Земельні та лісові відносини

 

Проте для послідовного зменшенням площі лісів може виявитися достатньо і оренди земельних ділянок лісового фонду "для спеціального використання лісових ресурсів". Власне суть тимчасового користування (оренди) може пояснити той маловідомий факт, що права і обов'язки тимчасових користувачів українського Лісового кодексу 1994 року відповідають правам і обов'язкам орендарів лісових ресурсів із неприйнятого Проекту основ лісового законодавства СРСР 1990 року. Місцевим органам виконавчої влади задля наповнення власних бюджетів вистачить скористатися тільки орендою (?!) "для заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування". Саме так це спочатку було у карпатських областях.

 

У ринковому світі таку "оренду" називають "продажем лісу на корені". Ключове слово "продаж" передбачає конкурентні засади, чи то пак, лісові торги. Між іншим лісові торги та продаж лісу на корені згадуються ще в Лісовому кодексі УСРР 1926 року у розділі "Про користування лісом". Лісовим законодавцям корисно було б опрацювати національний історичний досвід.

 

Згідно Лісового кодексу 1994 року плата за спеціальне використання лісових ресурсів мала надходити у розмірі 80% до державного бюджету, та 20% до місцевих бюджетів. Нині згідно постанови Верховної Ради [16] плата за спеціальне використання лісових ресурсів повністю надходить до державного бюджету. Припустимо, що лісові торги будуть проводити місцеві органи виконавчої влади, а плата за оренду ділянки "для спеціального використання" буде повністю надходити до державного бюджету, - тоді яка місцевим адміністраціям вигода від торгів? А от якщо кошти від оренди надходитимуть до місцевих бюджетів, тоді про яке державне лісове господарство можна буде говорити?

 

Яке лісове господарство ведеться в карпатському, найбільш багатому лісом, регіоні після запровадження обласними держадміністраціями на дуже хисткій юридичній основі розподілу "лісосічного фонду", котрий за новим Земельним кодексом повинен бути замінений орендою ділянок "для спеціального використання лісових ресурсів"? Підказка: з території трьох карпатських областей в 2000 році експортовано деревини та виробів з неї на , з них тобто % недержавними фірмами та приватними особами. Може виявитися, що оренда "для спеціального використання лісових ресурсів" розпиляє стовбур дерева державного лісового господарства. А законодавчий "земельний" надріз вже є...

 

Важко віднайти всі причини проблем лісового сектору. Проте одна з них очевидна: проблеми, що виникають сьогодні, зокрема і в карпатських областях, багато в чому обумовлені юридично, інакше кажучи, дозволені Лісовим, Земельним, Цивільним кодексом та іншими законами та підзаконними актами. Не хотілося щоб традиція провокування проблем продовжилася. Практично для цього необхідний відгук суспільства на закони, які приймаються, їх широке обговорення та дискусія. Приміром, чи знайомі вам ті проблеми, що описані в даній статті?

 

Лісовий кодекс - чемпіон!

 

Pro Silva. Et contra Terra

 

Нині серед основних завдань майбутнього Лісового кодексу - врівноважити суперечності в лісових відносинах, що привнесені Земельним кодексом. По великому рахунку їх дві - "лісо-фондова" проблема (визначення лісу та лісового фонду), розв'язок якої зумовлює форму побудови Лісового кодексу, та проблема "прав власності на ліси", від розв'язання якої залежить структура управління лісами та лісовим господарством.

 

Нехай рахунок 2:0 на користь земельного права. Але як повторюють болільники лісового права: "Наступна гра на нашому полі".

 

Список використаних нормативно-правових актів та літератури:

Конституція України. Прийнята 28 червня 1996 року

Земельний кодекс України. Прийнято 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ

Земельний кодекс України. Прийнято 1992 року.

ісовий кодекс України. Прийнято 21 січня 1994 року № 3853-XII

Лісовий кодекс УРСР. Прийнято 1978 року №

Цивільний кодекс України. Прийнято 2001 року №

Закон України "Про охорону природного навколишнього середовища". Прийнято 26 червня 1991 року № 1268-XII

Закон України "Про власність". Прийнято 26 березня 1991 року № 885-XII

Закон України "Про підприємства в Україні". Прийнято 27 березня 1991 року № 888-ХII

Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів (тимчасова). Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213

Методика грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 525

Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів). Затверджено наказом Держкомзему України, Мінагропрому України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Держкомлісгоспу України, Держводгоспу України, Української академії аграрних наук від 29 серпня 1997 року № 86/19/148/86/76/88

Методика експертної оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1999 року № 1050

Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок. Затверджено постановою Кабінету Міністрів від 11 жовтня 2002 року № 1531

Тимчасовий порядок розмежування земель права державної та комунальної власності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2002 року № 1100

Постанова Верховної Ради

М. Орлов "Лісоуправління"