Проект автоматизації модульної котельні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2011 в 14:35, курсовая работа

Описание работы

Модульні котельні –це точно розрахована відповіть на потребу оптимізувати рішення діючих проблем середніх і малих споживачівтепла і гарячої води. Їх основними перевагами є :
велика вигідність з точки зору капіталовкладення;
надстандартна економічність експлуатації;
повністю автоматизований режим роботи;
бережливість по відношенню до екології.

Файлы: 1 файл

курсак.doc

— 479.50 Кб (Скачать файл)

       2.3.2.6. Підготовка до роботи

       Підготовка  до роботи проводиться при першому  пуску вузла і періодично при  регенерації катіоніту.

       Заповнюєм ємкість через кран 4 водою до рівня труби переливу при закритому  крані К6 і поповнювати її в процесі підготовчих робіт.

       Проводимо регенерацію катіоніту в наступній  послідовності: 1. Розпушити катіоніт в фільтрі, для чого:

       записуємо показники лічильника води;

       закриваємо  крани К2, КЗ, К4 і К6;

       відкриваємо крани К1 і К5;

       встановлюємо  перемикач режимів роботи в положення "Р" (регенерація) і після проходження через лічильник ЗО літрів води перевести його в положення "О"(вимкнуто).

       2. Заповнюємо катіонітовий фільтр  реагентом (10% розчином NaCI) в кількості 8 літрів, для чого:

       закриваємо  всі крани:

       відкручуємо пробку фільтра і вставити лійку;

       відкриваємо кран КЗ і через лійку безперервно, щоб не допустити оголення катіоніту, доливаємо реагент приблизно  в такій кількості, яка виливається  з крана КЗ. В момент, коли закінчиться  реагент, який доливають, перекриваємо кран КЗ і залишити його в фільтрі на 60 хвилин;

       закручуємо  пробку фільтра.

       3. Промиваємо катіонітовий фільтр  від реагенту, для чого:

       записуємо показники лічильника води;

       відкриваємо крани КЗ, К4 і К6;

       встановлюємо  перемикач режимів роботи в положення "Р" (регенерація) і після проходження через лічильник 100 літрів води переводимо його в положення "О"(вимкнуто), та закриваємо крани КЗ, К4 і К6;

       відкриваємо крани К1 і К5;

       встановлюємо  перемикач режимів роботи в положення "Р" (регенерація) і після проходження через лічильник ЗО літрів води беремо її аналіз та переводимо перемикач режимів роботи в положення "О"(вимкнуто) і закриваємо крани.

       Відрегульовуємо реле тиску згідно з його паспортом  на заданий тиск в системі теплопостачання.

       2.3.2.7. Робота вузла

       Заповнюєм ємкість через кран 4 водою до рівня труби переливу і періодично, в залежності від добових втрат  в системі теплопостачання, поповнюємо її.

       Відкриваємо кран К1 і К2 встановлюємо перемикач  режимів роботи в положення (автоматична  робота) і періодично спостерігаємо за роботою насоса вузла та відповідності фактичного тиску заданому.

       Регулярно, керуючись графіком міжрегенераційних  об'ємів води або аналізами обробленої води, проводимо регенерацію катіонітового  фільтра згідно з п. 7.3 даного керівництва.

       При виявленні в процесі роботи неполадок, вимикаємо вузол, перекриваємо крани  К2, виясняємо причини, користуючись табл. 2, усунути їх, та знову відкриваємо  кран К2 і вмикаємо вузол в електророзетку.

       2.3.2.8. Технічне обслуговування

       При необхідності, але не рідше ніж один раз на рік, проводимо очистку фільтрів 5,15 і ємкості запасу води.

       Обслуговування  насоса, лічильника води і реле тиску  здійснювати згідно з їх документа  цією.

       Після 8 років роботи замінити катіоніт, для  чого: вимкнути вузол з електромережі, закрити кран К2, відкрити крани К1, КЗ, відкрутити болти днищ катіонітового фільтра і зняти обичайки з сітчастими фільтрами, промити деталі, засипати новий катіоніт згідно з п. 2.1.10 та зібрати катіонітовий фільтр. 

       2.4.  Підбір і розрахунок автоматизуючи пристроїв

       Попередній  розрахунок інвертуючого підсилювача на ОП

       Для виконання розрахунку необхідно  знати основні параметри і  характеристики ОП,  принцип побудови та дії підсилювачів на ОП,  методи їх розрахунку.

       Вихідними даними для розрахунку є:

  1. тип та схема підсилюючого каскаду – у даному разі це інвертуючий підсилювач чи двоходовий суматор.
  2. величин опорів деяких резисторів схеми каскаду;
  3. напрямки протікання струмів у гілках каскаду та величини деяких з них;
  4. величини деяких напруг на входах і виході каскаду або його коефіцієнта підсилення за напругою Кuзз ;

       Необхідно визначити:

  1. величини параметрів.
  2. вказати,  чи правильно позначенні напрямки протікання струмів;
  3. тип та потужність резисторів пристрою.

       Також необхідно навести електричну принципову схему каскаду з в казанням заданих та отриманих за результатами розрахунку номінальних значень опрів,  величин напруг і струмів,  напрямків протікання останніх.

       Вихідні дані:

       R1 = 1 кОм;

       R3 – відсутнє;

       R4 = 2 кОм;

       U1 = 0, 15В;

       U3 = -3 В.  

