Зовнiшня торговля i торговельна полiтика Украiни за умов ринковоi трансформацii

 

.

ПЕРЕДУМОВИ  ВКЛЮЧЕННЯ  УКРАЇНИ В  ГЛОБАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ

 

Особливість положення  переважної більшості країн колишнього СРСР полягає в тому (і це дуже часто не враховують на Заході), що вони утворились як уламки колись відносно цілісної економічної і пслітичної системи.  У зв'язку з цим потрібен  певний час і відповідальні зусилля для національно-державної ідентифікації і створення передумов, без яких практично неможливе ефективне включення їх глобальні економічні процеси і структури.

Слід також підкреслити, що тривалий період ці країни були ізольовані від світогосподарських глобальних процесів і приречені на автаркійну замкненість і самодостатність.

Можна  виділити  три  визначальні  передумови,   реалізація створює  сприятливі  можливості для  поступового включення економіки України у глобальні процеси і структури.

Йдеться насамперед про:

1)  системну ринкову  трансформацію;

2)  реструктуризацію  економіки;

3)  відкритість економіки.

Головним у цій тріаді є, очевидно, перший блок, який пере; системну  трансформацію  економіки  від  тоталітарне-директивне: ринкової,   від  ізоляціонізму  до  відкритості,   від  командно-адміністративної до ліберально-соціальної моделі суспільства.

Досвід показує, що ринкова  трансформація розвивається у основних напрямах:

•  лібералізація економіки;

•  приватизація власності;

•  інституціоналізація (створення ринкової інфраструктури та системи управління).

Лібералізація економіки  розриває "кайдани" колишньої  системи створює первинні умови вільного ціноутворення та прояву ринкових сил попиту і пропозиції. Методи шокової терапії, як показує надто болючими, тому, очевидно, більш прийнятним є еволюційний шлях лібералізації (два-три роки).

Процес приватизації власності розгортається на основі декількох них детермінант. По-перше, досягнення більшої економічної ефективності та відповідних критеріїв соціальної доцільності. По-друге, створення сучасних оптимальних економічних форм, що відповідають рівневі і характерові науково-технологічної революції та інтелектуально-професійному рівню працівників. По-третє, урахування історичних традицій країни та забеспечення загальнодержавних інтересів у процесі приватизації власності.

Поки що в Україні  переважають первинні, прості форми  приватизації;оренда, комерціалізація, корпоратизація, акціонування на основі державноъ власності. За даними на 1995 рік недержавні форми власності у промисловості складали 56%, у будівництві організаціями недержавного сектора виконано 71% загального обсягу підрядних робіт1.

Важливо наголосити на надзвичайній ролі для України створення атрибутів загальноекономічної та ринкової інфраструктури, їх значення посилюється  тим,   що  Україна  не  була  самостійною  державою. Тому-то надзвичайно актуальними і складними є запровадження власних грошей,  сучасної банківської і фінансової системи.  Справу  цю ускладнюють все ще існуюча інфляція, розлад фінансів, бюджетний дефіцит, погіршення торговельного платіжного балансу.

Суттєвими передумовами глобальної інтеграції є формування ринку

 цінних паперів,  грошового, кредитного, валютного, які в Україні

започатковуються. Серйозною  перешкодою глобальної інтеграції

є архаїчна, здеформована структура економіки. Переважання  важкої   промисловості, галузей ВПК робить її енерго-, ресурсо- і сировин-

-нопоглинаючою, вкрай  неефективною і непристосованою до взаємодії

господарськими глобальними  процесами. За станом на 1 січня

1996 р   галузі  легкої  і  харчової  промисловості   України  складали 17,7

загального обсягу промислового виробництва2. Структурні зрушення  гальмуються  фактично  нульовою інвестиційною активністю,

зменшенням нагромаджень за рахунок національного доходу, вироб-

ництво якого в останні  роки дедалі скорочується. Саме в радикальній

реконсктуризації економіки  не обійтись без участі капіталу ТНК, між-

народних валютно-фінансових організацій,  міжнародної взаємодії з

метою виходу на міжнародні норми і стандарти.

Нарешті, про стан відкритості  економіки для широкого включення  у  торговельно-економічні, фінансово-інвестиційні та виробничо-технологічні глобальні  процеси.

