Проект автоматизації модульної котельні

justify">       А. Вихідні дані водогрійного котла

       - тип котла

         - теплопродуктивність котла, ккал/год

       наявність обвідної лінії котла

       вид циркуляції (природна чи примусова)

       кількість встановлених клапанів

       діаметр сідла клапана, мм

       тип клапана (пружинний чи важільно- 
вантажний,чавунний, одинарний, закритого типу 
тиском до 16 кгс/см²)

       матеріал  виготовлення 
 

       сталевий,жаротрубний 
1300000 
відсутня 
примусовий 
1 шт 
d₀ = 36 мм 
 
 
пружинний 

       Б.   Пропускна спроможність запобіжного  клапана Ду  = 65,       Р_у = 16 кгс/см², яка визначається за фомулою для рідини:   

        - для тисків в кгс/см²  (3.7.)

       G     - пропускна спролижність клапана,  кг/год.

          -   коефіцієнт витрати рідини, віднесеної до площини F січення клапана, яка

       визначається  по п.5.3  ГОСТ 24570-81

          - коефіцієнт, який враховує фізико-хімічні  властивості рідини  
F      -  розрахункова площа січення клапана у проточній часині, мм²  
P₁    - максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, кгс/см² 
 
 

    Р₁=1,1 Р₂  кгс/см²        (3.8.)

    Р₂ - максимальний  надлишковий тиск за запобіжним клапаном, кгс/см²)

       ρ- щільність рідини перед клапаном при параметрах Р₁, t₁ і ρ =0,9

       Розрахункова  площа січення запобіжного клапана  в проточніий частині, мм²

       1. Живе січення клапана по сідлу  з врахуванням  загромадження  визначаємо за формулою 

             (3.9.) (3.10.)

       де  d - діаметр січення отвору юіапана в проточній частині, мм

       d   -   розмір вибирається за табл. 2 РОС Т 97-89-75 в залежності від Ду і Ру

       2. Січення клапана в проточній  частині визначаємо за формолою  

          (3.11.)    (3.12.) 

       де  d₀= для клапана Ду 65  і  Рe16,   d₀ =36мм 

       3. Р₁ = 1,1  = 3,3 кгс/см²

       Пропускна сироміжшсть клапана 

       

       Пропускна спроможність запобіжних клапанів водогрійних  котлів повинна задовільняти наступну умову

            (3.13.)

       n – кількість запобіжник клапанів

       Q – номінальна теплопродуктивність котла в Ккал/год

       γ - теплота випарювання, Дж/кг~ (ккал/кг)   при Р=4 ата  γ=510,2 ккал 

       Висновок:    умова не виконується .

       Необхідно додатково встановити клапан Д_у50  1505+1054 > 2548 

       Розрахунки  запобіжних клапанів виконані відповідно з нормативними елементими:

• Правила будови і безпечної експлуатації водогрійних котлів з температурами нагріву води не вище 115^оС, затверджених 23.06.1981 Держнаглядохоронпраці;
• ГОСТ 24570-81 Клапани запобіжні парових і водогрійних котлів;
• ГОСТ 12.2.085-82 Посудини, які працюють під тиском, клапани;
• ГОСТ 5335-75 Чавунні важільно-вантажні запобіжні клапани закритого типу, однарні, з тиском до 18 кгс/см;
• Довідник з котлонагляду, запобіжні клапани.

 

        5. ОХОРОНА ПРАЦІ

       5.1. Аналіз виробничого  травматизму

       Охорона праці як наукова дисципліна оперує специфічними термінами. Нижче наводиться тлумачення декотрих з них.

       Травма - порушення анатомічної .цілісності організму людини або його функцій  внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

       Нещасний  випадок - випадок з людиною внаслідок  непередбаченого збігу обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією на працівника небезпечного виробничого фактора.

       Виробничий  травматизм характеризується сукупністю травм і нещасних випадків на виробництві:

       Причини виробничого травматизму поділяються  на:

       • організаційні - відсутність або неякісне проведе структажів і навчання, відсутність контролю, порушення ви інструкцій, правил, норм, стандартів, законодавства, невикона заходів щодо охорони праці, несвоєчасний ремонт або зал несправного і застарілого обладанання, невідповідність норі санітарно-гігієнічних факторів (освітлення, мікроклімату, с і повітряного середовища тощо);

       • технічні - невідповідність вимогам безпеки праці несправність виробничого обладнання, інструменту і заа захисту, конструктивні недоліки обладнання;

       • психофізіологічні - помилкові дії внаслідок втоми люд через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність

       праці, хворобливий стан людини, необережність.

       5.2. Заходи техніки безпеки

             1. Особи, які допускаються  до обслуговування котельних  установок, повинні знати і  виконувати інструкцію по догляду  за устаткуванням. До безпосереднього  догляду за котлом (оператори  котлів, кочегари і помічники)  можуть допускатися особи у віці не менше 18 років, що пройшли медогляд, пройшли навчання і мають посвідчення про складення відповідних екзаменів. Повторні перевірки знань цих осіб повинні проводитись адміністрацією підприємства не менше одного разу на рік.

             2. Машиністи, кочегари і водонаглядачі під час чергування не повинні відвертати увагу від виконання накладених на них обов'язків по обслуговуванню котлів.

