Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2017 в 16:37, курсовая работа
В машинобудуванні виробництво двигунів внутрішнього згорання, що мають високі ефективні показники і більші можливості їх широкого застосування у всіх галузях народного господарства, має особливе значення. Якісна робота двигуна залежить від технічного стану. Вирішення цієї проблемі, з однієї сторони вирішується двигунобудівною промисловістю за рахунок створення і випуску двигунів з більш високою потужністю і більшою експуатаційною надійністю і технологічністю, а з іншої сторони удосконаленням конструкції. Основою для забеспечення більш високих експлуатаційних якостей двигунів є удосконалення конструкції паливної системи. Основною системою, яка забеспечує найбільшу єкономічністю двигуна є паливна система. Якість роботи паливної системи залежить від вірно вибраного технологічного процесу складання та випробування.
1 Вступ
2 Організаційний розділ
2.1 Коротка характеристика технології і організації робіт на
підприємстві
2.2 Характеристика типу виробництва та методика організації виробничого процесу
2.3 Визначення трудомісткості робіт на річну програму та по операціях
2.4 Розрахунок ефективного фонду часу праці одиниці обладнання та одного робітника
2.5 Розрахунок чисельності обладнання та його коефіцієнта завантаження
2.6 Визначення потрібної кількості виробничих робітників
2.7 Визначення необхідної площі дільниці
3 Планування фонду заробітної плати працівників дільниці
3.1 Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників
3.2 Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників
3.3 Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів, службовців та некваліфікованих робітників
4 Планування собівартості та планової ціни складання вузла (двигуна)
4.1 Розрахунок витрат на обслуговування та управління дільницею
4.2 Розрахунок собівартості та планової ціни складання вузла
5 Визначення показників ефективності та розподілення прибутку
5.1 Розподілення прибутку
5.2 Визначення показників ефективності праці та рентабельності продукції
6 Зведений розрахунок основних техніко-економічних показників господарської діяльності дільниці
Висновок по курсовій роботі
Список використаних джерел
Найменування показника |
Періодичний графік роботи | |
Днів |
Годин | |
1. Календарний фонд |
365 |
2920 |
1.1 вихідні дні |
104 |
832 |
1.2 святкові дні |
10 |
80 |
Продовження таблиці 2.2
2. Номінальний фонд робочого часу |
251 |
2008 |
Неявки на роботу в тому числі: | ||
2.1 основні (чергові) відпустки |
18 |
144 |
2.2 по хворобі |
5 |
40 |
2.3 по навчанню |
5 |
40 |
2.4 виконання громадських і державних обов’язків |
1 |
8 |
3. Ефективний фонд робочого часу |
222 |
1776 |
4.Середня тривалість робочої зміни |
8 | |
Трудомісткість виробничої програми |
3740,8 | |
Плановий коефіцієнт |
1,05 |
2.5 Розрахунок чисельності обладнання та його коефіцієнта завантаження
Розрахунок потрібної кількості обладнання виконується способом виходячи з трудомісткості робіт по кожній операції і ефективного фонду часу для даного обладнання за формулою:
де Тр-трудомісткість робіт на річну програму на конкретний вид обладнання, нормо-г.
Потрібну кількість обладнання (стендів складання) виконуємо по кожній операції складання (випробування) або по групі споріднених операцій.
Прийнята кількість робочих місць (обладнання) визначається шляхом округлення розрахункової кількості до ближчого цілого числа.
Приймаємо 1 Мийна ванна
Коефіцієнт завантаження обладнання визначаємо за формулою:
де Спр-прийнята кількість обладнання, одиниць
Кз. Сладання =0,296/1=0,296.
Кз. Випробування=0,344/1=0,344.
Розрахунок доцільно виконувати у табличній формі
Таблиця 2.3 – Розрахунок кількості обладнання та його завантаження
Найменування обладнання |
Трудомісткість робіт,Тр, нормо-хв. |
Ефективний фонд часу, Феф, год. |
Потрібна кількість обладнання |
Кофіціент завантаження | |
Розрахункова Ср |
Прийнята Спр | ||||
Мийна машина |
1657,54 |
3414 |
0,509 |
1 |
0,509 |
Складання регулюючого вузла, Загальне складання форсунки |
963,27 |
3414 |
0,296 |
1 |
0,296 |
Випробовування форсунки |
1119,99 |
3414 |
0,344 |
1 |
0,344 |
Всього |
3740,8 |
---- |
1,149 |
3 |
1,149 |
Середній
коефіцінет завантаження
За даними розрахунками будуємо графік завантаження обладнання
Рисунок 2.1- Графік завантаження обладнання
Для повної оцінки наявного обладнання нам потрібна загальна відомість обладнання. Дані щодо вартості обладнання беруться приблизні до ринкових цін.
