення виробничо - господарської самостійності підрозділів, що входять у склад організації. Практично це означає залучення все більшої кількості працівників до процесу виявлення і вирішення проблем організації. Тому разом з цими можливостями, які нова структура управління створює для покращення економічних і соціальних параметрів, її оцінка здійснюється за такими напрямками, як швидкість обробки і отримання інформації, необхідної для прийняття рішень; використання інформаційної технології, що спрощує не тільки вирішення проблем, але і всю систему взаємодій, які необхідні в процесі розробки і реалізації управлінських рішень . 

Висновок 

       Головна задача вивчення основ менеджменту, як навчальної дисципліни  складається  в одержані  комплексу знань  відносно  вибору нових форм та методів управління  при утворенні комплексу знань відносно цілісної, ефективної та гнучкої системи управління організації в умовах   ринкової економіки, яка тільки розвивається.

       Знання  теоретичних основ управління дають  можливість оволодіти культурою та  мистецтвом керівництва колективу, включаючи  вміння ставити  загальні та конкретні цілі, задачі діяльності організації; розробляти стратегію управління при умові громадських, колективних, особистих інтересів, контролювати  процес  її реалізації.

       В процесі управління  відбувається  делегування прав та обов’язків для  організації взаємодії різних органів  управління та розподіл задач, які виконуються  різними працівниками.

       Керівники повинні передавати своїм працівникам  свої права та обов’язки, інакше  робота, яка вимагається  не буде виконана. 

       Тому  організація робіт – це функція, яку повинні здійснювати всі  керівники незалежно від їх рангів. Хоча зміст цієї концепції складається  в делегуванні прав та обов’язків для розподілу праці по горизонталі  та вертикалі, однак рішення про вибір структури організації завжди приймається керівництвом вищого рангу. Керівники нижчого та середнього рангу лише допомагають йому, надаючи необхідну інформацію.

       В цілому задача менеджерів -  це вірний вибір тієї  структури, яка краще всього відповідає цілям та задачам організації, а також впливає на неї внутрішнім та зовнішнім фактором. «Найкраща» структура - це та, котра кращим способом дозволяє організації ефективно взаємодіяти з зовнішнім оточенням, продуктивно та доцільно розподіляти і направляти зусилля своїх співробітників і, таким чином вдовольняти потреби клієнтів та досягати  своїх цілей з високою ефективністю.

       Найбільш  впливовими зовнішніми факторами для  організації є  різні замовники, закони та впровадження державного регулювання, конкуренти та економічна ситуація, яка склалася в Україні.

       Тільки  оволодіння новим управлінням ім'я  якому "менеджмент" можна здолати  соціально-економічну кризу в Україні, а країну зробити цивілізованою. 

Використана література