В Україні прийнято ряд законів, які створюють номінальні можливості для включення її економіки у світове господарство, у міжнародний

 поділ праці. Це, зокрема, закони "Про зовнішньоекономічну  діяльтсть", "Про режим іноземного  інвестування", "Про спеціальні

(вільні) економічні зони" та ін.

Таким чином, є всі  підстави стверджувати, що в Україні  формуються економічні, матеріальні, інституційні та інші передумови для поступового  зключення її економіки у світогосподарські  процеси і структури.

-  Урядовий  кур'єр. — 1996. — № 25—26. — 8 лют.

' Економічний  і соціальний розвиток України  у 1995 році: Щорічна доповідь Тлезндента України про внутрішню та зовнішню політику України. — К.: Україна, — С. 134.

258

Формування відкритої економіки України

Серед головних причин і  факторів,  що спонукають до поглиблення участі економіки України в міжнародному поділі праці, до органічного включення її господарства у сучасні цивілізаційні процеси є насамперед висока питома вага експорту у валовому національному продукті.Досить вказати, що третина національного виробництва Україні опосередковується дією зовнішніх економічних зв'язків. Це підкреслює важливість даної сфери в системі життєзабезпечення державі: виходу з надзвичайно важкої і всеосяжної кризи. Існують також інші передумови, що детермінують тісну взаємодію української економіка із  світовим  господарством.  До  них слід  віднести  досить  розвинені внутрішній поділ і кооперацію праці, ресурсну обмеженість (особливо забезпеченість  паливно-енергетичними  засобами),   традиційні  господарські зв'язки з республіками колишнього СРСР,  і насамперед з Росією,  зростаючу необхідність отримання нових технологій,  інвестиційних і фінансових ресурсів із високорозвинених країн світу.

Таким чином, курс на формування в Україні відкритої під якою мається на увазі не лише розвиток зовнішньої торгівлі, переважає на нинішньому етапі, а поступове відкриття ще двох каналів взаємозв'язку із світовим господарством     -    рух капіталів та взаємообмін національних валют - - є об'єктивно зумовленим і практично безальтернативним.

Основоположними принципами формування відкритої України є, по-перше, тверда опора на розвиток власних галузей, мають порівняльні  і конкурентні переваги у світовій економіці, в регіональному (СНД) і глобальному масштабі.

Йдеться про такі галузі національного виробництва, як машинсо-дування (ракети, судна, літаки, окремі види металорізальних вереї» тів, прилади, побутова техніка тощо). Високим науково-технологічішии рівнем   характеризуються  порошкова  металургія,   виробництво   І твердих  матеріалів,   електрозварювальна  галузь,   хімічна  промислі вість (низьковуглецевий ферохром,  пропілен,  полістирол,  поліві: хлорид, поліамідні та поліпропіленові волокна)1.

Великі потенційні можливості існують також у агропромислове Іг комплексі України та галузях, пов'язаних з транзитом через її терв-торію вантажів, нафти, газу, електроенергії та інших товарів і послуг

По-друге, високий ступінь  внутрішньої інтегрованості вітчизняна економіки, створення потужного національного ринку як фундамеї тальної економічної основи для завоювання і закріплення відповідні:; ніш на гостроконкурентних і високоінтенсивних світових ринках ?: варів, послуг, капіталів, фінансових ресурсів.

По-третє, забезпечення подальшої  фінансової стабілізації, яка по.т_л: шує макроекономічні умови як для національного, так і для міжнарсл: ного підприємництва, формує сприятливий інвестиційний клімат.

1 Віче. — 1995. — № 7. — С. 72.

260

Частина І. Міжнародна торпшв

технологічної системи - - 10 — ЗО років, економічної системи  — вії до 60 років1.

Як показує практика багатьох країн, ці процеси відбуваються основі  посилення  регулюючої  ролі держави,  яка здійснює  акт  структурну, промислову і зовнішньоекономічну політику.