Таблиця 2.4 – зведена відомість обладнання
Найменування обладнання |
Кількість, шт. |
Габаритні розміри,мм |
Вартість , грн. | |
на одиницю |
підсумкова | |||
Мийна машина |
1 |
- |
8000 |
8000 |
Слюсарний верстат |
1 |
- |
1000 |
1000 |
Випробувальний стенд |
1 |
- |
1000 |
1000 |
……. |
- |
|||
Всього |
3 |
- |
10000 |
2.6 Визначення потрібної кількості виробничих робітників
Кількість виробничих робітників визначається по кожній професії окремо по формулі
де Феф - ефективний річний фонд часу робітника,
чол
чол
Приймаємо 3 чол.
.
Визначення потрібної кількості допоміжних робітників, керівників, спеціалістів, некваліфікованих допоміжних робітників.
Кількість допоміжних робітників приймаємо в відсотковому відношенні від загальної кількості виробничих робітників-(25-30%), кількість керівників, спеціалістів-(10-13%) від загальної кількості виробничих та допоміжних, для некваліфікованих допоміжних робітників-(1-3%).
Кількість допоміжних робітників:
Приймаємо наступний професійний склад:
Всього приймаємо: 1 чол.
Визначаємо кількість керівників, спеціалістів:
Приймаємо наступний склад:
Всього приймаємо: 1 чол.
Кількість некваліфікованих допоміжних робітників:
Приймаємо: 1
Таблиця 2.5-Зведена відомість робітників на дільниці
Назва категорії працівників |
Кількість чол. |
По змінах |
У % від кількості виробничих робітників |
У % від загальної кількості робітників | |
1 |
2 | ||||
Виробничі робітники |
3 |
3 |
-- |
50 |
50 |
Допоміжні робітники |
1 |
1 |
-- |
16,6 |
16,6 |
Керівники, спеціалісти |
1 |
1 |
-- |
16,7 |
16,7 |
Продовження таблиці 2.5
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Некваліфіковани допоміжних |
1 |
1 |
-- |
16,7 |
16,7 |
Всього |
6 |
6 |
-- |
100,0 |
100,0 |
2.7 Визначення необхідної площі дільниці
Виробнича площа дільниці визначається на основі даних про кількість виробничого обладнання і робочих місць, питомої площі, що приходиться на одиницю обладнання або на одного виробничого робітника в найбільшу зміну.
Ао=Ро*Ар, (2.12)
де Ро – кількість виробничих робітників в найбільшу зміну;
Ар =35 м2 – питома площа, що приходиться на одного виробничого робітника.
Ао=3*35=105 м2
Площадка для межопераційного контролю приймається в розмірі 3…5% від загальної площі дільниці.
105*0,03=3,15 м2
Робоче місце майстра приймають 9 м2
Ізолятор брака має площу 10…12 м2
Площа інструментально-роздавальної комори приймають із розрахунку 0,30…0,35 м2 на одного виробничого робітника.
2,1*0,3=0,63 м2
Площу конторських приміщень приймають із розрахунку 3 м2 на одного співробітника.
2*3=6 м2
Площа індивідуального кабінета приймається 10…15 м2.
Загальна площа дільниці,187,7м2
Ао=105+10+10+5,25+1,5+6=137,
Розрахунок побутових приміщень при проектуванні виробничих дільниць, як правило не проводять.
Планування дільниці повино бути узгоджено з іншими дільницями та відділеннями
Таблиця 2.6 - Питома площа на одного виробничого робітника.
Назва дільниці |
Питома площа, м |
Зовнішньої чистки |
35 |
Розбиральне |
35 |
Складання деталей |
35 |
Комплектувальне |
18 |
Випробувальне |
35 |
Паливної апаратури |
18 |
Мідницько-жерстяне |
20 |
Електроремонтне |
12 |
Механічне |
30 |
Слюсарно-ремонтне |
18 |
Столярне |
15 |
Вулканізаційне |
12 |
Информация о работе Визначення показників ефективності та розподілення прибутку