             3. Забороняється  залишати котли без нагляду  до повного припинення горіння  в топці, видалення з неї  палива і зниження тиску до нуля. Котли, що не мають цегляної кладки, можна залишати в добре замкнутому приміщенні, не чекаючи зниження тиску до нуля, при умові, що після видалення палива з топки, шлаку і попелу з бункера, тиск в котлі почав знижуватись.

             4.  В котельню  сторонні особи можуть допускатись тільки з дозволу адміністрації підприємства або особи, відповідальної за котельню.

             5. Приміщення котла  і все устаткування котельні  повинні утримуватись у справному  стані і належній чистоті. Забороняється  загромаджувати котельне приміщення будь-якими матеріалами або предметами та зберігати їх на котлах. Проходи в котельному приміщенні і виходи з нього повинні бути вільними. Двері для виходу з котельні повинні легко відкриватися на двір.

             6. Здача чергування  і вступу на чергування персоналам котельні повинні проводитись відповідно до правил внутрішнього розпорядку. Приймаючи чергування, персонал котельні зобов'язаний перевірити справність котлів, які обслуговуються і відповідного до них устаткування, а також ознайомитися з записами у вахтенному журналі за попередню зміну. Прийом і здача змін оформляються відповідальною за зміну особою, записами у вахтенному журналі з вказівками стану устаткування. Не дозволяється прийом і здача під час ліквідації аварії в котельній.

          7. Допуск людей до середини котла або його газоходи для їх огляду або проведення будь-яких робіт, а також видалення заглушок, що відділяють трубопроводи і відкриття засувок повинні проводитись за дозволом тільки завідуючого котельні або особи, яка його заміняє, записаному в кожному випадку в вахтенному журналі. До початку роботи в газоходах, останні повинні бути провентильовані та надійно захищені від можливого проникнення газів працюючих котлів шляхом закриття і ущільнення засувок та закриття їх на замок або спорудження тимчасових цегляних стінок.

         При газовому опалені, котел  перед ремонтом або оглядом  повинен бути надійно відділений  від загального газопроводу з  встановленням на останньому  заглушки.

             8. Відкриття люків  та лазів парових котлів, паронагрівачів  та економайзерів, а також ремонт їх елементів дозволяються проводити при повній відсутності в них тиску (він повинен дорівнювати нулю), а відкриття люків та лазів, розташованих в межах водяного простору, при випущеній з котла воді.

             9. До початку робіт,  зв'язаних з перебуванням людей в середині котла, з'єднаного з працюючими котлами , загальними трубопроводами (паропровід, лінії живлення, дренажні та спускні лінії і т.д.), котел повинен бути відокремлений від всіх трубопроводів заглушками або зовсім відокремлений. Відокремлені трубопроводи повинні бути заглушені.

       Якщо  при проведенні робіт , зв'язаних з  перебуванням людей в середині котла, є небезпека опіку людей парою  або водою, котрі можуть потрапити  всередину котла з трубопроводів, останні повинні бути також відокремлені від ремонтованого котла заглушками або відокремлені.

       10. Під час роботи в котлі і  в газоходах для електроосвітлення  повинна застосовуватися напруга  не більше 12В, а для освітлення  площадок, проходів та котельних  приміщень, якщо джерело світла  підвішено на висоті 2,5м від площадки або підлоги, напруга повинна бути не більше 36В. Використання гасових ламп або ін. засобів освітлення з легко запальними матеріалами забороняється.

       11. Перед пуском котла в роботу  повинні бути заздалегідь проведені  огляди, які вимагаються Правилами Держгіртехнагляду по котлах, а також випробування і огляди для встановлення справності котла, його устаткування і устаткування котельні. Робота котлів з простроченими термінами огляду забороняється. Перед закриттям люків і лазів котла повинна бути перевірена справність і наявність пристосувань, встановлених всередині котла, а також відсутність там людей та сторонніх предметів.

       5.3. Протипожежний захист

       В комплексі заходів, що вживаються для  протипожежного захисту підприємств  зв'язку, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних речовин та матеріалів згідно зі СНиП 2.04.09-84.

       Горіння припиняється:

       • при   охолодженні   горючої   речовини   до   температури 
нижчої, ніж температура її спалахування;

       при зниженні концентрації кисню в повітрі  в зоні горіння;

       при припиненні надходження пари, газів  горючої речовини 
в зону горіння.

       Припинення  горіння досягається за допомогою  вогнегасник засобів:

       води (у вигляді струменя або у розпиленому  вигляді);

       інертних газів (вуглекислота та ін.);

       хімічних  засобів (у вигляді піни або рідини);

       порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з  флюсом);

       пожежних  покривал з брезенту та азбесту.

       Вибір тих чи інших способів та засобів  гасіння пожеж та вогнегасних речовин і їх носіїв (протипожежної техніки) визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загорянь, особливостей горіння речовин та матеріалів.

       Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від  наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма працівниками, а також від засобів пожежного зв'язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів.

       Вода  - найбільш дешева і поширена вогнегасна речовина. Вода порівняно з іншими вогнегасними речовинами має найбільшу теплоємність і придатна для гасіння більшості горючих речовин.