Отже, Гвраховуючи об'єктивно  існуючі передумови,  внутрішн_ зовнішні чинники,  можна стверджувати,  що найбільш прийі для України є експортноорієтована модель економічного розвигі передбачає   всебічне   використанню  світових   ринків   як  додаті фактора економічного  зростання. ;Дана модель  знайшла своє тичне втілення не лише в ряді країн Південно-Східної Азії і ської Америки, а й у СІЛА при виході з Великої депресії 30-х

Переваги експортноорієнтованої  моделі такі:

•  знімається проблема неплатежів, що до краю загострилась у  рішній економіці;

•  підвищується техніко-технологічний рівень національних ві їх конкурентоздатність;

•  посилюються коопераційні зв'язки між підприємствами;

•  долаються внутрішні  перешкоди економічного зростання;

•  здійснюються адекватні  вимогам світового ринку структурні в економіці.

Водночас, як випливає з досвіду інших країн, впровадженая портноорієнтованої моделі супроводжується рядом проблем і су: ностей, як-от:

•  труднощі із зайняттям  власної ніші на ринках розвинених

•  невідпрацьованість   механізмів   повернення   валютних   кої Україну;

•  асиметрія в цінах, яка може спонукати до розвитку так  зі "вбогого зростання"3;

•  орієнтація  на гіпертрофований  експорт окремих  видів товаршЛ  послуг, що веде до виникнення "голландської хвороби" деінг~-алізації (теорема Рибчинського);

•  залежність  внутрішнього  економічного  зростання  від  можім кон'юнктури світових ринків.

Паралельно із запровадженням експортноорієнтованої стратег. винна  здійснюватись обгрунтована імпортозаміщуюча політика повідні протекціоністські заходи щодо національних виробник:; ;_а хом жорсткого митно-тарифного регулювання імпорту та встався^ ня нетарифних бар'єрів (санітарні, екологічні, технічні, технс.т:-

 

 

і ЛУ., "Кпошіесіде, Іппоуаііоп апсі Есопоту", 1994, р. 44.

о

Див.: Бернштам М. С. Производительньїе деньги: стратегия запуска нер^ онного зкономического роста в России. — ЗКО. — 1995. — № 3. — С. 119; Па Уроки Східної Азії. — Проблеми економічного розвитку. — 1995. — № 1. 3 ВЬа\уа1;у ^. N.. "Іпіегпаіїопаї Тгагіе: Зеїесіесі геасНпдз", 1981, рагі 1.

 

261

норми і стандарти), що сприятимуть зростанню власного виробництва як базовуої структури  включення  України  у  сучасні  цивілізаційні процеси.

 

Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України в 1992—1995 рр.

 

Україна належить до країн  з високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП).  В середньому кожен третій український виріб або послуга реалізуються за допомогою зовнішніх економіних зв'язків. Отже, світогосподарські зв'язки відіграють помітну

; у національній економіці,  суттєво впливаючи на темпи і пропор-

ономічного зростання, створення конкурентного ринкового  сере-

лшанща, на весь системний  трансформаційний процес.

 

Ключові проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України пов'язані

зерсифікацією її геополітичних, регіональних пріоритетів, оптимі-

:-о структури експорту  та імпорту, гармонізацією національного

-одавства з вимогами  і нормами ГАТТ-СОТ. Врешті-решт  завдан-

~.. лягає в реалізації  у світовій економіці порівняльних  і конку-

них переваг України, що об'єктивно існують у різних галузях її

І гдарства і можуть знайти практичне втілення і діяльності україн-

. фірм та підприємств  на міжнародній арені.

" кБЛИЦЯ 9-1. Зовнішня  торгівля України у 1992—1995 рр.* (у доларах США)

	1992	1993	1994	1995
ідг~орт, усього	11 262	11 969	12 906	15 289,4
-:;І колишнього СРСР	5262	5669	7543	8 526,2
~ країни світу	6000	6300	5363	6763,2
рт, усього	11 925	13 885	14 106	16 491,6
-:и колишнього СРСР	6425	9185	10 149	10 834,5
^— : країни гвіту	5500	4700	3957	5657.1
	Частка від загального обсягу, %
і--- :-орт, усього	100	100	100	100
%:АІНИ колишнього СРСР	46,7	47,4	58,4	55,7
г^. країни світу	53,3	52,6	41,6	44,3
,«с:9рт усього	100	100	100	100
: зіни колишнього СРСР	53,9	66,1	71,9	65,7
.г=: країни світу	46,1	33,9	28,1	34,3