Зовнiшня торговля i торговельна полiтика Украiни за умов ринковоi трансформацii

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Мая 2013 в 18:05, курсовая работа

Описание работы

Але, у зв’язку з тенденцією глобалізації й ускладненням взаємовідносин між державами, крупними міжнародними фірмами, постійним підвищенням конкуренції і боротьбою за завоювання зовнішньоекономічних ринків, вказаних досліджень недостатньо. Виникає потреба поглибленого вивчення всієї попередньої науково-теоретичної і практичної бази, що торкається міжнародних торгових відносин, їх переоцінки і адаптації до сучасних умов. Необхідні й нові прогресивні концепції світових торгових стосунків.
Актуальність проблеми, її складність і багатоаспектність вирішення визначили тему даної дипломної роботи: “ЗОВНІШНЯ ТОРГОВЛЯ І ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ”
Метою дипломного дослідження є вивчення та аналіз як загальних, так і тих, що торкаються України, доступних джерел у галузі міжнародних торгових відносин, з обґрунтуванням власних практичних і методичних поглядів на проблему.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАВЧИ
ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ...............................................8
1.1 Основні положення міжнародної торгівлі................................................8
1.2 Теорії міжнародної торгівлі.......................................................................16
1.2.1 Меркантилистська теорія.........................................................................16
1.2.2 Класичні теорії..........................................................................................21
1.2.3 Сучасні теорії.............................................................................................29
1.3. Законодавча база міжнародної торгівлі..................................................34
1.3.2 Договори у рамках Світової організації торгівлі
Розділ 2 ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ...........................................................
2.1. Основні засади зовнішньоекономічної стратегії України.............................
2.2 Нормативно-правове забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі
Практичні рекомендації…………………………………………………… 51
Методичні рекомендації…………………………………………………… 56
Висновки………………………………………………………………………68

Список літератури……………………………………

Файлы: 1 файл

Ekonomiheskij_diplom.doc

— 752.00 Кб (Скачать файл)

в) промислова придатність;

г) функціональність.

64. Згідно з Угодою  ТРІПС країни зобов 'язані видавати  патенти на такі об'єкти:

а)  діагностичні, терапевтичні та хірургічні методи лікування людей  і тварин;

б) сорти рослин і породи тварин;

в) переважно біологічні процеси вирощування рослин і  тварин;

г) всі інші, крім зазначених.

65. Продукт, який є  предметом патенту, треті особи  можуть без дозволу відповідного патентовласника:

а) виготовляти;

б) продавати;

в) імпортувати;

г) використовувати у науковому експерименті.

66.  Продукт, одержаний  безпосередньо запатентованим способом, треті особи можуть без дозволу відповідного патентовласника:

а) використовувати;

б) продавати;

в) імпортувати;

г) купувати.

67.  Згідно з Угодою  ТРІПС примусове ліцензування :

а) не дозволяється ніколи;

б) дозволяється без будь-яких умов;

218

 

в) дозволяється за чітко  встановлених умов;

г) забороняється за чітко  встановлених умов.

68.  В Угоді ТРІПСпезгадується:

а) про винаходи;

б) промислові зразки;

в) фірмові найменування;

г) секрети виробництва.

69.  Заявник па одержання  патенту на винахід:

а) не зобов'язаний розкривати будь-яку інформацію про свій винахід  патентним органам;

б)  зобов'язаний розкрити інформацію про свій винахід достатньо ясно і повно, щоб винахід міг відтворити фахівець промисловості відповідної галузі;

в)  за своїм бажанням може частково розкрити інформацію про  винахід;

г) зобов'язаний утримуватися від розкриття будь-якої інформації про свій винахід.

70.  Зазначте твори,  на які не поширюється авторське право:

а) літературні;

б) наукові;

в) художні;

г) промислові зразки.

71.  До суміжних прав  не полежать права:

а) виконавців;

б) організацій радіо- і телемовлення;

в) організацій відео- та аудіозапису;

г) авторів художніх, наукових і літературних творів.

72. Основна ознака охороноспроможного  товарного знака (знака обслуговування) — це:

а) привабливість;

б) відмінність;

в) простота;

г) новизна.

219

і

73. Угода ТРШС не  містить положення про:

а) виключні права власників  товарного знака;

б)  заборону запровадження спеціальних вимог для використання товарних знаків;

в) ліцензування, відступлення і скасування товарних знаків;

г) експертизу заявок на реєстрацію товарних знаків.