         З аналізу вихідних даних видно,  що ми маємо справу з інвертуючим підсилювачем.

       

       Рис. 2.5.1. Розрахункова схема інвертуючого підсилювача 

       Необхідно визначити:

  1. опір резистора R3;
  2. величини струмів I1, I3, I4;
  3. коефіцієнт підсилення KU33;
  4. правильність позначення на рис а напрямків протікання струмів;
  5. тип та потужність резисторів каскаду.

       Порядок розрахунку

        (2.2.)

       тобто   (2.3.)

тобто   R3 = -KU33 R1        (2.3.) 

R3 = -(-20)1 = 20 кОм,       (2.4.)

       Оскільки  потенціал інвертую чого входу ОП для схеми інвертую чого підсилювача дорівнює нулю,  маємо:

       

        (2.5.) 

 

       і напрямок його протікання на рис. а  вказано вірно.

       За  першим законом Кірхгофа

I3 = I1 = 0, 15 мА(2.6.)

       І напрямок його протікання також вказано вірно.

       Очевидно,  що 

,          (2.7.) 
 

, (2.8.) 

       і напрямок його протікання є зворотнім  до вказаного.

       Електрична  принципова схема інвертую чого підсилювача  з параметрами,  отриманими за даними розрахунку і побудованого на ОП наведена на рис б.

   

   Рис. 2.5.2. Розрахункова схема інвертуючого підсилювача

   Ззауважимо: оскільки підсилювач призначений для підсилення сигналу напруги постійного струму,  то коригуючий конденсатор не встановлюємо.

       Потужність  що виділяється в резисторах підсилювача,  становить 

       PR=RI2        (2.8.)

       Отже,

       PR1=1*103(0, 15*10-3)2=2, 25*10-5 Вт.

       PR2 = 20*103(0, 15*10-3)2=4, 5*10-5 Вт

       PR4 =2*103(1, 5*10-3)2=4, 5*10-3 Вт

       Вибираємо резистор типу С2-33 з номінальною  потужністю 0, 125 Вт.  Бачимо - в схемах на ОП потужність резистора  дещо менша,  ніж у схемах на транзисторах.  
 
 

       2.5. Опис схеми керування,  контролю або регулювання

       Рішення прийняті по автоматизації технологічних  процесів, обумовлені потребами технології (необхідність контролю, регулювання, керування, сигналізації і т.д.) дотримання техніки безпеки, культури виробництва і підвищення продуктивності праці.

       Для реалізації запроектованих систем автоматизації  прийняті серійно виготовлені як вітчизняною, так і зарубіжною промисловістю прилади і засоби автоматизації згідно з діючими номенклатурами на 2005р, вибрані з урахування умов середовища приміщень.

       Для розміщення приладів контролю, регулювання, апаратів керування і сигналізації прийнято щит індивідуального виготовлення по ДСТУ 3613-90.

       Для живлення засобів автоматизації  використовується змінний струм  напругою 220 В, частотою 50 Гц.

       Для підключення до вимірювальних приладів і датчиків використовуються кабелі і проводи з мідними жилами, типу КВВГ, КВВГЄ, РПШЄ, а для підключення апаратів використовуються кабелі і проводи з алюмінієвими жилами типу АКВВГ і АПВ.

       Кабелі, які прокладаються в підготовці підлоги захищаються стальними  трубами.

       СИСТЕМИ ЛОКАЛЬНОЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ

       Проектом  передбачено автоматизацію тепломеханічних установок та котлів ВК-22 в об’ємі комплекту автоматики КОТ БУС-01-1.

       Схема керування передбачає:

  • дистанційне керування кнопками з щита автоматизації мереженими насосами, насосами технологічної води, насосами ГВ підживлюючими насосами і насосами водопідготовка;
  • автоматичне керування рецеркуляційними насосами в залежності від температури води на вході в котли, включаються при температурі води 600С і виключаються при температурі 620С (захист котла);
  • автоматичний ввід резервуарного насоса при аварійній зупинці робочого (для всіх груп насосів);
  • автоматичні відключення підживлюючого робочого насоса при нижньому аварійному рівні в баку запасу води.

       Схемою  регулювання передбачено:

  • регулювання температури технологічної води за допомогою регулятора ECL”Comfort 200” фірми “Danfoss”;
  • регулювання температури води для системи опалення в залежності від зовнішньої температури, а також температура гарячого водопостачання за допомогою двоконтурного регулятора ECL”Comfort 300” фірми “Danfoss”;
  • регулювання тиску в системах гарячого водопостачання за допомогою регуляторів прямої дії після себе типу AFD/VFG2 фірми “Danfoss”.

       Проектом  передбачено технологічний контроль місцевими приладами температури  і тиску води: на трубопроводах  до підігрівачів; на трубопроводах  до споживачів; тиску – на всмоктуючих і напірних патрубках насосів.

       Вимірювання теплової енергії води, яку виробляють котли передбачено лічильником  теплової енергії типу СВТУ – 10.

       Для контролю до вибухонебезпечних концнтрацій  горючих газів і чадного газу прийнято два газоаналізатори типу «Шит-2-13» кожен з одним датчиком, які встановлені: один поряд з ГРУ, другий поряд з котлами.

Информация о работе Проект автоматизації модульної котельні