Структура і функції заробітної плати

Ступінь придатності виготовленої продукції і відповідно до цього рівень зниження розцінок визначає власник або уповноважений ним орган. Та обставина, що за брак з вини працівника заробітна плата не нараховується і не сплачується або сплачується у пониженому розмірі, не виключає матеріальної відповідальності працівника за псування матеріалів чи іншу завдану шкоду.

Оплата часу простою відповідно до статті 113 КЗпП також залежить від наявності провини працівника. Якщо простій стався не з вини працівника і він попередив власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) про початок простою, час простою оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Працівник має право відмовитись від дорученої йому роботи, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю працівника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту — відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.

За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.20

За працівниками, які не брали участь у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов'язком власника або уповноваженого ним органу.21

Час простою з вини працівника не оплачується. Не оплачується також час страйку працівників, які беруть у ньому участь.

Оплата при переведенні на іншу роботу залежить від виду переведення: постійного чи тимчасового, а також від підстав переведення.

При постійному переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.

У тих випадках, коли у результаті переміщення працівника зменшується заробіток з незалежних від нього причин, провадиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення.

Оплата застосовується при постійних переведеннях, що проведені за згодою працівника власником або уповноваженим ним органом за своєю ініціативою або на підставі медичного висновку. У разі, коли переведення здійснено на прохання працівника, оплата попереднього середнього заробітку не провадиться.

Оплата праці при тимчасових переведеннях залежить від причин такого переведення. При переведенні за виробничою потребою оплата праці провадиться по виконуваній роботі, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

При переведенні працівника внаслідок простою на іншу роботу за працівником, якщо робота є нижчеоплачуваною, зберігається середній заробіток за попередньою роботою за умови, що він виконує норми виробітку. За працівником, який не виконує норми виробітку або переведений на почасове оплачувану роботу, зберігається його тарифна ставка (оклад).

Вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. Оплата роботи за сумісництвом провадиться за фактично виконану роботу.

При встановленні сумісниками з почасовою оплатою праці нормованих завдань на підставі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Отже, на сьогодні українське законодавство приділяє значну увагу питанням організації оплати праці. При цьому заробітна плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або уповноважена ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата була, є і ще тривалий час буде важливим якісним показником економічного господарювання.

Заробітна плата як показник,залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий рівень працівників. Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті багато в чому залежать також можливості розвитку економіки взагалі. В умовах сучасного ринкового механізму через формування сукупного попиту заробітна плата забезпечує не лише основи відтворення робочої сили. Вона стає дедалі вагомішим чинником відтворення суспільного виробництва.

Актуальним завданням економічної науки в сучасних умовах є всебічне дослідження проблем оплати праці з точки зору подолання кризи і стимулювання економічного зростання в Україні. Від наукового обґрунтування змісту реформи оплати праці, правильного вибору шляхів реформування заробітної плати багато в чому залежать перспективи майбутніх економічних перетворень у нашій країні.

Реформування оплати праці є важливою складовою курсу реформ у національній економіці України. Тому, на мій погляд, державна політика у сфері оплати праці повинна бути спрямована на здійснення таких кроків, як:

• удосконалення законодавства про оплату праці, вжиття заходів для посилення контролю за додержанням законодавства про оплату праці, своєчасної виплати заробітної плати;
• реформування системи оплати праці, спрямованого на істотне підвищення заробітної плати та докорінну зміну структури витрат виробництва;
• підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади з реалізації законодавче визначених повноважень щодо встановлення умов і розмірів оплати праці;
• підвищення вартості (ціни) робочої сили на основі збільшення у виробничих витратах питомої ваги витрат на оплату праці;
• посилення залежності оплати праці від кінцевих результатів виробництва, професійного та кваліфікаційного рівня працюючих;
• удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери, розроблення механізму регулювання міжгалузевих, міжпрофесійних (міжпосадових) співвідношень заробітної плати працівників бюджетної сфери на єдиній основі;
• реалізації комплексу правових, організаційно-економічних заходів, спрямованих на легалізацію тіньових доходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Конституції України від 28.06.1996  № 254к/96-ВР. Остання редакція від 04.02.2011 на пiдставi Закону № 2952- VI
2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971. Остання редакція від 13.05.2011р. на підставі Закону № 3231- VI.
3. Закон України «Про оплату  праці» від 24.03.1995  № 108/95-ВР. Остання редакція  від 19.05.2011 на пiдставi Закону N 3258-VI.
4. Закон України «При Індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 р.№ 491- VI.
5. Цивільний кодекс України від 16січня 2003р. Поточна редакція від 16.09.2011р.
6. Закон України від 1 липня 1993 р. «Про колективні договори і угоди». Остання редакція від 07.05.2008 на пiдставi  Закону № 274-VI.
7. Закон України “ Про охорону праці ” від 14.10.1992  № 2694-XII. Остання редакція від 25.06.2011 на пiдставi закону №3458-VI.
8. Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р. №2050-III
9. Постанова КМ від 21 лютого 2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати». Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 958 від 09.08.2001р. №430 від 31.03.2003р.
10. Наказ Міністерства праці України “ Про умови праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів влади, судів, органів прокуратури, державних податкових інспекцій та митної служби ” від 02.10.1996р. №77. Остання редакція від 14.02.2011№ 9.
11. Бойко М.Д.Трудове право України:навчальний посібник/М.Д. Бойко .-Вид. 3-тє, перероб. та доп.-Київ:Атіка,2010 .-316 с
12. Болотіна Н.Б. Трудове право: Практикум .-К.:Вікар,2002 .-147 с.
13. Венедиктов В.С. Трудове право України: Підручники, навчальні посібники. - К.: Істина, 2008 рік. - 384 с.
14. Губрієнко О.М. Трудове право України: Конспект лекцій для студентів юридичних спеціальностей. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – 76 с
15. Дмитренко Ю.П. Трудове право України:підручник/Ю.П. Дмитренко .-Київ:Юрінком Інтер,2009 .-624 с
16. Теліпко В. Е., Дутова О. Г.  Трудове право України: Навч. посіб.\ За заг. ред. Теліпко В. Е.: – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.
17. Приходько С. Г., Меліхова О. В. Трудове право України: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 211 с.
18. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. /А. Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана та ін.; За заг. ред. Н. М. Хуторян. — К.: Видавництво А.С.К., 2004. — 608 с
19. Трудовое право Украины в вопросах и ответах: Учебно-справочное пособие. Издание пятое, переработанное и дополненное / Под. ред. В.В. Жернакова.— X.: «Одиссей», 2007. — 664 с.
20. Трудове право України Навчальний посібник / За ред П Д Пилипенка — К   Істина, 2005 — 208 с.
21. http://indexes.com.ua

 

 

 

1 Бойко М.Д.Трудове право України:навчальний посібник/М.Д. Бойко .-Вид. 3-тє, перероб. та доп.-Київ:Атіка,2010 .- с.103

2 Дмитренко Ю.П.Трудове право України:підручник/Ю.П. Дмитренко .-Київ: Юрінком Інтер,2009 .- с.212

3 Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. Остання редакція від 13.05.2011 на пiдставi закону № 3231-VI

 

4 Трудове право України Навчальний посібник / За ред П Д Пилипенка — К   Істина, 2005.-с.135

5 Закон України від 1 липня 1993 р. «Про колективні договори і угоди». Остання редакцiя вiд 07.05.2008 на пiдставi  Закону № 274-VI.

 

6 Болотіна Н.Б. Трудове право: Практикум .-К.:Вікар,2002 .-с.65

7 Закон України «Про оплату  праці» вiд 24.03.1995  № 108/95-ВР. Остання редакцiя вiд 19.05.2011 на пiдставi Закону N 3258-VI.

8 Конституції України від 28.06.1996  № 254к/96-ВР. Остання редакцiя вiд 04.02.2011 на пiдставi Закону № 2952- VI.

 

9 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. Поточна редакцiя вiд 16.09.2011; ст.1227

10 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 6 лютого 2003 р. №491-IV

11 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р. №2050-III

12 Постанова КМ від 21 лютого 2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку 
з порушенням термінів їх виплати». Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №958 від 09.08.2001р. №430 від 31.03.2003р.

 

13 Теліпко В. Е., Дутова О. Г.  Трудове право України: Навч. посіб.\ За заг. ред. Теліпко В. Е.: – К.: Центр учбової літератури, 2009. –с. 258

14 Приходько С. Г., Меліхова О. В. Трудове право України: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. –с.8

15 http://indexes.com.ua

16 Венедиктов В.С. Трудове право України: Підручники, навчальні посібники. - К.: Істина, 2008 рiк. –с.228

17 Трудове право України: Академ. курс: Підруч. /А. Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана та ін.; За заг. ред. Н. М. Хуторян. — К.: Видавництво А.С.К., 2004.-с.393

18 Трудовое право Украины в вопросах и ответах: Учебно-справочное пособие. Издание пятое, переработанное и дополненное / Под. ред. В.В. Жернакова.— X.: «Одиссей», 2007.-с.166

19 Наказ Міністерства праці України “Про умови праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів влади, судів, органів прокуратури, державних податкових інспекцій та митної служби” вiд 02.10.1996  № 77. Остання редакцiя вiд 14.02.2011№ 9.

20 Закон України “Про охорону праці”вiд 14.10.1992  № 2694-XII. Остання редакцiя вiд 25.06.2011 на пiдставі закону №3458-VI.

21 Губрієнко О.М. Трудове право України: Конспект лекцій для студентів юридичних спеціальностей. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - С.53