74. Угодою ТРШС щодо  промислового зразка передбачено  такий критерій:

а) новизна (або оригінальність);

б) промислова придатність;

в) функціональність;

г) декоративність.

75.   Угодою ТРШС  передбачено строк чинності патенту  на винахід протягом такої кількості років від дати подання відповідної заявки:

а) Ю; 6)15; в) 20; г)25.

76.  Авторські права на фотографії Угодою ТРІПС визнаються протягом такої кількості років від дати їх виготовлення:

а) 10; 6)25; в) 40; г)50.

77.  Права на топографії  інтегральних мікросхем за  Угодою  ТРШС визнаються протягом такої кількості років від дати їх реєстрації (або від дати першого застосування, якщо реєстрація не передбачається):

а) Ю; 6)15; в) 20;

220

78.  Угодою ТРІПС  передбачено, що права організації  мовленим »\ <• роняються протягом такої кількості років від кінця того календарного року, в якому відбулася передача:

а) 10; 6)20; в) ЗО; г)50.

79.  Права на товарний  знак визначаються Угодою ТРІПС  упродовж такої кількості років від дати першої реєстрації та кожного її поновлення:

а) 7; 6)15; в) 20; г)25.

80.  Для узгодження  національного законодавства з положеннями Угоди ТРІПС найдовший період надавався:

а) економічно розвиненим країнам;

б) країнам перехідної економіки;

в) країнам, що розвиваються;

г) найвідсталішим країнам  світу.

81.  Серед вимог до  державної торгівлі ГА ТТ не  містить положення:

а) про ведення бізнесу з комерційних міркувань;

б) про надання можливості підприємствам з інших країн  конкурувати за участь у купівлі-продажу;

в) прозорість;

г) обсяги діяльності державних  торговельних підприємств.

82.  Угоду про державні  замовлення вперше було укладено на такому раунді переговорів ГА ТТ:

а) Токійському (VII);

б) Уругвайському;

в) Діллонському;

г) Женевському.

221

83. Торгівля послугами  вперше була врегульована па  багатосторонньому рівні угодою, ухваленою на такому раунді переговорів ГА ТТ:

а) Уругвайському;

б) Токійському;

в) Женевському;

г) Діллонському.

84. Угода про пов'язані  з торгівлею інвестиційні заходи (TRIMs), укладена під час Уругвайського раунду переговорів ГА ТТ, заборонила:

а) всі TRIMs;

б) більшість TRIMs;

в) половину TRIMs;

г) меншість TRIMs.

85. Угода про текстиль  і одяг, укладена на Уругвайському  раунді переговорів ГА ТТ, була спрямована:

а)  на запровадження  незалежного від ГАТТ режиму регулювання міжнародної торгівлі цими товарами;

б) на негайне переведення  міжнародної торгівлі цими товарами на принципи і правила ГАТТ;

в)  на поетапне переведення  міжнародної торгівлі цими товарами на принципи і правила ГАТТ;

г)  на утворення окремої  міжнародної організації, до компетенції якої належить міжнародна торгівля цими товарами.

86. Заходами "сірої  зони " у зв 'язку з міжнародною  торгівлею текстилем і деякими іншими товарами наприкінці XX cm. вважали:

а) добровільні обмеження  експорту;

б) ліцензування експорту;

в) ембарго;

г) демпінг.

87. Угодою про сільське  господарство, укладеною на Уругвайському раунді переговорів ГА ТТ, передбачено скасування нетарифних заходів:

а) лише економічно розвиненими  країнами світу;

б) за допомогою розрахунку їх тарифного еквіваленту та додавання його до фіксованих тарифів;

222

в)  економічно розвиненими країнами та країнами з перехідною економікою;

г) у результаті укладення  двосторонніх угод між зацікавленими країнами.

88. Угодою про сільське  господарство, укладеною у рамках  ГА ТТ, не передбачені такі субсидії:

а) експортні та імпортні;

б) "червоного світла";

в) "жовтогарячого світла";

г) "зеленого світла".

89. Адвалорний тариф  — це:

а) мито на імпортований товар, що визначається як відсоток від  його вартості;

б) мито на імпортований товар, що визначається як абсолютна величина;

в) мито на імпортований товар, що визначається як комбінація відсотка його вартості та абсолютної величини;

г) податок на додану вартість.

90. Автаркія — це  політика, мета якої полягає:

а) у зведенні до мінімуму залежності економіки країни від  інших країн;

б) у скасуванні тарифних і нетарифних бар'єрів у міжнародній торгівлі;

в) у запровадженні  єдиної валюти у межах міжнародного економічного об'єднання;

г) у поглибленні міжнародної  економічної інтеграції.

91. Демпінг — це  продаж за кордоном товарів  за цінами, які порівняно з цінами у країнах експорту:

а) дещо вищі;

б) такі самі;

в) нижчі;

г) значно вищі.

223

92. Ембарго — це:

а) урядова заборона на торгівлю з певною країною або  групою країн;

б)  добровільна відмова  окремих приватних підприємців  від підтримання ділової діяльності з підприємцями інших країн;

в)  групова змова  підприємців певної країни щодо непідтри-мання  контактів з іншими підприємцями всередині країни;

г)  групова змова  підприємців певної країни щодо непідтри-мання  ділової діяльності з підприємцями інших країн.

93. Правова охорона  зазначень походження товарів  в Україні:

а) не існує;

б) існує;

в) не існує, але існувала у минулому;

г) не існує, але існуватиме у майбутньому.

94. Форфейтинг — це  вид:

а) франчайзингу;

б) лізингу;

в) факторингу;

г) опціону.

95.  Спот — це угода, згідно з умовами якої:

а) реальний товар продається і негайно постачається;

б) випадково продаються тимчасові надлишки експортних товарів;

в) в обіг надходять  векселі;

г) встановлюється тариф, що базується на твердій сумі.

96.  Своп — це:

а) обмінні або бартерні операції;

б) огляд судна або  його вантажу третьою стороною;

в) рахунок для відображення незавершених операцій;

г) код грошової одиниці  Сальвадору.

97. Умови торгівлі —  це :

а) тимчасове підвищення ставки мита;

б) тариф з урахуванням обумовленого часу й обсягу;

224

в) співвідношення індексів імпортних і експортних цін,

г) операційний валютний ризик

48. Трампове судно —  це судно:

а) задіяне лише на регулярних рейсах;

б) задіяне лише на рейсах зі змінним розкладом;

в) задіяне на випадкових перевезеннях;

г) військове, що бере участь у міжнародній торгівлі.

99. Спеціальні права  запозичення були запроваджені:

а) у 1967 p.;

б)  1977 p.;

в)  1987 p.;

г)  1997 р.

100.  Специфічний тариф  — це:

а) тариф, що вимірюється  відсотками вартості імпортованого товару;

б) тариф, що базується  на твердій сумі, яка стягується з одиниці імпортованих товарів;

в) спеціальний кредитний  ліміт для покупця;

г)  кількісне обмеження  експорту.

101.  Система ГА ТТ  відповідає такій економіці:

а) командно-адміністративній;

б) ринковій;

в) перехідній;

г) змішаній.

225

Розділ 9

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ

І ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

ЗА УМОВ РИНКОВОЇ

ТРАНСФОРМАЦІЇ

Глобалізація економічного розвитку, усіх господарських і соціальних сфер життя сучасного суспільства  має одним із своїх наслідків формування глобальної конкуренції. Це означає, з одного боку, наявність потенційних можливостей для будь-якої української фірми чи підприємства вільного маневру по всьому полю світового господарства, з іншого боку, необхідність витримувати на власних теренах зростаючу конкуренцію, яку створюють закордонні підприємства і великі ТНК.

Для українських учасників  зовнішньоекономічних зносин глобальна  конкуренція має три головні виміри: регіональний (СНД), континентальний (ЄС, СЕФТА, ЧЕС) та світовий. Кожен з них має свої особливості, характеризується власними конкурентними параметрами і вимогає відповідних підходів при формуванні зовнішньоекономічної політики.

Глобалізація як світове  явище характеризується такими головними  ознаками. В макроекономічній сфері вона передбачає лібералізацію господарського життя, зняття торговельних та інвестиційних бар'єрів, створення спільних економічних просторів.

Мікроекономічний аспект глобалізації проявляється у розміщенні діяльності підприємства за межі внутрішнього ринку. При цьому, як правило, застосовується глобальна ділова стратегія, що спирається на можливості міжнародного поділу праці, переваги великомасштабного виробництва, синергічного ефекту. Крім того, процеси глобалізації потребують погодження національних заходів по стимулюванню економічної кон'юнктури з урядами інших країн, побудови соціальної держави не лише з огляду на національні підходи і критерії конкуренції, а також  із огляду на невідкладні екологічні проблеми, що набувають глобального значення.

Информация о работе Зовнiшня торговля i торговельна полiтика Украiни за умов ринковоi трансформацii